Рішення

від 18.02.2014 по справі 316/2533/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/1069/14р. Головуючий у 1 інстанції Наумов О.О.

Суддя-доповідач Воробйова І.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кочеткової І.В.

суддів: Воробйової І.А.

Маловічко С.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Порада» про стягнення суми грошових коштів за договором та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КС «Порада» про стягнення суми грошових коштів за договором та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 21 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем у справі був укладений депозитний договір № 336 «Скарбниця», відповідно до якого позивач передав КС «Порада» суму 23000 грн. 00 коп., строком на 12 місяців, тобто до 21 серпня 2009 року під 24% річних.

На даний час відповідач кошти не повернув, чим порушив умови договору депозиту та станом на 13 вересня 2013 року загальна сума боргу становить 213835 грн. 93 коп., яка складається з: 56349 грн. 27 коп. - сума прострочення за відсотками по договору, 3478 грн. 66 коп. - сума трьох процентів річних від простроченої суми, 154008 грн. 00 коп. - сума пені за шість місяців прострочення.

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача на його користь суму внеску разом з нарахованих за користування ним процентів на загальну суму боргу у 213835 грн. 93 коп. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 60000 грн. 00 коп.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з не доведеності позовних вимог, а саме, що позивачем не надано доказів стосовно укладання зазначених договорів з відповідачем та внесення коштів на рахунок кредитної спілки.

Проте, повністю з такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

Згідно із ч.1 ст. 1058, ч.1 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов"язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу ( вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За положеннями ст.2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" вклад(депозит)- це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч.5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.08.2008 року між ОСОБА_3 та КС «Порада» був укладений депозитний договір №336 "Скарбниця", за умовами якого позивач передав відповідачу грошовий внесок у сумі 23000 грн. строком на 12 місяців, до 21.08.2009 року, процентна ставка за користування внеском складала 24% річних, з нарахуванням відсотків щомісячно.

За умовами п. 2.4 погодженого сторонами договору після закінчення строку його дії спілка ніяких нарахувань на внесок не проводить, а згідно п. 3.5 після закінчення строку дії договору спілка здійснює повернення вкладу та нарахованих процентів.(а.с.4).

Між ОСОБА_3 та КС «Порада» в особі голови правління було складено акт звіряння від 13 вересня 2013 року щодо заборгованості за договором «Скарбниця» №336 від 21.08.2008 року, за результатами якої встановлено заборгованість відповідача перед позивачем.(а.с.3).

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження обставина, що до теперішнього часу вклад за договором в повному обсязі позивачу не повернуто.

Згідно заяви голови правління КС «Порада» від 02.10.2013 року (а.с.13) ним визнано частково позовні вимоги, а саме в частині суми боргу та розміру 3% річних від простроченої суми вкладу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Із зазначених підстав, позовні вимоги щодо стягнення суми грошового внеску за договором «Скарбниця» №336 від 21.08.2008 року та нарахованих відповідно до умов процентів в розмірі 28520 грн. підлягають задоволеню.

Відповідно до ст.ст.6,627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позовні вимоги про стягнення процентів за вкладом з дня закінчення строку договорів по 13.09.2013 року задоволенню не підлягають, оскільки за погодженими сторонами умовами договорів нарахування процентів після закінчення строку договору кредитною спілкою не здійснюється.

За змістом позовної заяви, обґрунтовуючи право на стягнення пені за кожен день прострочення повернення депозитного вкладу, позивач посилався на п.5 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів", якою передбачено, що у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надати послуги) згідно з договором, за кожен день(кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 % від вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Проте, до правовідносин між КС „Порада" та споживачем ОСОБА_3, які виникли з приводу депозитного договору, Закон України „Про захист прав споживачів" застосовується лише в частині, не врегульованій нормами ЦК України та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності.

Оскільки ж неустойка у виді пені в якості забезпечення виконання КС „ Порада" грошових зобов"язань за депозитним договором від 21.08.2008 року його умовами не передбачалась, то і правових підстав для її стягнення у суда не має.

Згідно з вимогами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Укладений між сторонами депозитний договір не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі порушення кредитною спілкою строків повернення депозитного вкладу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Укладений сторонами депозитний договір «Скарбниця» №336 від 21.08.2008 року належать до грошових зобов"язань, а тому, враховуючи юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов"язання.

А тому вимоги про стягнення 3478,66 грн. за договором, як 3 % річних від простроченої суми вкладу пілягають задоволенню.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України ОСОБА_3 не заявляв, а тому предметом даного спору вони не являються.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 грудня 2013 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Порада», код ЄДРПОУ 33697679, на користь ОСОБА_3 за договором «Скарбниця» №336 від 21.08.2008 року суму грошового внеску та нарахованих відповідно до умов процентів в розмірі 28520 гривень, 3% річних від простроченої суми вкладу за період з 21.08.2009 року по 13.09.2013 року в сумі 3478 грн. 66 коп.

В решті задоволення позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: