Рішення

від 10.02.2014 по справі 901/319/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2014Справа № 901/319/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котломонтаж Плюс", м. Сімферополь,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджект Парк", м. Ялта,

про стягнення 125 485,43 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

від позивача- Рябченко В.С, довіреність №б/н від 13.01.2014, представник;

від відповідача- Коваленко І. В., довіреність №01/14-Ю від 03.01.2014, представник;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Котломонтаж Плюс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект Парк» з вимогами про стягнення з останнього суми боргу у розмірі 125485, 43 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

16 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Котломонтаж Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджект Парк» укладено договір №407 на виконання проектних робіт. Позивач зазначає, що предметом договору є розробка і передача відповідачу проектної документації по об'єкту «Реконструкція лікувального корпусу майнового комплексу «Сосновая роща»; договором було обумовлено загальну вартість робіт - 447000,00 грн. Так, у позовній заяві позивач вказує, що 08 грудня 2011 року між сторонами було підписано акт виконаних робіт, однак, відповідач у повному обсязі вартість робіт передбачену договором не сплатив, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 121830,51 грн. Позивачем було спрямовано на адресу відповідача лист з вимогою про сплату заборгованості, яка була залишена без задоволення, що й стало причиною звернення позивача із позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект Парк» заборгованості у розмірі 121830,51 грн. та 3% річних - 3654,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2013 року по справі №901/319/13-г призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження по справі зупинялось.

Після повернення матеріалів справи з висновком експерта з експертної установи, суд ухвалою від 23.08.2013 поновив провадження по справі.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 по справі призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Господарський суд Автономної Республіки Крим від 28.01.2014 року поновив провадження по справі, у зв'язку з надходженням на адресу суду висновку судової експертизи.

У судове засідання, що відбулось 28 січня 2014 року, з'явився представник позивача, який заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Представник відповідача в свою чергу надав письмові пояснення в яких погодився з висновком експерта №108 від 30.12.2013 та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд розгляд клопотання позивача про призначення у справі повторної експертизи переніс на наступне судове засідання. Також у судове засідання були викликані судові експерти, які проводили первинну та додаткову експертизи у справі.

У судовому засіданні 07.02.2014 представник позивача надав для долучення в матеріали справи документи, зокрема пояснення що до висновків експертів та необхідність для призначення повторної експертизи, клопотання про призначення повторної експертизи, клопотання про призначення додаткової експертизи.

За результатами судового засідання 07.02.2014 оголошено перерву в засіданні до 10.02.2014 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

10.02.2014 на адресу суду від судового експерта Костур С.В. надійшли письмові відповіді на питання, що були поставлені у судовому засіданні 07.02.2014 по висновку №58/392-2013 судової будівельно-технічної експертизи у справі.

Дані пояснення долучені судом в матеріали справи.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання 10.02.2014 надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі (т. 2 а.с. 28).

Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва в засіданні відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Котломонтаж Плюс» (проектант) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджект Парк» (замовник) укладено договір №407 на виконання проектних робіт (далі договір, т. 1 а.с. 10-12).

У порядку та на умовах, визначених даним договором, проектант зобов'язався за завданням замовника розробити і передати проектну документацію по об'єкту: «Реконструкція лікувального корпусу майнового комплексу «Сосновая роща», розташованого за адресою: 98662, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алуштінське шосе, 21, який належить ЗАТ «СМ Дорз» (далі об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити розроблену проектантом документацію від імені і за рахунок власника (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, види і зміст робіт, які розробляються проектантом в документації, обумовлюються в завданні на проектування (далі завдання).

Пунктом 1.3 договору сторони, що строки виконання основних етапів визначаються графіком проектних робіт. Після виконання робіт з розробки документації і/або з кожного етапу, сторонами підписується акт виконаних робіт.

Для виконання цього договору замовник передає по акту прийому-передачі проектанту всі вихідні дані в об'ємі, обумовленому в завданні і відповідаючим вимогам Постанови КМУ №489 від 20.05.2009, а також вимогам ВСН 38-82 додатку №2 і додатку «Г» ДБН А.2.2-2004 в частині, не суперечущій постанові (п. 1. 4 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору, проектант приступає до робіт з розробки документації в строк, починаючи з моменту підписання договору.

Разом з тим, пунктом 1.6 договору проектант зобов'язався передати замовнику документацію в строк у відповідності з календарним планом, але у будь-якому випадку не пізніше 15 листопада 2011 року.

Розділом 2 договору, сторони узгодили вартість робіт.

Так, згідно пункту 2.1 договору, загальна вартість робіт з розробки документації по даному договору, враховуючи компенсацію затрат проектанта і плату за виконання ним робіт і визначена у Звідному кошторисі, відображений в додатку №1, є невід'ємною частиною цього договору і складає 477000,00грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору, порядок розрахунків по даному договору наступний:

Аванс у розмірі 50% - після підписання договору;

Залишок суми - після оформлення акту виконаних робіт з наданням акту прийому-передачі і/або виконавчого кошторису на етап роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2011 між сторонами було підписано Акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації Ескізний проект «Реконструкція лікувального корпусу майнового комплексу «Сосновая роща», по вул. Алуштінське шосе, 21, смт. Гаспра, м. Ялта»; 03.11.2011 між сторонами було підписано Акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації Ескізний проект «Реконструкція лікувального корпусу майнового комплексу «Сосновая роща», по вул. Алуштінське шосе, 21, смт. Гаспра, м. Ялта»; 08.12.2011 між сторонами було підписано Акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації Робочий проект «Реконструкція лікувального корпусу майнового комплексу «Сосновая роща», по вул. Алуштінське шосе, 21, смт. Гаспра, м. Ялта». Дані акти підписані обома сторонами договору без зауважень та скріплені печатками підприємств (т. 1 а.с. 8-9).

Також, 08.12.2011 сторонами підписаний без зауважень Акт виконаних робіт з розробки проектно-вишукувальної продукції об'єкта по договору №407 від 16.08.2011. при цьому, за даними акту, ціна виконаних робіт становить 360330,51грн.(т. 1 а.с. 13).

Таким чином, матеріали справи свідчать про виконання проектантом (позивачем) взятих на себе договірних зобов'язань у повному обсязі.

Проте, як стверджує позивач, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, не виконав. Так станом на 16.01.2012 замовником сплачено лише 238500,00грн., в той же час сума боргу становить 121830,51грн.

Претензією від 20.01.2012 вих. №4, позивач вимагав від відповідача, у строк до 01.02.2012, повністю погасити суму заборгованості в добровільному порядку (т. 1 а.с. 47).

У відповіді на претензію, відповідач повідомив проектанта про необхідність терміново внести зміни в робочу документацію по будівництву великого і малого басейнів, у зв'язку з виявленням під час будівництва невідповідності проектної документації, після чого гарантував оплату заборгованості (т. 1 а.с. 69).

Листом вих. №14/02 від 14.02.2012 відповідач повідомив позивача про можливість проведення корегування проектної документації великого басейну, для чого необхідно укласти додаткову угоду та надати уточнену топозйомку. До листа додано проект додаткової угоди (т. 1 а.с. 71, 72).

Проте уточнені документи позивачем відповідачу надані не були, додаткова угода між сторонами не підписувалась.

Оскільки відповідач вимоги претензії залишив без задоволення, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 121830,51 грн. та 3% річних в сумі 3654,92 грн. за прострочення виконання зобов'язання в примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір, є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України)

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати наданих послуг за договором про виконання проектних робіт №407 від 16.08.2011.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував про наявність у відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 121830,51грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зауважував на допущенні порушень та неточностей позивачем, під час виготовлення проектної документації, у зв'язку з чим відповідач поніс додаткові витрати під час будівництва басейнів, тому наполягав на тому, що проектантом обсяг робіт належним чином не виконаний.

В рамках даної справи було проведено судову будівельно-технічну експертизу та додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

За результатами ознайомлення сторонами з висновками судових експертиз, позивач заявив клопотання про проведення додаткової судової експертизи у справі та клопотання про проведення повторної судової експертизи у справі.

Відповідач погоджувався з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи, вважаючи, що висновок судового експерта повністю підтвердив заперечення відповідача, які ґрунтувались на тому, що проектантом допущені грубі порушення під час виготовлення проекту, та такий проект взагалі не може бути реалізований.

Суд дослідивши обидва висновки судових експертів, наданих за результатами проведення в рамках справи судових експертиз, не приймає їх до уваги, під час прийняття рішення у справі, оскільки вони носять суперечливий характер та не містять однозначних відповідей на поставлені питання.

Разом з тим, у судове засідання 10.02.2014 відповідач надав заяву про визнання позовних вимог ним у повному обсязі.

При цьому, наявність заборгованості у відповідному розмірі підтверджується матеріалами справи, в тому числі підписаним без заперечень обома сторонами 08.12.2011 Акту виконаних робіт з розробки проектно-вишукувальної продукції об'єкта по договору №407 від 16.08.2011, за даними якого ціна виконаних робіт становить 360330,51грн.

Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів оплати заборгованості, отже, не спростував шляхом надання відповідних доказів тверджень позивача про наявність заборгованості у заявленій сумі.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач, не виконавши в повному обсязі зобов'язання з оплати наданих послуг, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 121830,51грн.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних у розмірі 3654,92грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому, суд клопотання позивача про призначення у справі додаткової судової експертизи та повторної судової експертизи відхиляє, за не потребою, та зважаючи на те, що позивач у судовому засіданні 10.02.2014 на заявлених клопотаннях не наполягав.

Судові витрати зі сплати судового збору та витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз судом покладаються на відповідача, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Слід відобразити, вартість судової будівельно-технічної експертизи згідно калькуляції №194 від 08.08.2013 складає 25010,40грн. та сплачена ТОВ «Проджект Парк» повністю, що підтверджується банківськими витягами (т. 2 а.с. 11, 12).

Крім того, вартість додаткової судової будівельно-технічної експертизи складає 10000,00грн. та сплачена ТОВ «Проджект Парк» повністю, що підтверджується банківським витягом (т. 2 а.с. 12).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 17.02.2014.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект Парк» (ЄДРПОУ 36903620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котломонтаж Плюс» (ЄДРПОУ 33433983) заборгованості у розмірі 121830,51 грн., 3% річних в сумі 3654,92 грн., 2509,71грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі