Ухвала

від 13.02.2014 по справі 7/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

13.02.2014р. Справа № 7/362

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув

скаргу: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка

про

визнання: 1) дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області з винесення Постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження №40799994 та №40800219 від 18.11.2013р. з виконання наказів господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. у справі №7/362 такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження»;

2) незаконними Постанов Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження №40799994 та №40800219 від 18.11.2013р. за наказами господарського суду Донецької області від 23.01.2012р.

у справі №7/362

за позовом: Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка

до: Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) ГУМВС України в Донецькій області, м.Ясинувата

про: стягнення заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання - 137,56грн., 3% річних - 600,97грн., інфляційних - 161,75грн., пені - 2603,94грн.,

за участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): Васильченко Л.І. - за дов. №2-14 «Д» від 01.01.2014р.,

від боржника: Свистунова О.М. - за дов. від 01.10.2013р.,

від ВДВС: не з'явився.

12.12.2013р. через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» надійшла скарга №52юр-1419/13 від 05.12.2013р. про визнання: дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - Відділ ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області) з винесення Постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження №40799994 та №40800219 від 18.11.2013р. з виконання наказів господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. у справі №7/362 такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження», а Постанов №40799994 та №40800219 від 18.11.2013р. - незаконними.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.01.2013р. розгляд скарги відкладено на 13.02.2014р.

Скаржник (стягувач) у судове засідання з'явився, просить суд задовольнити скаргу.

Через канцелярію суду 13.02.2014р. надав супровідний лист б/н від 13.02.2014р. з додатками, який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Боржник (відповідач) у судове засідання з'явився, через канцелярію суду 13.02.2014р. надав супровідний лист б/н від 13.02.2014р. з додатком, який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Представник Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка представника ВДВС у судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

В судовому засіданні 21.01.2014р., керуючись вимогами статті 43 ГПК України, суд

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2012р. у справі №7/362 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" задоволені частково - стягнуто з Ясинуватського міськрайвідділу внутрішніх справ управління внутрішніх справ у Донецькій області на користь позивача:

1) 3% річних - 600,97грн., інфляційних - 161,75грн., пені - 2603,94грн.;

2) 102грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 137,56грн. припинене.

На виконання вказаного рішення 23.01.2012р. видані два накази (т.1, а.с.150, 151).

Для примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.01.2012р. у справі №7/362 стягувач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області з заявами №52юр-5988/13 та №52юр-5989/13 від 27.06.2013р. (т.1, а.с.167).

З тексту заяв вбачається, що зверненню до органу казначейської служби передувало звернення до Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області, який Постановами ВП №36078058 та ВП №36079059 від 15.02.2013р. повернув стягувачу накази у справі №7/362 (т.1, а.с.167 - зворотний бік) з посиланням на п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), а також приписи Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і ст.3 Закону, згідно з якими виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (т.2, а.с.24-25, 26-29).

З супровідними листами №2-08/1350 та №2-08/1351 від 12.07.2013р. (т.1, а.с.168, 169) Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області повернуло стягувачу виконавчі документи без виконання на підставі п.9 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845».

При цьому орган казначейства повідомив, що з лютого 2009 року зазначений у наказах розпорядник коштів у нього не обслуговується та зазначив про необхідність звернутися до суду з приводу уточнення назви боржника, після чого будуть здійснені заходи щодо виконання наказу Господарського суду Донецької області відповідно до законодавства.

18.10.2013р. ухвалою господарського суду Донецької області (т.1, а.с.154-155) за заявою стягувача (т.1, а.с.156) змінено найменування позивача (стягувача) у справі №7/362 з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

09.12.2013р. стягувач звернувся до господарського суду Донецької області з заявою №52юр-1358/13 від 03.12.2013р. (т.1, а.с.174) про виправлення помилки в рішенні від 12.01.2012р. та в наказах від 23.01.2012р. у справі №7/362.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.01.2014р. (т.1, а.с.197-198) заява стягувача №52юр-1358/13 від 03.12.2013р. задоволена: внесені виправлення в тексти рішення від 12.01.2012р. та наказів від 23.01.2012р. у справі №7/362 шляхом викладення найменування відповідача «Ясинуватський міський відділ (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) ГУМВС України в Донецькій області» замість «Ясинуватський міськрайвідділ внутрішніх справ управління внутрішніх справ у Донецькій області».

16.10.2013р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» від 19.09.2013р. №583-VІІ, яким внесені наступні зміни до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»:

розділ ІІ «Прикінцеві положення» після пункту 2 доповнено новим пунктом такого змісту:

« 3. Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.»

Зі змісту ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вбачається, що внесені зміни стосуються, серед іншого, виданих у період до 01.01.2013р. наказів про стягнення коштів, боржниками за якими виступають державні органи. Суд зазначає, що формально накази від 23.01.2012р. у справі №7/362 відповідають наведеним ознакам.

Врахувавши приписи Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в редакції, що набрала чинності з 16.10.2013р., стягувач Заявою №52юр-803/13 від 07.11.2013р. (т.2, а.с.42, 46) подав до Відділу ПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області накази від 23.01.2012р. у справі №7/362.

Заяву №52юр-803/13 від 07.11.2013р. було отримано Відділом ПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області 14.11.2013р. (т.2, а.с.42, 46).

18.11.2013р. Відділом ПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області винесено Постанови №40799994 та №40800219 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), якими на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказів №7/362, виданих 23.01.2012р. (т.2, а.с.5, 7, 41, 45). Постанови обґрунтовано приписами ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ст.3 Закону та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р. (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013р.).

Позивач (стягувач) у поданій скарзі з Постановами №40799994 та №40800219 від 18.11.2013р. не погоджується, посилаючись на те, що накази №7/362 від 23.01.2012р. підпадають під дію розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в редакції, що набрала чинності 16.10.2013р. (т.2, а.с.2-3).

Відділ ПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області вважає свої дії правомірними, серед іншого посилаючись на таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. №45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845» з «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» виключено положення щодо виконання органами Казначейства постанов державного виконавця про арешт коштів боржника, в зв'язку з чим на теперішній час відсутній механізм стягнення виконавчою службою коштів з боржників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, а також підприємств, установ та організацій, рахунки яких відкриті в органах Казначейства (відзив на скаргу №8/844-13п від 15.01.2014р. - т.2, а.с.37-39).

Суд вважає, що накази від 23.01.2012р. у справі №7/362 підлягають виконанню органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів боржника - Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) ГУМВС України в Донецькій області - з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» він встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання. Терміни в цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України і Законі України "Про виконавче провадження".

За приписами ч.1 ст.2. Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Стаття 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає наступні особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає заяву стягувачу. Стягувач має право повторно звернутися до Державної казначейської служби України для виконання рішення суду у визначені Законом України "Про виконавче провадження" строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення Державної казначейської служби України.

Наведені приписи Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не змінювались протягом всього періоду дії вказаного Закону (діяли як до, так і після набрання 16.10.2013р. чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» від 19.09.2013р. №583-VІІ, яким внесені зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла до 16.10.2013р., «рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку».

Згідно з Довідкою з ЄДРПОУ №8856 від 27.05.2010р. боржник за наказами №7/362 від 23.01.2012р. є органом державної влади (т.1, а.с.179) та фінансується лише з державного бюджету (т.2, а.с.22-23).

Таким чином, на момент первісного звернення стягувача до Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області, яке відбулось 27.06.2013р. (т.1, а.с.167), накази №7/362 від 23.01.2012р. підлягали виконанню саме цим органом казначейської служби.

Судом встановлено, що обидва накази №7/362 від 23.01.2012р. (т.1, а.с.150, 151) були оформлені у відповідності з вимогами до виконавчих документів, встановленими ст.18 Закону «Про виконавче провадження» (зокрема, містили повне найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження та ідентифікаційні коди) - тобто не мали дефектів форми , хоча і містили помилку у назві відповідача (боржника).

Зі змісту пунктів 6, 8 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р. (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013р.) (далі - Порядок) вбачається, що орган Казначейства, до якого звернувся стягувач у справі №7/362, після отримання заяв про виконання рішення про стягнення коштів та оригіналів виконавчих документів мав вчинити наступні дії:

- прийняти отримані документи до розгляду та зареєструвати у відповідному журналі, зазначивши на заяві стягувача дату надходження і вхідний номер;

- здійснити попередній розгляд документів, за результатами якого визначити необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

- на письмову вимогу стягувача повідомити його про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Пунктом 9 Порядку передбачено право органу Казначейства повернути виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

наявні інші передбачені законом випадки.

Як встановлено судом, накази №7/362 від 23.01.2012р. були видані та оформлені з дотриманням установлених вимог, а допущення судом помилки у назві відповідача (боржника), на думку суду, не є «іншим передбаченим законом випадком», який є підставою для повернення органом Казначейства виконавчого документа стягувачеві. Решта перелічених у п.9 Порядку підстав для повернення органом Казначейства виконавчого документа стягувачеві також була відсутня у правовідносинах, що склалися під час подання до виконання наказів №7/362 від 23.01.2012р.

Помилка ж у найменуванні боржника мала бути встановлена органом казначейства вже після прийняття ним наказів №7/362 від 23.01.2012р. до розгляду та їх реєстрації - в перебігу попереднього розгляду, за результатами якого мала бути визначена необхідність отримання від стягувача «інших відомостей» (ухвали суду про зміну найменування боржника або про виправлення помилки у наказі щодо найменування боржника) для проведення виконання рішення у справі №7/362.

За приписами підп.2 п.11, п.12 Порядку у разі необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів здійснюється відкладення безспірного списання коштів. Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.

На порушення приписів ч.3 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та пунктів 6, 8, 9, 11 (підп.2), 12 Порядку орган казначейства повернув накази №7/362 з посиланням на п.9 Порядку без зазначення конкретного абзацу п.9, згідно з яким таке повернення було здійснене (т.1, а.с.168, 169).

Суд вважає такі дії Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області неправомірними.

Пункт 15 Порядку передбачає право стягувача оскаржити дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів до Казначейства або до суду. Стягувачем не надано суду доказів оскарження дій Управління Державної казначейської служби України у м.Ясинуватій Донецької області з повернення 12.07.2013р. наказів №7/362.

Згідно з редакцією ч.2 ст.3 Закону «Про виконавче провадження», що діє з 16.10.2013р. - тобто на момент винесення оскаржуваних стягувачем постанов та даної ухвали, «рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів».

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п.1. розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України №583-VII від 19.09.2013р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування - тобто з 16.10.2013р. (публікація у газеті «Голос України» №192 від 15.10.2013р.).

Врахувавши положення ч.1 ст.58 Конституції України та п.1 розділу ІІ Закону України від 19.09.2013 №583-VІІ, Міністерство юстиції України листом №13871-0-26-13/62 від 20.11.2013р. надало Державній казначейській службі України наступні роз'яснення: «виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, які пред'явлені до виконання до 16.10.2013р., повинно здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів» (т.2, а.с.48).

Суд погоджується з наведеною позицією Міністерства юстиції України та додатково зазначає наступне. З приписів ст.ст.22, 23, 24, 25 Закону «Про виконавче провадження» випливає, що пред'явлення виконавчого документа до виконання не ототожнюється законодавцем з обов'язковим прийняттям його до виконання. Отже, незважаючи на факт їх повернення органом казначейства, накази №7/362 від 23.01.2012р. вважаються пред'явленими до виконання до 16.10.2013р., що в свою чергу виключає можливість розповсюдження на них приписів п.3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», які набрали чинності 16.10.2013р.

Абзац третій ч.3 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та п.10 Порядку передбачають право стягувача повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ протягом одного року, перебіг якого починається з дня отримання стягувачем повідомлення Державної казначейської служби України про недостатність поданих документів та відомостей для перерахування коштів.

Отже, у даному випадку йдеться про повторне пред'явлення до виконання виданих у період до 01.01.2013р. наказів про стягнення коштів, боржником за якими виступає державний орган, яке мало бути здійснене стягувачем саме до Управління Державної казначейської служби України у м.Ясинуватій Донецької області, а не до органу державної виконавчої служби.

З огляду на викладене суд визнає дії Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області з винесення Постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження №40799994 та №40800219 від 18.11.2013р. з виконання наказів господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. у справі №7/362 правомірними, а подану скаргу - такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.1 ст.58 Конституції України; ст.ст.3, 18, 22, 23, 24, 25, 26, 47 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); ст.ст.1, 2, 3 та п.3 розділу ІІ Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; Законом України №583-VII від 19.09.2013р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень»; Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р. (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013р.); ст.ст.4-3, 4-7, 22, 33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області - відмовити у повному обсязі.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 5 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - ВДВС,

1 - Управлінню ДКС України у м.Ясинуватій Донецької обл.

вик. Табачніков В.Г., тел.: 311-94-80