Постанова

від 17.02.2014 по справі 5009/4325/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.02.2014 справа №5009/4325/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І.

При секретарі: Лащіву О.В. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника: від кредитора:не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2013р. у справі№ 5009/4325/12 /суддя Юлдашев О.О./ за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Ауріс-Компані» м.Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Сілентра" м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2013р. у справі № 5009/4325/12 за заявою кредитора ТОВ "Ауріс-Компані" до ТОВ "Сілентра" про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Вказаною ухвалою ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі.

Скаржник просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу у справі №5009/4325/12. В обґрунтування доводів ДПІ посилається, що боржник надав 20.12.2012р. до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року, що на думку апелянта, свідчить про здійснення боржником підприємницької діяльності. Також скаржник вказує, що при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором не надано доказів відсутності боржника за місцезнаходженням, як це передбачено ст. 52 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон), який діяв до 19.01.2013р. Крім того, ДПІ вказує про не проведення податкової перевірки ТОВ "Сілентра".

Крім того, апеляційний суд зауважує на тому, що доводи апеляційної скарги не містять недоліків при проведенні ліквідаційної процедури у справі № 5009/4325/12, а лише мотивовані неможливістю проведення податкової перевірки.

Ухвалою від 30.01.2014р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Ухвалою від 21.11.2012р. господарський суд Запорізької області за заявою кредитора ТОВ «Ауріс-Компані» порушив справу про банкрутство ТОВ "Сілентра" на підставі ст. 52 Закону.

Постановою від 25.12.2012р. суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначив арбітражного керуючого Коломієць Ю.С.

Ухвалою від 18.05.2013р.госодарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що за період ліквідаційної процедури до ліквідатора з грошовими вимогами до банкрута не заявився жоден кредитор, тому ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 390 880грн. основного боргу, які залишились не погашеними через відсутність майна та грошових коштів у банкрута. У зв'язку з цим господарський суд Запорізької області дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. Оскільки у банкрута майна не залишилось, суд прийняв рішення про ліквідацію банкрута ТОВ "Сілентра" та припинив провадження у цій справі.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі ДПІ посилається на безпідставність порушення справи про банкрутство, але з такими висновками апелянта не погоджується колегія суддів. Так, звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство, кредитор надав та зазначив, що заборгованість у сумі 390 880грн. виникла на підставі договору поставки № ДГ-170143 від 03.05.2012р., за яким було видано специфікацію № 1 на суму 390 880грн., в підтвердження факту поставки кредитором було надано видаткову накладну № РН-ак-1754 від 15.05.2012р., яка підписана представниками обох сторін.

Крім того, у зв'язку з неможливістю оплати за поставлений товар боржник та ТОВ "Ауріс-Компані" підписали акт прийому-передачі векселя від 15.05.2012р., за яким останній прийняв в погашення заборгованості згідно договору поставки № ДГ-170143 від 03.05.2012р. простий вексель Серії АА № 1736994 від 15.05.2012р. на суму 390 880грн. зі строком погашення «за пред'явленням» (а.с.16).

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2012р. було підтверджено наявність вказаної вище суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що за простим векселем Серії АА № 1736994 від 15.05.2012р. було вчинено приватним нотаріусом протест про його неоплату від 19.11.2012р. №1120, а також видано виконавчий напис від 19.11.2012р. № 1121 (а.с.59), який для примусового виконання був пред'явлений до Заводського ВДВС Запорізького міського управління юстиції та постановою від 03.12.2012р. вказаний виконавчий напис було повернуто стягувачеві, оскільки згідно п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» боржник за вказаною у виконавчому написі адресою не мешкає та інше місцезнаходження боржника не відоме; згідно відповідей з органів ДАІ, БТІ, ДТН за боржником не зареєстровано право власності на рухоме і нерухоме майно; жодної інформації про належне боржнику майно або доходи ні від стягувача, ні від органів, що ведуть облік, не надходила (а.с.57).

З урахуванням вищевказаних обставин, господарський суд Запорізької області визнав достатніми у матеріалах справи докази для визнання боржника банкрутом з урахуванням вимог ст. 52 Закону, тому виніс постанову від 25.12.2012р., якою визнав ТОВ "Сілентра" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Коломієць Ю.С. (а.с.62-63).

Таким чином, наявність законних підстав для порушення справи про банкрутство у справі № 5009/4325/12 перевірялася господарським судом у першому судовому засіданні, за результатами якого виносилась постанова. Ця постанова суду не була оскаржена в апеляційному порядку, тобто набрала законної сили та є чинною.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

За вимогами ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

На виконання вимог ч. 5 ст. 52 Закону щодо направлення письмово повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом усім потенційним кредиторам банкрута у м.Запоріжжі, м. Дніпропетровську та м. Києві ліквідатором було надано завірену копію реєстру відправленої кореспонденції рекомендованими листами 11.01.2013р. (а.с.89-90).

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що в листі від 18.02.2013р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська зазначає про отримання цього повідомлення, але просить ліквідатора надати документи для проведення позапланової документальної перевірки. До цього листа ДПІ додала довідку про стан розрахунку з бюджетом, де станом на 18.02.2013р. убанкрута відсутня заборгованість по недоїмці, пені та штрафним санкціям , проте, наявна переплата у сумі 3 804,45грн. (а.с.104-105).

У відповіді на цей лист, ліквідатор повідомив податкову інспекцію листом від 25.02.2013р., що виходом за юридичною адресою не вдалось встановити місцезнаходження керівних органів банкрута; бухгалтерська та інша документація, печатки і штампи не передавались, тому просить у місячний строк з дня отримання цього листа заявити свої кредиторські вимоги до боржника (а.с.103).

Як вбачається з матеріалів справи, в період проведення ліквідаційної процедури до ліквідатора не звернувся жодний кредитор та до реєстру вимог кредиторів внесено лише вимоги ініціюючого кредитора у сумі 390 880грн., які залишились не погашені (а.с.87). Вказані вимоги відображені й у ліквідаційному балансі. Будь-які відомості про наявність майнових активів банкрута матеріали справи не містять.

У відповідності до приписів ч. 7 ст. 30 Закону ліквідатором були з'ясовані наявні у банкрута банківські рахунки, які є закритими. Зазначене підтверджується листом ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 12.03.2013р. № 4362/10/18.2-20 (а.с.91-92).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виконання ліквідатором обов'язку щодо повідомлення кредиторів та вжиття заходів, направлених на виявлення майна (активів) банкрута, тому обґрунтованим є висновок про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Окрім цього, при зверненні до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2013р., якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не навела жодної правової підстави для скасування цієї ухвали суду та не зазначила, яким чином ліквідатор порушив вимоги Закону при проведенні ліквідаційної процедури.

Посилання ДПІ на неможливість проведення податкової перевірки банкрута у зв'язку з ненаданням ліквідатором документів не приймається апеляційним судом до уваги як поважна причина невиконання державним контролюючим органом покладених на нього функцій, матеріалами справи не доведено вжиття усіх необхідних та можливих заходів для проведення позапланової перевірки банкрута, в т.ч. оскарження неправомірних дій ліквідатора щодо відмови у проведенні перевірки до суду, проведення перевірки непрямими методами шляхом дослідження через банк фінансових операцій банкрута з іншими господарюючими суб'єктами та інше.

Крім того, строк проведення перевірок передбачений ст. 82 Податкового кодексу України складає 10 робочих днів та може бути продовжено на максимальний строк на 5 робочих днів.

Отже, не проведення податкової перевірки контролюючим органом з суб'єктивних причин не унеможливлює затвердження господарським судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не доведено підстав для скасування ухвали господарського суду від 18.05.2013р., тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Запорізької області від 18.05.2013р. у справі № 5009/4325/12 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2013р. у справі № 5009/4325/12 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2013р. у справі №5009/4325/12 про банкрутство залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ліквідатору

1. ДАГС

1.до справи

1.ГСЗО