Рішення

від 13.02.2014 по справі 2114/10246/12

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 2114/10246/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого - судді Черниш О.Л.

при секретарі Верескун Є.В.

за участю представника позивача Зайченко Катерини Сергіївни, представника відповідачів - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із названим позовом, у якому просить стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно заборгованість у розмірі 122791,51 долар США, що за курсом 7.99 складає 981104,20 грн. та солідарно судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив такі обставини:

ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № HECFGK 00002021, за умовами якого банк зобов»язався надати відповідачу кредит у розмірі 50000 доларів США на термін 01.10.2027року, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами та в порядку, встановленому кредитним договором.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісії. А також інших витрат згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов»язань за кредитним договором позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної у строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054ЦК України позичальник свої зобов»язання не виконав, а саме: не здійснював погашення заборгованості за кредитом, у встановленому порядку та строки.

Відповідно до ч.2 т.1050 ЦК України наслідками порушення зобов»язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв»язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором позичальник станом на 17.09.2012року має заборгованість 122791,51 долар США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.09.2012року складає 981104,20 гривень і складається з наступного:

50589,20 доларів США - заборгованість за кредитом;

25130.11 доларів США заборгованість по процентах за користування кредитом;

4684,36 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

36510,83доларівв США - пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань;

Штрафи відповідно до Договору:

31,29 доларів США - штраф (фіксована частина);

5845,72 доларів США - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, який разом із позичальником відповідають за виконання зобов»язань, як солідарні боржники.

Відповідно до п.5 Договору поруки банком було направлено відповідачам письмову вимогу, яка була залишена без задоволення.

Як на правову підставу своїх вимог, позивач послався на ст.ст.525,526,530 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовільнити за підставами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідачів позов не визнав, просив у позові відмовити, пояснив, що кредитні кошти за договором позичальник не отримував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, висновок експерта, суд встановив, що 01 10 2007року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № HECFGK 00002021, за умовами якого банк зобов»язався надати відповідачу кредит у розмірі 50000 доларів США на термін до 01.10.2027 року, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами на умовах та в порядку, встановленому кредитним договором (а.с.9-11).

Укладання сторонами договору не оспорюється.

Відповідно до п.2.2.4 кредитного договору погашення кредиту провадиться в порядку, сумах і строки, передбачені п.7.1 та п.2.3.3 цього договору.

Відповідно до п.7.1 Договору банк зобов»язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 01.10.2007року по 01.10.2027року включно у вигляді поновлення лінії у розмірі 50000доларів США на наступні цілі: придбання нерухомості, а також к розмірі 12143 долари США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених п.п.2.1.3.2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми надання кредиту щомісяця у період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.1.1. даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п.6.2. Періодом сплати вважати період з 1 по 2 число кожного місяця.

Щомісячний платіж за договором встановлюється у розмірі 622,69 доларів США.

У разі порушення вищевказаних термінів оплати (зокрема оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів позичальник зобов»язаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів сплати на 120 календарних днів.

Пунктом 2.3.3 договору визначені події, при настанні яких, передбачені наслідки.

Із розрахунку надано позивачем вбачається, що банк надав позичальнику визначені договором кредитні кошти у розмірі 50000гривень, що підтверджується заявою на видачу кредиту №1, наданою позичальником, ордером - розпорядженням № HECFGK 00002021на видачу кредиту ( а.с.13).

Суд не приймає доводи представника позивача про те, що грошові кошти за договором не отримувалися і вищезазначені докази отримання коштів є неналежними.

При цьому суд враховує, що позичальник, підписавши кредитний договір жодного разу не ставив питання про виконання банком зобов»язань за договором про надання коштів.

Позивачем заявлено вимогу про повернення коштів у розмірі 50589,20доларів США, тобто у розмірі більшому, ніж було видано.

У позовній заяві позовна вимога про розмір повернення тіла кредиту у такому розмірі не обґрунтована жодним доказом.

У судовому засіданні представник позивача на обґрунтування такого розміру несплаченого кредиту пояснював, що до тіла кредиту додана сума, нібито сплачена банком страховій компанії в рахунок страхування предмету іпотеки. При цьому якій саме компанії сплачувалися кошти представник пояснити не зміг.

Суду не надано доказів сплати банком страхових внесків за договором страхування предмету іпотеки.

Кредитним договором не передбачено виконання банком обов»язків по сплаті страхових внесків за договором страхування. Крім того, страхові внески не могли сплачуватися в доларах США, оскільки законодавством на той час було дозволено тільки видачу кредитів в іноземній валюті, а інші платежі на території України могли здійснюватися тільки в національній валюті.

У п.7.1 кредитного договору зазначено, що банк зобов»зується надати позичальнику 12143 доларів США на сплату страхових внесків у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.3,2.2.7 даного договору, але про надання таких коштів позичальнику у позовній заяві не йдеться, і в судовому засіданні представник позивача про надання таких коштів позичальнику не зазначав.

Представник позивача пояснював, що останній платіж за кредитним договором позичальник здійснив у жовтня 2008році, тобто платежі за кредитним договором позичальник здійснював, а відповідно сума заборгованості по тілу кредиту має бути меншою за 50000доларівв США,

Згідно висновку експерта заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором складає 49284,48 доларів США,

Сторонами вказана сума заборгованості не була спростована, а тому суд суму заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором вважає такою, як вона визначена експертом - 49284,48доларів США ( а.с.89).

Заборгованість по тілу кредиту в національній валюті з урахуванням курсу, зазначеного позивачем - 1долар США 7,99грн. складає 393782,99гривень.

За умовами кредитного договору позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом, заборгованість по сплаті яких згідно розрахунку позивача складає 25130,11 доларів США.

Згідно висновку експерта розмір нарахованих відсотків завищено на суму 3452,67 доларів США.

Висновок експерта щодо завищення розміру відсотків не був спростований і суд погоджується з висновком експерта щодо завищення у розрахунку розміру відсотків. При цьому суд враховує, що відсотки нараховувалися на завищену суму заборгованості по тілу кредиту. Адже в заборгованість по тілу кредиту банк враховував нічим не підтверджені суми нібито сплачених страхових платежів.

Таким чином, розмір заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами складає 21677,44долари США(25139,11-3452,67=21677,44), що за курсом складає 173202,74гривні.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій само кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Оскільки відповідач не повернув позичені кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом у визначений договором строк, то ці кошти мають бути стягнені з відповідача примусово.

Крім кредиту та відсотків, банк просить стягнути пеню за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором.

У позовній заяві не обґрунтовано за невиконання яких саме зобов»язань за договором нарахована пеня, проте з урахуванням невиконання зобов»язань по сплаті кредиту та інших платежів за договором невиконання зобов»язань мали місце.

Відповідно до п.4.1 розділу «Відповідальність сторін» кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого зобов»язання, передбачених п.п.2.2.2. 2.2.3 даного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов»язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Згідно розрахунку, наданого позивачем пеня нарахована за весь період порушення виконання зобов»язань за договором до 17.09.2012року у розмірі 36510,83долари США.

У висновку експерт зазначає, що розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків та комісії за кредитом завищено на суму 23568,64 долари США,

Суд не може прийняти до уваги висновок експерта щодо розміру пені, оскільки експертом розмір пені розраховувався також за весь період несплати платежів по кредиту, тоді як відповідно до вимог про стягнення пені п.1 ч.2 ст.258 ЦК України встановлено спеціальний строк позовної давності в один рік.

Позивач звернувся до суду 20 листопада 2012року, а тому нарахована позивачем пеня може бути стягнена за період з 20 листопада 2011року.

У розрахунку, наданому позивачем, розмір пені за вказаний період складає 9484,43долари США, що за курсом НБУ, зазначеного позивачем, складає 75780,60 доларів США( 9484,43х7,99).

Пеня підлягає визначенню виключно у національній валюті, оскільки відповідно до ч.1 ст.549ЦК України неустойкою є грошова сума, а згідно ч.1 ст.533ЦК України грошове зобов»язання має бути виконане у гривнях.

Вимога банку про стягнення штрафу у розмірі 31,29додарів США (фіксована частина) та 5845,72 процентна складова задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути штраф (фіксовану частину) і штраф (процентну складову), тоді як такі штрафи ні законом, ні договором не передбачені.

У розділі «Відповідальність сторін» кредитного договору нарахування штрафу за невиконання певного виду зобов»язань за договором не передбачено.

На обґрунтування вимоги про стягнення штрафу позивач не надав до позовної заяви розрахунку заявленого до стягнення штрафу. В позовній заяві відсутнє посилання за яке конкретне порушення яких саме умов договору банком було нараховано вказаний штраф. Незрозуміло, виходячи з яких чинників нараховано штраф.

У позовній заяві не зазначено коли нараховано штраф, а в судовому засіданні представник пояснив, що штраф було нараховано при подачі позовної заяви до суду.

Позивач не зазначив з якого часу у нього виникає право на нарахування штрафу.

У абзаці 3 п.7.1 договору зазначено тільки, що право на нарахуванні пені виникає після порушення термінів сплати на 120 днів. А щодо штрафу умови нарахування взагалі відсутні.

Крім того, і в разі наявності підстав для нарахування штрафу, позивач пропустив строки пред»явлення вимоги про його стягнення.

Представник позивача пояснив, що останній платіж за кредитним договором позичальником було здійснено 27.10.2008року, тоді як відповідно до п.7.1 кредитного договору позичальник зобов»язаний був вносити щомісячно платежі по сплаті кредиту, відсотків та інші платежі, що випливають з умов договору.

Згідно зі статтями 256,257ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з положеннями статті 253ЦК України перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.

Право банку на отримання платежів за кредитом порушувалося з листопада 2008року, оскільки періодом сплати є період з 1 по 1 число кожного місяця ( абз.1 п.7.1, а останній платіж надійшов 27.10.2008року), а відповідно з цього часу і починається перебіг строку позовної давності.

Суд не приймає до уваги висновок експерта про завищення розміру штрафу, оскільки відсутні правові підставі для нарахування штрафу, пропущені строки для пред»явлення вимоги про стягнення штрафу.

Сторонами при укладенні договору передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту, а тому заборгованість підлягає сплаті позичальником, проте тільки у гривнях, оскільки нарахування платежів та їх сплата відповідно до ст.533ЦК України мають здійснюватися тільки в національній валюті. Винятком були сплата кредиту та відсотків при кредиті в іноземній валюті.

Вимоги про стягнення заборгованості за кредитом солідарно із поручителем задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом встановлено, що позичальник не виконує основне зобов»язання з листопада 2008року, проте вимогу про виконання зобов»язань за кредитним договором поручителю банк направив тільки 18.09.2012року (а.с.40), тобто після сплину часу, встановленого законом для пред»явлення вимоги до поручителя.

Оцінивши всі докази у справі, суд приходить до висновку, що позов з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення, підлягає частковому задоволенню, а саме: з позичальника ОСОБА_3, яка на сьогодні має прізвище ОСОБА_3 (а.с.75), на користь банку необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту 49284,48доларів США, що еквівалентно 393 782,99грн, заборгованість за відсотками у розмірі 21677,44долари США, що еквівалентно 173202,74грн, заборгованість по сплаті комісії у розмірі 37428,04грн., пеню у розмірі 75780,60грн., у позові до ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідачки необхідно стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,179,212 ЦПК України, на підставі ст.ст.1048-1050, 549, 554 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовільнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № HECFGK 00002021 від 01.10.2007 року у розмірі 680 194 (шістсот вісімдесят тисяч сто дев'яносто чотири) гривні 37 копійок (з яких заборгованість за кредитом 393782,99 гривень, заборгованість за відсотками 173202,74 гривень, заборгованість за комісією 37428,04 гривень, пеня за прострочення сплати відсотків за кредитом 75780,60 гривень) та судові витрати у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

У позові до ОСОБА_4 та решті позовних вимог відмовити.

Рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги через Комсомольський районний суд м. Херсона. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Л. Черниш