Постанова

від 07.02.2014 по справі п/805/210/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2014 р. Справа №П/805/210/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - Виговської Л.В., Малік Т.С.,

відповідача - Пальцун С.О., Гребенник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року № 0004311500, -

в с т а н о в и в :

У січні 2014 року Товариство з обмежено відповідальністю «Рекорд - 2007» (далі - позивач, ТОВ «Рекорд-2007») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року № 0004311500.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 10 грудня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» листом отримано акт Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 04 грудня 2013 року № 1111/05-95-15/35354233 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рекорд-2007» з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Будагротех» за період з 01 травня 2013 року по 31 липня 2013 року. За висновками даного акту перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що стало підставою для висновків податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 4 068 786,07 грн., з яких: за травень 2013 року - в розмірі 2 092 505,09 грн., за червень 2013 року в розмірі 1 960 801,98 грн., за липень 2013 року у розмірі 15 479,00 грн. На підставі згаданого акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року № 0004311500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 4 068 786,00 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 2 034 393,30 грн., а також до даного податкового повідомлення-рішення додано розрахунок штрафних санкцій та податкового зобов'язання з виправленими вручну даними в рядку № 7, суми якого не співпадають з сумами, вказаними в повідомленні-рішенні. Підставою для такого висновку відповідача стала відсутність у позивача первинних документів, на підставі чого зроблено висновок про здійснення операцій, що не мають реального характеру вчинення.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 17 грудня 2013 року № 0004311500 з наступних підстав. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 23 серпня 2007 року, про що державним реєстратором зроблено запис № 1 273 102 0000 005174, та вказане місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007»: 86126, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, вул. Нежинська, буд. 26. Позивач зауважує, що як вбачається з норм статей 42, 81 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Посадові особи органу державної податкової інспекції мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Також, відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, яким встановлено, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки, або довідці зустрічної звірки. На підставі викладеного, позивач вважає, що оскільки повідомлення про проведення перевірки до її початку перевірки ТОВ «Рекорд-2007» не вручались, то відповідач не мав права проводити таку перевірку і як наслідок виносити спірне податкове повідомлення-рішення. Також пунктом 10 частини 1 згаданого Порядку встановлено, що у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує цей факт. Між тим в акті про неможливість проведення перевірки № 1111/05-95-15/35354233 викладені висновки податкового органу по суті проведених платником податків господарських операцій, що суперечить нормам законодавства, яке не передбачає такого порядку дій суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року № 0004311500 (том 1 арк. справи 3-5).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, про що надали письмові заперечення (том 3 арк. справи 196-198), в яких зазначили, що на підставі направлення від 03 грудня 2013 року № 1699 та наказу від 03 грудня 2013 № 1098 посадовими особами відповідача відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1 підпунктів 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Будагротех» (код ЄДРПОУ 34017352) за період 01 травня 2013 року по 30 червня 2013 року, за результатами якої складено акт від 04 грудня 2013 року № 1111/05-95-15/35354233 з висновків якого вбачається, що в порушення підпунктів 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 4 068 786,07 грн. Відповідач вказує, що ним від Індустріальної ОДПІ м. Харкова отримано акти перевірок за № 735/22-207/34017352 від 14 червня 2013 року, № 83/22-207/34017352 від 29 липня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будагротех» (код ЄДРПОУ 34017352) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за періоди з 01 березня 2013 року по 30 квітня 2013 та з 01 травня 2013 року по 30 червня 2013 року», в яких міститься інформація щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій платником податків за вказані періоди, а саме: березень - червень 2013 року. У зв'язку з викладеним, на підставі підпунктів 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 ПК України, Макіївською ОДПІ на адресу ТОВ «Рекорд-2007» направлено запит про надання інформації та підтверджуючих документів, однак на адресу податкового органу відповіді не надходило. Таким чином, відповідач вказує про наявність всіх обставин для проведення документальної позапланової перевірки, за наслідками якої встановлені порушення позивачем норм діючого законодавства, а саме, не надані наступні первинні документи: податкові накладні, договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти приймання-передачі товарів (послуг), товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжні доручення, виписки банку, оборотно-сальдові відомості по рахунках, тощо.

Відповідач вказує, що відповідно до статей 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами, отже, договір поставки або купівлі-продажу вважається виконаним у випадку вчинення дій обома сторонами договору (продавцем - передачі товару, покупцем - сплатою коштів)

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документі, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної (ТТН) затверджено спільним наказом Міністерства транспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 № 488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 01 січня 1996. Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Крім того, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків, встановлені статтею 198 ПК України, з якої вбачається, що в основу визначення дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту покладено принцип фактичного завершення господарської операції постачання товарів/послуг, а саме: право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаний з господарською діяльністю платника податку. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пунктом 44.1 статті 44 ПК України.

Також, ПК України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, зокрема пункту 44.6 статті 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у термін, визначений в абзаці пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності. Відповідач зазначає, що оскільки ТОВ «Рекорд-2007» не надало податкові накладні, то вбачається відсутність у цього підприємства права на формування податкового кредиту. Також відповідач зауважує, що ним встановлено: не знаходження підприємства за місцезнаходженням (податковою адресою), відсутні власні чи орендовані основні засоби, транспортні засоби, складські та промислові приміщення, штатна чисельність, що унеможливлює ведення господарської діяльності цим підприємством. На підставі вищевикладеного, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» (ЄДРПОУ 35354233, адреса: 86126, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, вул. Нежинська, буд. 26) зареєстроване як юридична особа 23 серпня 2007 року, про що державним реєстратором зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 273 102 0000 005174, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серії АВ № 556258 (том 1 арк. справи 6-7) та довідкою АБ № 565297 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1 арк. справи 9).

Відповідач - Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій Гірницького відділення Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Пінаєвою К.Г. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» (ЄДРПОУ 35354233) з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Будагротех» (код ЄДРПОУ 34017352) за період 01 травня 2013 року - 30 червня 2013 року (том 1 арк. справи 8-37), за наслідками якої складено акт від 04 грудня 2012 року за № 1111/05-95-15/35354233 (там 1 арк. справи 13-16).

В якості підстав для проведення наведеної перевірки в акті вказано направлення від 03 грудня 2013 року № 1699 та наказ від 03 грудня 2013 № 1098 виданих Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Зі змісту наведеного акту вбачається, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення підпунктів 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині безпідставного формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 4 068 786,07 грн., у тому числі по періодам: травень 2013 року в розмірі 2 092 505,09 грн., червень 2013 року в розмірі 1 960 801,98 грн., липень 2013 року в розмірі 15 479,00 грн., по взаємовідносинам із постачальником - Товариством з обмеженою діяльністю «Будагротех» (код ЄДРПОУ 34017352), що виразилося у ненаданні до перевірки контролюючому органу податкових накладних та первинних документів бухгалтерського обліку стосовно господарських операцій із наведеним контрагентом.

При цьому, згідно акту перевірки контролюючим органом здійснювався вихід за податковою адресою позивача та встановлена його відсутність, у зв'язку із чим складено акт про незнаходження платника податків за податковою адресою від 04 грудня 2013 року №1109/05-95-15/35354233, а також акт про неможливість вручення наказу від 04 грудня 2013 року №1110/05-95-15/35354233, однак за приписами вищенаведеної статті 81 Податкового кодексу України наказ про проведення перевірки позивачеві поштою не надсилався.

На підставі вказаного акту перевірки 17 грудня 2013 року Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004311500, яким ТОВ «Рекорд-2007» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6 103 179,03 грн., з яких за основним платежем - 4 068 786,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 034 393,03 грн. (том 1 арк. справи 17).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, 08 січня 2014 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року № 0004311500.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірними обставинами у справі є обґрунтованість висновків відповідача в акті перевірки стосовно порушення позивачем підпунктів 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині безпідставного формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 4 068 786,07 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Будагротех», та як наслідок, правомірність винесення спірного податкового-повідомлення рішення. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, між постачальником ТОВ «Будагротех» та покупцем ТОВ «Рекорд-2007» укладені договори поставки, предметами яких є передача продавцем у власність та прийняття і оплата покупцем товару згідно специфікацій, а саме договори поставки № 07/03-Б від 07 березня 2013 року (том 4 арк. справи 229), № 07/04-Б від 17 квітня 2013 року (том 4 арк. справи 230), № Р01 від 13 червня 2013 року (том 1 арк. справи 171), № Р02 від 13 червня 2013 року (том 1 арк. справи 205), № Р03 від 13 червня 2013 року (том 1 арк. справи 239), № Р04 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 14), № Р05 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 36), № Р06 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 52), № Р07 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 68), № Р08 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 80), № Р09 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 93), № Р10 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 103), № Р11 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 107), № Р12 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 111), № Р13 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 115), № Р14 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 118), № Р15 від 13 червня 2013 року (том 2 арк. справи 122), № Р16 від 14 червня 2013 року (том 2 арк. справи 126), № Р17 від 14 червня 2013 року (том 2 арк. справи 131), № Р18 від 14 червня 2013 року (том 2 арк. справи 135), № Р19 від 14 червня 2013 року (том 2 арк. справи 139).

На виконання умов означених договорів між постачальником - ТОВ «Будагротех» та покупцем - ТОВ «Рекорд-2007» підписані специфікації на поставки партій товару, а саме до договору №07/04-Б від 17 квітня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 12 від 01 травня 2012 року, № 13 від 02 травня 2013 року, № 14 від 06 травня 2013 року, № 15 від 10 травня 2013 року, № 16 від 11 травня 2013 року, № 17 від 12 травня 2013 року, № 18 від 13 травня 2013 року, № 19 від 14 травня 2013 року, № 20 від 15 травня 2013 року, № 21 від 16 травня 2013 року, № 22 від 17 травня 2013, № 23 від 18 травня 2013, № 24 від 19 травня 2013, № 25 від 20 травня 2013 року, № 26 від 21 травня 2013 року, № 27 від 22 травня 2013 року, № 28 від 23 травня 2013 року, № 29 від 24 травня 2013 року, № 30 від 25 травня 2013 року, № 31 від 26 травня 2013, № 32 від 27 травня 2013 року, № 33 від 28 травня 2013 року, № 34 від 29 травня 2013 року, № 35 від 31 травня 2013 року, № 36 від 31 травня 2013 року, № 37 від 01 червня 2013 року, № 39 від 04 червня 2013 року, № 40 від 15 червня 2013 року, № 41 від 06 червня 2013 року, № 42 від 07 червня 2013 року, № 43 від 08 червня 2013 року, № 44 від 09 червня 2013 року, № 45 від 10 червня 2013 року, № 46 червня 2013 року від 11 червня 2013 року, № 47 від 12 червня 2013 року. Відповідно до договору № 07/03-Б від 07 березня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: №07/04-Б від 07 березня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 15 від 14 травня 2013 року, № 16 від 15 травня 2013 року, № 17 від 17 травня 2013 року, № 18 від 20 травня 2013 року, № 19 від 21 травня 2013 року, № 20 від 29 травня 2013 року, № 21 від 05 червня 2013 року, № 22 від 07 червня 2013 року, № 23 від 08 червня 2013 року, № 24 від 09 червня 2013 року, № 25 від 09 червня 2013 року, № 26 від 09 червня 2013 року, № 27 від 10 червня 2013 року, № 28 від 11 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р01 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року, № 2 від 14 червня 2013 року, № 3 від 17 червня 2013 року, № 4 від 18 червня 2013 року, № 5 від 19 червня 2013 року, № 6 від 20 червня 2013 року, № 7 від 21 червня 2013 року, № 8 від 22 червня 2013 року, № 9 від 23 червня 2013 року, № 10 від 24 червня 2013 року, № 11 від 25 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р02 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року, № 2 від 14 червня 2013 року, № 3 від 17 червня 2013 року, № 4 від 18 червня 2013 року, № 5 від 19 червня 2013 року, № 6 від 20 червня 2013 року, № 7 від 21 червня 2013 року, № 8 від 22 червня 2013 року, № 9 від 23 червня 2013 року, № 10 від 24 червня 2013 року, № 11 від 25 червня 2013 року. Відповідно до договору № 07/03-Б від 07 березня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № Р03 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року, № 2 від 17 червня 2013 року, № 3 від 19 червня 2013 року, № 4 від 20 червня 2013 року, № 5 від 21 червня 2013 року, № 6 від 23 червня 2013 року, № 7 від 24 червня 2013 року, № 8 від 25 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р04 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року, № 2 від 17 червня 2013 року, № 3 від 19 червня 2013 року, № 4 від 20 червня 2013 року, № 5 від 21 червня 2013 року, № 6 від 23 червня 2013 року, № 7 від 25 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р05 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року, № 2 від 19 червня 2013 року, № 3 від 20 червня 2013 року, № 4 від 23 червня 2013 року, № 5 від 25 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р06 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року, № 2 від 19 червня 2013 року, № 3 від 20 червня 2013 року, № 4 від 23 червня 2013 року, № 5 від 25 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р07 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року, № 3 від 20 червня 2013 року, № 4 від 25 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р08 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року, № 2 від 19 червня 2013 року, № 3 від 20 червня 2013 року, № 4 від 25 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р10 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р11 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р12 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р13 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р14 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р15 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 13 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р16 від 14 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 14 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р17 від 13 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 14 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р18 від 14 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 14 червня 2013 року. Відповідно до договору № Р19 від 14 червня 2013 року підписані специфікації на поставку насіння соняшника, а саме: № 1 від 14 червня 2013 року (том. 1 арк. справи 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 193, 196, 199, 202, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 240, 243, 246, 249; том 2 арк. справи 2, 5, 8, 11, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 37, 40, 43, 46, 49, 53, 56, 59, 62, 65, 69, 74, 77, 81, 84, 87, 90, 94, 97, 100, 104, 108, 112, 114, 123, 128, 132, 136, 140).

Поставка товару від ТОВ «Будагротех» позивачеві, що здійснена у травні 2013 року підтверджується видатковими накладними, а саме: № 63 від 01 травня 2013 року, № 64 від 02 травня 2013 року, № 65 від 06 травня 2013 року, № 66 від 10 травня 2013 року, № 67 від 11 травня 2013 року, № 68 від 12 травня 2013 року, № 69 від 13 травня 2013 року, № 70 від 14 травня 2013 року, № 71 від 14 травня 2013 року, № 72 від 15 травня 2013 року, № 73 від 15 травня 2013 року, № 74 від 16 травня 2013 року, № 75 від 17 травня 2013 року, № 76 від 18 травня 2013 року, № 78 від 17 травня 2013 року, № 79 від 19 травня 2013 року, № 80 від 20 травня 2013 року, № 81 від 20 травня 2013 року, № 82 від 21 травня 2013 року, № 83 від 21 травня 2013 року, № 84 від 22 травня 2013 року, № 85 від 23 травня 2013 року, № 86 від 24 травня 2013 року, № 87 від 25 травня 2013 року, № 88 від 26 травня 2013 року, № 89 від 27 травня 2013 року, № 93 від 28 травня 2013 року, № 94 від 29 травня 2013 року, № 95 від 29 травня 2013 року, № 96 від 30 травня 2013 року, № 97/1 від 31 травня 2013 року на загальну суму 12 555 030,54 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 2 092 505,09 грн. Поставка товару, що здійснена у червні 2013 року підтверджується видатковими накладними, а саме: № 101 від 01 червня 2013 року, № 103 від 04 червня 2013 року, № 107 від 05 червня 2013 року, № 111 від 05 червня 2013 року, № 112 від 06 червня 2013 року, № 113 від 07 червня 2013 року, № 114 від 07 червня 2013 року, № 115 від 08 червня 2013 року, № 116 від 08 червня 2013 року, № 117 від 09 червня 2013 року, № 118 від 09 червня 2013 року, № 119 від 09 червня 2013 року, № 120 від 09 червня 2013 року, № 121 від 10 червня 2013 року, № 122 від 10 червня 2013 року, № 124 від 11 червня 2013 року, № 125 від 11 червня 2013 року, № 126 від 12 червня 2013 року, № 128/1 від 13 червня 2013 року, № 128/2 від 13 червня 2013 року, № 128/3 від 13 червня 2013 року, № 128/4 від 13 червня 2013 року, № 128/5 від 13 червня 2013 року, № 128/6 від 13 червня 2013 року, № 128/7 від 13 червня 2013 року, № 128/8 від 13 червня 2013 року, № 128/9 від 13 червня 2013 року, № 128/10 від 13 червня 2013 року, № 128/11 від 13 червня 2013 року, № 128/12 від 13 червня 2013 року, № 128/13 від 13 червня 2013 року, № 128/14 від 13 червня 2013 року, № 128/15 від 13 червня 2013 року, № 129/1 від 14 червня 2013 року, № 129/2 від 14 червня 2013 року, № 130/1 від 14 червня 2013 року, № 130/2 від 14 червня 2013 року, № 130/3 від 14 червня 2013 року, № 130/4 від 14 червня 2013 року, № 136/1 від 17 червня 2013 року, № 136/2 від 17 червня 2013 року, № 136/3 від 17 червня 2013 року, № 136/4 від 17 червня 2013 року, № 137/1 від 18 червня 2013 року, № 137/2 від 18 червня 2013 року, № 140/1 від 19 червня 2013 року, № 140/2 від 19 червня 2013 року, № 140/3 від 19 червня 2013 року, № 140/4 від 19 червня 2013 року, № 140/5 від 19 червня 2013 року, № 140/6 від 19 червня 2013 року, № 140/7 від 19 червня 2013 року, № 140/8 від 19 червня 2013 року, № 140/9 від 19 червня 2013 року, № 141/1 від 20 червня 2013 року, № 141/2 від 20 червня 2013 року, № 141/3 від 20 червня 2013 року, № 141/5 від 20 червня 2013 року, № 141/6 від 20 червня 2013 року, № 141/7 від 20 червня 2013 року, № 141/8 від 20 червня 2013 року, № 142 від 21 червня 2013 року, № 141/4 від 20 червня 2013 року, № 141/7 від 20 червня 2013 року, № 141/8 від 20 червня 2013 року, № 142/1 від 21 червня 2013 року, № 142/2 від 21 червня 2013 року, № 142/4 від 21 червня 2013 року, № 144/1 від 22 червня 2013 року, № 144/2 від 22 червня 2013 року, № 145/1 від 23 червня 2013 року, № 145/2 від 23 червня 2013 року, № 145/3 від 23 червня 2013 року, № 145/4 від 23 червня 2013 року, № 145/5 від 23 червня 2013 року, № 145/6 від 23 червня 2013 року, № 146/2 від 24 червня 2013 року, № 147/2 від 24 червня 2013 року, № 147/3 від 24 червня 2013 року, № 148/2 від 25 червня 2013 року, № 148/3 від 25 червня 2013 року, № 148/4 від 25 червня 2013 року, № 148/5 від 25 червня 2013 року, № 148/6 від 25 червня 2013 року, № 148/7 від 25 червня 2013 року, № 148/9 від 25 червня 2013 року на загальну суму 11 764 811,88 грн. у тому числі ПДВ 1 960 801,98 грн. (том 3 арк. справи 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 200, 203, 207, 210, 213, 216, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 241, 244, 247, 250; том 2 арк. справи 3, 6, 9, 12, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 38, 41, 44, 47, 50, 54, 57, 60, 63, 66, 70, 72, 75, 78, 82, 85, 88, 91, 95, 98, 101, 105, 109, 113, 116, 120, 124, 129, 133, 137, 141).

