Рішення

від 13.02.2014 по справі 919/1115/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року справа № 919/1115/13 Господарський суд міста Севастополя у складі головуючого судді Кравченко В.Є., суддів - Єфременко О.О., Щербакова С.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс плюс"

(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 2, офіс 233)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, площа Повсталих, 6),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна,3),

про спонукання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки,

За участю:

представник позивача - не з'явився;

представник відповідача - не з'явився;

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - не з'явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальянс плюс" звернулось до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі про спонукання до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 14, 1549 га, що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 15, 656, 670, 682 Цивільного кодексу України, статті 20, 179, 193 Господарського кодексу України, статті 1, 18-1, 18-2 Закону України «Про приватизацію державного майна», статтю 17-1 Земельного кодексу України, обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовляється від укладення із позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розташовано державне майно - будівлі і споруди в цілому, яке в порядку приватизації, на підставі договору купівлі-продажу державного майна, перейшло у власність позивача.

Ухвалою суду від 27.09.2013 було порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.10.2013.

Ухвалою суду від 21.10.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Севастопольську міську Раду.

В порядку положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Ухвалою суду від 21.11.2013 продовжено розгляд справи на 15 днів до 10.12.2013 та розгляд справи відкладено на 10.12.2013.

Ухвалою суду від 10.12.2013 вирішено здійснювати розгляд справи колегіально, у складі трьох суддів.

За розпорядженням керівника апарату № 506 від 10.12.2013 призначений повторний автоматичний перерозподіл справи, за результатами якого у справі № 919/1115/13 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Плієва Н.Г, інші судді, які входять до складу колегії - Єфременко О.О., Щербаков С.О.

Ухвалою суду від 10.12.2013 справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2013.

Відповідно до пункту 3.3 рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (зі змінами) та на виконання рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 17.12.2013, справа №919/1115/13 передана судді Кравченко В.Є. у зв'язку з перебуванням судді Плієвої Н.Г. у відпустці.

Ухвалою суду від 19.12.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кравченко В.Є., Єфременко О.О., Щербаков С.О.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалами суду від 19.12.2013, 10.01.2014, 05.02.2014 розгляд справи відкладався на 10.01.2014, 05.02.2014, 13.02.2014.

В судовому засіданні 05.02.2014 від представника позивача, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надійшла заява про уточнення позову (зміну предмету позову), в якій він просить суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Агроальянс плюс" договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 14,1549 га, що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30, в редакції, запропонованої позивачем.

Зазначена заява була прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

В судове засідання 13.02.2014 представник позивача не з'явився, був повідомлений належним чином про час та день розгляду справи, про що свідчить його підпис у повідомленні про відкладення розгляду справи (а.с. 149), про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 13.02.2014 також не з'явився, через канцелярію суду надав відзив на позов (а.с. 154), в якому, зокрема, зазначає, що об'єкти державної власності підлягають приватизації разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, вважає, що процедура допродажу земельних ділянок під раніше приватизованими об'єктами чинним законодавством про приватизацію не передбачена, але може здійснюватись за рішенням суду. Окрім того, у раніше поданому відзиві на позов (а.с. 37) додатково зазначав, що земельна ділянка, яка є предметом спору, відповідно до листа Головного управління Держземагенства у місті Севастополі від 01.08.2013 за № 8-9-1/3107, за матеріалами інвентаризації земель, що перебувають у користуванні Російської Федерації для потреб Чорноморського флоту, яка проведена Державним підприємством «Севгеоцентр» у період 2006-2008, входить до складу земель військового містечка № 450-а на підставі міжурядової угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997, дія якої продовжена на строк 25 років з 28.05.2017 Законом України від 27.04.2010 № 2153-VI. Враховуючи вищевикладені обставини, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Севастопольської міської Ради, у судове засідання 13.02.2014 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 10.01.2014, 05.02.2014 не виконав.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Севастопольської міської Ради, не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін та третьої особи, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008 між державою України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (продавець) (далі - РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі) та товариством з обмеженою відповідністю «Агроальянс плюс» (покупець) (далі - ТОВ «Агроальянс плюс») був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передав у власність покупця нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди у цілому, що знаходяться за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30, які складаються з: адміністративної будівлі літ. «А» площею - 127,20 кв.м., прибудови літ «а», ганку, прибудови літ. «а1», ганків - 3 шт., убиральні літ. «Б» площею - 5,60 кв.м., навісу літ. «В» площею - 84,90 кв.м., весової літ «Г» площею - 13,00 кв.м., ангару літ. «Д» площею - 748,10 кв.м., ангару літ «Е» площею - 740,80 кв.м., котельної літ. «Ж» площею - 236,20 кв.м., ганків - 2 шт, насосної літ. «З» площею - 31,30 кв.м., навісу літ. «И» площею - 54,80 кв.м., бойні літ. «К» площею - 182,60 кв.м., прибудови літ. «к», ганку, кормоцеху літ. «М» площею - 65,50 кв.м., свинарника літ. «Н» площею - 1600,700 кв.м., насосної для фекалій літ. «О» площею - 38,50 кв.м., навісу літ. «П» площею - 159,00 кв.м., навісу літ. «Р» площею - 146,70 к.в.м., свинарника літ. «С» площею - 1616,90 кв.м., прибудови літ. «с1», прибудови «с2», прибудови «с3», ганків - 4 шт., сараю літ «Т» площею - 34,20 кв.м., навісу літ. «Ф» площею - 25,40 кв.м., проходної літ. «Х» площею - 5,30 кв.м., сходів, огорож літ. « 1-7а», мощінь І, ІІ, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну згідно з вимогами, що визначені у договорі та зареєструвати об'єкт приватизації у КП «БТІ та ДРОНМ» Севастопольської міської Ради.

Відповідно до пункту 1.2 договору право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі, який підписується в п'ятиденний термін після сплати повної вартості об'єкта приватизації (а.с. 23-24).

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Рижковою Н.В. 18.04.2008 та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів за № 2847184 від 18.04.2008 (а.с. 24, 24).

18.04.2008 сторони підписали акт прийому-передачі державного майна (а.с. 27).

07.07.2008 за вих. № 71/31/07 ТОВ «Агроальянс плюс» звернулось до РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі з листом про надання сприяння у належному оформленні права користування земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі та споруди підсобного господарства (свиноферми в/ч 87069), які були придбані ТОВ «Агроальянс плюс» в процесі приватизації та розташовані за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30.

У відповідь на даний лист від 25.07.2008 № 1736/01.1-6 РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі порекомендувало ТОВ «Агроальянс плюс» привести відповідно до діючого законодавства технічну документацію по вищезазначеній земельній ділянці (а.с. 28).

На виконання листа РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі від 25.07.2008 №1736/01.1-6 ТОВ «Агроальянс плюс» була виконана технічна документація із землекористування по земельній ділянці, що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30. Відповідно до технічної документації із землеустрою, загальна площа земельної ділянки, що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30, становить -14, 1549 га (а.с. 111-124). Згідно з висновком про вартість майна, затвердженого 31.01.2014 начальником РВ ФДМ України та місті Севастополі, ринкова вартість зазначеної земельної ділянки станом на 31.12.2013 рік становить 1 932 000,00 грн. (а.с. 129).

30.08.2013 за вих. № 01/08 ТОВ «Агроальянс плюс» знову звернулось до РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі із листом щодо вирішення питання продажу земельної ділянки, розташованої під раніше приватизованим об'єктом державного майна: споруди та будівлі (свиноферма), за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30.

У відповідь на даний лист від 06.09.2013 за вих. № 11-04-03283 РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі зазначило, що об'єкти державного майна підлягають приватизації разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані. Процедура допродажу земельних ділянок під раніше приватизованими об'єктами законодавством по приватизації не передбачена. Окрім того, додатково проінформувало, що земельна ділянка, яка є предметом спору, відповідно до листа Головного управління Держземагенства у місті Севастополі від 01.08.2013 за № 8-9-1/3107, за матеріалами інвентаризації земель, що перебувають у користуванні Російської Федерації для потреб Чорноморського флоту, яка проведена Державним підприємством «Севгеоцентр» у період 2006-2008, входить до складу земель військового містечка № 450-а на підставі міжурядової угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997, дія якої продовжена на строк 25 років з 28.05.2017 Законом України від 27.04.2010 № 2153-VI (а.с. 30, 31).

Однак, позивач вважає таку відмову незаконною та спрямованою на порушення його прав, що стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

В процесі розгляду справи представник позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про зміну предмету позову, в якій він просив суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Агроальянс плюс" договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 14,1549 га, що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30, в редакції, запропонованої позивачем.

