Рішення

від 19.02.2014 по справі 920/2167/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.2014 Справа № 920/2167/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АУФБАУ", м .Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради, м. Суми

третя особа: Управління державної казначейської служби України , м. Суми

про стягнення 37 579,51 грн.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

3-я особа: не з'явився

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

В судовому засіданні 09.01.2014 р. оголошувалася перерва до 12 год.00 хв. 23.01.2014р.

Суть спору: Позивач в позовній заяві № 1705 від 03.12.2013р. просить суд стягнути з відповідача на свою корить загальну суму штрафних санкцій ( пені) та 3% річних у розмірі 37579,51 грн. відповідно до укладеного 15.07.2013р. між сторонами даного спору договору № 3 про закупівлю товарів за державні кошти.

Відповідно до заяви від 27.12.2013р. № 1/27 про зміну предмету позову, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості у розмірі 1136659,51 грн., з яких : 1099080,00 грн. основного боргу, 30533,35 грн. пені, 7046,16 грн.3% річних, а також стягнути витрати, пов'язані з розглядом справи.

Дана заява подана з дотриманням вимог ст.22 ГПК України, суд приймає її до розгляду.

23.01.2014р. відповідач подав клопотання , згідно якого зазначає, що відсутня вина відповідача у невиконанні умов договору № 3 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2013р., укладеного між сторонами даного спору, оскільки ним було подано до Управління державної казначейської служби України у м. Сумах платіжне доручення від 08.11.2013р. №2 на перерахування позивачу 1099080,00 грн., яке обліковується у казначейській службі , що підтверджується реєстром бюджетних фінансових зобов'язань від 08.11.2013р. № 1, однак , воно не виконано.

Крім того, відповідач, посилаючись на ст.27 Господарського процесуального кодексу України, просить залучити Управління державної казначейської служби України у м. Сумах до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог.

Суд задовільнив клопотання відповідача про залучення до участі в справі третьої особи, та у відповідності до вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління державної казначейської служби України у м. Сумах.

Третя особа - Управління державної казначейської служби України у м. Сумах подала відзив на позов від 07.02.2014р. № 03-17/149-476, в якому зазначає, що не має зобов'язань по укладеному між сторонами договору, просить розглядати справу за відсутності її представника.

Відповідач в судове засідання 19.02.2014р. не з'явився, подав відзив на позов , в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в дане судове засідання не з'явився , проте направив телеграму від 19.02.2014р., в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати за відсутністю його представника в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «АУФБАУ» та відповідачем - Комунальним підприємством «ШЛЯХРЕМБУД» Сумської міської ради було укладено договір № 3 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2013 р., за яким позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання у 2013 році поставити відповідачу (змовникові) товари, зазначені в документації конкурсних торгів на закупівлю код 29.10.5 - автомобілі спеціальної призначеності (причепна підмітально-прибиральна машина BroddwaySenior 2000 або аналог - 1 од.) затвердженої рішенням комітету з конкурсних торгів, згідно протоколу від 29 квітня 2013 року № 13. Оголошення про заплановану закупівлю № 114616, ВДЗ № 34 (777) від 29.04.2013 р., а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

З матеріалів справи слідує, що в порядку здійснення поставки відповідачу були передані товари, зокрема, на підставі: видаткової накладної № 239 від 16.07.13 р. на суму 1 099 080,00 грн.; довіреності на отримання ТМЦ № 333 від 15.07.2013 року; на загальну суму 1 099 080,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки за товар проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (виконавця) за фактом передачі товару відповідачу (замовнику) протягом 60 календарних днів з дня поставки товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію( а.с.15) № 1690 від 15.11.2013 р., з проханням погасити заборгованість по оплаті поставленого товару.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахунки з позивачем своєчасно не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості., яка відповідно до заяви від 27.12.2013р. № 1/27 про зміну предмету позову становить 1136659,51 грн., з яких : 1099 080,00 грн. основного боргу, 30 533,35 грн. пені, 7046,16 грн.3% річних.

Дана заява подана з дотриманням вимог ст.22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, відповідач своєчасно і в повному обсязі не виконав своїх зобов'язань по договору № 3 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2013р. і заборгував позивачеві значну суму грошових коштів.

Права позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, передбачені умовами договору № 3 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2013р. , укладеного між сторонами. Договір № 3 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2013р. , підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку. Посилання відповідача на діяльність Державної казначейської служби з питань проходження коштів не звільняє його від виконання своїх договірних зобов'язань, оскільки Управління державної казначейської служби України у м. Сумах не має відношення до даних спірних відносин.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення 1099 080,00 грн. боргу за поставлені товари суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П.7.4 договору № 3 про закупівлю товарів за державні кошти від 15.07.2013р. передбачена сплата пені у разі порушення умов оплати замовником, замовник сплачує виконавцю штрафні санкції ( неустойка, штраф, пеня) у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день затримки до моменту повного погашення заборгованості. Оскільки вимоги по стягненню пені в розмірі 30 533,35 грн. за період прострочення відповідають приписам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому вимоги позивача є правомірними і відповідають нормам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. ст. 550,611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7046,16 грн.- 3 % річних є правомірними.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 23702,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради ( 40021, м. Суми, вул. Лебединська,3, ідентифікаційний номер 05433057)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУФБАУ» ( 03680, м. Київ, вул.Пшенична,9, ідентифікаційний код 36449320) 1099080,00 грн. основного боргу, 30533,35 грн. пені, 7046,16 грн. 3% річних, 23702,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено 19.02.2014р.

Суддя В.М. Моїсеєнко