Рішення

від 17.02.2014 по справі 4024-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

17.02.2014 Справа №5002-11/ 4024-2012

За заявою Приватного підприємства «КВВМПУ» про перегляд судового рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 за нововиявленими обставинами у справі №5002-11/4024-2012

за позовом Приватного підприємства «КВВМПУ»

до відповідача Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна група Авіор»

про визнання частково недійсним пункту договору та зобов'язання виконати певні дії,

за зустрічним позовом Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт»

до відповідача Приватного підприємства «КВВМПУ»

про стягнення 512505,45 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача за первісним позовом (заявника) - не з'явився,

від відповідача за первісним позовом - не з'явився,

від третьої особи - Петров М.О., довіреність б/н від 01.04.2013, представник.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «КВВМПУ» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт», в якій просить суд визнати недійсним положення пункту 4.7 договору №11/131 від 19.12.2011 про те, що не підпадає під звільнення від відповідальності внаслідок обставин непереборної сили оплата будь-яких сум, що підлягають оплаті по цьому договору; викласти пункт 4.7 договору №11/131 від 19.12.2011 в наступній редакції: « 4.7. Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань по договору, якщо таке невиконання викликано обставинами непереборної сили, а саме: пожежі, повені, землетрусу, інших стихійних лих, блокади, епідемії, ембарго, заборони на експорт, війни, воєнних операцій будь-якого характеру, зміни законодавства та рішення урядів, якщо вони безпосередньо впливають на виконання сторонами зобов'язань по даному договору». Позивач також просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору №11/131 від 19.12.2011 шляхом утримання від нарахування оплати за зберігання вантажу на період дії обставини непереборної сили до моменту прийняття відповідного законодавчого акту, що стосується процедури розподілу квот на експорт металолому.

06.12.2012 на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від позивача надійшла заява (вх. №53998), згідно якої позивач викладає свої вимоги у наступній редакції: « 1. Визнати недійсним положення пункту 4.7. Договору №11/131 від 19.12.2011 про те, що не підпадає під звільнення від відповідальності внаслідок обставин непереборної сили оплата будь-яких сум, що підлягають оплаті по цьому договору. 2. Викласти пункт 4.7. Договору №11/131 від 19.12.2011 в наступній редакції: « 4.7. Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань по договору, якщо таке невиконання викликано обставинами непереборної сили, а саме: пожежі, повені, землетрусу, інших стихійних лих, блокади, епідемії, ембарго, заборони на експорт, війни, воєнних операцій будь-якого характеру, зміни законодавства та рішення урядів, якщо вони безпосередньо впливають на виконання сторонами зобов'язань по даному договору». 3. Зобов'язати відповідача виконати умови Договору №11/131 від 19.12.2011 шляхом утримання від нарахування оплати за зберігання вантажу за ставкою 0,11 гривень за тонну вантажу на добу на період дії обставин непереборної сили, а саме з 01.07.2012 до моменту прийняття відповідного законодавчого акту, що стосується процедури розподілу квот на експорт металолому. 4. Зобов'язати відповідача виконати умови Договору №11/131 від 19.12.2011 шляхом утримання від нарахування оплати за зберігання вантажу за ставкою 1,11 гривень за тонну вантажу на добу на період дії обставин непереборної сили, а саме з 01.07.2012 до моменту прийняття відповідного законодавчого акту, що стосуються процедури розподілу квот на експорт металолому». Вказана заява судом прийнята до розгляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Приватне підприємство «КВВМПУ» зазначає, що відповідно до Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №155, а також згідно встановлених квот на експорт чорного металу на 2012 рік, комісіонер - третя особа у даній справі - 05.06.2012 подала зовнішньоекономічні контракти на реєстрацію до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, однак Міністерство призупинило розгляд всіх поданих на реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів до моменту законодавчого визначення процедури розподілу квот та внесення відповідних змін до законодавчих актів, що стосуються експорту металолому. Зазначені обставини підтверджуються листом Міністерства економічного розвитку вих. № 4121-11/37462-12 від 03.10.2012. Вказані обставини є форс-мажорними та зумовлюють неможливість виконання зовнішньоекономічних контрактів позивачем за первісним позовом та третьою особою, оскільки виникли та існують не з волі позивача та третьої особи. Позивач вважає, що в результаті непереборної сили, що призвела до накопичення металолому на території порту та неможливості своєчасного його вивезення порт повинен утриматись від нарахування оплати Приватному підприємству «КВВМПУ» за зберігання вантажу з 01.07.2012 до моменту прийняття відповідного законодавчого акту, що стосуються процедури розподілу квот на експорт металолому. Пункт 4.7 договору №11/131 від 19.12.2011 позивач вважає неправомірним та таким, що суперечить Цивільному кодексу України, а тому положення вказаного пункту про те, що не підпадає під звільнення від відповідальності внаслідок обставин непереборної сили оплата будь-яких сум, що підлягають оплаті по цьому договору, має бути визнано недійсним.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки від 16.11.2012 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна група Авіор».

10.12.2012 Державне підприємство «Феодосійський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічною позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «КВВМПУ» суми основного боргу у розмірі 512505,45 грн, індексу інфляції у розмірі 126,09 грн, 3% річних у розмірі 2707,32 грн та пені у розмірі 13078,34 грн, а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 10568,34 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані невиконанням Приватним підприємством «КВВМПУ» своїх зобов'язань за договором №11/131 від 19.12.2011 в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг з приймання, зберігання, перевалювання, передачі на суміжні види транспорту обробленого металобрухту чорних металів, який поступає на адресу Приватного підприємства «КВВМПУ», призначеного для відправки на експорт, у зв'язку з чим Приватне підприємство «КВВМПУ» повинне сплатити суму основного боргу у розмірі 512505,45 грн, індекс інфляції у розмірі 126,09 грн, 3% річних у розмірі 2707,32 грн та пеню у розмірі 13078,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки від 13.12.2012 вказаний зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 первісні позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним положення пункту 4.7. Договору №11/131 від 19.12.2011 про те, що не підпадає під звільнення від відповідальності внаслідок обставин непереборної сили оплата будь-яких сум, що підлягають оплаті по цьому договору; відмовлено у первісному позові в частині викладення пункту 4.7. Договору №11/131 від 19.12.2011 в наступній редакції: « 4.7. Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань по договору, якщо таке невиконання викликано обставинами непереборної сили, а саме: пожежі, повені, землетрусу, інших стихійних лих, блокади, епідемії, ембарго, заборони на експорт, війни, воєнних операцій будь-якого характеру, зміни законодавства та рішення урядів, якщо вони безпосередньо впливають на виконання сторонами зобов'язань по даному договору.»; відмовлено у первісному позові в частині зобов`язання Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» виконати умови Договору №11/131 від 19.12.2011 шляхом утримання від нарахування оплати за зберігання вантажу за ставкою 0,11 гривень за тонну вантажу на добу на період дії обставин непоборної сили, а саме з 01.07.2012 до моменту прийняття відповідного законодавчого акту, що стосується процедури розподілу квот на експорт металолому; відмовлено у первісному позові в частині зобов`язання Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт», виконати умови Договору №11/131 від 19.12.2011 шляхом утримання від нарахування оплати за зберігання вантажу за ставкою 1,11 гривень за тонну вантажу на добу на період дії обставин непоборної сили, а саме з 01.07.2012 до моменту прийняття відповідного законодавчого акту, що стосуються процедури розподілу квот на експорт металолому. Зустрічні позовні задоволено повністю, стягнено з Приватного підприємства «КВВМПУ» на користь Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» 512 505,45 грн основного боргу, 126,09 грн втрат від інфляції, 2707,32 грн - 3% річних, 13078,34 грн пені, 10568,34 грн судового збору.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 залишено без змін.

Таким чином, вказане рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 набрало законної сили 10.12.2013 та на його виконання 23.12.2013 Господарським судом Автономної Республіки Крим було видано відповідний наказ.