Крім цього, ТОВ «Будагротех» позивачеві у липні 2013 року поставлено товар на суму 92 874,00 грн., у тому числі ПДВ 15 479,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №148/8, №148/10 від 25 червня 2013 року (том 2 арк. справи 78, 101).

Поставка товару від ТОВ «Будагротех» позивачеві, що здійснена у травні 2013 року підтверджується податковими накладними, а саме: від 01 травня 2013 року № 1/3, від 02 травня 2013 року 2/2, від 06 травня 2013 року 3/2, від 10 травня 2013 року № 4/2, від 11 травня 2013 року № 5/2, від 12 травня 2013 року № 6/2, від 13 травня 2013 року № 7/2, від 14 травня 2013 року № 9/2, від 15 травня 2013 року № 10/2, від 14 травня 2013 року № 8/2, від 15 травня 2013 року № 12/2, від 16 травня 2013 року № 13/2, від 17 травня 2013 року № 14/2, від 18 травня 2013 року № 15/2, від 19 травня 2013 року № 18/2, від 20 травня 2013 року № 20/2, від 21 травня 2013 року № 22/2, від 22 травня 2013 року № 23/2, від 23 травня 2013 року № 24/2, від 24 травня 2013 року № 25/2, від 25 травня 2013 року № 26/2, від 26 травня 2013 року від 27/2, від 27 травня 2013 року № 28/2, від 28 травня 2013 року № 32/2, від 29 травня 2013 року від 33/2, від 30 травня 2013 року № 35/2, від 31 травня 2013 року № 37/2 на загальну суму 12 555 030,54 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 2 092 505,09 грн. Поставка товару від ТОВ «Будагротех» позивачеві, що здійснена у червні 2013 року підтверджується податковими накладними, а саме: від 01 червня 2013 року від 4/2, від 04 червня 2013 року № 6/2, від 05 червня 2013 року № 10/2, від 06 червня 2013 року № 13/2, від 07 червня 2013 року № 14/2, від 07 червня 2013 року № 15/2, від 08 червня 2013 року № 16/2, від 08 червня 2013 року № 17/2, від 09 червня 2013 року № 18/2, від 09 червня 2013 року № 19/2, від 09 червня 2013 року № 20/2, від 09 червня 2013 року № 21/2, від 10 червня 2013 22/2, від 10 червня 2013 року № 23/2, від 11 червня 2013 року № 25/2, від 11 червня 2013 року № 26/2, від 12 червня 2013 № 27/2, від 13 червня 2013 року № 29/2, від 13 червня 2013 року № 30/2, від 13 червня 2013 року № 31/2, від 13 червня 2013 року № 32/2, від 13 червня 2013 року № 33/2, від 13 червня 2013 року № 34/2, від 13 червня 2013 року № 35/2, від 13 червня 2013 року № 36/2, від 13 червня 2013 року № 37/2, від 13 червня 2013 року № 38/2, від 13 червня 2013 року № 49/2, від 13 червня 2013 року № 50/2, від 13 червня 2013 року № 51/2, від 13 червня 2013 року № 52/2, від 13 червня 2013 року № 53/2, від 14 червня 2013 року № 54/2, від 14 червня 2013 року № 55/2, від 14 червня 2013 року № 56/2, від 14 червня 2013 року № 57/2, від 14 червня 2013 року № 58/2, від 14 червня 2013 року № 59/2, від 17 червня 2013 року № 79/2, від 17 червня 2013 року № 80/2, від 17 червня 2013 року № 81/2, від 17 червня 2013 року № 82/2, від 18 червня 2013 року № 83/2, від 18 червня 2013 року № 84/2, від 19 червня 2013 року № 98/2, від 19 червня 2013 року № 99/2, від 19 червня 2013 року № 100/2, від 19 червня 2013 року № 101/2, від 19 червня 2013 року № 102/2, від 19 червня 2013 року № 103/2, від 19 червня 2013 року № 104/2, від 19 червня 2013 року № 105/2, від 19 червня 2013 року № 106/2, від 20 червня 2013 року № 107/2, від 20 червня 2013 року № 108/2, № 109/2 від 20 червня 2013 року, від 20 червня 2013 року № 110/2, від 20 червня 2013 року № 111/2, від 20 червня 2013 року № 112/2, від 20 червня 2013 року № 113/2, від 20 червня 2013 року № 114/2, від 21 червня 2013 року № 115/2, від 21 червня 2013 року № 116/2, від 21 червня 2013 року № 117/2, від 21 червня 2013 року № 118/2, від 22 червня 2013 року № 123/2, від 22 червня 2013 року № 124/2, від 23 червня 2013 року № 125/2, від 23 червня 2013 року № 126/2, від 23 червня 2013 року № 127/2, від 23 червня 2013 року № 128/2, від 23 червня 2013 року № 129/2, від 23 червня 2013 року № 130/2, від 24 червня 2013 року № 131/2, від 24 червня 2013 року № 132/2, від 24 червня 2013 року № 133/2, від 25 червня 2013 року № 134/2, від 25 червня 2013 року № 135/2, від 25 червня 2013 року № 136/2, від 25 червня 2013 року № 137/2, від 25 червня 2013 року № 138/2, від 25 червня 2013 року № 139/2, від 25 червня 2013 року № 141/2 на загальну суму 11 764 811,88 грн. у тому числі ПДВ 1 960 801,98 грн. (том 3 арк. справи 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 208, 211, 214, 217, 220, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 242, 245, 248; том 2 арк. справи 1, 4, 7, 10, 13, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 39, 42, 45, 48, 51, 55, 58, 61, 64, 67, 71, 73, 76, 79, 83, 86, 89, 92, 96, 99, 102, 106, 110, 114, 117, 121, 125, 130, 134, 138, 142).

Також ТОВ «Будагротех» позивачеві за поставку товару, яка фактично відбулася у липні 2013 року видано податкові накладні від 25 червня 2013 року на загальну суму 92 874,00 грн., у тому числі ПДВ 15 479,00 грн., а саме: податкову накладну № 140/2 на суму 58 830,25 грн. (том 2 арк. справи 79), та податкову накладну від 25 червня 2013 року № 142/2 на суму 34 043,75 грн. (том 2 арк. справи 102).

З дослідження наведених податкових накладних, судом установлено, що останні містять усі передбачені законодавством реквізити та відповідають вимогам щодо їх оформлення.

Оплата за товар здійснювалась шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ «Будагротех», що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, що містяться у матеріалах адміністративної справи (том 2 арк. справи 143-191).

В подальшому придбаний товар реалізовано позивачем кінцевим покупцям, зокрема, Приватному акціонерному товариству «Креатив», Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай», що підтверджується договорами поставки, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками та платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах адміністративної справи (том 3 арк. справи 206-249, том 4 арк. справи 1-228).

Транспортування придбаного позивачем товару у ТОВ «Будагротех» до кінцевих покупців підтверджується товарно-транспортними накладними, що також містяться в матеріалах справи (том 2 арк. справи 192-250, том 3 арк. справи 1-154).

Аналізуючи наведені вище документи бухгалтерського та податкового обліку, суд прийшов до висновку, що ними у повному обсязі підтверджено факт здійснення господарських операцій на виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Будагротех», а також те, що наведені правочини набули реального настання саме тих правових наслідків, на настання яких вони і були спрямовані.

Дослідженням обставин формування позивачем податкового кредиту судом встановлено, що сума податку на додану вартість по вищезазначеним податковим накладним позивачем включена до податкового кредиту відповідних періодів, зокрема, у травні 2013 року в розмірі 2 092 505,09 грн., червні 2013 року - 1 960 801,98 грн., липні 2013 року - 15 479,00 грн., відображена у реєстрах отриманих податкових накладних, відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за відповідні звітні податкові періоди (том 3 арк. справи 155-197, том 5 арк. справи 11-18).

Таким чином, податковий кредит з податку на додану вартість, зазначений у деклараціях з податку на додану вартість, сформований за рахунок постачання ТОВ «Будагротех» зернових культур у вказаних звітних періодах складає 4 068 786,07 грн.

Слід зазначити, що у частинах 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Також, Суд зауважив на наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. У вказаній справі Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Необхідно також зазначити, що при винесенні рішення у справі «Інтерсплав» проти України» (2007 рік, заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу № 1, застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави. Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем будь-яких доказів на предмет того, що позивач був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту, чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про протиправну діяльність його постачальника не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем повністю підтверджено реальність досліджених господарських операцій з ТОВ «Будагротех», що у свою чергу доводить про необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту та, відповідно, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за перевірений період у розмірі 4 068 786,00 грн. і застосування у відношенні позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 034 393,3 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області не довела правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року № 0004311500 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн. (том 1 арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року № 0004311500, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 17 грудня 2013 року № 0004311500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-2007» (ЄДРПОУ 35354233, адреса: 86126, Донецька область, Гірницький район, м. Макіївка, вул. Нежинська, буд. 26) витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім грн. 80 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 лютого 2014 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 12 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.