Постанова

від 17.02.2014 по справі 815/8495/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/8495/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Борцова С.І.

за участю сторін:

від позивача: Подокопний С.А., Рубаненко А.Г. (за довіреністю);

від відповідача: Дзюбан О.С. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2013 року № 0000014200, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (далі - ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації») до Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 03.12.2013 р. № 0000014200 про збільшення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 239905,50 грн., у т.ч. за основним платежем на 159537 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 79768,50 грн.

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не згоден з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.

Так, податковим органом було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ПП «Укр-Нива», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс» за період з 2011 р. по 2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.11.2013 р. № 42/42-0/30109015/16.

Позивач зазначає, що доводи, викладені в акті перевірки, стосовно завищення позивачем витрат та податкового кредиту у періодах, які перевірялися, ґрунтуються на висновках актів перевірок діяльності контрагентів позивача, якими встановлено порушення ними вимог діючого законодавства. При цьому, ні по одному з контрагентів фахівцями податкової служби не наведено інформацію щодо рішень судів, якими би визнавались недійсними правочини, укладені між позивачем та такими контрагентами.

Позивач зауважує, що всі первинні документи по операціям з контрагентами ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ПП «Укр-Нива», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс» складені відповідно до вимог чинного законодавства, у сторін договорів не було претензій один до одного, що свідчить про добросовісне виконання договірних зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що висновки, зафіксовані в акті перевірки є суб'єктивними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству і не можуть бути підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий податковим органом період.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 245-250 т.8), в яких зазначив, що згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 15.10.2013 р. № 123, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Інтертелеком» (код ЄДРПОУ - 30109015) з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Престиж Офіс 2008» (код ЄДРПОУ - 35699201), ТОВ «Декорум» (код ЄДРПОУ - 23878343), ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» (код ЄДРПОУ - 05905591), ТОВ «Форест 2010» (код ЄДРПОУ - 36989451), ПП «Укр-Нива» (код ЄДРПОУ - 31612897), ФОП ОСОБА_4 (ІПН - НОМЕР_2), ТОВ «Альтаїр і К» (код ЄДРПОУ - 35658046), ТОВ «Інженер буд» (код ЄДРПОУ - 35658046), ТОВ «Модуль Сервіс» (код ЄДРПОУ - 34365883) за період з 2011 р. по 2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.11.2013 р. № 42/42-0/30109015/16 та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач вказує, що при проведенні перевірки ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» встановлено порушення при оформленні первинних документів, а саме зазначення іншого договору поставки у податкових накладних по взаємовідносинам з ПП «Престиж Офіс 2008», відсутність сертифікатів відповідності по взаємовідносинам з ТОВ «Декорум», порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99. Крім того, СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів було отримано інформацію, відповідно до якої відносно згаданих контрагентів неможливо провести зустрічну звірку.

Таким чином, відповідач вказує, що позовні вимоги ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» є необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 2.3 акту перевірки ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» зареєстровано рішенням РВК Залізничного району м. Києва 21.09.1998 р. та перереєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 21.09.1998 р. (свідоцтво серії А00 № 252349, номер запису про включення до ЄДР 1 556 120 0000 003195).

ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.10.1998 р. за № 298, на облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі переведено 13.01.2011 р. за № 20.

Згідно з п. 2.4.1 акту перевірки ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100266318.

У період з 17.10.2013 р. по 06.11.2013 р. СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Інтертелеком» (код ЄДРПОУ - 30109015) з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Престиж Офіс 2008» (код ЄДРПОУ - 35699201), ТОВ «Декорум» (код ЄДРПОУ - 23878343), ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» (код ЄДРПОУ - 05905591), ТОВ «Форест 2010» (код ЄДРПОУ - 36989451), ПП «Укр-Нива» (код ЄДРПОУ - 31612897), ФОП ОСОБА_4 (ІПН - НОМЕР_2), ТОВ «Альтаїр і К» (код ЄДРПОУ - 35658046), ТОВ «Інженер буд» (код ЄДРПОУ - 35658046), ТОВ «Модуль Сервіс» (код ЄДРПОУ - 34365883) за період з 2011 р. по 2012 р. Перевірка проводилась Дегтярьовою Н.В., головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств транспорту та зв'язку СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів, інспектором податкової служби 1 рангу; Гуцуляк Г.А., головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств транспорту та зв'язку СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів, інспектором податкової служби 1 рангу.

За результатами якої складено акт перевірки від 20.11.2013 р. № 42/42-0/30109015/16 (а.с. 10-46 т. 1).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», зокрема, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 45.2 ст. 45, абз. 1 та абз. а п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, абз. 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 175033 грн.

Не погодившись із висновками вищевказаного акту перевірки позивач подав заперечення від 26.11.2013 р. № 5944-17 до СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів (а.с. 47-57 т. 1).

У відповідь від 02.12.2013 р. № 2181/42-0 СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів залишило без змін висновки акту перевірки від 20.11.2013 р. № 42/42-0/30109015/16, а заперечення позивача без задоволення (а.с.58-83 т. 1).

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2013 р. № 0000014200, яким ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 159537 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 79768,50 грн. (а.с. 8 т. 1).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (покупець) та ПП «Престиж Офіс 2008» (продавець) було укладено договір купівлі продажу від 01.03.2011 р. № 414, відповідно до якого продавець зобов'язується передати покупцеві у власність канцелярські вироби, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. На підтвердження виконання цього договору позивачем надано видаткові накладні на купівлю канцелярських виробів, податкові накладні, платіжні доручення про плату товару, акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2012 р. між ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та ПП «Престиж Офіс 2008».

Також ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» укладено договір з ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» від 30.12.2011 р. № 55/12/11 про здавання в строкове платне користування частини технічного поверху та частини даху адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7. Відповідно до пп. 1.1.4 ст. 1 вказаного договору вищезазначене майно є власністю ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія». На підтвердження виконання договору оренди позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (послуг), платіжні доручення про сплату коштів по договору оренди приміщення.

Суд не погоджується з доводами податкового органу щодо того, що позивачем при проведенні перевірки не було надано свідоцтво про право власності орендованого майна, а саме: частини технічного поверху та частини даху адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7, адже свідоцтво про право власності орендодавця не є первинним документом, зберігання якого визначено законодавством. Крім того, зазначений факт не може слугувати підставою для позбавлення позивача, який виконав цей договір та має документальне підтвердження його виконання права на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2012 р. ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» укладено договір про будівельно-монтажні роботи з ТОВ «Форест 2010», згідно з яким останнім виконано будівельно-монтажні роботи у наступних містах: м. Київ, м. Вишгород, м. Біла Церков, м. Тараща. На підтвердження виконання цього договору позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, податкові накладні, платіжне доручення про сплату грошових коштів за будівельно-монтажні роботи, акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2012 р. між ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та ТОВ «Форест 2010».

Також у 2011 р. позивач мав господарські відносини з ПП «Укр-Нива», а саме:

відповідно до договору суборенди від 01.01.2011 р. № 008/01-11 про здавання в строкове платне користування складське приміщення загальною площею 12,0 кв.м, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1В/3 (Літ Б-2). На підтвердження виконання цього договору позивачем надано видаткову накладну та платіжні доручення про оплату;

відповідно до договору від 01.01.2011 р. № 005 про здавання в оренду 2 місць для паркування автомобілів. На підтвердження реального виконання цього договору позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкову накладну, платіжні доручення.

Крім того, з пояснень позивача вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі вже проводилася планова документальна перевірка ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої було складено акт від 12.11.2012 р. № 176/24-0/30109015/5, на підставі якого було здійснено зменшення витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям із зазначеними контрагентами. Позивач не погодився з висновками вказаного акту перевірки та з прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями і звернулось до адміністративного суду про їх скасування. За результатами розгляду адміністративного позову зазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані у повному обсязі. Згідно з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2013 р. по справі № 1570/7409/2012, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. по справі № 1570/7409/2012, висновок податкового органу щодо фіктивності господарських операцій ПП «Укр-Нива» було спростовано, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення визнано протиправними і скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.

Отже, Одеським окружним адміністративним судом та Одеським апеляційним адміністративним судом вже було встановлено реальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Форест 2010» та ПП «Укр-Нива».

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач мав правовідносини з ФОП ОСОБА_4, а саме відповідно до дилерських договорів, згідно з якими офіційний дилер за дорученням оператора здійснює пошук потенційних абонентів для оператора, документальне оформлення надання фізичним та юридичним особам послуг телефонного зв'язку у сеті оператора, виконання комплексу заходів з підготовки до підключення абонентів до сеті оператора та виконання інших юридичних дій. У перевіряємий період позивачем було укладено наступні договори з додатковими угодами:

з офіційним дилером СПД ОСОБА_7 від 01.02.2009 р. № Д/47/1;

з офіційним дилером СПД ОСОБА_8 від 18.08.2011 р. № Д/52/7;

з офіційним дилером СПД ОСОБА_8 від 01.10.2011 р. № Е/47/3

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем до суду надано акти виконаних послуг, звіти про зменшення наданих послуг, звіти по підключенню абонентів, податкові накладні, платіжні доручення, акти звірки взаєморозрахунків.

Поряд з цим ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» було укладено дилерські договори з додатковими угодами з офіційним дилером ТОВ «Альтаір і К» від 06.06.2011 р. № Д/57/10 про надання дилерських послуг, офіційним дилером ФОП ОСОБА_9 від 01.05.2011 р. № Д/53/12 про надання дилерських послуг; офіційним дилером ФОП ОСОБА_9, ТОВ «Альтаір і К» від 01.06.2011 р. № Є/57/7.

На підтвердження виконання згаданих дилерських договорів позивачем до суду надано акти виконаних послуг по договорам, податкові накладні, платіжні доручення про оплату наданих послуг.

Суд не погоджується з твердженням податкового органу щодо того, що позивачем в актах виконаних послуг за згаданими договорами не вказано даних абонентів, адже в актах зазначено кількість підключень, здійснених офіційним дилером. Інша інформація щодо підключених абонентів та змісту виконаної господарської операції повинна наводитись у звітах відповідного дилера.

Також ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» у перевіряємий період укладено договір підряду з ТОВ «Інженер Буд» від 23.09.2010 р. № 1222, від 10.11.2010 р. № 10/11 по будівництву базових станцій мобільного зв'язку. На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано акти виконаних послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Інженер Буд» суд приходить до висновку, що вони належним чином підтверджують виконання господарської операції зі здійснення будівельно-монтажних робіт.

Твердження відповідача в акті перевірки стосовно відсутності в актах виконаних робіт якісного складу підключень, кількості використаних номерів оператора, номерів підключених абонентів, реквізитів та місцезнаходження абонентів не приймається судом до уваги, оскільки зазначені реквізити жодним чином не відносяться до договору підряду про будівництво базових станцій мобільного зв'язку.

Також судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з контрагентом ТОВ «Модуль Сервіс» щодо виконання комплексу будівельно-монтажних та проектних робіт, відповідно до договорів від 30.09.2011 р. № б/н, від 30.09.2011 р. № 300911, від 23.09.2011 р. № 2-П, від 13.10.2011 р. № 4452ІТ, від 27.10.2011 р. № 5-П, від 27.10.2011 р. № 3-П, від 27.10.2011 р. № 4-П, від 20.01.2012 р. № 6-П, від 12.03.2012 р. № 45, від 12.03.2012 р. № 43, від 02.04.2012 р. № 44, від 02.04.2012 р. № 44/1, згідно з якими ТОВ «Модуль Сервіс» (підрядник) зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт об'єкту ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» за відповідними адресами, а ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (замовник) прийняти і оплатити вказані роботи на умовах договору.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи: акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення. Оцінивши надані документи суд зазначає, що вони належним чином підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «Модуль Сервіс».

Суд зазначає, що не погоджується з висновками Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо порушень ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» за правочинами, укладеними з ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ПП «Укр-Нива», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс» з огляду на таке.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ними господарських операцій.

В свою чергу, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач та його контрагенти належним чином виконували свої договірні зобов'язання та складали первинні документи про їх виконання.

Судом приймаються до уваги також декларації про готовність об'єктів до експлуатації за договорами підряду з ТОВ «Форест 2010», ТОВ «Інженер Буд», ТОВ «Модуль Сервіс» та дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу цифрового стільникового радіозв'язку CDMA-800, які також підтверджують виконання позивачем та його контрагентами договірних зобов'язань.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Вищевказане спростовує твердження відповідача щодо порушень при складанні первинної документації по операціям з ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ПП «Укр-Нива», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс».

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пояснень позивача контрагенти ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» при здійсненні договорів були належним чином зареєстрованими суб'єктами господарської діяльності.

Отже, суд приходить до висновку, що припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи спростування ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» доказів, на які посилається відповідач, вказуючи на порушення оформлення наданих до перевірки первинних документів по операціям з ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ПП «Укр-Нива», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс» наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження фактичності зазначених правочинів, надання телекомунікаційних послуг абонентам, суд вважає безпідставним висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 20.11.2013 р. № 42/42-0/30109015/16. Відтак, скасуванню підлягає і податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 03.12.2013 року № 0000014200.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2013 року № 0000014200 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 03.12.2013 року № 0000014200.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 17 лютого 2014 року.

Суддя П.П. Марин