14.01.2014 від Приватного підприємства «КВВМПУ» до суду надійшла заява (вх. №901/339/14) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд поновити строк для звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та відмінити рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 по справі №5002-11/4024-2012 в частині задоволення зустрічної позовної заяви Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» до відповідача Приватного підприємства «КВВМПУ» про стягнення заборгованості, пені та інших штрафних санкцій за договором №11/131 від 19.12.2011.

Обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви Приватне підприємство «КВВМПУ» зазначає, що нововиявленою обставиною є факт визнання рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 у справі №901/2257/13 (а. с. 212-225) недійсним договору №11/131 від 19.12.2011, укладеного між Державним підприємством «Феодосійський морський торговельний порт» та Приватним підприємством «КВВМПУ». Вказане рішення набрало законної сили 11.11.2013. Заявник зазначає, що рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 по справі №5002-11/4024-2012 має бути переглянуто за нововиявленими обставинами, оскільки вказаним рішенням було стягнуто суму заборгованості та штрафні санкції із зобов'язань, що виникли за договором, який на даний час визнано недійсним.

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, дана заява розподілена до розгляду судді Лагутіній Н.М.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки від 15.01.2014 вказану заяву прийнято до розгляду суддею Лагутіною Н.М. та призначено дату судового засідання.

Заявою від 07.02.2014, наданою представником Приватного підприємства «КВВМПУ» у судовому засіданні 10.02.2014, яку прийнято судом до розгляду, заявником уточнено свої вимоги та викладено їх у наступній редакції: прийняти нове рішення у справі №5002-11/4024-2012, яким відмовити в частині зустрічного позову Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» до Приватного підприємства «КВВМПУ» про стягнення заборгованості, пені та інших штрафних санкцій за договором №11/131 від 19.12.2011.

10.02.2014 від Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» до суду надійшли письмові пояснення (вх. №901/8154/14), в яких відповідачем за первісним позовом повідомляється про те, що у провадженні Господарського суду міста Севастополя знаходиться справа №919/1397/14 за позовом Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» до Приватного підприємства «КВВМПУ» про стягнення суми відшкодування отриманого за недійсним договором у розмірі 2307773,15 грн. Підставою вказаного позову стало рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №901/2257/13 про визнання недійсним договору №11/131 від 19.12.2011 та положення ст. 216 Цивільного кодексу України.

Відповідач за первісним позовом проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечував з підстав, наведених у письмових поясненнях (вх. №901/9628/14 від 17.02.2014), зокрема, зазначає, що згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» не можуть визнаватись нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях у суді будь-якої інстанції. Разом з тим, у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 у справі №5002-11/4024-2012 вказано, що позивач за первісним позовом посилався на наявність прийнятих судових рішень, якими договір №11/131 від 19.12.2011 визнано недійсним, як на доказ у справі, однак судова колегія не врахувала їх такими, що заслуговують на увагу. Таким чином, оскільки позивач за первісним позовом вже посилався на обставини, які за його заявою є нововиявленими, то у задоволенні такої заяви має бути відмовлено у зв'язку з тим, що про факт визнання договору №11/131 від 19.12.2011 у судовому порядку Приватному підприємству «КВВМПУ» було відомо ще у процесі апеляційного провадження та дана обставина досліджувалась судом.

Також у своїх поясненнях відповідач за первісним позовом просив суд розглянути заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у відсутності його представника.

Згідно наявного у матеріалах справи відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна група Авіор» підтримує вимоги Приватного підприємства «КВВМПУ» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Приватним підприємством «КВВМПУ» заявлено клопотання про відновити йому строку для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи своє клопотання заявник зазначає, що рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 у справі №901/2257/13, саме яким визнано недійсним договір №11/131 від 19.12.2011, що на думку заявника є нововиявленою обставиною, набрало законної сили ще 11.11.2013 із прийняттям Севастопольським апеляційним господарським судом відповідної постанови про залишення його без змін.

Оскільки, відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути за нововиявленими обставинами прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, у Приватного підприємства «КВВМПУ» була відсутня можливість звернутися до суду із відповідною заявою у передбачений законодавством строк у зв'язку з тим, що рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 по справі №5002-11/4024-2012 переглядалось Севастопольським апеляційним господарським судом та набрало законної сили тільки 10.12.2013.

Розглянувши клопотання Приватного підприємства «КВВМПУ» про відновлення строку для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд вважає за необхідне задовольнити його у зв'язку з наступним.

Частиною 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно частини 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Тобто, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами лише після набрання ним законної сили у передбаченому Господарського процесуального кодексу України порядку. При цьому, відповідно до п. 8.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яке не набрало законної сили, виключає перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та у зазначених випадках господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви і винести з цього приводу ухвалу.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 у справі №901/2257/13, яким визнано недійсним договір №11/131 від 19.12.2011, та яке на думку заявника є нововиявленою обставиною, набрало законної сили 11.11.2013 відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2013.

Разом з цим на час винесення вказаного рішення, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 по справі №5002-11/4024-2012 переглядалось Севастопольським апеляційним господарським судом та набрало законної сили тільки 10.12.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Приватного підприємства «КВВМПУ» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за вих. №170 датована 24.12.2013 та відповідно до поштового штампу відправлена 30.12.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд вважає причину пропуску Приватним підприємством «КВВМПУ» встановленого законом процесуального строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами поважною, оскільки заявник не мав можливості звернутись до суду із відповідною заявою з об'єктивних обставин, з тих причин, що у разі такого звернення у прийнятті його заяви було б відмовлено відповідно до приписів законодавства, а тому задовольняє клопотання Приватного підприємства «КВВМПУ» та відновлює пропущений ним строк на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Переглянувши рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку, що вказаний судовий акт підлягає частковому скасуванню у зв'язку з наступним.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Підставою для перегляду судових постанов та ухвал за нововиявленими обставинами може бути тільки відкриття таких невідомих раніше обставин, які, якщо вони були б відомі суду під час вирішення справи, суттєво вплинули б на висновки суду щодо прав та обов'язків осіб, які беруть участь у процесі. При цьому мова йде про нові обставини, факти, а не нові докази встановлених раніше або не врахованих судом обставин.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Приватне підприємство «КВВМПУ» зазначає, що нововиявленою обставиною є факт визнання рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 у справі №901/2257/13 (а. с. 212-225) недійсним договору №11/131 від 19.12.2011, укладеного між Державним підприємством «Феодосійський морський торговельний порт» та Приватним підприємством «КВВМПУ», саме на підставі якого з Приватного підприємства «КВВМПУ» на користь Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» було стягнуто 512 505,45 грн основного боргу, 126,09 грн втрат від інфляції, 2707,32 грн - 3% річних, 13078,34 грн пені.

З матеріалів справи вбачається, що вказане рішення було оскаржено в апеляційному порядку, однак постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 у справі №901/2257/13 залишено без змін, а отже набрало законної сили 11.11.2013.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012 первісні позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним положення пункту 4.7. Договору №11/131 від 19.12.2011 про те, що не підпадає під звільнення від відповідальності внаслідок обставин непереборної сили оплата будь-яких сум, що підлягають оплаті по цьому договору; відмовлено у первісному позові в частині викладення пункту 4.7. Договору №11/131 від 19.12.2011 в наступній редакції: « 4.7. Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань по договору, якщо таке невиконання викликано обставинами непереборної сили, а саме: пожежі, повені, землетрусу, інших стихійних лих, блокади, епідемії, ембарго, заборони на експорт, війни, воєнних операцій будь-якого характеру, зміни законодавства та рішення урядів, якщо вони безпосередньо впливають на виконання сторонами зобов'язань по даному договору.»; відмовлено у первісному позові в частині зобов`язання Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» виконати умови Договору №11/131 від 19.12.2011 шляхом утримання від нарахування оплати за зберігання вантажу за ставкою 0,11 гривень за тонну вантажу на добу на період дії обставин непоборної сили, а саме з 01.07.2012 до моменту прийняття відповідного законодавчого акту, що стосується процедури розподілу квот на експорт металолому; відмовлено у первісному позові в частині зобов`язання Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт», виконати умови Договору №11/131 від 19.12.2011 шляхом утримання від нарахування оплати за зберігання вантажу за ставкою 1,11 гривень за тонну вантажу на добу на період дії обставин непоборної сили, а саме з 01.07.2012 до моменту прийняття відповідного законодавчого акту, що стосуються процедури розподілу квот на експорт металолому Зустрічні позовні задоволено повністю, стягнено з Приватного підприємства «КВВМПУ» на користь Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» 512 505,45 грн основного боргу, 126,09 грн втрат від інфляції, 2707,32 грн - 3% річних, 13078,34 грн пені, 10568,34 грн судового збору.

Згідно п. 8.7 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Задовольняючи зустрічний позов суд виходив з того, що між Державним підприємством «Феодосійський морський торговельний порт» та Приватним підприємством «КВВМПУ» укладено договір №11/131 від 19.12.2011, предметом якого є надання послуг по прийманню, перевалюванню на суміжні види транспорту обробленого лому чорних металів, що поступає на адресу вантажовласника, призначеного до відправки на експорт.

Також судом було встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, за дорученням вантажовласника, порт здійснює приймання, зберігання та завантаження вантажу на судно.

Згідно до п. 3.1.3 договору за зберігання вантажу у межах узгодженої норми одночасного зберігання в продовж перших 4-х календарних діб з моменту прийняття вантажу портом (не повна доба враховуються за повну) плата не стягується. В продовж наступних 30-ти діб відкритого зберігання, вантажовласник сплачує 0,11 грн. за 1 тонну у добу. Після закінчення 30-ти діб платного зберігання вантажовласник сплачує за відкрите зберігання вантажу 1,11 грн. за 1 тону у добу.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що остаточні розрахунки здійснюються в продовж 10 банківських днів з дати рахунку, який виставляється за всі роботи та послуги порту після закінчення місяця та/або після відвантаження вантажу на судно.

Відповідно до вказаного договору портом надані послуги по зберіганню лому чорних металів, який поступав на адресу вантажовласника призначеного до відправці на експорт.

Згідно до п. 3.4 договору, за вказані послуги портом виставлялись рахунки, а саме: №666 від 30.06.2012 на суму 34807,38 грн, №764 від 31.07.2012 на суму 86456,40 грн, №881 від 31.08.2012 на суму 124894,21 грн, №969 від 28.09.2012 на суму 143520,40 грн, №1046 від 31.10.2012 на суму 148680,89 грн.

Проте відповідач здійснив оплату частково, з порушенням строку оплати, передбаченого п. 3.4 договору. Таким чином, основна сума боргу відповідача склала 512505,45 грн, яка не сплачена відповідачем та заявлена позивачем до стягнення.

Враховуючи положення пункту 3.4 Договору, остаточні розрахунки здійснюються в продовж 10 банківських днів з дати рахунку, який виставляється за всі роботи та послуги порту після закінчення місяця та/або після відвантаження вантажу на судно, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем по зустрічному позову не зроблено.

Доказів сплати заборгованості в сумі 512505,45 грн відповідачем суду не надано.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 512505,45 грн.

Також позивач по зустрічному позову просив стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 126,09 грн, три проценти річних у розмірі 2707,32 грн, пеню у розмірі 13078,34 грн.

Судом визнано зазначені вимоги такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на приписи статей 549, 625 Цивільного кодексу України, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, 1 та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також відповідно до п. 4.3 договору, яким встановлено, що за прострочення оплати, порт може нараховувати вантажовласнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до дати надходження грошових коштів на поточний рахунок порту.

Суд погодився з проведеним позивачем розрахунком пені, 3% та інфляційних втрат та задовольнив вказані зустрічні позовні вимоги повністю.

Зважаючи на вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», викладена у заяві Приватного підприємства «КВВМПУ» обставина - факт визнання рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 у справі №901/2257/13 недійсним договору №11/131 від 19.12.2011 - за своєю правовою природою є нововиявленою обставиною (в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України) та слугує підставою для перегляду рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 у справі №901/2257/13 визнано недійсним договір №11/131 від 19.12.2011, укладений між Державним підприємством «Феодосійський морський торговельний порт» та Приватним підприємством «КВВМПУ», на підставі якого з Приватного підприємства «КВВМПУ» на користь Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» було стягнуто 512 505,45 грн основного боргу, 126,09 грн втрат від інфляції, 2707,32 грн - 3% річних, 13078,34 грн пені за рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012, саме яке переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України правочин визнаний судом недійсним - є недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки договір №11/131 від 19.12.2011 є недійсний з моменту його укладення сторонами, то він був недійсний й станом на 19.12.2011, тобто на час винесення рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012 про стягнення заборгованості та пені, нарахування яких було передбачено саме договором №11/131 від 19.12.2011. Вказані обставини не були відомі позивачу по справі - Приватному підприємству «КВВМПУ» до 12.09.2013.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що викладені Приватним підприємством «КВВМПУ» нововиявлені обставини спростовують факти, які були покладені в основу рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012 щодо стягнення з нього грошових коштів саме на підставі договору №11/131 від 19.12.2011, у зв'язку з чим вважає за належне заяву Приватного підприємства «КВВМПУ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012 задовольнити, скасувати вказане рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «КВВМПУ» на користь Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» 512 505,45 грн основного боргу, 126,09 грн втрат від інфляції, 2707,32 грн - 3% річних, 13078,34 грн пені, 10568,34 грн судового збору. В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» відмовити. В іншій частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012 залишити без змін.

Заперечення Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» судом не приймаються до уваги у зв'язку з наступним.

Дійсно, абзацом 2 пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» визначено, що не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 у справі №5002-11/4024-2012, судовою колегією визнано такими, що не заслуговують на увагу посилання Приватного підприємства «КВВМПУ» щодо наявності прийнятих судових рішень, якими договір №11/131 від 19.12.2011 визнано недійсним. Вказана позиція суду обґрунтовано тим, що відповідно до норм процесуального законодавства, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку суд перевіряє відповідність рішення суду вимогам Закону на момент його прийняття.

З наведеного виходить, що суд апеляційної інстанції не розглядав вказані обставини та залишив їх поза увагою, оскільки протилежні дії суду суперечили б нормам процесуального законодавства.

Крім того, у вказаній постанові вказано, що з матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття оскаржуваного рішення ніяких процесуальних документів стосовно визнання договору №11/131 від 19.12.2011 недійсним не існувало та у разі набрання законної сили рішенням про визнання недійсною угоди в цілому позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, саме судом апеляційної інстанції у вказаній постанові зазначено про можливість перегляду судового рішення у справі №5002-11/4024-2012 за нововиявленими обставинами у разі набрання законної сили рішенням про визнання недійсною угоди в цілому.

Судові витрати по сплаті судового збору за звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом покладаються на Державне підприємство «Феодосійський морський торговельний порт» в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 17.02.2014.

Повне рішення складено 17.02.2014.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-84, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «КВВМПУ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012 задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012 в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «КВВМПУ» на користь Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» 512 505,45 грн основного боргу, 126,09 грн втрат від інфляції, 2707,32 грн - 3% річних, 13078,34 грн пені, 10568,34 грн судового збору.

В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» відмовити.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2013 у справі №5002-11/4024-2012 залишити без змін.

4. Стягнути з Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Горького, 14, ідентифікаційний код 01125577) на користь Приватного підприємства «КВВМПУ» (99045, АР Крим, м. Севастополь, вул. Репіна, 15/2, ідентифікаційний код 31338726) 5125,06 грн судового збору.

Суддя Н.М. Лагутіна