Ухвала

від 17.02.2014 по справі 812/10114/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року справа №812/10114/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Кристал» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по адміністративній справі №812/10114/13-а за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Кристал» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Кристал» про застосування заходів реагування.

В обґрунтування позову зазначила, що позивачем за період з 26.08.2013р. по 30.08.2013р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Аква-Кристал».

Підставою планової перевірки є План заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у Луганській області завдань на ІII квартал 2013 року, затверджений наказом Інспекції від 27.06.2013р. №357 та направлення на проведення планової перевірки від 02.08.2013р.

За результатами планової перевірки встановлено, що діяльність ТОВ «Аква-Кристал» пов'язана з утворенням та розміщенням відходів І, ІІ та ІV класів небезпеки, дозволи та розміщення та ліміти на утворення яких відсутні, що є порушенням ст.17 п. «а», ч.1 ст.32, ч.4 ст.33 Закону України «Про відходи».

Попередній Дозвіл №1.3.10 від 10.06.2011р. на розміщення відходів у 2012р. закінчив дію 01.01.2013р.

За результатами перевірки був складений уніфікований акт, в якому викладені факти виявлених порушень.

За виявлені під час перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності притягнуто посадових осіб ТОВ «Аква-Кристал». Штрафи сплачені у повному обсязі, чим підтверджено факти правопорушень.

На підставі акту, який складено за результатами перевірки, ТОВ «Аква-Кристал» був наданий припис від 30.08.2013р. про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства. Термін виконання припису - до 30.10.2013р.

Підставою проведення позапланової перевірки (перевірки виконання припису) став наказ Інспекції від 18.11.2013р. №640 та направлення від 20.11.2013р.

Інспекцією 21.11.2013р.-22.11.2013р. проведена перевірка виконання раніше наданого припису. За результатами перевірки встановлено, що припис в частині порушень чинного законодавства ТОВ «Аква-Кристал» не виконано.

За невиконання припису відповідальну посадову особу ТОВ «Аква-Кристал» притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивач просив суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «Аква-Кристал» у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів І класу небезпеки (батареї та акумулятори відпрацьовані, лампи люмінесцентні відпрацьовані) на виробничому майданчику, що розташований за адресою вул. Карла Лібкнехта, б.10, Кам'янобрідський район, м. Луганськ, до отримання відповідного дозволу;

тимчасової заборони (зупинення) діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів ІІ класу небезпеки (відходів масел технічних, матеріали обтиральні відпрацьовані, фільтри масляні відпрацьовані, фільтри паливні відпрацьовані, пісок промаслений, фільтри повітряні відпрацьовані) на виробничому майданчику відповідача до отримання відповідного дозволу; тимчасової заборони (зупинення) діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів IV класу небезпеки (накладки гальмові відпрацьовані, шини зіпсовані, макулатура паперова та картонна, матеріали пакувальні пластмасові зіпсовані, тара пластмасова) на виробничому майданчику відповідача до отримання відповідного дозволу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013р. позов Державної екологічної інспекції у Луганській області задоволений у повному обсязі, внаслідок чого застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «Аква-Кристал» шляхом тимчасової заборони (зупинення) діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів І, ІІ та ІV класів небезпеки на виробничому майданчику відповідача до отримання відповідних дозволів..

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт стверджує, що, на підставі Порядку №1218 в редакції Постанови КМУ від 07.08.2013р. №748 та Постанови КМУ від 31.08.1998р. №1360, він не включається до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та, відповідно, належить до категорії власників, що звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів. Окрім того, невірним є посилання суду першої інстанції на наявність у відповідача відходів І-ІV класів небезпеки, оскільки у відповідача наявні відходи І та ІV класів небезпеки.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю тому, за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п.7 даного Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Відповідно до підпункту 4.2 п.4 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04 листопада 2011 року №429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за №1347/20085, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про охорону атмосферного повітря щодо:

- виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

- наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин;

- забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

- додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання;

- порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

- надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, займається виробництвом безалкогольних напоїв, мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшках (а.с.9,10), має виробничий майданчик, розташований за адресою: вул. К.Лібкнехта, буд.10, м. Луганськ.

Згідно із наказом №8 від 19.01.2012р. відповідальним за природоохоронну діяльність товариства призначено директора ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (надалі - Закон України №877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Пунктом 1 статті 6 Закону України №877 встановлено, що підставою для здійснення позапланового заходу є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.8 ст.7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 483 від 02.10.2012 року затверджена уніфікована форма актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)(далі наказ №483).

26.08. - 30.08.2013 року уповноваженими особами позивача було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за наслідками якої складено акт (далі - акт від 30.08.2013 року) (а.с.12-19).

В акті від 30.08.2013 року зазначено, що в процесі виробничої діяльності відповідача утворюються відходи І класу небезпеки (батареї та акумулятори відпрацьовані, лампи люмінесцентні відпрацьовані), II класу небезпеки (відходи масел технічних, матеріали обтиральні відпрацьовані, фільтри масляні відпрацьовані, фільтри паливні відпрацьовані, пісок промаслений, фільтри повітряні відпрацьовані) та IV класу небезпеки (накладки гальмові відпрацьовані, шини зіпсовані, макулатура паперова та картонна, матеріали пакувальні пластмасові зіпсовані, тара пластмасова).

Зазначена класифікація кореспондується з Класифікатором відходів (ДК 005-96), затвердженим наказом Держстандарту України 29.02.1996р. №89 та конкретизована позивачем у додаткових поясненнях (а.с.65).

На підставі акту від 30.08.2013р. був наданий припис від 30.08.2013р. №102 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема, в частині отримання лімітів та відповідних дозволів на утворення та розміщення відходів (п. 4 припису) з терміном виконання до 30.10.2013р. (а.с.25).

Пунктом 4 припису №102 зобов'язано відповідача отримати ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів І-IV класу небезпеки.

Відповідачем зазначені факти не оспорювались, акт підписаний без зауважень, припис не оскаржувався.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на відсутність відходів 2-го класу, оскільки відповідач не заперечував наявність транспортних засобів та не надав даних про їх передачу в оренду.

Попередній Дозвіл №1.3.10 від 10.06.2011р. на розміщення відходів у 2012 році, виданий TOB «Аква-Кристал» Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, закінчив дію 01.01.2013р.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис є обов'язковим для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

На підставі наказу Інспекції від 18.11.2013 №640, направлення на проведення позапланової перевірки від 20.11.2013р. №06/4295, позивачем в період з 21.11.2013р. по 22.11.2013р. проведена позапланова перевірка виконання відповідачем раніше наданого припису.

Під час перевірки встановлений факт невиконання припису, про що складений відповідний акт від 21.11.2013 року (а.с.26-34).

Акт від 21.11.2013 року підписаний відповідачем без зауважень.

В порядку, визначеному ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання припису до адміністративної відповідальності притягнуто відповідальну посадову особу директора товариства ОСОБА_2 (протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2013р. №005339, постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від 21.11.2013р. №005319). Штраф сплачений в повному обсязі (а.с.35,36).

Згідно із п. «с» ст. 17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані у тому числі мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами.

Відповідно до п. «а» зазначеного закону, забороняється у тому числі ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Відповідно до ч.4 Закону України «Про відходи», зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Порядок отримання дозволу на утворення та розміщення відходів встановлено Порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженим Постановою КМ України №1218 від 03 серпня 1998 року, згідно п.12 якого власники відходів, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власники відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подають Мінприроди та відповідним дозвільним центрам заяви про одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році.

На підставі п.20 ПКМ України №1218 відповідальність за правильність визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів, несвоєчасне затвердження або незатвердження лімітів утворення та розміщення відходів несе власник відходів.

Згідно із пунктом 21 зазначеної постанови контроль за правильністю визначення лімітів на утворення та розміщення відходів, їх дотриманням здійснює Держекоінспекція та її територіальні органи.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №342 від 07 липня 2008 року затверджено типову форму первинної облікової документації №1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та Інструкцію щодо її заповнення (далі - наказ №342).

З актів перевірки та пояснень сторін вбачається, що на виконання вимог ст. 17 Закону України «Про відходи», п.12 ПКМ України №1218, п.1. Наказу №342 відповідачем не ведеться первинний облік відходів, не подаються відповідні звіти та не подавалась заява про отримання дозволу.

Приймаючи до уваги відсутність відповідних звітів та обліку відходів, колегія суддів критично ставиться до розрахунку відповідачем недостатньої кількості відходів для отримання лімітів, які наведені в апеляційній скарзі, оскільки за відсутності обліку неможливо визначити кількість відходів.

Постановою КМ України №1218 визначені наступні терміни:

- ліміт на утворення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи (далі - власник відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території;

- ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий Мінприроди, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Згідно із пунктом 3 ПКМ України №1218, ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику.

З системного аналізу ПКМ України №1218 та затверджених зазначеною постановою типових документів, зокрема окремо «Дозволу» та «Ліміту», випливає висновок, що законодавець, пов'язуючи зазначені документи між собою, розрізнює їх за правовим значенням та наслідками.

Таким чином, відповідач не звільнений від обов'язку отримувати дозвіл на утворення та розміщення відходів.

При цьому, відповідно до п.8 ПКМ України №1218 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 № 748, до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів» (далі - Порядок №1360).

Відповідно до п. З Порядку №1360, реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (далі - реєстр) - це комплексна система збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об'єкти утворення, оброблення та утилізації відходів.

Таким чином, зазначені нормативні акти пов'язані між собою, але різняться за правовою природою.

Згідно із п.п.5 ст.4 Закону 877, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Порядком обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.92 № 2751-XII. Даний порядок визначає правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів не залежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із п. 2 цього Порядку діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його,цехів (дільниць) і одиниць обладнання. При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

Підставами тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств, зокрема, є використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

Таким чином, саме відсутність дозволу є підставою для тимчасової заборони діяльності відповідача.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги відсутність звернення відповідача із заявою про отримання дозволів та лімітів на зберігання та утворення відходів, колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги відповідача про те, що відсутність підстав для внесення до реєстру є підставою для отримання дозволу.

Підпункт 14.1.230 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодекс України дає визначення поняттю «стаціонарне джерело забруднення», а саме це - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

На підставі ст.ст.17, 32 Закону України «Про відходи» №187 від 05.03.1998 року суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, в тому числі, мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів; мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

На час виникнення спірних правовідносин відповідач не отримував та не звертався до уповноважених органів з відповідною заявою на отримання дозволу.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач, нехтуючи нормами діючого законодавства, експлуатує відповідні забруднюючі установки без отримання дозволу на утворення та розміщення відходів 1, 2. 4 класів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність застосування передбачених заходів шляхом тимчасової заборонити (зупинення) діяльності, пов'язаної з утворенням та розміщенням відходів.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Кристал» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по адміністративній справі №812/10114/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по адміністративній справі №812/10114/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва