Постанова

від 10.02.2014 по справі 806/7272/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2014 р. Житомир справа № 806/7272/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

за участі секретаря Длугаш О.В.,

за участі представників позивача Балтака Д.О., Палько В.І.,

за участі представника відповідача Бистрицької Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край" до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2013 р. № 0006582200,-

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Поліський Край" звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому вказує, що за ре зультатами виїзної позапланової перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Поліський Край" з питань дотримання ви мог по даткового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.20 12 р. по 31.05.2013 р., складено акт перевірки від 25.07.2013 р. № 159/22-00/03568 113, на підставі якого Новоград-Волинською об'єднаною державною податко вою інспекцією Головного управління Міндохо дів у Житомирській області вста нов лено порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України та видано податкове повідомлення-рішення форми „Р" від 24.10.2013 р. № 0006582200 про збі льшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 284 041 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 71 010 грн.

Вважаючи, що висновки Новоград-Волинською об'єднаною державною податко вою інспекцією Головного управління Міндохо дів у Житомирській області за ак том перевірки про порушення СТОВ „Поліський Край" вимог податкового законодавства є необґрун тованими та спростовуються нормами податкового законодавства, пози вач звер нувся до суду з позовом про скасування винесеного на його підставі пода ткового повідомлення-рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в пов ному обсязі, просили їх задовольнити.

Представники відповідача в засіданні суду проти адміністративного позову запе речили з підстав, наведених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши пись мові докази та об ставини справи, судом встановлено.

З 10.07.2013 р. по 18.07.2013 р. працівниками Новоград-Волинської об'єднаної державної податко вої інспекції Головного управління Міндохо дів у Житомирсь кій області проведено виїзну позапланову перевірку сільськогосподарського това риства з обмеженою відповідальністю „Поліський Край" з питань дотримання ви мог по даткового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 25. 07.2013 р. № 159/22-00/03568113

Зазначеним актом перевірки в діяльності суб'єкта господарювання податковим органом встановлено наступні порушення вимог чинного законодавства України, а саме: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в резуль таті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 284 041 грн., в т.ч. за січень 2012 р. в розмірі 105 980 грн.; за травень 2012 р. в розмірі 583 грн.; за листопад 2012 р. в розмірі 28 547 грн.; за грудень 2012 р. в розмірі 16 066 грн.; за січень 2013 р. в розмірі 3 197 грн.; за лютий 2013 р. розмірі 7 799 грн.; за березень 2013 р. в розмірі 7 495 грн.; за квітень 2013 р. в розмірі 70 127 грн.; за травень 2013 р. розмірі 44 247 грн.

За наслідками розгляду акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення форми „Р" від 24.10.2013 р. № 0006582200 про збі льшення суму грошового зобо в'язання з податку на додану вартість за основним платежем 284 041,00 грн. та за стосовано штрафну санкцію в сумі 71 010,00 грн.

Відповідач стверджує про те, що в ході перевірки позивачем не доведено факт по в'язаності витрат з ведення господарської діяльності підприємства та не підтвер джено їх відповідними належно оформленими первинними документами на зага льну суму 284 041 грн., в т.ч. по ТОВ „КП Компанія Укрнафтапостач" на загальну суму 177 478 грн.; по ПП „Торговий Дім „Агрокам" на загальну суму 105 980 грн. та по ТОВ „Металекс-Д" на загальну суму 583 грн.

Перевіряючи законність винесення оспорюваного податкового повідомлення - рі шення від 24.10.2013р. № 0006582200 про збільшення позивачу грошових зобов'я зань з податку на додану вартість в сумі 284 041 грн. за основним плате жем та в сумі 71 010 грн. за штрафними санкціями на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчис ленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згі дно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.1 1, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визна чення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, на дання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виро бництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, ви конання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звіт ного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собі вартість реалі зованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних по стійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реа лізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, на даних послуг.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, вищенаведений акт перевірки податкового органу містить посилання на те, що за 2012 рік - 5 місяців 2013 року СТОВ „Поліський Край" придбало ПММ на загальну суму 1 064 870,63 грн., в тому числі ПДВ 284 041,78 грн. без надання до кументів на підтвердження використання в господарській діяльності. Враховуючи викладене СТОВ „Поліський Край" в порушення п. 191, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2012 р. № 2755-VI безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 177 478 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ „КП Компанія Укрнафтапостач", код за ЄДРПОУ 35692138, в т.ч. за листопад 2012 р. в розмірі 28 547 грн.; за грудень 2012 р. в роз мірі 16 066 грн.; за січень 2013 р. в розмірі 3 197 грн.; за лютий 2013 р. розмірі 7 799 грн.; за березень 2013 р. в розмірі 7 495 грн.; за квітень 2013 р. в розмірі 70 127 грн.; за травень 2013 р. розмірі 44 247 грн.

В свою чергу Позивачем по справі на спростування зазначеного були наданні на лежні та допустимі письмові докази, а саме матеріалі звіти по ПММ із додатками за період із жовтня 2012 р. по травень 2013 р., облікові листи тракториста-маши ніста за період із жовтня 2012 р. по травень 2013 р. та відповідні акти списання палива за період із жовтня 2012 р. по травень 2013 р., тобто ті первинні бухгал терські документи, які підтверджують факт використання отриманих від ТОВ „КП Компанія Укрнафтапостач" паливно-мастильних матеріалів в поточній гос подарській діяльності СТОВ „Поліський Край".

Крім того, суд досліджуючи реальність та достовірність господарських операцій Позивача із ТОВ „КП Компанія Укрнафтапостач" щодо купівлі-продажу ПММ приходить до висновку що правомірність формування Позивачем податкового кредиту по операціям із даним контрагентом додатково підтверджується: рахун ком-фактурою № СФ-0000104 від 16.05.2013 р.; видатковою накладною № РН-000059 від 17.05.2013р.; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопро дуктів серії 01 АААА № 447394 від 16.05.2013 р.; податковою накладною № 10 від 17.05.2013 р.; раху нком-фактурою № СФ-0000063 від 22.04.2013 р.; видатко вою накладною № РН-000037 від 22.04.2013 р.; податковою накладною № 29 від 22.04.2012 р.; това рно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № ТТН-0001004 від 22.04.2013 р.; рахунком-фактурою № СФ-0000081 від 26.04.2013 р.; видатковою накладною № РН-000046 від 27.04.2013 р.; податковою накладною № 39 від 27 квітня 2013 р.; товарно-транспортною накладною на відпуск нафто продуктів № 01-002464 від 27.04.2013 р.; рахунком-фактурою № СФ-0000090 від 30 квітня 2013р.; видатковою накладною № РН-000049 від 30.04.2013 р.; податко вою на кладною № 45 від 30.04.2013 р.; товарно-транспортною накладною на від пуск нафтопродуктів № ТТН-0001108 від 30.04.2013 р.; видатковою наклад ною № РН-0000024 від 06.03.2013 р.; товарно-транспортною накладною на від пуск наф топродуктів № ТТН-0000482 від 06.03.2013 р.; рахунком-фактурою № СФ-0000 018 від 01.02.2013 р.; видатковою накладною № РН-0000013 від 01.02.2013 р.; по датковою накладною № 1 від 01.02.2013 р.; товарно-транспорт ною накладною на відпуск нафтопродуктів серії 01 АААА № 278992 від 01.02.2013 р.; рахунком-фа ктурою № СФ-0000011 від 30.01.2013 р.; видатковою накладною № РН-00000 10 від 31.01.2013 р.; податковою накладною № 12 від 31.01.2013 р.; товарно-транс портною накладною на відпуск нафтопродуктів серії 01 АААА № 278993 від 31.01.2013 р.; рахунком-фактурою № СФ-0000023 від 03.12.2012 р.; видатко вою накладною № РН-0000016 від 03.12.2012 р.; податко вою накладною № 1 від 03.12.2012 р.; товарно-транспортною накладною на від пуск нафтопродуктів № ТТН-0002342 від 03.12.2012 р.; видатковою накладною № РН-0000007 від 26 лис топада 2012 р.; податковою накладною № 10 від 26.11.2012 р.; товарно-транспор тною накладною на відпуск нафтопродуктів № ТТН-0002254 від 26 ли стопада 2012 р.; видатковою накладною № РН-0000012 від 29.11.2012 р.; пода тковою на кладною № 15 від 29.11.2012 р. та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № ТТН-0002287 від 29.11.2012 р.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справ ляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Подат кового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згі дно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання по слуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податко вий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) ва ртості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплаче них) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпо дарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатко вувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на відне сення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення опера цій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з при дбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами опе ративного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това рів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко вою накладною.

Відповідно до пунктів 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума пода тку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зо бов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, роз рахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) пері оди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кре диту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що СТОВ „Поліський Край" усі господарські операції із ТОВ „КП Компанія Укрнафтапостач" підтверджені первинними документами, відпові дно до вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо господарських операцій Позивача із ПП „Торговий Дім „Агрокам", то у за переченнях на позовну заяву Відповідач зазначає, що під час перевірки встанов лений факт придбання СТОВ „Поліський Край" мінеральних добрив у ПП „Тор говий Дім „Агрокам" без оформлення актів прийому-передачі даних ТММ. Ново град-Волинською ОДПІ для від слідкування всього руху мінеральних добрив було направлено запит до Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області з метою підтвердження взаємовідносин між СТОВ „Поліський Край" та ПП „Тор говий Дім „Агрокам" (лист запит від 03.07.2013 року за № 279/22-00). На даний запит було отримано відповідь за № 114/7/16-03 від 16.07.2013 р., в якій зазна чено, про неможливість підтвердити взаємовідносини по причині відсутності ПП „Торговий Дім „Агрокам" за місцем реєстрації. Враховуючи викладене СТОВ „Поліський Край" в порушення п. 191, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового коде ксу України від 02.12.2012 р. № 2755-VI безпідставно віднесено до складу подат кового кредиту суму ПДВ в розмірі 105 980 грн. по податковим накладним, отри маним в січні 2012 р. від ПП „Торговий Дім „Агрокам" код ЄДРПОУ 36618631.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що акти прийому-передачі мінеральних добрив, на відсутність яких посилається відповідач, не є обов'язко вим первин ним документом, який мали оформлюватись учасниками спірної гос подарської операції.

Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призна чення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, якими передбачено складання актів приймання - передачі, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР відповідно від 15.06.65 р. № П-6 і від 25.04.66 р. № П-7, пе редбачено їх застосування в усіх випадках, коли стандартами, технічними умо вами, Основними і Особливими умовами постачання або іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-тех нічного призначення і товарів народного споживання по кількості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визна чені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відпо відно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються зага льні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, зако ном або не випливає із характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж, а саме ч. 2 ст.689 ЦКУ, встановлюють для покупця обов'язок вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно став ляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування зазначених інструкцій Дер жавного арбітражу Союзу РСР щодо складення актів приймання - передачі не є обов'язковим у разі, коли відповідно до положень Цивільного кодексу Укра їни сторони договору поставки на власний розсуд урегулювали питання щодо по рядку приймання-передачі продукції.

Відповідно змісту договору поставки № 02-01 від 23 сі чня 2012 р. сторони дого вору щодо порядку приймання - передачі товару передбачили, що підписана пов новажними представниками видаткова накладна є документальним свідченням того, що покупець замовив товар, а продавець його поставив.

Таким чином, сторони договору передбачили, що первинним бухгалтерським до кументом, який засвідчує перехід права власності на товар - мінеральних добрив, є вида ткова накладна підписана повноважними представниками сторін.

Отже, суд прийшов до висновку, що посилання відповідача на відсутність актів прийому - передачі відповідних ТММ, як на підставу невизнання ним витрат в зв'язку з придбанням мінеральних добрив у ПП „Торговий Дім „Агрокам", є про типравним.

З даного приводу судом також врахований зміст листа Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11, у відповідності до якого сама собою наявність або відсутність окремих докуме нтів, а так само поми лки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господар ською діяльністю мали місце.

В свою чергу доказом фактичного руху активів, зміни у власному капіталі та зобо в'язаннях Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю у взаємовідносинах із ПП „Торговий Дім „Агрокам" щодо придбання у останнього мінеральних добрив підтверджується ра хунком-фактурою № СФ-0000003 від 23.01.2012 р.; видатковою накладною №РН-0000005 від 14.02.2012 р.; податковою накладною № 5 від 24.01. 2012 р.; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової на кладної № 4 від 28.02.2012 р.; договором надання послуг пов'язаних з наванта женням продукції від 04.01.2012 р.; рахунком-фактурою № 26 від 21.02.2012 р.; актом виконаних (робіт) послуг від 16.02.2012 р.; податковою накладною № 31 від 16.02.2012 р.; рахунком № 11 від 16.02.2012 р.; актом виконаних робіт від 16.02.2012 р.; листом б/н від 26.01.2012 р.; довідкою № 8635131 від 25.01.2012 р.; податковою накладною № 1272 від 29.02.2012 р., а також наданими суду залізнич ними накладними на переведення Південно-Західною залізницею мінеральних до брив (карбаміду).

Щодо посилання податкового органу на відсутність ПП „Торговий Дім „Агрокам" за місцем реєстрації, як на підставу безпідставно віднесення Позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 105 980 грн. по податковим на кладним, отриманим від даного контрагента, то з даного приводу суд зауважує, що законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Ве дення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ве дення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окре мого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контраге нта платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обі знаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можли вості з'ясувати їх.

Наведені в акті перевірки обставини діяльності контрагентів позивача, з якими орган ДПС пов'язує безтоварність операцій із позивачем, були виявлені податко вим органом вже після проведених позивачем з ними операцій.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини дія льності своїх контрагентів, в матеріалах справи відсутні, разом з тим, податковий орган не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі об ставини діяльності його постачальників на момент проведення з ними операцій.

Таким чином, лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні нас лідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких пору шень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента. Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі „Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Щодо господарських операцій Позивача з ТОВ „Металекс-Д" Відповідач, ствер джуючи про факт безпідставність віднесення СТОВ „Поліський Край" до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 583 грн. по податковим накладним, отриманим у травні 2012 р. від даного контрагента посилається на відсутність підтверджуючих документів на отримання та транспортування придбаного геоме тричного приладу Геометр S4.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу вало вих, тим більше що при перевірці не встановлено, що пози вач ніс витрати по транспортуванню придбаного товару. Наявність чи відсутність товарно-транспор тних накладних може бути є лише доказом дотримання чи по рушення сторонами господарської операції правил перевезень автомобільним транспортом, які не по в'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Дана правова позиція суду, підтверджується постановами Вищого адміністратив ного Суду України по справам: К-15247/07, К-55094/09, К/9991/37912/11.

Як встановлено судом із наданих позивачем письмових доказів, вищенаведена го сподарська операція між СТОВ „Поліський Край" та ТОВ „Металекс-Д" щодо ку півлі-продажу геометричного приладу Геометр S4, була належним чином докуме нтально оформлена, що підтверджується наявним договором купівлі-продажу то вару № 1305 від 13 травня 2013 року, рахунком-фактурою № МЛ-0006 від 14 тра вня 2012 р., податковою накладною від 14.05.2012 р № 140504, подорожнім лис том службового легкового автомобіля № 11 від 15.05.2012 р. та свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу.

Згідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі акти вів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначаль ною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Всі первинні документи за спірними господарськими операціями складені у по вній відповідності до вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні", адже містять повну інформацію про назву докуме нта, дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю ви міру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господар ської операції і правильність її оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що були досліджені судом під час розгляду справи, у їх су купності підтверджу ють реальний економічний зміст здійсненої господарської операцій.

Отже, суд приходить до висновку, що наявними у справі належними та допусти мими доказами по справі позивач довів той факт, що спірні господарські операції спричинили реальні зміни в структурі його активів та зобов'язань, власному капі талі.

Відповідно із п .198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визнача ється виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рі вня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та склада ється з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпо дарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Придбані позивачем у ТОВ „КП Компанія Укрнафтапостач", ПП „Торговий Дім „Агрокам" та ТОВ „Металекс-Д" товарно-матеріальні цінності використані ним у господарській діяльності, відтак суми ПДВ у відповідності до п.198.3. ст..198 ПКУ правомірно віднесені під приємством до складу податкового кредиту.

Згідно п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформле ними з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

В процесі судового розгляду відповідачем не надано доказів про відсутність чи неправильне заповнення податкових накладних, що були оформленні в результаті здійснення господарських операцій між позивачем ТОВ „КП Компанія Укрнафта постач", ПП „Торговий Дім „Агрокам" та ТОВ „Металекс-Д".

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ визначено обов'язкові реквізити, що має містити податкова накладна.

За результатами судового розгляду, не встановлено відсутність якогось із реквізи тів в податкових накладних, тому суд вважає необґрунтованим висновок відпові дача про порушення позивачем приписів п.201.1 ст. 201 ПКУ.

Пунктом 201.7 статті 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В ході судового розгляду, відповідач не спростував ні реальність операцій із отримання позивачем товарів, ні факт їх використання в господарській діяльності підприємства та сплати податку до бюджету постачальниками, ні наявність пода ткових накладних та всіх обов'язкових реквізитів в них. В свою чергу зазначені в акті перевірки від 25. 07.2013 р. № 159/22-00/03568113 висновки щодо протилеж ного є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми „Р" від 24.10.2013 р. № 0006582200 про збі льшення суму грошо вого зобов'язання з податку на додану вартість на 284 041,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 71 010,00 грн. є таким, що не відповідає фактичним об ставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та скасувати спірне податкове повідом лення-рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 24.10.2013 р. № 0006582200.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 14 лютого 2014 р.