Постанова

від 11.02.2014 по справі 818/248/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 р. Справа №818/248/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Федорченко Т.С.,

представника відповідача - Сай С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ромни, в якому просить суд:

- зобов'язати відповідача прийняти суми до відшкодування та стягнути з відповідача заборгованість за період жовтень -грудень 2013 року в сумі 181 грн. 11 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 7 "Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Крім цього, статтею 3 "Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992 встановлено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Зважаючи на викладене, позивач зазначає, що якщо факт отримання каліцтва громадянам встановлено за законодавством СРСР, то обов'язок відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Так, відповідачем не прийнято та не включено до Актів щомісячної звірки витрат по відшкодуванню суми витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій призначеній ОСОБА_4 у зв'язку з втратою годувальника (помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в м. Горлівка, Донецької області, Акт про нещасний випадок на виробництві від 30.10.1956 року (а.с. 29) та громадянину ОСОБА_5 у зв'язку з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, що трапилося 17.10.1984р. в установі ОЕ -256/20 Вологодської області РФ, внаслідок якого ОСОБА_5 визнано інвалідом третьої групи, тобто за законодавством СРСР .

Загальна сума невідшкодованих витрат Управлінню Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі складає 181,11 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. У письмовому запереченні на адміністративний позов (а.с. 35-37) зазначив, що спірне питання регулюється Угодою про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що була підписана 9 вересня 1994 року державами колишнього СPCP, в тому числі і Україною. Зазначена Угода поширюється на всі підприємства, установи, організації Сторін (у тому числі колишнього СPCP). Згідно з статтею 2 Угоди, відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків , після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Роботодавець, відповідальний за заподіяну шкоду відшкодовує її відповідно до свого національного законодавства.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності особам, які переїхали в Україну є безпідставними, оскільки національне законодавство України про соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання не покладає на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України обов'язок одночасно здійснювати виплати потерпілим, які виїхали за межі України, та потерпілим, які отримали ушкодження здоров'я за її межами і переїхали на постійне місце проживання в Україну.

Крім того, відповідач зазначає, що пунктом 2 "Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 також є безпідставним, так як він передбачає відшкодування витрат за наявності акту Н-1 та відповідність положенням Закону.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем не прийнято та не включено до Актів щомісячної звірки витрат по відшкодуванню суми витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій призначеній ОСОБА_4 у зв'язку з втратою годувальника (помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в м. Горлівка, Донецької області, Акт про нещасний випадок на виробництві від 30.10.1956 року (а.с. 29) та громадянину ОСОБА_5 у зв'язку з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, що трапилося 17.10.1984р. в установі ОЕ -256/20 Вологодської області РФ, внаслідок якого ОСОБА_5 визнано інвалідом третьої групи, тобто за законодавством СРСР .

Загальна сума невідшкодованих витрат Управлінню Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі складає 181,11 грн.

Крім судом встановлено, що ОСОБА_5 пенсію призначено на підставі ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788- XII, та виплачується позивачем УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про правонаступництво України" закони України РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать закону України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України та виплачується з коштів Пенсійного фонду України, з подальшим відшкодуванням витрат Пенсійного фонду України на виплату даних пенсій- Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Але відповідачем не визнано та не прийнято до відшкодування суми пенсії по інвалідності перед позивачем в сумі 158 грн. 58 коп. та витрати на виплату та доставку пенсії в сумі 2 грн. 49 коп. за жовтень - грудень 2013 року.

Загальна сума невідшкодованих витрат управлінню, у зв'язку з виплатою ОСОБА_5 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва складає 161,07 грн. та станом на 13.01.2014 року залишається не погашеною.

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_4 знаходиться на обліку в управлінні та з 26.04.2010 р. отримує пенсію в наслідок втрати годувальника, померлого внаслідок трудового каліцтва. ОСОБА_5 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в м. Горлівка, Донецької області про що свідчить Акт про нещасний випадок на виробництві від 30.10.1956 року. (а.с. 29).

Статтею 25. п. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) за страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (одним із видів соціальних послуг і матеріального забезпечення) є надання пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

При цьому, призначення та виплата пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, провадиться відповідно до законодавства про пенсіне забезпечення. Але Фонд на підставі п.п. д) ч. 1 ст. 21 Закону №1105 зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду від 12.04.2010 року. яке набрало законної сили, встановлено факт перебування ОСОБА_4 на утриманні чоловіка ОСОБА_5 на момент його смерті . Внаслідок чого, управлінням було призначено ОСОБА_4 пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Загальна сума невідшкодованих витрат управлінню, у зв'язку з виплатою ОСОБА_4 пенсії у зв'язку з втратою годувальника (чоловіка), складає 20.04 грн. та станом на 13.01.2014 року залишається не погашеною.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій, особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Пункт 7 Порядку, якому, на думку відповідача, суперечать вимоги управління ПФУ про відшкодування витрат, не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Дана позиція міститься у постанові Верховного суду України від 21 травня 2013 року № 21-129а13.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів про зобов'язання вчинити дії -задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області прийняти суми до відшкодування та стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів (вул. Шевченка, буд. 10, м. Глухів, 41400, код 24014366) заборгованість за період жовтень - грудень 2013 року в сумі 181 (сто вісімдесят одна ) грн. 11 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі (41400, м. Глухів, вул. Спаська, 54, код 37437447, п/ рахунок 256073208276 в ТВ БВ №10018/073 філії Сумського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 337568).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 17.02.2014р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець