Ухвала

від 13.02.2014 по справі 805/13840/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року справа №805/13840/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Старосуда М.І., при секретарі судового засідання Варчук О.М., за участю представників позивача Ширяєвої О.І., Клєшніна Р.Є., представників відповідача Поплавського Д.В., Лютого Р.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 805/13840/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у задоволені уточнених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362201 від 17.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 436983,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 218491,00 грн., відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшовши до висновку про не підтвердження позивачем використання в господарській діяльності придбаного товару у ТОВ «Дон-України» та як наслідок відсутність права на формування податкового кредиту, не звернув уваги на те, що відповідно до приписів п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Крім того, суд не звернув уваги і на те, що позовні вимоги ТОВ «Концепт» стосуються лише неправомірних тверджень та висновків відповідача, зазначених у акті планової виїзної перевірки позивача, але питання щодо терміну та причин не введення в експлуатацію ТОВ «Концепт» двох модальних газогенераторних установок Caterpillar, що були придбані у ТОВ «Дон-Україна» за договором поставки № 125/11 від 11.11.2011 року, виходять за межі заявлених позовних вимог та не стосуються неправомірного нарахування відповідачем грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку у відповідача.

Посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено Акт перевірки №1523/22-011-1/31377126 від 13.06.2013 року (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п. 185.1 «а» ст. 185, п.187.1 «а» ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.3, п.200.4 ст. 200 ПКУ щодо порядку визначення податкових зобов'язань, податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, що призвело до: заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на суму 442028грн.; завишення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року на суму 521502 грн.; заниження суми від'ємного значення ПДВ, яке підлягає відшкодуванню з бюджету усього на суму 547716 грн.

Висновок Акту перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства в межах оскаржуваного податкове повідомлення-рішення ґрунтується на підставі отриманого від ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області ДПС акту від 22.01.2013р. №00004/15/24050445 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Дон - Україна» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. Цим актом встановлена відсутність у вказаного підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності: відсутність за місцем реєстрації, відсутні власні основні фонди, технічний персонал, власні виробничі активи, господарські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості. За висновком відповідача таке свідчить про відсутність реального здійснення господарської діяльності товариством «Дон - Україна». Крім того, у Акті перевірки зазначено про те, що перевіркою не підтверджений зв'язок придбання товару у ТОВ «Дон - Україна», за яким формувався податковий кредит з ПДВ, з господарською діяльністю позивача.

17.06.2013 року на підставі Акту перевірки з урахуванням повторності порушення (повторність складає податкове повідомлення-рішення №000172302 від 30.12.2011р.) відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0000362201 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 442 028 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 221 014 грн.;

- №0000382201 про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за жовтень 2012р., січень 2013 р. на суму 40 244 грн. та 417 472 грн. відповідно;

- №0000372201 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ по декларації за січень 2013 року на суму 521 502 грн.

Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення №0000362201 від 17.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 436983,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 218491,00 грн. з посиланням на безпідставність викладених в Акті перевірки висновків про наявність порушень податкового законодавства саме при здійсненні обліку господарської операції з придбання позивачем у ТОВ «Дон-Україна» комплексу обладнання міні - ТЕЦ «Хрустальська» - дві модульні газогенераторні установки «Caterpillar».

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Дон - Україна» було укладено договір від 11.11.2011 року № 125/11, відповідно до якого позивач придбав у ТОВ «Дон-Україна» комплекс обладнання міні - ТЕЦ «Хрустальська» - дві модульні газогенераторні установки «Caterpillar».

Згідно пояснень, наданих позивачем, придбаний у ТОВ «Дон - Україна» комплекс обладнання міні - ТЕЦ «Хрустальська» - дві модульні газогенераторні установки «Caterpillar», допоміжне та додаткове обладнання для них призначений для використання виключно на вугільних шахтах. На час перевірки придбаний у ТОВ «Дон - Україна» товар позивачем в господарській діяльності не використовується.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (орендодавець) та ТОВ «Шахта «Білореченська» (орендар) було укладено договір оренди від 15.01.2011 року, відповідно до якого позивач передав орендарю обладнання установки «Caterpillar», допоміжне та додаткове обладнання строком до 01.01.2017 року. Натомість договором оренди не було передбачено розміру орендної плати. Передано обладнання було 06.12.2011 року, про що свідчить Акт передачі (т. 2 арк. справи 1-5).

Натомість первинний бухгалтерський документ, який засвідчує факт передачі позивачу придбаного у ТОВ «Дон - Україна» за договором від 11.11.2011 року № 125/11 комплексу обладнання, а саме видаткову накладну № 0-00000001 складено лише 25 січня 2013 року (т.1 а.с. 198).

Позивач наполягає, що фактично постачання обладнання від ТОВ «Дон-Україна», яке відразу було передано до ТОВ «Шахта «Білореченська», відбулося в грудні 2011 року, на підтвердження чого надав суду товарно-транспортні накладні (т.1 а.с. 223-227) та акт прийому передачі від 06.12.2011 року (т.1 а.с. 54).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України для виникнення права на податковий кредит, сума ПДВ повинна бути сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням, зокрема основних фондів, з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а позивачем придбаний у ТОВ «Дон - Україна» товар в господарській діяльності позивача не використовувався, тому підстави для формування податкового кредиту у позивача відсутні.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволені позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах для виникнення права на податковий кредит, сума ПДВ повинна бути сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи те, що придбаний позивачем у ТОВ «Дон - Україна» комплекс обладнання міні - ТЕЦ «Хрустальська» - дві модульні газогенераторні установки «Caterpillar», допоміжне та додаткове обладнання тривалий час не використовується в господарській діяльності позивача, про що осатаній не заперечує, з боку позивача відсутні будь-яки обґрунтування економічної доцільності придбання коштовного обладнання та відсутність конкретних планів та термінів його використання в господарській діяльності в майбутньому, то підстави для формування податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією з придбання сказаного майна у позивача були відсутні.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000362201 від 17.06.2013 року в частині спірних сум, а позивачем не надано переконливих доказів його протиправності.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 805/13840/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 17 лютого 2014 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

М.І. Старосуд