Ухвала

від 11.02.2014 по справі 801/4395/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/4395/13-а

11.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Шереніна Ю.Л. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 21.12.13 у справі № 801/4395/13-а

за позовом Приватного підприємства "Фірма" Восток і К" (вул. Л. Чайкіної, 1, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95050)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2013 року позовні вимоги Приватного підприємства "Фірма" Восток і К" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007011502 від 03.04.2013 року, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 477 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007011502 від 03.04.2013 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 13780,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3445,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005291501 від 03.04.2013 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 17821,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4455,25 грн.

Стягнуто на користь Фірми "Восток і К" судові витрати у загальній сумі 5300,41 грн. а саме: по сплаті судового збору у сумі 404,41 грн. та судові витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи в сумі 4896,00грн. з Державного бюджету України.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.02.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 19.02.2013 року по 25.02.2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фірми "Восток і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БРЕНД СТРОЙ» (ЄДРПОУ 36165567) за період березень 2010 року, за результатами якої складений акт від 04.03.2013 року №1459/15.2/24495555.

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені наступні порушення:

- п.п. 5.1, п.п. 5.2, п.5.2, п.5.3.9, п.п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17821 грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2010р. - 17821 грн.

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість усього у сумі 14257 грн., у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «БРЕНД СТРОЙ» у сумі 14257грн., у тому числі: за березень 2010 року - у сумі 14257 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення у сумі 477грн. та занижено податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 13780 грн., у тому числі за березень 2010 року - у сумі 13780грн., тому донараховано податку на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 13780грн.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що постачальником фірми "Восток і К" у період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року було ТОВ «БРЕНД СТРОЙ», яке має ознаки «фіктивності» та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (т.1, а.с.13).

Відповідачем вказується, що враховуючи матеріали зустрічних звірок та проведену перевірку фірми "Восток і К" не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «БРЕНД СТРОЙ», у зв'язку з відсутністю у них об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розуміння ст.22, 188 Податкового кодексу України.

Таким чином, усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «БРЕНД СТРОЙ» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (а.с.17).

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0007011502 від 03.04.2013 року, яким ПП фірма «Восток і К» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 477грн. (т.1, а.с.20);

- №0007011502 від 03.04.2013 року, яким ПП фірма «Восток і К» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 13780,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3445,00грн. (т.1, а.с.21).

- №0005291501 від 03.04.2013 року, яким ПП фірма «Восток і К» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 17821,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4455,25грн. (т.1, а.с.23).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно п.п. 7.5.1. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремі рядки, визначені даною статтею.

Як вбачається з підпункту 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оприбуткування підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються в тому числі:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

- суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Так, згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.1. ст.138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У свою чергу пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.8. ст.138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації,

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

25 березня 2010р. між Фірмою «Восток і К» (Замовник) та ТОВ «Бренд Строй» (Виконавець) був укладений договір № 40 по утриманню та експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж. Предметом договору є послуги по утриманню та експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж пекарні «Долинка» (п.1.1. договору) (т.1, а.с.50).

Розмір плати за надані послуги по утриманню та експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж пекарні «Долинка» складає 85543,20грн., у т.ч. ПДВ 14257,20грн. (п.2.1. договору).

На виконання умов вищезазначеного договору № 40 від 25.03.2010 ТОВ «Бренд Строй» надало Фірмі «Восток і К» послуги з промивки мереж пекарні вартістю 85543,20грн., у т.ч. ПДВ 14257,20грн., що підтверджується даними довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010р (т.1, а.с.24) та акта приймання виконаних підрядних робіт № б/н за березень 2010р. (т.1, а.с.25-28).

ТОВ «Бренд Строй» за датою оформлення акта виконаних робіт, що засвідчує факт виконання робіт (послуг), було складено податкову накладну № 131 від 29.03.2010 на загальну суму 85543,20грн. у т.ч. ПДВ у сумі 14257,20грн (т.1, а.с.45), вказана податкова накладна зареєстрована Фірмою «Восток і К» у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстру податкових накладних за березень 2010р. на суму ПДВ 14257,20грн.

За період з 13.05.2010 по 27.05.2010 Фірма «Восток і К» сплатила ТОВ «Бренд Строй» грошові кошти у готівковій формі в сумі 85543,20грн., у т.ч. ПДВ 14257,20грн. «за виконані роботи», що підтверджується фіскальними касовими чеками на товари (послуги) ТОВ «Бренд Строй» за травень 2010р (т.1, а.с.46-49).

17 березня 2010р. на підставі докладної записки (т.1, а.с.147) завідувача пекарні у зв'язку з виробничою необхідністю з метою усунення можливої зупинки виробництва у пекарні в с. Долинка Сакського району внаслідок засмічення мереж каналізації президентом Фірми «Восток і К» був виданий наказ № 8 про промивку мереж (т.1, а.с.148).

Також був складений дефектний акт на ремонт «промивка мереж пекарні» № б/н від 25.03.2010, затверджений президентом Фірми «Восток і К» (т.1, а.с.44).

У виконання вищезазначеного наказу № 8 між Фірмою «Восток і К» та ТОВ «Бренд Строй» 25 березня 2010р. був укладений договір № 40 по утриманню та експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж пекарні «Долинка», а 30 березня 2010р. Фірмою «Восток і К» одержано акт приймання виконаних підрядних робіт, що підтверджує отримання послуг з промивки мереж пекарні вартістю 85543,20грн. з ПДВ.

