Постанова

від 16.04.2014 по справі 818/248/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р. Справа № 818/248/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухів Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. по справі № 818/248/14

за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Глухові та Глухівському районі Сумської області

до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухів Сумської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ромни, в якому просив суд зобов'язати відповідача прийняти суми до відшкодування та стягнути з відповідача заборгованість за період жовтень -грудень 2013 року в сумі 181 грн. 11 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. позов задоволено у повному обсязі. Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області прийняти суми до відшкодування та стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів заборгованість за період жовтень - грудень 2013 року в сумі 181 грн. 11 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухів Сумської області (далі-відповідач), не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухів Сумської області не прийнято до відшкодування суми витрат пенсійного фонду по пенсіям ОСОБА_1 (у зв'язку з втратою годувальника) та ОСОБА_2 (заподіяно каліцтво на території колишнього СРСР) на загальну суму 181, 11 грн. за період жовтень-грудень 2013р., в місячному розрізі:

- жовтень 60 грн., у тому числі: основний розмір - 17, 69 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття - 41, 80 грн., витрати на доставку -0,88 грн.;

- листопад 60, 37 грн., у тому числі: основний розмір - 17, 69 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття - 41, 80 грн., витрати на доставку -0,88 грн.;

- грудень 60, 37 грн., у тому числі: основний розмір - 17, 69 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття - 41, 80 грн., витрати на доставку -0,88 грн.

Вказані обставини підтверджуються актами взаємної звірки між позивачем та відповідачем, списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, довідкою про відшкодування відповідачем позивачу витрат.

ОСОБА_1 отримує пенсію призначену їй у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в м. Горлівка, Донецької області, акт про нещасний випадок на виробництві від 30.10.1956р. (а.с. 29). ОСОБА_2 отримує пенсію призначену йому у зв'язку з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, що трапилось 17.10.1984р. в установі ОЕ-256/20 Волгоградська область, Росія, акт про нещасний випадок на виробництві від 18.10.1984р. (а.с.27).

Задовольняючи позов в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів заборгованість за період жовтень - грудень 2013 року в сумі 181 грн. 11 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі, суд першої інстанції посилаючись на положення статті 21 Закону № 1105-XIV та пункту 4 Порядку № 5-4/4 від 4 березня 2003 року, дійшов висновку про те, що невідшкодовані витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття підлягають відшкодуванню відділенням Фонду управлінню ПФУ.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 квітня 2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок).

Пунктом 4 Порядку визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництво професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно ч.4 ст. 26 Основ якщо після призначення застрахованій матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництва та професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається внаслідок страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсії від 13 березня 1992 року держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання забезпечення непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території та території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право території держав-учасниць Угоди. Статтею 5 даної Угоди встановлено, що Угода про гарантії громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Статтею 3 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року встановлено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає пенсійне забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом. Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення та виплата пенсій в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зобов'язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання з 01 квітня 2001 року, що також підтверджується статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".

Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодувань, понесених ним витрат.

Пунктом 5 Порядку відшкодування фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04 березня 2003 року "Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначаюсь загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду і головним управлінням виконавчої дирекції Фонду, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. При цьому рішення про включення до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, що виплачуються у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням органами Пенсійного фонду, приймається відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань у місті (пункт 5 Порядку № 5-4/4) та визначаєтеся загальна сума витрат, що підлягають відшкодуванню на централізованому рівні.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Право на таке забезпечення, встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Інструкцією "Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату" від 20 квітня 2001 року встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду повинні приймати до відшкодування документи на тих працівників, які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року та право встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві.

Посилання апелянта на ст. 2 Міжнародної угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків» від 09.09.1994 р. є безпідставним, тому як вказана норма стосується відшкодування шкоди, завданої здоров'ю працівника, роботодавцем, і не має відношення до порядку призначення, виплати державної пенсії по інвалідності на користь громадян держав СНД.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів заборгованості за період жовтень - грудень 2013 року в сумі 181 грн. 11 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі є обґрунтованими та підлягають підлягають задоволенню.

Зазначені вище норми права застосовуються виходячи з того, що страховиком, який має виплачувати відповідні суми, а в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. При цьому в разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися спори про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання підписати ці акти.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 березня 2007 року (№21-1087во06), від 20 червня 2011 року (№ 21-76а11), 05 грудня 2011 року (№21-204а11), 19 березня 2012 року (№ 364а11).

Таким чином, у випадку відсутності згоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків у судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення, тоді як пред'явлення вимог про спонукання до вчинення дій шляхом включення сум у акти звірки в судовому порядку не повинні здійснюватися, оскільки правило підписання актів звірки розрахунків стосується випадків, коли спір відсутній.

Судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки вказаним вище обставинам, що призвело не необґрунтованого задоволення позову в частині зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області прийняти суми до відшкодування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухів Сумської області задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. по справі № 818/248/14 скасувати в частині зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області прийняти суми до відшкодування. В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.