cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2014 р.Справа № 820/9800/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/9800/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Астера ЛТД"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компаниія Астера ЛТД», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області, про визнання дій відповідача протиправним та скасування акту перевірки № 1278/2210/36815058 від 01.04.2013р. і податкових повідомлень-рішень № 0001292210 від 16.04.2013р. та № 0002402210 від 05.07.2013р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/9800/13-а вимоги позивача були задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова ДПС від 16.04.2013 року № 0001292210.
Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області від 05.07.2013р. № 0002402210.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/9800/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/9800/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши суддю-доповідача колегія суддів встановила, що на підставі наказу на проведення позапланової невиїзної перевірки від 22.03.2013р. № 574, виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Нікітчук І.Ю. та головним державним податковим ревізором-інспектором І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Ананьєвою О.Є., керуючись п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Компанія Астера ЛТД», код ЄДРПОУ 36815058, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689), за період вересень - листопад 2012 року, TOB «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476), за період березень, червень 2012 року, TOB «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238), за період лютий - липень 2012 року та ПП «Екосан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827), за період листопад 2012 року.
За результатами перевірки посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було складено Акт № 1278/2210/36815058 від 01.04.2013р. за висновками якого підприємством позивача порушено вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями а саме: ст. 134 п. 135.1 ст. 135 що призвело до завищення суми доходів підприємства з податку на прибуток в розмірі 99 078,00 грн., п. 138.1 ст. 138 внаслідок чого підприємством завищено суму витрат підприємства з податку на прибуток в розмірі 92 391,00 грн., вимог п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємства на 26 811,00 грн., в тому числі: у 1 кварталі 2012 року на 2 450,00 грн., у 2 кварталі 2012 року на 2 765,00 грн., у 3 кварталі 2012 року на 3 675,00 грн., у 4 кварталі 2012 року на 17 921,00 грн.
На підставі висновків Акту № 1278/2210/36815058 від 01.04.2013р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001292210 від 16.04.2013р., яким підприємству донараховано податок на прибуток у розмірі 26 811,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 6 702,75 грн.
Позивач не погодився з винесеним рішенням та оскаржив його до ДПС у Харківській області, за результатом розгляду скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
За результатами розгляду скарги підприємства до ГУ Міндоходів у Харківській області було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та винесено податкове повідомлення - рішення від 05.07.2013р. № 0002402210, яким підприємству донараховано податку на прибуток в розмірі 4 703,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 175,75 грн.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Підставами для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астера ЛТД» слугували акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська перевірок контрагентів позивача.
Як вбачається за матеріалів справи між ТОВ «Дидактика» (продавець) та ТОВ «Компанія Астера ЛТД» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 34 від 30.01.2012р. відповідно до умов якого продавець здійснює поставку та передає у власність покупця певний товар, а покупець приймає товар та сплачує його вартість на умовах даного договору. Товаром є кабельно-провідникова продукція, низьковольтне та високовольтне обладнання .
До договору сторонами підписано специфікації в яких зазначено найменування, одиниці виміру, кількість та вартість.
Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними з огляду на ст. 664 Цивільного кодексу України, відповідно до якої обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфін України № 88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять видаткові накладні.
Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними які підписаними сторонами.
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ «Дидактика» на адресу позивача.
Відповідно до абз. 27 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Підпунктом 11.1 п.11 Правил № 363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.
На підтвердження переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі наявні товарно-транспортні накладні.
Перевезення товару здійснювалося на підставі договору № 10/01/02 про надання транспортних послуг автомобільним транспортом від 10.01.2012р.
На виконання п. 5.1 договору № 34 від 30.01.2012р. позивачем надано сертифікати якості товарно-матеріальних цінностей .
Оплата товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Подальша реалізація придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими позивачем копіями договорів та копіями первинної документації.
Між ТОВ «Дидактика» (виконавець) та ТОВ «Компанія Астера ЛТД» (замовник) укладено договір № 06/01 на виконання робіт (надання послуг) від 06.01.2012р. відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по заповненню сайту контентом, обслуговуванню, техпідтримки та просуванню Інтернет сайту ТОВ «Компанія Астера ЛТД» в пошукових системах.
Відповідно до вищевказаного договору сторонами підписано рахунок-фактуру.
Виконання умов договору підтверджується підписаними сторонами актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) а також звітами про виконану роботу.
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявною у матеріалах справи податковою накладною виписаною ТОВ «Дидактика» на адресу позивача.
Оплата виконаних послуг підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи.
Про виконання умов договору також свідчать роздруківки з офіційного сайту ТОВ «Компанія Астера ЛТД».
Між Приватним підприємством «Екосан Сервіс» (постачальник) та ТОВ «Компанія Астера ЛТД» (покупець) укладено договір поставки № 30/08 від 30.08.2012р. відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця здійснити поставити електротехнічну продукцію (товар) а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити цей товар на умовах даного договору. Постачальник даним договором надає покупцю статус офіційного представника постачальника (т.ч. для участі в тендерах).
Відповідно до вищевказаного договору сторонами підписано рахунки - фактури.
Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними до договору № 30/08 від 30.08.2012р. які підписаними сторонами.
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ПП «Екосан Сервіс» на адресу позивача.
Оплата виконаних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Між Приватним підприємством «Екосан Сервіс» (виконавець) та ТОВ «Компанія Астера ЛТД» (замовник) укладено договір № 31/08/2 на виконання робіт (надання послуг) від 31.08.2012р., відповідно до умов якого замовник поручає а виконавець зобов'язується виконувати роботи з передпродажної підготовки товарів, яка складається з доведення зовнішнього вигляду складських товарів до стану належного до продажу (видалення ржі, фарбування, чистка) а також в настройці, відладці, реконструкції та ремонті товарів.
Відповідно до вищевказаного договору сторонами підписано рахунки-фактури.
Виконання умов договору підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ПП «Екосан Сервіс» на адресу позивача.
Оплата виконаних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
В матеріалах справи також наявна інформації про надані послуги, з повним переліком виконаних робіт за умовами договору № 31/08/12 від 31.08.2012р., яка підписана сторонами.
Між Приватним підприємством «Екосан Сервіс» (виконавець) та ТОВ «Компанія Астера ЛТД» (замовник) укладено договір № 30/08/04 від 30.08.2012р. відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по заповненню сайта контентом, обслуговуванню, техпідтримки та просуванню Інтернет сайту ТОВ «Компанія Астера ЛТД» в пошукових системах.
Відповідно до вищевказаного договору сторонами підписано рахунок-фактуру.
Виконання умов договору підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявною у справі податковою накладною виписаною ПП «Екосан Сервіс» на адресу позивача.
Оплата виконаних послуг підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.
Між ПП «Екосан Сервіс» (виконавець) та ТОВ «Компанія Астера ЛТД» (замовник) укладено договір № 487 на виконання завантажувально-розвантажуваних робіт від 12.06.2012р. відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець здійснює завантажувально-розвантажуваних роботи.
Виконання умов договору підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі прийняття робіт (надання послуг) а також заявками на завантажувально-розвантажувальні роботи.
В матеріалах справи також наявна інформації про надані послуги, з повним переліком виконаних робіт до акту здачі прийняття робіт (надання послуг), яка підписана сторонами.
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявною у справі податковою накладною виписаною ПП «Екосан Сервіс» на адресу позивача.
Відповідно до вищевказаного договору сторонами підписано рахунок-фактуру та надано платіжне доручення яке підтверджує повну сплату за наданні послуги.
Між ТОВ «Лігран» (виконавець) та ТОВ «Компанія Астера ЛТД» (замовник) укладено договір № 10/01/02 про надання транспортних послуг автомобільним транспортом від 10.01.2012р. відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець здійснює перевезення вантажу.
Виконання умов договору підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі прийняття робіт (надання послуг).
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявною у справі податковою накладною виписаною ТОВ «Лігран» на адресу позивача.
Відповідно до вищевказаного договору сторонами підписані рахунки-фактури та надані платіжні доручення які підтверджує повну сплату за наданні послуги.
На виконання умов п.п. 2.1, договору № 10/01/02 позивачем надано до матеріалів справи заявки на перевезення вантажів від 09.01.2012р., які мастять повну інформацію щодо перевезення вантажу та інформації про надані транспортні послуги, з повним переліком виконаних робіт до акту здачі прийняття робіт (надання послуг), яка підписана сторонами.
Відповідно до абз. 27 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Підпунктом 11.1 п. 11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.
На підтвердження виконання договору про перевезення вантажів позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні.
Між ТОВ «Шоковита» (виконавець) та ТОВ «Компанія Астера ЛТД» (замовник) укладено договір № 98 про надання транспортних послуг автомобільним транспортом від 20.06.2012р. відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець здійснює перевезення вантажу.
Виконання умов договору підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі прийняття робіт (надання послуг).
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявною у справі податковою накладною виписаною ТОВ «Шоковіта» на адресу позивача.
Відповідно до вищевказаного договору сторонами підписані рахунки-фактури та надані платіжні доручення які підтверджує повну сплату за наданні послуги.
На виконання умов п.п. 2.1, договору № 98 позивачем надано до матеріалів справи заявки на перевезення вантажів, які мастять повну інформацію щодо перевезення вантажу. Також матеріали справи містять інформації про надані транспортні послуги, з повним переліком виконаних робіт до акту здачі прийняття робіт (надання послуг), яка підписана сторонами.
На підтвердження виконання договору про перевезення вантажів позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні.
На підставі договору оренди нежитлового приміщення, позивач орендує частину приміщень за адресою вул. Клочківська, 244, загальною площею 36,8 м?, (24,6 м?, для офісу та 12,2 м? для складу).
Рух по складу товарно-матеріальних цінностей підтверджується накладними на внутрішнє переміщення.
Використання та подальший рух придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг за вище переліченими договорами підтверджується первинною документацією які позивачем надано на вимогу суду до матеріалів справи.
Також позивачем надано паспорти на вироби які були придбані у контрагентів а також сертифікати якості на придбані товарно-матеріальні цінності.
Колегія суддів зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ч. 2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, згідно з п. 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
З акту перевірки № 1278/2210/36815058 від 01.04.2013р. вбачається, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства слугували висновки актів перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська контрагентів позивача а саме: ПП «Екосан Сервіс», ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Дидактика».
Акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.
Колегія суддів також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Слушність наведеного висновку суду підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі № 21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття «господарська операція» (бухгалтерський чи економічний ефект).
Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п. 134.1.1, п.п. 134.1.2 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
На підставі п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2-140.5 ст. 140, ст. ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до п.п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому ст. 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Таким чином, на підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з призначення, проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Компанія Астера ЛТД», визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби зі складання акту перевірки та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з встановлення в акті перевірки порушень податкового законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 20.1.4 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею ст. 72 визначено перелік заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.
Підпунктом 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що однією з обставин, за наявності яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, є те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податкова інспекція є органом державної влади і відповідно її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.
Проте дії контролюючого органу з проведення перевірки не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом було прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача і які також є предметом цього позову.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольняючи частково позовні вимоги позивача ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/9800/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2014 |
Оприлюднено | 18.02.2014 |
Номер документу | 37192842 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Філатов Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні