Постанова

від 21.01.2014 по справі 811/4031/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року Справа № 811/4031/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства Патлаченка Петра Антоновича до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Кіровоградській області про скасування рішення.

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Фермерське господарство Патлаченка Петра Антоновича звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області за формою "Р" №0001412202 від 11.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки товариства відповідачем винесено, як на думку позивача, протиправне податкове повідомлення - рішення, оскільки воно ґрунтується на неправомірних висновках податкового органу про завищення суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Агро Успіх Плюс" оскільки висновок про нікчемність правочину податковим органом здійснено на підставі фактів викладених ним у акті перевірки а не на підставі закону як того вимагає чинне законодавство. Крім того, позивач зазначає, що перебував на спеціальному режимі оподаткування, а отже порушення, що на думку відповідача виявлено при перевірці, не спричинило жодних недоплат у бюджет.

Згідно пояснень позивача, від ПП "Агро Успіх Плюс" ним було отримано аміачну селітру, що підтверджується відповідними первинними документами, а отримана селітра була використана ним у господарській діяльності під час весняно-польових робіт 2011 року, оскільки основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових та технічних культур.

Відповідач у своїх запереченнях (а.с. 44-45) просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на акт перевірки №954/22-11/36785029 від 14.11.2012 року ГВПМ ДПІ у м.Черкаси, згідно висновків якого не підтверджено реальності господарських операцій позивача та ПП "Агро Успіх Плюс", та наполягаючи на правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання (а.с. 42), не заперечував проти розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с. 51).

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання(а.с. 40), надав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 51).

За приписами частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що позивач не заперечував проти розгляду справи у порядку письмового провадження, а відповідачем надано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Патлаченка Петра Антоновича (далі - позивач) зареєстровано юридичною особою 03.07.1992 року відповідно до виписки серії АБ №031855 від 01.11.2011 року (а.с. 8), зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до свідоцтва в„–200057400 , серія НБ в„–066224 , дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування - 01.01.2009 року(а.с. 9).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська об'єднана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Головним державним ревізором-інспектором Кіровоградської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області згідно наказу №1302 від 27.11.2013 року, з 27.11.2013 по 29.11.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, про що складено акт від 02.12.2013 року №149/11-23-22-02/06686052 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Фермерського господарства "Патлаченка П.А." (код 06686062) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Агро Успіх Плюс" (код 36785029) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року"(далі - акт перевірки, а.с. 21-30).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року на загальну суму 20200 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 11.12.2013 року №0001412202, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача зі сплати податку на додану вартість у сумі 25250,00 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 20200,00 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією у сумі 5050,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення винесеного Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Висновки відповідача про заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету фермерським господарством Патлаченка Петра Антоновича ґрунтуються на отриманій відповідачем інформації ГВПМ ДПІ у м. Черкаси про те, що документальною звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій ПП "Агро Успіх Плюс" з покупцями товарів/послуг за період з 01.03.2010 року по 06.11.2012 року на суму 14423017,00 грн. Як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів складених по господарським операціям з покупцями за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи висновки ГВПМ ДПІ у м. Черкаси відповідач дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування ПП "Агро Успіх Плюс" по ланцюгу постачання.

Стосовно господарських операцій позивача та ПП "Агро Успіх Плюс" судом встановлено наступне.

Придбання товару позивачем відбулось на підставі видаткової накладної №РН-0000155 від 24.12.2010 року на суму 121200,00 грн. у т.ч. ПДВ 20200,00 грн., та податкової накладної від 22.12.2010 року №164 на суму 121200,00 грн. у т.ч. ПДВ 20200,00 грн.(а.с. 36-37).

Оплату товару здійснено відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000254 від 21.12.2010 року(а.с 33), що підтверджується платіжним дорученням №95 від 21.12.2010 року на суму 121200,00 грн.(а.с. 34), випискою по рахунку ФГ Патлаченка П.А. (а.с. 35).

На підтвердження перевезення товару позивачем надано подорожні листи вантажного автомобіля №326 від 24.12.2010 року, та №325 від 24.12.2010 року на перевезення вантажу вагою 20 тонн кожен (а.с. 59-60). Крім того, за фактом здійснення перевезень складено товарно-транспортні накладні БЗС№24/12/2010-1 від 24.12.2010 року та БЗС№24/12/2010-1 від 24.12.2010 року (а.с. 61-62).

Податкову накладну від 22.12.2010 року №164 на суму 121200,00 грн. у т.ч. ПДВ 20200,00 грн. позивачем включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних №12 за грудень 2010 року (а.с. 55-56).

Суму податку на додану вартість сплачена за господарською операцією з ПП "Агро Успіх Плюс" включена позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) за грудень 2010 року (а.с. 57-58).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом - Закон про ПДВ), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу приписів підпункту 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

У відповідності до підпункту 7.2.6. Закону про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення податкового кредиту визначено дату здійснення першої з подій, що сталася раніше: або дату списання коштів з рахунку платника або дату одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 7.2.3. Закону України Закону про ПДВ податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП "Агро Успіх Плюс" суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання договорів між позивачем та ПП "Агро Успіх Плюс" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортними накладними).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер господарської операції між позивачем та ПП "Агро Успіх Плюс" мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за грудень 2010 року у сумі 20200,00грн.

Крім того, суд зазначає наступне.

Позивач зареєстрвоаний як сільськогосподарське підприємство - суб'єк спеціального режиму оподаткування ПДВ та суму податкового кредиту за господарською операцією з ПП "Агро Успіх Плюс" ним була включена до складу податкового кредиту скороченої декларації з ПДВ.

Пунктом 8-1.2 статті 8-1 Закону про ПДВ визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пунктом 8-1.6 статті 8-1 Закону про ПДВ передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Отже, відповідно до вищезазначених норм закону, позивач взагалі не допускав не доплати в бюджет ПДВ, оскільки суми ПДВ залишаються на рахунку позивача і використовуються ним в його господарській діяльності, що виключає можливість донарахування грошового зобов'язання.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що дана обставина є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 172,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №423 від 18 грудня 2013 року (а.с.2), а отже він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства Патлаченка Петра Антоновича до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Кіровоградській області про скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 11.12.2013 року №0001412202, яким фермерському господарству Патлаченка Петра Анатолійовича збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20200,00 грн. та нараховано штрафної (фінансової ) санкції у сумі 5050,00 грн.

Присудити фермерському господарству Патлаченка Петра Антоновича судовий збір в розмірі 172 (сто сімдесят дві)гривні 05 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна