Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/5824/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5824/13 10.02.14

за позовом: Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», м.Київ, ЄДРПОУ 31409351

про розірвання договорів оренди, визнання відсутнім права користування земельними ділянками та повернення земельної ділянки

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Васильченко Т.В.

Суддя Ломака В.С.

Представники:

прокурор: Грицієнко Р.Л. - за посв.

від позивача: не з'явився

від відповідача: Приходько І.А. - по дов.

вільний слухач: ОСОБА_1

СУТЬ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», м.Київ про:

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді земельну ділянку №2, площею 0,17 га, в межах червоних ліній (кадастровий номер 8 000 000 000:90:009:0003) вартістю 4 115 261,26 грн., яка розташована на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва;

- розірвання договору оренди земельної ділянки №1 (кадастровий номер 8 000 000 000:90:009:0005), площею 0,37 га, на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва, що укладений 11.10.2005р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів 13.10.2005р. за №63-6-00303, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку вартістю 8 020 742,40 грн.;

- розірвання договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000 000 000:90:009:0053), площею 1,06 га на просп.Миколи Бажана у Дарницькому районі м.Києва, що укладений 11.10.2005р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів 13.10.2005р. за №63-6-00301, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку вартістю 23 631 508,41 грн.;

- визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0003, 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на порушення відповідачем свого обов'язку повернути земельну ділянку з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 орендодавцю після закінчення строку дії відповідного договору оренди, а також на істотне порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» умов договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053 в частині виконання орендарем обов'язку використовувати вказані земельні ділянки за цільовим призначенням.

Позивач в судове засідання 10.02.2014р., як і в попередні судові засідання, не з'явився, пояснень по суті позовних вимог прокурора не надав, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався.

Одночасно, за висновками суду, Київська міська рада була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення на її адресу ухвали суду від 29.01.2014р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення №0103028028230.

Відповідач у відзиві вих.№66 від 14.08.2013р. проти задоволення позову заперечив та зазначив, що хоча строк договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 дійсно закінчився, проте вимоги про повернення вказаної ділянки є безпідставними, оскільки позивачем не вчиняється жодних дій, які спрямовані на отримання вказаної земельної ділянки від орендаря. Також, на думку відповідача, необґрунтованими є вимоги про розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» сумлінно ставиться до виконання своїх обов'язків за спірними договорами, своєчасно та в повному обсязі вносить орендну плату, а будівництво об'єктів на орендованих земельних ділянках є незавершеним внаслідок світової фінансової кризи.

Наразі, з огляду на неявку позивача в судове засідання судом прийнято до уваги, що згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що позивач в судове засідання не з'явився, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент передачі спірних земельних ділянок в користування відповідачу) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст.124 вказаного Кодексу України у відповідній редакції передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п.6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, який затверджено постановою №671 від 26.05.2004р. Кабінету Міністрів України (яка була чинною на момент державної реєстрації спірних договорів), державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

При цьому, ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, дійсній на момент проведення державної реєстрації договору) встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.2 ст.125 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

За приписами ст.202 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла станом на час проведення реєстрації права на землю) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Виходячи зі змісту п.1.1 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням №182/342 від 19.12.2002р. позивача (в редакції, що діяла на момент проведення державної реєстрації договору від 04.04.2006р.), вказаний орган є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові. На зазначене управління покладено обов'язок стосовно організації видачі державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачі договорів оренди земельних ділянок та здійснення їх реєстрації .

Як встановлено судом, 23.10.2003р. Київською міською радою було прийнято рішення №134/1007 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування яхт-клубу, салону по продажу катерів та човнів на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва».

Пунктом 1 вказаного рішення Київської міської ради було вирішено затвердити проект відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» для будівництва, експлуатації та обслуговування яхт-клубу, салону по продажу катерів та човнів на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва, а також передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» земельні ділянки загальною площею 0,54 га, в тому числі, в межах червоних ліній площею 0,17 га, для будівництва, експлуатації та обслуговування яхт-клубу, салону по продажу катерів та човнів на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва за рахунок земель міської забудови, з них:

- ділянку №1, площею 0,37 га - в довгострокову оренду на 25 років;

- ділянку №2, площею 0,17 га, в межах червоний ліній - в довгострокову оренду на 5 років.

На виконання вказаного рішення органу місцевого самоврядування, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 13 Закону України «Про оренду землі», Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» були укладені відповідні договори оренди.

Зокрема, 11.10.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, за змістом п.п.1.1, 2.1 якого Київська міська рада за актом приймання-передачі передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 1844 кв.м, в межах червоних ліній (кадастровий номер 8000000000:90:009:0003), на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування яхт-клубу, салону по продажу катерів та човнів.

Пунктом 3.1 договору від 11.10.2005р. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0003 сторони погодили 5-річний строк його дії.

11.10.2005р. вказаний договір оренди земельної ділянки було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за №746. 13.10.2005р. даний правочин було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за №63-6-00302 у книзі записів державної реєстрації договорів, а земельну ділянку передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» за актом приймання-передачі від 13.10.2005р., що підписаний позивачем та відповідачем.

Також, 11.10.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, за змістом п.п.1.1, 2.1 якого Київська міська рада за актом приймання-передачі передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 3594 кв.м (кадастровий номер 8000000000:90:009:0005), на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування яхт-клубу, салону по продажу катерів та човнів.

Згідно з 3.1 договору від 11.10.2005р. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0005 вказаний правочин укладено на 25 років.

11.10.2005р. даний договір оренди земельної ділянки було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за №747. 13.10.2005р. даний правочин було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за №63-6-00303 у книзі записів державної реєстрації договорів, а земельну ділянку передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» за актом приймання-передачі від 13.10.2005р., що підписаний позивачем та відповідачем.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що 23.10.2003р. Київською міською радою було прийнято рішення №122/995 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», пунктом 2 якого (в редакції рішення №417/1827 від 15.07.2004р. Київської міської ради «Про внесення змін до рішень Київської міської ради») затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе, автосалону, станції технічного обслуговування на просп.Миколи Бажана у Дарницькому районі м.Києва та вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 1,06 га для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе, автосалону, станції технічного обслуговування на просп.Миколи Бажана у Дарницькому районі м.Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

На виконання вказаного рішення органу місцевого самоврядування, 11.10.2005р. Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Київська міська рада за актом приймання-передачі передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 10589 кв.м (кадастровий номер 8000000000:90:009:0053), на просп.Миколи Бажана у Дарницькому районі м.Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе, автосалону, станції технічного обслуговування.

Згідно з 3.1 договору від 11.10.2005р. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0053 вказаний правочин укладено на 25 років.

11.10.2005р. даний договір оренди земельної ділянки було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за №745. 13.10.2005р. даний правочин було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за №63-6-00301 у книзі записів державної реєстрації договорів, а земельну ділянку передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» за актом приймання-передачі від 13.10.2005р., що підписаний позивачем та відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внаслідок укладання вказаних вище договорів оренди та проведення відповідних реєстраційних дій позивач став законним користувачем у розумінні норм ст.ст.116, 124, 126 Земельного кодексу України земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0003, 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053 на умовах, які визначені спірними договорами.

При цьому, з огляду на встановлені строки дії спірних правочинів, враховуючи, що Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладені позивачем та відповідачем правочини було зареєстровано 13.10.2005р., 25-річний строк дії договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053 закінчується 14.10.2030р. (з урахуванням того, що 13.10.2030р. є вихідним днем), а 5-річний строк договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 закінчився 13.10.2010р.

За таких обставин, прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, посилаючись на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 та істотне порушення договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053 в частині виконання орендарем обов'язку використовувати вказані земельні ділянки за цільовим призначенням.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

При цьому, при розгляді позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За змістом ч.1 ст.34 вказаного Закону України у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 11.3 договору від 11.10.2005р. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 також передбачено, що вказана угода припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який її було укладено.

У пункті 8.4 вказаного правочину сторони погодили, що орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання, після припинення дії цього договору.

Таким чином, як зазначалось судом вище та що відповідачем не заперечується, приймаючи до уваги 5-річний строк дії договору від 11.10.2005р. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003, враховуючи, що Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) даний правочин було зареєстровано 13.10.2005р., строк його дії закінчився 13.10.2010р.

Посилання позивача на пролонгацію спірного договору оренди судом до уваги не приймаються, оскільки матеріали справи не містять відповідного рішення Київської міської ради про продовження строку дії договору від 11.10.2005р. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003, а законодавство, яке було чинне на момент закінчення строку дії вказаного правочину, не передбачало автоматичного продовження строку дії договорів оренди землі без рішення уповноваженого органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Разом з цим, згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписами ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Отже, до обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги входять, зокрема, факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача, на захист якого подано позов, або утверджують за собою право, яке належить позивачу тощо, тобто ті, які свідчать про те, що право позивача порушене або оспорюється. Зазначені обставини входять до підстав позову і підлягають дослідженню, оскільки, суд, приймаючи рішення, має встановити чи мають місце факти порушення чи оспорення суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов.

Тобто, приймаючи до уваги викладені вище положення законодавства, при зверненні до суду з розглядуваним позовом, прокурором та позивачем, перш за все, повинно бути доведено факт порушення його речового права з боку відповідача.

Прокурор, звертаючись до суду з вимогою повернути земельну ділянку з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003, вказує на порушення відповідачем його обов'язку повернути земельну ділянку.

Разом з цим, судом прийнято до уваги, що спірна земельна ділянка площею 0,17 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:009:0003), яка розташована на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва, була передана в користування відповідачу згідно з п.6.1 відповідного договору оренди на підставі двостороннього акту б/н від 13.10.2005р. приймання-передачі земельної ділянки, який підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно, оформлення факту повернення вказаної земельної ділянки орендодавцю також здійснюється шляхом складення позивачем та відповідачем двостороннього акту про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» та прийняття її Київською міською радою.

Тобто, за змістом вкладених вище положень законодавства та умов укладеного сторонами договору оренди, обов'язок щодо повернення земельної ділянки може бути виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» лише у разі вчинення орендарем та орендодавцем взаємних дій, зокрема, підписання двостороннього акту приймання-передачі.

Матеріали справи свідчать, що по закінченні строку дії договору від 11.10.2005р. оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 листами вих.№56 від 08.06.2010р., вих.№61 від 08.07.2010р., вих.№66 від 19.08.2010р. відповідач звертався до позивача з ініціативою продовжити строк дії вказаного договору.

Листом вих.№05-532/27482 від 21.09.2010р. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» про необхідність для поновлення договору надати документи, що підтверджують сплату орендної плати.

Згодом, зважаючи на відсутність повідомлень від орендодавця, листом вих.№78 від 01.10.2010р. відповідач в черговий раз підтвердив намір продовжити договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003. Одночасно, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» було заявлено Київській міській раді вимогу про підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, у разі відмови від продовження договору, та направлено проект відповідного акту приймання-передачі.

На підтвердження факту направлення зазначених вище листів відповідачем було представлено суду засвідчений витяг з журналу вихідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» за період з 08.06.2010р. по 05.11.2010р., а також фіскальний чек та поштове повідомлення від 20.08.2010р.

Станом на теперішній час, як вказує відповідач, жодних листів чи повідомлень від Київської міської ради не надходило.

Ухвалою від 29.01.2014р. господарського суду м.Києва позивача було зобов'язано надати заперечення (в разі наявності) щодо отримання від відповідача листів вих.№61 від 08.07.2010р. та вих.№78 від 01.10.2010р. Проте, позивач в судове засідання 10.02.2014р. не з'явився, заперечень щодо отримання Київською міською радою досліджуваних судом листів не надав.

Загалом, як свідчать матеріали справи, в жодне судове засідання представник позивача не з'явився, позовні вимоги прокурора не підтримав, доказів на підтвердження викладеного в позові не надав. Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення Київської міської ради до відповідача з вимогою повернути спірну земельну ділянку або вчинення інших дій, які б свідчили про порушення прав орендодавця внаслідок відмови орендаря повернути спірну земельну ділянку та підтверджували б обґрунтованість позовних вимог.

Одночасно, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Згідно з позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

При цьому, судом враховані твердження відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, щодо готовності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути спірну земельну ділянку Київській міській раді у встановленому порядку.

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів порушення прав позивача з боку відповідача внаслідок відмови орендаря повернути спірну земельну ділянку, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді земельну ділянку №2, площею 0,17 га, в межах червоних ліній (кадастровий номер 8 000 000 000:90:009:0003) вартістю 4 115 261,26 грн., яка розташована на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва.

Розглянувши позовні вимоги про розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8000 000 000:90:009:0053, а також про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді зазначені земельні ділянки, господарських суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч.2 ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Судом встановлено, що права та обов'язки орендодавця та орендаря були встановлені сторонами в розділі 8 спірних договорів оренди землі.

Зокрема, відповідно до п.8.1 вказаних правочинів орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням; дотримання місцевих правил забудови; своєчасного внесення орендної плати; дострокового розірвання цього договору; відшкодування понесених збитків, в тому числі, недоотриманих доходів, відповідно до чинного законодавства у разі розірвання договору.

В свою чергу, згідно з п.8.4 договорів орендар зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору та акту приймання-передачі земельної ділянки, а також державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, що затверджена в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно вносити орендну плату; повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання тощо.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 11.4 спірних договорів передбачено, що вказані договори може бути розірвано за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, прокурором при зверненні до суду з вимогами про розірвання договорів оренди землі повинен бути доведений факт порушення відповідачем умов укладених правочинів, невиконання або неналежне виконання відповідачем передбачених законом або договорами обов'язків.

Виходячи зі змісту позовної заяви, прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на істотне порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» умов спірних договорів оренди в частині виконання орендарем обов'язку використовувати орендовані земельні ділянки з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053 за цільовим призначенням. При цьому, за змістом позовної заяви, про порушення цільового призначення земель свідчать ті обставини, що орендовані ділянки всупереч умовам спірних договорів досі є вільними від забудови.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що цільовим призначенням земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.ст.38, 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно з п.«а» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням

Як зазначалось судом раніше, земельну ділянку площею 3594 кв.м (кадастровий номер 8000000000:90:009:0005) на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва було надано відповідачу за договором від 11.10.2005р., який зареєстрований за №63-6-00303 у книзі записів державної реєстрації договорів, для будівництва, експлуатації та обслуговування яхт-клубу, салону по продажу катерів та човнів.

Земельна ділянка площею 10589 кв.м (кадастровий номер 8000000000:90:009:0053) на просп.Миколи Бажана у Дарницькому районі м.Києва була надана відповідачу за договором від 11.10.2005р., який зареєстрований за №63-6-00301 у книзі записів державної реєстрації договорів, для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе, автосалону, станції технічного обслуговування.

При цьому, в обґрунтування розглядуваних позовних вимог прокурором було представлено акт №28 від 20.03.2013р. обстеження земельної ділянки, що складений Державною інспекцією сільського господарства в м.Києві, за змістом якого станом на 20.03.2013р. було встановлено, що земельна ділянка за адресою: просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва, орієнтовною площею 0,54 га, не використовується, вільна від забудови та має вільний доступ на свою територію, на земельній ділянки ростуть чагарники та бур'ян.

Проте, за висновками суду, доводи прокурора про істотне порушення відповідачем умов спірних договорів не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, виходячи з наступного.

За змістом ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

При цьому, за змістом п.2.21 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі». Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Тобто, підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою, у тому числі, для розірвання договору оренди, є саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. В свою чергу, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням (у тому числі, для забудови) є іншим порушенням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, яке в силу закону не тягне за собою примусового припинення права користування землею.

Крім того, відповідно до п.2.22 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити, зокрема, з відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

За змістом відзиву на позовну заяву, відповідачем з метою забудови орендованих земельних ділянок було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Буд» інвестиційний договір №12 від 12.07.2007р. на будівництво кафе, станції технічного обслуговування, адміністративної будівлі, яхт-клубу, салону по продажу катерів та човнів за адресою: м.Київ, Дарницький район, просп.Миколи Бажана, 151. Проте, виконання вказаного інвестиційного договору стало ускладненим внаслідок світової фінансової кризи 2008 року, хоча Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» вживались усі можливі заходи для належного виконання спірних договорів оренди.

Ухвалами суду від 15.01.2014р. та від 29.01.2014р. прокурора та позивача було зобов'язано надати суду докази завдання відповідачем Київській міській раді шкоди внаслідок порушення орендарем умов договорів оренди земельних ділянок, стосовно яких прокурором заявлені вимоги про розірвання правочинів.

Проте, вказані вимоги суду виконано не було, а саме позивачем та прокурором не було повідомлено суд, у чому саме полягає шкода, яка завдана органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеними вище обставинами, а також яким чином порушуються права орендодавця, що є необхідним для встановлення факту істотного порушення умов договору. Зокрема, суду не доведено, що внаслідок порушення умов спірних правочинів Київська міська рада значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні таких договорів.

Навпроти, у даному випадку судом прийнято до уваги, що наявними у матеріалах справи виписками з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» підтверджується належне виконання відповідачем свого визначального обов'язку орендаря щодо сплати орендної плати. Доказів наявності у відповідача заборгованості за спірними договорами матеріали справи не містять.

При цьому, відповідно до п.2.23 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є саме своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Тобто, за висновками суду, навпаки внаслідок розірвання спірних договорів можуть настати негативні наслідки для Київської міської ради та територіальної громади, в інтересах якої діє позивач, у вигляді ненадходження до місцевого бюджету орендної плати, яка справно сплачується відповідачем. Наразі, судом враховано, що ефективне використання земельних ділянок є основою динамічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці, а орендна плата за землю, в свою чергу, є одним з основних джерел наповнення місцевого бюджету.

Крім того, судом встановлено, що актом №28 від 20.03.2013р. обстеження земельної ділянки, що складений Державною інспекцією сільського господарства в м.Києві, виявлено порушення у користуванні земельною ділянкою площею 0,54 га, проте спірні земельні ділянки мають площі 0,37 га та 1,06 га.

Таким чином, прокурором та позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України не було доведено факту істотного порушення відповідачем спірних договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053.

До того ж, як зазначалось, відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Сторонами спірних договорів оренди є Київська міська рада (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» (орендар). Проте, матеріалами справи не підтверджується висловлення жодною з вказаних сторін вимоги про розірвання спірного договору. Зокрема, відповідач проти розірвання договорів заперечує, а позивач, як зазначалось судом, в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті справи не подав, волевиявлення на розірвання договору не висловив.

З огляду на викладене вище, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053.

Відповідно, за висновками суду, не підлягають задоволенню і похідні вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути зазначені вище земельні ділянки Київській міській раді.

Крім того, з приводу позовних вимог прокурора про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» права користування спірними земельними ділянками, господарський суд зазначає наступне.

Як зазначалось, частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Наразі, одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання відповідно до вимог ст.20 Господарського кодексу України є визнання наявності або відсутності прав.

Разом з цим, враховуючи висновки суду про відсутність підстав для повернення в судовому порядку земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:009:0003 та підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог прокурора про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» права користування вказаними земельними ділянками.

Таким чином, повно та всебічно розглянувши матеріали справи та дослідивши обставини справи, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість розглядуваних позовних вимог, у зв'язку з чим позов Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», м.Київ про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді земельну ділянку №2, площею 0,17 га, в межах червоних ліній (кадастровий номер 8 000 000 000:90:009:0003) вартістю 4 115 261,26 грн., яка розташована на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва; розірвання договору оренди земельної ділянки №1 (кадастровий номер 8 000 000 000:90:009:0005), площею 0,37 га, на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва, що укладений 11.10.2005р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів 13.10.2005р. за №63-6-00303, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку вартістю 8 020 742,40 грн.; розірвання договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000 000 000:90:009:0053), площею 1,06 га на просп.Миколи Бажана у Дарницькому районі м.Києва, що укладений 11.10.2005р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів 13.10.2005р. за №63-6-00301, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку вартістю 23 631 508,41 грн.; визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0003, 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053, не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.4.6 Постанови №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

За таких обставин, судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», м.Київ про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді земельну ділянку №2, площею 0,17 га, в межах червоних ліній (кадастровий номер 8 000 000 000:90:009:0003) вартістю 4 115 261,26 грн., яка розташована на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва; розірвання договору оренди земельної ділянки №1 (кадастровий номер 8 000 000 000:90:009:0005), площею 0,37 га, на просп.Миколи Бажана, 151 у Дарницькому районі м.Києва, що укладений 11.10.2005р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів 13.10.2005р. за №63-6-00303, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку вартістю 8 020 742,40 грн.; розірвання договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000 000 000:90:009:0053), площею 1,06 га на просп.Миколи Бажана у Дарницькому районі м.Києва, що укладений 11.10.2005р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр», зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів 13.10.2005р. за №63-6-00301, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» повернути Київській міській раді зазначену земельну ділянку вартістю 23 631 508,41 грн.; визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканер-Центр» права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:009:0003, 8 000 000 000:90:009:0005 та 8 000 000 000:90:009:0053.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м.Київ, Шевченківський район, вул.Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ 22883141) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 6 882 грн.

У судовому засіданні 10.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 17.02.2014р.

Головуючий суддя М.О. Любченко

Суддя Т.В. Васильченко

Суддя В.С.Ломака