В свою чергу, ТОВ «Агроальянс плюс» супровідним листом за вих. № 02/01 від 30.01.2014 (а.с. 141, 142-146) спрямувало на адресу РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі для підписання проект договору купівлі-продажу земельної ділянки, який був залишений відповідачем без підписання.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, приватизовані позивачем.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України, регулюються Законом України «Про приватизацію державного майна», відповідно до статті 1 якого приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Згідно зі статтею 5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - єдині майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу господарського товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Фонду державного майна України № 166 від 09.02.2008 до переліків об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, включені об'єкти згідно із додатком (а.с. 116, 117-118).

18.04.2008 між державою України в особі РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі (продавець) та ТОВ «Агроальянс плюс» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передав у власність покупця нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди у цілому, що знаходяться за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30 (а.с. 23 - 24), без земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Пунктом 1 статті 18-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що продаж об'єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований, включення вартості земельної ділянки державної власності до статутного капіталу господарського товариства здійснюється після визначення розміру та меж такої земельної ділянки.

З метою подальшої приватизації земельної ділянки, позивачем вчинено дії по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30, її загальна площа становить - 14,1549 га, власність - державна (а.с. 111-115). Згідно з висновком про вартість майна станом на 31.12.2013 ринкова вартість земельної ділянки (кадастровий номер 8536300000:05:012:0150) площею - 14,1549 га, на якому розташоване майно - будівлі та споруди, що належать ТОВ «Агроальянс плюс» за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30, становить 1 932 000 (один мільйон дев'ятсот тридцять дві тисячі) грн, з урахуванням ПДВ (а.с. 129).

Частиною шостою статті 18-2 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що у разі продажу об'єкта приватизації без земельної ділянки набуття права користування або власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно зі статтею 79 Земельного кодексу України земельна ділянка є окремим об'єктом власності, суб'єкти права власності на земельні ділянки також наділені суб'єктивним правом володіти, користуватися і розпоряджатися цим об'єктом власності.

Відповідно до частини першої статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Стаття 377 Цивільного кодексу України має аналогічні приписи, однак містить імперативний характер, оскільки в ній зазначається, що до особи яка придбала житловий будинок, будівлю чи споруду, переходить право власності на земельну ділянку чи право користування частиною земельної ділянки. Тобто, особа, яка придбала будівлю чи споруду фактично стає власником земельної ділянки, якщо не змінюється її цільове призначення і в договорі зазначені розміри цієї ділянки.

Норми ж статті 120 Земельного кодексу України передбачають можливість переходу права власності на земельну ділянку у разі придбання у власність будівлі чи споруди.

Приписи цієї статті мають диспозитивний характер, оскільки у частині першій статті 120 Земельного кодексу зазначається, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Отже, згідно з Земельним кодексом України право на земельну ділянку переходить до власника нерухомості за умови, якщо у цивільно-правовій угоді на придбання будівлі врегульовані питання набуття прав на землю під об'єктом нерухомості.

Тобто, з аналізу зазначених норм випливає, що у зв'язку із переходом права власності на будівлі (споруди) перехід права власності чи користування на земельну ділянку вимагає самостійної договірно-правової регламентації.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень». Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 N 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку».

Крім того, в пункті 3.4 вищезазначеної постанови зазначається, що з огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 Цивільного кодексу України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Нормами чинного законодавства України не передбачено заборони відчуження нерухомого майна без відведення земельної ділянки, на якій воно розміщено.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2014 (справа № 922/2564/13).

Аналізуючи сукупність встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність оформлення відповідних прав на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, що належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Положеннями статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Серед способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Разом з тим, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (статті 3, 6, 12 - 15, 20 Цивільного кодексу України) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання продавцем права покупця на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно - будівлі і споруди в цілому, яке в порядку приватизації на підставі договору купівлі-продажу державного майна перейшло у власність позивача, таке право підлягає захисту судом на підставі статті 6 Цивільного кодексу України шляхом зобов'язання сторін укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України, передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений у статті 181 Господарського кодексу України.

В свою чергу, примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України, відповідно до якої спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникають між сторонами при укладенні договору на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Отже, спори, що виникають при укладенні господарських договорів, поділяються на: 1) спори про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від укладення договору; 2) спори по умовах договору у випадку, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов договору і передали спір на розгляд господарському суду.

Ці категорії охоплюються поняттям переддоговірних спорів, оскільки спори виникають з приводу встановлення договірних відносин або з приводу окремих умов господарського договору.

Отже, необхідною підставою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірного спору між сторонами.

Відповідно до частини першої, другої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.

Частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з частинами другою, третьою статті 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини другої статті 377 Цивільного кодексу України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Крім того, статтею 132 Земельного кодексу України передбачено, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити: а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); б) вид угоди; в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; ґ)відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); е) договірну ціну; є) зобов'язання сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2014 позивачем на адресу відповідача була спрямована пропозиція укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30, разом із проектом договору (а.с. 141, 142-146).

У відповідь на пропозицію РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі листом від 04.02.2014 за вих. № 11-03-00410 повідомило ТОВ «Агроальянс плюс», що діючим законодавством про приватизацію не передбачена процедура допродажу земельних ділянок під раніше приватизованими об'єктами (а.с. 148).

Аналізуючи зміст наданого позивачем проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, буд. 30, суд дійшов висновку, що він містить усі істотні умови, які є обов'язковими для цього виду договору, що передбачені статтею 132 Земельного кодексу України та частиною другою статті 377 Цивільного кодексу України, зокрема, сторонами досягнуто згоди щодо розміру і місця розташування земельної ділянки, її цільового призначення, ціни, прав та обов'язків, відповідальності сторін та інші (а.с. 142-146). Підстав для відмови в продажу земельної ділянки, передбачених частиною п'ятою статті 128 Земельного кодексу України, судом не встановлено.

Однак, всупереч вимогам статті 181 Господарського кодексу України, відповідачем не було складено протокол розбіжностей, не було зроблено відповідного застереження у договорі, не було надіслано у двадцятиденний строк позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом із підписаним договором.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що відмова відповідача підписати договір купівлі-продажу земельної ділянки у зв'язку з тим, що, на його думку, процедура допродажу земельних ділянок під раніше приватизованими об'єктами не передбачена чинним законодавством, не є правомірною з огляду на те, що позивачем дотримано усіх вимог, з якими закон пов'язує приватизацію державного майна разом із земельною ділянкою та оформленням за її наслідками договору купівлі-продажу.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що земельна ділянка, яка є предметом спору, входить до складу земель військового містечка № 450-а на підставі міжурядової угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997, дія якої продовжена на строк 25 років з 28.05.2017 Законом України від 27.04.2010 № 2153-VI, суд зазначає наступне.

Відповідно до Наказу Фонду державного майна України за № 2323 від 17.12.2001 «Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2001 № 553-р» на РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі покладений контроль за дотриманням військовими формулюваннями, підприємствами, установами та організаціями Чорноморського флоту Російської Федерації переліку об'єктів, переданих в оренду Російської Федерації, та виконанню ними умов використання цих об'єктів, із залученням Міноборони і Мінтрансу (а.с. 33).

З листа РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі за № 1736/01.1-6 від 25.07.2008 вбачається, що згідно з відповіддю Головного Управління земельних ресурсів (вих. № 3590/5/9-08 від 14.07.2008) межі земельної ділянки, на якій знаходяться будівлі та споруди підсобного господарства (свиноферми в/ч 87069), придбані ТОВ «Агроальянс плюс» в процесі приватизації та розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Монастирське шосе, 30, встановлені у 1994 році планом зовнішніх меж землекористування та планом розташування земельної ділянки. План зовнішніх меж землекористування та план розташування вищезазначеної земельної ділянки затверджений рішенням виконавчого комітету Севастопольської міськради № 4/86 від 15.11.1994 (а.с. 28).

Відповідно до Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, ратифікованої 24.03.1999 Законом України № 47-XIV, 13-й Судноремонтний завод Чорноморського флоту Російської Федерації у кількості 11 військових містечок включений у розділ № 7 Додатку № 2 «Об'єкти судноремонтних заводів», однак майно (будівлі та споруди) військового містечка - підсобного господарства (свиноферми в/ч 87069), що розташовані за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, 30, а також земельна ділянка, на якій розташовано зазначене майно, у Додатку № 2 Угоди відсутнє.

З огляду вище наведеного, суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у його відзиві на позов.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідним зобов'язати РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, 30, з ТОВ «Агроальянс плюс» в редакції позивача.

Згідно з частиною другою статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Проте, в силу імперативних приписів статті 132 Земельного кодексу України та 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі - продажу земельної ділянки укладаються в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Тому, суд зазначає, що днем укладення договору слід вважати його нотаріальне посвідчення.

Згідно з частиною третьою статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Задовольняючи позов, суд також керуються роз'ясненнями, викладеними в пункті 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012, відповідно до яких, у рішенні про спонукання укласти договір суди повинні зазначити умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 4-3, 4-7, 30, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 14,1549 га, що розташована за адресою: місто Севастополь, Монастирське шосе, будинок 30, з товариством з обмеженою відповідальністю «Агроальянс плюс» в редакції, запропонованої позивачем:

« ДОГОВІР №

купівлі-продажу земельної ділянки державної власності

Місто Севастополь "_____"

---

2014 року

Ми, що нижче підписалися, Держава України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим и місті Севастополі, розташованого за адресою м. Севастополь, майдан Повсталих, б. 6, ЄДРПОУ 2677058, в особі начальника Сазонова Олександра Вікторовича, діючого на підставі Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, що іменується далі як "Продавець", з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОАЛЬЯНС ПЛЮС" (Свідоцтво про державну реєстрацію АОО № 282033, виданого Ленінською РДА у м. Севастополі 18.07.05 року, за № 1 077 102 0000 001193), що розташоване в м. Севастополі, вул. Пожарова, б. 6, кв. 66, ідентифікаційний код 33646891, в особі Директора Акопова Владислава Сергійовича (ідентифікаційний номер 2496512291), що мешкає: м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, б. 69, кв. 12, діє на підставі Статуту, іменоване далі як "Покупець", з іншого боку (в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона"), уклали цей договір (далі - Договір) про таке.

1. Мета та предмет Договору

1.1. Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 14, 1549 га, який розташований за адресою: м. Севастополь, Монастирське шосе, земельна ділянка 30;

кадастровий номер 8536300000:05:012:0150, зареєстрований Головним управлінням Державного земельного агентства в м. Севастополі 13.12.2013;

цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення: для обслуговування підсобного господарства;

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 280611385000;

який є власністю держави України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим и місті Севастополі, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 170006920, виданого Реєстраційної службою Головного управління юстиції у м. Севастополі 29.01.2014р. (Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10437997 від 29.01.2014р.), далі - Об'єкт приватизації, а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Об'єкт приватизації розташоване під раніше приватизованим способом викупу нерухомим державним майном - будівлі і споруди (свиноферми) за адресою: м. Севастополь, Монастирське шосе, 30, згідно з договором купівлі-продажу нерухомого державного майна за № 207 / 40 від 18.04 2008 року, укладеного між РВ ФДМ України в АРК та м. Севастополі і ТОВ «Агроальянс плюс » (нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу Рижкової Н. В. і зареєстрований в реєстрі за № 328 від 18.04..008 року), право власності на який зареєстровано ДКП «БТІ та ДРОНМ» Севастопольської міськради з занесенням у реєстрову книгу за № 4734 від 19.04 . 2008 року та Акту прийому-передачі державного майна від 18.04.2008г. належать Покупцеві.

1.2. Ціна продажу Об'єкта приватизації встановлена на підставі висновку про вартість, затвердженого начальником Регіонального відділення ФДМ України в АРК та м. Севастополі 31.01.2014р. по стану на 31.12.2013р.:

- ринкова вартість Об'єкта приватизації без урахування ПДВ становить 1 610 000 (один мільйон шістсот десять тисяч) гривень

- ринкова вартість Об'єкта приватизації з урахуванням ПДВ становить 1 932 000 (один мільйон дев'ятсот тридцять дві тисячі) гривень

- сума ПДВ - 322 000 (триста двадцять дві тисячі) гривень.

1.3. Указаний в цьому Договорі Об'єкт приватизації з урахуванням ПДВ продано за 1 932 000 (один мільйон дев'ятсот тридцять дві тисячі) гривень, у тому числі ПДВ становить 322 000 (триста двадцять дві тисячі) гривень.

1.4. Право власності на Об'єкт приватизації переходить до Покупця з моменту підписання Акту прийому-передачі, який підписується в п'ятиденний термін після сплати вартості Об'єкта приватизації.

2. Порядок розрахунків за придбаний Об'єкт приватизації

2.1. Покупець зобов'язаний внести 1 932 000 (один мільйон дев'ятсот тридцять дві тисячі) гривень, у тому числі ПДВ 322 000 (триста двадцять дві тисячі) гривень, у повному обсязі за придбаний Об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору та державної реєстрації.

Строк сплати може бути продовженим ще на 30 (тридцять) календарних днів на умовах, якщо Покупець вніс не менше 50 (п'ятдесят) відсотків від суми продажу, включаючи суму ПДВ.

2.2. Грошові кошти за придбаний Об'єкт приватизації вносяться Покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунка Покупця № 26006035763100 в СФ АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351005, ЄДРПОУ 33646891 на рахунок Продавця.

2.3. Сплата Покупцем коштів за придбаний Об'єкт приватизації вноситься на підставі цього Договору.

3. Передача Об'єкта приватизації. Право власності

3.1. Передача Об'єкта приватизації Покупцю здійснюється Продавцем у п'ятиденний строк після сплати Покупцем у повному обсязі ціни продажу Об'єкта приватизації.

3.2. Передача Об'єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками.

3.3. Право володіння, користування і розпорядження Об'єктом приватизації переходить до Покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу Об'єкта приватизації.

4. Обов'язки та права Сторін

4.1. Кожна Сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї Договором, сприяти іншій Стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від іншої Сторони виконання належним чином її обов'язків.

4.2. Сторона, яка порушила взяті відповідно до Договору зобов'язання, повинна усунути ці порушення.

4.3. Продавець має право вимагати, а Покупець зобов'язаний надавати інформацію та документи, необхідні для перевірки стану виконання Покупцем зобов'язань, визначених Договором, відповідно до чинного законодавства України.

4.4. Продавець має право залучати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (за їх згодою) до здійснення контролю за виконанням умов Договору.

5. Обов'язки Покупця

5.1. Покупець зобов'язаний у встановлений Договором строк сплатити ціну продажу Об'єкта приватизації.

5.2. В установлений Договором строк прийняти Об'єкт приватизації за актом передачі.

5.3. Виконати умови продажу Об'єкта приватизації, а саме:

5.3.1. Здійснити заходи щодо збереження навколишнього середовища, забезпечити дотримання санітарних та екологічних норм;

5.3.2. У випадку надання Покупцю об'єкта розстрочки платежу в Договорі передбачається умова заборони щодо відчуження Об'єкта приватизації в цілому або його частини до повної сплати;

5.4. Здійснити державну реєстрацію Об'єкта приватизації, в установленому законом порядку.

5.5. Обов'язки Покупця, передбачені Договором, зберігають свою дію для осіб, які придбають Об'єкт приватизації у разі його подальшого відчуження протягом строку дії таких зобов'язань.

5.6. Подальше відчуження Об'єкта приватизації можливе лише за умови збереження для нового власника зобов'язань, визначених у пункті 5.3 Договору, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням, у порядку, що затверджується Фондом державного майна України.

5.7. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник Об'єкта приватизації зобов'язаний у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на Об'єкт приватизації подати державному органу приватизації копії документів, що підтверджують його право власності.

5.8. Договори про подальше відчуження Об'єкта приватизації, обтяженого зобов'язаннями, що визначені у Договорі, підлягають нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законодавством, - державній реєстрації.

5.9. Відсутність погодження державним органом приватизації подальшого відчуження Об'єкта приватизації є підставою для визнання правочинів щодо такого відчуження недійсними.

6. Обов'язки Продавця

Продавець зобов'язаний:

передати Покупцю Об'єкт приватизації за актом приймання-передачі у встановлений Договором строк;

здійснювати контроль за виконанням зобов'язань та умов Договору.

7. Відповідальність Покупця

7.1. У разі несплати коштів згідно з Договором Покупець сплачує на користь Продавця

неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу Об'єкта приватизації. У разі несплати коштів згідно з Договором разом з неустойкою протягом наступних 30 днів Договір підлягає розірванню.

7.2. У разі недотримання Покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного періоду основних видів діяльності Об'єкта приватизації Покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків ціни продажу придбаного Об'єкта приватизації.

7.3. За недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов Договору на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

7.4. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від виконання договірних зобов'язань у період дії умов Договору.

7.5. У разі якщо Покупець в установлений цим Договором строк не прийняв Об'єкт приватизації, Продавець може порушувати питання про розірвання цього Договору і вимагати відшкодування збитків.

7.6. У разі невиконання Покупцем зобов'язань за Договором Продавець має право у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання, стягнення завданих збитків та повернення Об'єкта приватизації за актом приймання-передавання у державну власність.

8. Особливі умови

У разі продажу Об'єкта приватизації, що має державну таємницю, захист державної таємниці здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю" та інших законодавчо-нормативних актів з цього питання.

9. Ризик випадкової загибелі Об'єкта приватизації

Ризик випадкової загибелі або випадкового псування Об'єкта приватизації та збереження довгострокових межових знаків несе Покупець з моменту переходу до нього права власності на Об'єкт приватизації.

10. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)

10.1. Сторона звільняється від визначеної цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за порушення Договору, якщо Сторона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Договорі, та за умови, що настання таких обставин засвідчено у визначеному цим Договором порядку.

10.2. Під форс-мажорними обставинами у цьому Договорі розуміється непереборна сила.

10.3 Під непереборною силою у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню Сторін і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки), які унеможливлюють виконання Сторонами цього Договору або тимчасово прямо перешкоджають такому виконанню.

10.4. Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана протягом 3-х днів з моменту їх виникнення письмово повідомити іншу Сторону про наявність форс-мажорних обставин, їх вплив на виконання цього Договору та надати документ, що підтверджує факт форс-мажорних обставин, виданий Торгово-промисловою палатою України. Якщо можливість письмово повідомити іншу Сторону про наявність форс-мажорних обставин відсутня, Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана вжити всіх можливих заходів для повідомлення іншої Сторони іншим можливим способом.

10.5. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань внаслідок дії форс-мажорних обставин позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.

10.6. У випадку якщо форс-мажорні обставини продовжуються більш ніж 6 (шість) місяців, кожна зі Сторін вправі відмовитися від подальшого виконання своїх зобов'язань за цим Договором шляхом ініціювання питання щодо його розірвання. У цьому випадку жодна зі Сторін не має права вимагати компенсації можливих збитків від іншої Сторони.

11. Вирішення спорів

Усі спори, що виникають під час виконання умов Договору або у зв'язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів. Якщо Сторони не досягли домовленості, спір передається на розгляд судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством України.

12. Зміни умов Договору та його розірвання

12.1. Умови Договору мають однакову зобов'язальну силу для Сторін і можуть бути змінені лише за взаємною згодою відповідно до чинного законодавства України.

12.2. Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються додатковими договорами, здійснюються в письмовій формі, підлягають нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Зміни, що вносяться до Договору, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати:

- зменшення відповідальності Покупця за невиконання ним зобов'язань;

12.3. У разі невиконання однією зі Сторін умов Договору він може бути розірваний на вимогу іншої Сторони за рішенням суду. При цьому Об'єкт приватизації повертається в державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України.

13. Витрати

Усі витрати, пов'язані з укладенням Договору, його нотаріальним посвідченням, державною реєстрацією та виконанням, бере на себе Покупець.

14. Прикінцеві положення

14.1. Договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, при цьому витрати по нотаріальному посвідченню та державній реєстрації несе Покупець.

14.2. Договір набирає чинності з моменту його укладання.

14.3. Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

14.4. Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу.

14.5. Один примірник Договору зберігається у справах нотаріуса інші видаються сторонам.

15. Повні юридичні адреси Сторін:

ПРОДАВЕЦЬ: Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим и місті Севастополі 99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, буд. 6, Начальник:

---

А. В. Сазонов М. П.ПОКУПЕЦЬ: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОАЛЬЯНС ПЛЮС" 99008, м. Севастополь, вул. Пожарова, буд. 6, кв. 66 Директор:

---

В.С.Акопов М. П.»

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі ( 99008, м. Севастополь, Монастирське шосе, 30, ідентифікаційний код - 20677058, розрахункові та поточні рахунки невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс плюс» (99011, м.Севастополь, вулиця Гоголя, буд. 2, офіс 233, ідентифікаційний код - 33646891) судовий збір, в сумі 1147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім грн 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.02.2014.

Головуючий - суддя підпис В.Є. Кравченко

Судді підпис О.О. Єфременко

підпис С.О. Щербаков

919/1115/13/3740/14