Згідно з даними картки рахунку 131 «Знос основних засобів» за період 01.01.2008 - 31.05.2010 в бухгалтерському обліку Фірми «Восток і К» на витрати з придбання будівлі пекарні нараховувались амортизаційні відрахування, тобто відповідно до п. 4 П(с)БО 7 зазначена пекарня використовувалась в господарській діяльності Фірми «Восток і К».

Крім того, відповідно до оборотно-сальдової відомості за рахунком 701 «Дохід від реалізації готової продукції» за 2010 рік в пекарні «Долинка» вироблялись хлібобулочні вироби: плетінки та рогалики з повидлом, від продажу яких Фірма «Восток і К» отримувала доходи.

За даними копії Довідки з ЄДРПОУ № 686991 виробництво хліба та хлібобулочних виробів є одним з основних видів діяльності Фірми «Восток і К» (т.1, а.с.9).

Таким чином, використання у господарській діяльності Фірми «Восток і К» послуг з промивки мережі пекарні вартістю 85543,20грн. з ПДВ, отриманих Фірмою «Восток і К» від ТОВ «Бренд Строй» у березні 2010р., підтверджується наданими на дослідження первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку Фірми «Восток і К».

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку Фірми «Восток і К» підтверджується здійснення господарських операцій з придбання, оплати та використання у господарській діяльності підприємства послуг з промивки мереж пекарні вартістю 85543,20грн., у т.ч. ПДВ 14257,20грн., отриманих за договором № 40 від 25.03.2010 з ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567) за період березень - травень 2010р.

Щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 477,00 грн., судова колегія зазначає настпуне.

Відповідно до даних податкової декларації з ПДВ за березень 2010р. платником Фірмою «Восток і К» задекларовані: податкові зобов'язання в сумі 56997грн. (ряд. 9 податкової декларації з ПДВ); податковий кредит в сумі 57474грн. (ряд. 17 податкової декларації з ПДВ).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону №168 сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За підсумками податкової декларації з ПДВ за період березень 2010 р. фірма «Восток і К» податковий кредит перевищив податкове зобов'язання на суму 477грн. (57474-56997), що є від'ємним значенням звітного (податкового) періоду, розрахованим згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону № 168.

Вказане від'ємне значення у сумі 477грн. було відображено платником Фірмою «Восток і К» у ряд. 21 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та перенесено до ряд. 22.2. «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за березень 2010 р. відповідно до п.5.11. Наказу № 166.

Отже, від'ємне значення за березень 2010р. в сумі 477грн. було правомірно, відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону № 168 включено Фірмою «Восток і К» до складу залишку від'ємного значення за ряд. 23.1 податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р.

Таким чином, використання у господарській діяльності фірми "Восток і К" товарів (робіт, послуг), які отримані від ТОВ «БРЕНД СТРОЙ» (ЄДРПОУ 36165567) підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Висновком судово-економічної експертизи №120 від 08.07.13р. встановлено, що даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Приватного підприємства «Фірма «Восток і К» висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, викладені в акті перевірки від 04.03.2013 року №1459/15.2/24495555, щодо завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2010 року у сумі 477,00грн. не підтверджуються в повному обсязі. Даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Приватного підприємства «Фірма «Восток і К» висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, викладені в акті перевірки від 04.03.2013 року №1459/15.2/24495555 щодо заниження податку на додану вартість на суму 13780,грн.. не підтверджуються в повному обсязі. Застосування Державною податковою інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби штрафних санкцій у розмірі 3445,00грн. за податковим повідомленням-рішенням №0007011502 від 03.04.2013 року нормативно не обґрунтовано. Даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Приватного підприємства «Фірма «Восток і К» висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової Служби, викладені в акті перевірки від 04.03.2013 року №1459/15.2/24495555, щодо заниження податку на прибуток підприємства на суму 17821,00грн. не підтверджуються в повному обсязі. Застосування Державною податковою інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби штрафних санкцій у розмірі 4455,25грн за податковим повідомленням-рішенням № 0005291501 від 03.04.2013 нормативно не обґрунтовано. Первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку Фірми «Восток і К» (актом приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.03.2010, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, фіскальними касовими чеками на товари (послуги) за травень 2010р., а також регістрами бухгалтерського обліку за субрахунками 631, 685, 372 за березень-травень 2010р.) підтверджується здійснення господарських операцій з придбання фірмою «Восток і К» послуг з промивки мереж пекарні у ТОВ «Бренд Строй» (код - ЄДРПОУ 36165567) та сплати їх вартості в сумі 85543,20грн., у т.ч. ПДВ 14257,20грн. за період березень - травень 2010р.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0007011502 від 03.04.2013 року, яким фірмі «Восток і К» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2010 року у розмірі 477грн; податкове повідомлення-рішення №0007011502 від 03.04.2013 року, яким фірмі «Восток і К» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 13780,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3445,00грн.; податкове повідомлення-рішення №0005291501 від 03.04.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 17821,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4455,25грн. є неправомірними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 21.12.13 у справі № 801/4395/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 21.12.13 у справі № 801/4395/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Ю.Л.Шеренін

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян