Ухвала

від 13.02.2014 по справі 817/3733/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"13" лютого 2014 р. Справа № 817/3733/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю прокурора Слівінського О.О.

представника Костопільської ОДПІ- Фаліковської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" грудня 2013 р. у справі за позовом Прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" про стягнення податкової заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року задоволено позовні вимоги прокурора Костопільського району, які подано в інтересах держави в особі Костопільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» до місцевого бюджету м. Костополя Рівненської області податкову заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 132720,24 грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що судове рішення винесено без урахування того, що між товариством та податковою інспекцією укладено договір розстрочки податкового боргу. Окрім того, апелянт посилається на те, що суд не врахував часткову сплату боргу.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» повторно не з"явився, судова повістка, яка направлялася на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, повернута поштовим відділенням з позначкою "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що така повістка вручена належним чином, а тому перешкоди для розгляду справи за відсутності представника товариства відсутні.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» є юридичною особою та як платник податків перебуває на обліку в Костопільській міжрайонній державній податковій інспекції з 13.05.2003 року.

Відповідно до наданих розрахунків, відповідач має податкову заборгованість по орендній платі в сумі 94330,05 грн., яка утворилась по наступних термінах сплати та у таких сумах:

15.07.2013 року - 7562,00 грн., з яких 6603,06 грн. - основний платіж, 763,58 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 195,36 грн. - пеня;

23.07.2013 року - 3218,58 грн., з яких 3145,75 грн. - основний платіж, 72,83 грн. - пеня;

30.07.2013 року - 12830,43 грн., з яких 12596,47 грн. - основний платіж, 233,96 грн. - пеня;

15.08.2013 року - 12307,99 грн., з яких 11349,05 грн. - основний платіж, 763,58 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 195,36 грн. - пеня;

23.08.2013 року - 3218,58 грн., з яких 3145,75 грн. - основний платіж, 72,83 грн. - пеня;

24.08.2013 року - 114,76 грн. штрафна (фінансова) санкція;

30.08.2013 року - 12596,47 грн. - основний платіж;

16.09.2013 року - 12307,99 грн., з яких 11349,05 грн. - основний платіж, 763,58 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 195,36 грн. - пеня;

23.09.2013 року - 3218,58 грн., з яких 3145,75 грн. - основний платіж, 72,83 грн. - пеня;

30.09.2013 року - 12596,47 грн. - основний платіж;

04.10.2013 року - 2050,21 грн. - пеня;

15.10.2013 року - 12307,99 грн., з яких 11349,05 грн. - основний платіж, 763,58 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 195,36 грн. - пеня.

Всього, загальна сума податкової заборгованості відповідача з орендної плати за землю згідно первинних позовних вимог, викладених у позовній заяві, становила суму 94330,05 грн. (7562,00 грн. + 3218,58 грн. + 12830,43 грн. + 12307,99 грн. + 3218,58 грн. + 114,76 грн. + 12596,47 грн. + 12307,99 грн. + 3218,58 грн. + 12596,47 грн. + 2050,21 грн. + 12307,99 грн. = 140985,33 грн.).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 20.03.2013 року податковим органом прийнято рішення №7 про розстрочення податкового боргу відповідача, за яким податковий орган вирішив надати відповідачу розстрочення сплати суми податкового боргу під проценти за податковим боргом відповідача, зокрема, по орендній платі на загальну суму 110771,94 грн., що складається з 102141,48 грн. основного платежу, 6872,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 1758,25 грн. пені строком з 20.03.2013 року по 16.12.2013 року, шляхом сплати податкових платежів у визначених договором сумах та у встановлені строки.

Також, 29.04.2013 року податковим органом прийнято рішення №10 про розстрочення податкового боргу відповідача, за яким податковий орган вирішив надати відповідачу розстрочення сплати суми податкового боргу під проценти за податковим боргом відповідача по орендній платі на загальну суму 25748,61 грн., що складається з 25165,96 грн. основного платежу та 582,65 грн. пені, строком з 20.03.2013 року по 16.12.2013 року шляхом сплати податкових платежів у визначених договором сумах та у встановлені строки.

Проте, 28.11.2013 року податковим органом прийнято рішення №18 про скасування розстрочення податкового боргу у зв'язку з порушенням умов договору про розстрочення податкового боргу №7 від 20.03.2013 року та рішення №19 про скасування розстрочення податкового боргу у зв'язку з порушенням умов договору про розстрочення податкового боргу №10 від 29.04.2013 року.

У зв»язку із скасуванням договорів про розстрочення податкового боргу, Товариству з обмеженою відповідальністю «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів», позивачем збільшено суму за податковим боргом відповідача по орендній платі у сумі 132720,24 грн., яка, згідно даних облікової картки платника, виникла у зв'язку із несплатою грошового зобов'язання по одній платі у встановлений строк згідно договору про розстрочення податкового боргу від 20.03.2013 року №7 та договору про розстрочення податкового боргу від 29.04.2013 року №10 по наступних термінах сплати та у таких сумах:

23.07.2013 року - 950,27 грн., з яких 877,44 грн. - основний платіж, 72,83 грн. - пеня;

30.07.2013 року - 12830,43 грн., з яких 12596,47 грн. - основний платіж, 233,96 грн. - пеня;

15.08.2013 року - 12307,99 грн., з яких 11349,05 грн. - основний платіж, 763,58 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 195,36 грн. - пеня;

23.08.2013 року - 3218,58 грн., з яких 3145,75 грн. - основний платіж, 72,83 грн. - пеня;

24.08.2013 року - 114,76 грн. штрафна (фінансова) санкція;

30.08.2013 року - 12596,47 грн. - основний платіж;

16.09.2013 року - 12307,99 грн., з яких 11349,05 грн. - основний платіж, 763,58 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 195,36 грн. - пеня;

23.09.2013 року - 3218,58 грн., з яких 3145,75 грн. - основний платіж, 72,83 грн. - пеня;

30.09.2013 року - 12596,47 грн. - основний платіж;

04.10.2013 року - 2014,40 грн. - пеня;

15.10.2013 року - 12307,99 грн., з яких 11349,05 грн. - основний платіж, 763,58 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 195,36 грн. - пеня;

23.10.2013 року - 3218,58 грн., з яких 3145,75 грн. - основний платіж, 72,83 грн. - пеня;

30.10.2013 року - 12596,47 грн. - основний платіж;

15.11.2013 року - 12307,99 грн., з яких 11349,05 грн. - основний платіж, 763,58 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 195,36 грн. - пеня;

22.11.2013 року - 3218,58 грн., з яких 3145,75 грн. - основний платіж, 72,83 грн. - пеня;

28.11.2013 року - 16914,69 грн., з яких 14494,79 грн. - основний платіж, 690,23 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 1729,67 грн. - пеня.

Отже, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, загальна сума податкової заборгованості відповідача з орендної плати за землю становить суму 132720,24 грн. (950,27 грн. + 12830,43 грн. + 12307,99 грн. + 3218,58 грн. + 114,76 грн. + 12596,47 грн. + 12307,99 грн. + 3218,58 грн. + 12596,47 грн. + 2014,40 грн. + 12307,99 грн. + 3218,58 грн. + 12596,47 грн. + 12307,99 грн. + 3218,58 грн. + 16914,69 грн. = 132720,24 грн.).

Таких висновків суд першої інстанції дійшов дослідивши обставини сплати відповідачем періодичних платежів згідно умов договорів про розстрочення податкового боргу відповідача №7 від 20.03.2013 року та №10 від 29.04.2013 року, а також з'ясувавши наявність заборгованості відповідача по орендній платі на момент укладення зазначених договорів про розстрочення податкового боргу.

З пояснень представника позивача убачається, що податковий орган спрямовував сплачені відповідачем суми платежів протягом 2013 року відповідно до пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, та провів співставлення відповідної інформації з обліковими даними позивача та інформацією, повідомленою відповідачем у поданих суду письмових запереченнях.

Згідно облікової картки платника орендної плати, наданої позивачем, податковий орган спрямував поточні платежі відповідача в рахунок погашення пені та процентів за користування розстрочкою, відтак, станом на 30.11.2013 року за відповідачем утворилась непогашена заборгованість по орендній платі у сумі 132720,24 грн., а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, стягнувши зазначену суму з відповідача.

Так, підпунктом 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Звернення до суду з вказаним позовом прокурора, відповідає приписам пункту 2 статті 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позов прокурором пред'явлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» про те, що підстави для стягнення зазначеної суми відсутні, оскільки податковий орган безпідставно скасував договори розстрочки не приймається до уваги з огляду на наступне.

Статтею 100 Податкового кодексу України надано право звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Так, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 100.6. статті 100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

За змістом підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в тому числі і у разі порушення платником податків умов погашення розстроченого грошового зобов»язання чи податкового боргу.

Саме на підставі даної правової норми, 28.11.2013 року, податковим органом достроково розірвано договори розстрочки з ініціативи податкового органу, про що винесено відповідні рішення №18 та №19, які отримано товариством 30.11.2013 року.

Посилання апелянта на протиправність таких рішень є безпідставним, оскільки вказані обставини не були предметом розгляду даної справи.

Також, є безпідставним посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» на те, що при розгляді справи судом першої інстанції не враховано часткову сплату податкового боргу.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно з пунктом 287.3. статі 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Разом з тим, відповідно до пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 131.2. ст. 131 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до приписів зазначених правових норм, та з урахуванням даних з облікової картки відповідача за платежем «Орендна плата з юридичних осіб», платежі внесені відповідачем протягом 2013 року податковий орган спрямував на погашення податкового боргу по орендній платі за минулий період, а тому, станом на дату розгляду справи сума податкової заборгованості відповідача по орендній платі становить 132720,24 грн.

Відтак, спрямування податковим органом внесених відповідачем сум податкових платежів в рахунок погашення податкового боргу за минулий період відповідно до черговості його виникнення та у порядку, встановленому статтею 131 Податкового кодексу України є правомірним, а твердження відповідача щодо погашення суми розстроченого податкового боргу по орендній платі належним чином та у встановлений строк не підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Прокурор Костопільського району в інтересах держави в особі вул.1-го Травня,40,м.Костопіль,Рівненська область,35000

3 - позивачу Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.С.Руданського,5,м.Костопіль,Рівненська область,35000

4 - відповідачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" вул.Дружби,1,м.Костопіль,Рівненська область,35000

5 - прокуратура Житомирської області вул. 1 Травня, 11, м. Житомир