Постанова

від 04.02.2014 по справі 910/11705/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. Справа№ 910/11705/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Шабліовська В.В., довіреність №5275 від 19.07.2012 року,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

на рішення господарського суду м. Києва

від 30.10.2013 року

у справі №910/11705/13 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Дабл Кофе Україна"

про стягнення заборгованості в розмірі 236 646, 11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Кофе Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 210 704, 85 грн.

В процесі розгляду справи, позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, подавались заяви про збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання кредиту№885.

Суд дослідив подані позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог та дійшов висновку про те, що вказані заяви не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймаються судом до розгляду. Відповідно до остаточних позовних вимог, Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" просить суд стягнути з відповідача 236 646, 11 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.10.2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Кофе Україна" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 6, ідентифікаційний код: 33545037) на користь Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, ідентифікаційний код: 19019775) заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 17 076 (сімнадцять тисяч сімдесят шість) доларів США 38 центів, що в гривневому еквіваленті складає 136 491 (сто тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 75 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 6 618 (шість тисяч шістсот вісімнадцять) доларів США 21 цент, що в гривневому еквіваленті складає 52 899 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 36 коп., пеню в розмірі 1 002 (одна тисяча два) долари США 07 центів, що в гривневому еквіваленті складає 8 009 (вісім тисяч дев'ять) грн. 55 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 948 (три тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн. 01 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2013 року по справі №910/11705/13 в частині частково задоволення позовних вимог, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" задовольнити повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Кофе Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" заборгованість по Договору про надання кредиту №885 від 30.11.2007 р. в сумі 29 606,67 доларів США, що станом на 30.10.2013 року за офіційним курсом НБУ в гривневому еквіваленті становить 236 646, 11 грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального права, незаконно здійснив перерахунок заборгованості по пені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Необхідно також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. №02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

30.11.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Український професійний банк" (перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дабл Кофе Україна" (далі - відповідач, позичальник) було укладено Договір про надання кредиту №885 (далі -Кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику кредит на суму 120 000,00 доларів США терміном до 27.11.2014 р. Погашення кредиту здійснюється щомісячно, починаючи з грудня 2007 р., відповідно до графіку, визначеного сторонами у пункті 1.1. Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору плата за користування одержаним кредитом встановлена в розмірі 14,5 % річних.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит в строк відповідно до п. 1.1. цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок №20736156180864 та рахунок нарахованих процентів №20782156180885 відповідно до встановлених в п. 7.1. цього договору строків.

Пунктом 5.7. Кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником умов цього договору, зокрема, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за його використання, банк має право розірвати цей договір та достроково стягнути наданий кредит, проценти по ньому, можливі штрафні санкції.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

30.10.2013 року позивачем подано заяву, якою фактично втретє збільшено розмір позовних вимог, до вказаної заяви додано розрахунком заборгованості ТОВ "Дабл Кофе Україна" перед ПАТ Український професійний банк" за договором про надання кредиту №885 від 30.11.2007р., станом на 30.10.2013р.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Дабл Кофе Україна" за підписом Голови Правління, головного бухгалтера та з відбитком гербової печатки Банку, що був поданий позивачем разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог, заборгованість відповідача перед Банком станом на 30.10.2013 р. склала: 29 606,67 доларів США, у тому числі 5 426,65 доларів США - заборгованість по строковому кредиту; 11 649,76 доларів США - заборгованість по простроченій частині кредиту; 387,24 доларів США - заборгованість по строкових процентах; 6 787,09 доларів США - заборгованість по прострочених процентах; 5 355,93 доларів США - заборгованість по пені.

Відповідно до офіційного курсу гривні до долара США встановленого Національним банком України на 30.10.2013 р., 100 доларів США складають 799,3000 гривень. Таким чином, борг відповідача перед Банком у гривневому еквіваленті складає 236 646,11 гривень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Кредитним договором в загальному розмірі 29 606,67 доларів США, з урахуванням пені за несвоєчасне виконання умов Кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по строковому кредиту в розмірі 5 811,65 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, встановленого станом на 30.10.2013 р. становить 46 452,52 грн., заборгованості по простроченій частині кредиту в розмірі 11 264,76 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, встановленого станом на 30.10.2013 р. становить 90 039,23 грн., заборгованості по сплаті строкових процентів за користування кредитними коштами в розмірі 179,07 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, встановленого станом на 30.10.2013 р. становить 1 431,31 грн., простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 6 439,14 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, встановленого станом на 30.10.2013 р. становить 51 468,05 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочену заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 5 355,93 доларів США.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Положення ч. 1 ст. 628, регламентують, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладені вище норми, ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Дабл Кофе Україна" встановили на власний розсуд розмір пені за порушення виконання грошового зобов'язання.

Так, відповідно до п. 8.1. укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Дабл Кофе Україна" Договору про надання кредиту №885 від 30.11.2007 р., за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом Позичальник на вимогу Банку сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Розмір пені за перерахунком місцевого господарського суду, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1 002,07 доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, станом на 30.10.2013 р. складає 8 009,54 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо часткового задоволення вимог позивача та перерахунком пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

При цьому суд відзначає наступне.

Банківські виписки надавались позивачем на вимогу суду у якості доказу наявності заборгованості (є в матеріалах справи), однак суд першої інстанції взяв їх і як основний доказ по справі і як розрахунок заборгованості, при цьому, не вірно визначивши суму заборгованості відповідача.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 29 606,67 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 236 646 грн. 11 коп. з яких: заборгованість по строковому кредиту у розмірі 5 426,65 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 43 375 грн. 21 коп., заборгованість по простроченій частині кредиту у розмірі 11 649 (одинадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) доларів США 76 центів, що в гривневому еквіваленті складає 93 116 грн. 53 коп., заборгованість по строкових процентах у розмірі 387,24 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 3095 грн. 20 коп., заборгованість по прострочених процентах у розмірі 6 787, 09 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 54 249 грн. 21 коп., пеню в розмірі 5 355,93 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 42 809 грн. 95 коп.

До правовідносин, що склалися між сторонами за договором про надання кредиту №885 від 30.11.2007р. не можуть застосовуватись положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки облікова ставка НБУ застосовується з метою регулювання вартості коштів на грошово-кредитному ринку, а також виступаючи орієнтиром вартості коштів на грошово-кредитному ринку, використовується в діючому законодавстві при визначенні розміру пені або штрафу за несвоєчасну сплату відповідних платежів, тоді як відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, а використання іноземної валюти, як визначено у даному випадку, допускається у випадках, порядку та на умовах встановлених законом. А так як, чинним законодавством не передбачено при здійсненні розрахунків в іноземній валюті застосування облікової ставки НБУ, колегія суддів відзначає вірним розрахунок пені, наданий позивачем.

Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, визначений позивачем вірно та складає 5 355 доларів США 93 центи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право змінити рішення.

З урахуванням всіх обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення зміні щодо визначення суми заборгованості по поверненню кредиту та відповідно заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, а також заборгованості по пені.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 17 076 доларів США 41 цент, що в гривневому еквіваленті складає 136 491 грн. 75 коп., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 7174 долари США 33 центи, що в гривневому еквіваленті складає 57 344 грн. 42 коп., пеню в розмірі 5 355 доларів США 93 центи, що в гривневому еквіваленті складає 42 809 грн. 95 коп.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" на рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2013 у справі №910/11705/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Кофе Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 236 646, 11 грн. задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2013 у справі №910/11705/13 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Кофе Україна" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 6, ідентифікаційний код: 33545037) на користь Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, ідентифікаційний код: 19019775) заборгованість по поверненню кредиту у розмірі 17 076 (сімнадцять тисяч сімдесят шість) доларів США 41 цент, що в гривневому еквіваленті складає 136 491 (сто тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 75 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 7174 (сім тисяч сто сімдесят чотири) долари США 33 центи, що в гривневому еквіваленті складає 57 344 (п'ятдесят сім тисяч триста сорок чотири) грн. 42 коп., пеню в розмірі 5 355 (п'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) доларів США 93 центи, що в гривневому еквіваленті складає 42 809 (сорок дві тисячі вісімсот дев'ять) грн. 95 коп. та 4732 (чотири тисячі сімсот тридцять дві) грн. 93 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл Кофе Україна" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 6, ідентифікаційний код: 33545037) на користь Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, ідентифікаційний код: 19019775) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2366 грн. 47 коп.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи №910/11705/13 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран