Ухвала

від 29.04.2014 по справі 815/8495/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

29 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8495/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Єршовій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою до Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Інтернаціональні телекомунікації» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів) про протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 грудня 2013 року №0000014200.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що доводи, викладені в акті перевірки, стосовно завищення позивачем витрат та податкового кредиту у періодах, які перевірялися, ґрунтуються на висновках актів перевірок діяльності контрагентів позивача, якими встановлено порушення ними вимог діючого законодавства. При цьому, ні по одному з контрагентів фахівцями податкової служби не наведено інформацію щодо рішень судів, якими би визнавались недійсними правочини, укладені між позивачем та такими контрагентами. Таким чином, висновки, зафіксовані в акті перевірки є суб'єктивними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству і не можуть бути підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий податковим органом період.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що при проведенні перевірки позивача встановлено порушення при оформленні первинних документів, а саме зазначення іншого договору поставки у податкових накладних по взаємовідносинам з ПП «Престиж Офіс 2008», відсутність сертифікатів відповідності по взаємовідносинам з ТОВ «Декорум», порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99. Крім того, податковим органом було отримано інформацію, відповідно до якої відносно згаданих контрагентів неможливо провести зустрічну звірку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 03 грудня 2013 року №0000014200.

В апеляційній скарзі СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» зареєстровано рішенням РВК Залізничного району м. Києва 21 вересня 1998 року та перереєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 21 вересня 1998 року. ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13 жовтня 1998 року за №298, на облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі переведено 13 січня 2011 року за №20. ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100266318.

У період з 17 жовтня 2013 року по 06 листопада 2013 року СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Інтертелеком» з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ПП «Укр-Нива», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс» за період з 2011 року по 2012 року.

За результатами якої складено акт перевірки від 20 листопада 2013 року №42/42-0/30109015/16.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», зокрема, пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.45.2 ст. 45, абз.1 та абз. «а» п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.198.3, абз.2 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 175 033 грн.

Не погодившись із висновками вищевказаного акту перевірки позивач подав заперечення від 26 листопада 2013 року №5944-17 до СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів.

У відповідь від 02 грудня 2013 року №2181/42-0 СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів залишило без змін висновки акту перевірки від 20 листопада 2013 року №42/42-0/30109015/16, а заперечення позивача без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального управління Міндоходів було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2013 року №0000014200, яким ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 159 537 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 79 768,50 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 03 грудня 2013 року №0000014200 прийнято протиправно, оскільки позивачем правильно сформовано податковий кредит по операціям з ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ПП «Укр-Нива», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс».

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, так як позивачем безпідставно завищено податковий кредит по господарським відносинам з його контрагентами за перевіряємий період.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» мав господарські відносини з ПП «Укр-Нива», а саме: відповідно до договору суборенди від 01 січня 2011 року №008/01-11 про здавання в строкове платне користування складське приміщення загальною площею 12,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1В/3 (Літ Б-2); відповідно до договору від 01 січня 2011 року №005 про здавання в оренду 2 місць для паркування автомобілів.

01 березня 2011 року між ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (покупець) та ПП «Престиж Офіс 2008» (продавець) було укладено договір купівлі продажу №414, відповідно до якого продавець зобов'язується передати покупцеві у власність канцелярські вироби, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

30 грудня 2011 року позивачем укладено договір з ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» №55/12/11 про здавання в строкове платне користування частини технічного поверху та частини даху адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7. Відповідно до пп.1.1.4 ст. 1 вказаного договору вищезазначене майно є власністю ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія».

У лютому 2012 року ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» укладено договір про будівельно-монтажні роботи з ТОВ «Форест 2010», згідно з яким останнім виконано будівельно-монтажні роботи у наступних містах: м. Київ, м. Вишгород, м. Біла Церков, м. Тараща.

ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» мав правовідносини з ФОП ОСОБА_2, а саме відповідно до дилерських договорів, згідно з якими офіційний дилер за дорученням оператора здійснює пошук потенційних абонентів для оператора, документальне оформлення надання фізичним та юридичним особам послуг телефонного зв'язку у сеті оператора, виконання комплексу заходів з підготовки до підключення абонентів до сеті оператора та виконання інших юридичних дій. У перевіряємий період позивачем було укладено наступні договори з додатковими угодами: з офіційним дилером СПД ОСОБА_3 від 01 лютого 2009 року №Д/47/1; з офіційним дилером СПД ОСОБА_4 від 18 серпня 2011 року №Д/52/7; з офіційним дилером СПД ОСОБА_4 від 01 жовтня 2011 року №Е/47/3.

06 червня 2011 року позивачем було укладено дилерські договори з додатковими угодами з офіційним дилером ТОВ «Альтаір і К» №Д/57/10 про надання дилерських послуг, офіційним дилером ФОП ОСОБА_5 від 01 травня 2011 року №Д/53/12 про надання дилерських послуг; офіційним дилером ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Альтаір і К» від 01 червня 2011 року №Є/57/7.

23 вересня 2010 року ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» у перевіряємий період укладено договір підряду з ТОВ «Інженер Буд» №1222, від 10 листопада 2010 року №10/11 по будівництву базових станцій мобільного зв'язку.

Позивач мав господарські відносини з контрагентом ТОВ «Модуль Сервіс» щодо виконання комплексу будівельно-монтажних та проектних робіт, відповідно до договорів від 30 вересня 2011 року № б/н, від 30 вересня 2011 року №300911, від 23 вересня 2011 року №2-П, від 13 жовтня 2011 року №4452ІТ, від 27 жовтня 2011 року №5-П, від 27 жовтня 2011 року №3-П, від 27 жовтня 2011 року №4-П, від 20 січня 2012 року №6-П, від 12 березня 2012 року №45, від 12 березня 2012 року №43, від 02 квітня 2012 року №44, від 02 квітня 2012 року №44/1, згідно з якими ТОВ «Модуль Сервіс» (підрядник) зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт об'єкту ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» за відповідними адресами, а ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» (замовник) прийняти і оплатити вказані роботи на умовах договору.

За рахунок вищезазначених договорів ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» з ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ПП «Укр-Нива», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс» позивачем сформовано податковий кредит.

Відповідно п.198.6. ст. 198 цього ж Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження вищевказаних господарських операцій надано суду первинні документи, а саме: договір 01 березня 2011 року №414 між позивачем та ПП «Престиж Офіс 2008» - видаткові накладні на купівлю канцелярських виробів, податкові накладні, платіжні доручення про плату товару, акт звірки взаєморозрахунків станом на 31 березня 2012 року; договір від 30 грудня 2011 року №55/12/11 між позивачем та ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» - акти здачі-прийняття робіт (послуг), платіжні доручення про сплату коштів по договору оренди приміщення; у лютому 2012 року договір позивача з ТОВ «Форест 2010» - акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, податкові накладні, платіжне доручення про сплату грошових коштів за будівельно-монтажні роботи, акт звірки взаєморозрахунків станом на 31 березня 2012 року; правовідносини позивача з ФОП ОСОБА_2 підтверджуються актами виконаних послуг, звітами про зменшення наданих послуг, звітами по підключенню абонентів, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами звірки взаєморозрахунків; договори позивача з ТОВ «Інженер Буд» від 23 вересня 2010 року №1222, від 10 листопада 2010 року №10/11 - акти виконаних послуг, податкові накладні, платіжні доручення; дилерські договори позивача з ТОВ «Альтаір і К» №Д/57/10 від 06 червня 2011 року, з ФОП ОСОБА_5 №Д/53/12від 01 травня 2011 року - акти виконаних послуг по договорам, податкові накладні, платіжні доручення про оплату наданих послуг; договори від 30 вересня 2011 року № б/н, від 30 вересня 2011 року №300911, від 23 вересня 2011 року №2-П, від 13 жовтня 2011 року №4452ІТ, від 27 жовтня 2011 року №5-П, від 27 жовтня 2011 року №3-П, від 27 жовтня 2011 року №4-П, від 20 січня 2012 року №6-П, від 12 березня 2012 року №45, від 12 березня 2012 року №43, від 02 квітня 2012 року №44, від 02 квітня 2012 року №44/1 позивача з ТОВ «Модуль Сервіс» - акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Проаналізувавши документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містяться в матеріалів справи, колегія суддів вважає, що вони оформлені належним чином, а тому підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Престиж Офіс 2008», ТОВ «Декорум», ПАТ «Видавництво «Зоря» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ТОВ «Форест 2010», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Альтаїр і К», ТОВ «Інженер буд», ТОВ «Модуль Сервіс».

Що стосується господарських відносин ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» з ПП «Укр-Нива», то судова колегія апеляційної інстанції вважає, що відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України судом вже було встановлено реальність господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Укр-Нива», оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року по справі №1570/7409/2012, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року по справі №1570/7409/2012, висновок податкового органу щодо фіктивності господарських операцій ПП «Укр-Нива» було спростовано, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення визнано протиправними і скасовано.

Колегія суддів не приймає доводів апелянта щодо фіктивності здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Альтаір і К» №Д/57/10 по дилерським договорам від 06 червня 2011 року, з ФОП ОСОБА_5 №Д/53/12 від 01 травня 2011 року з посиланням на відсутність даних абонентів, оскільки в актах виконання послуг зазначено кількість підключень, здійснених офіційним дилером. Інша інформація щодо підключених абонентів та змісту виконаної господарської операції повинна наводитись у звітах відповідного дилера.

Посилання податкового органу на відсутності в актах виконаних робіт по господарським відносинам позивача з ТОВ «Інженер Буд» якісного складу підключень, кількості використаних номерів оператора, номерів підключених абонентів, реквізитів та місцезнаходження абонентів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначені реквізити жодним чином не відносяться до договору підряду про будівництво базових станцій мобільного зв'язку.

Слід зазначити, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» надано суду декларації про готовність об'єктів до експлуатації за договорами підряду з ТОВ «Форест 2010», ТОВ «Інженер Буд», ТОВ «Модуль Сервіс» та дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу цифрового стільникового радіозв'язку CDMA-800, які також підтверджують виконання позивачем та його контрагентами договірних зобов'язань.

Що стосується доводів апелянта щодо неправильності формування податного позивачем кредиту з посиланням на взаємовідносини між позивачем з його контрагентами: ТОВ «Форест 2010», ТОВ «Модуль Сервіс», то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду належних та необхідних доказів в обґрунтування обставин прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з всього вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийняття та скасування спірного податкового повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 03 грудня 2013 року №0000014200.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв