Рішення

від 23.01.2014 по справі 482/882/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №482/882/13-ц 23.01.2014 23.01.2014 23.01.2014

Провадження №22-ц/784/374/14

провадження № 22ц/784/374/2014 Головуючий у першій інстанції: Ітрін М.В.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Свіщук О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_4,

представників відповідача Гунченка М.І., Біленського А.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами

ОСОБА_7 та приватного підприємства «Нолія»

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2013 року

за позовом

ОСОБА_7 до приватного підприємства (далі - ПП) «Нолія» про стягнення заборгованості та розірвання договору найму (оренди) транспортного засобу,

в с т а н о в и л а :

В травні 2013 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до ПП «Нолія» про стягнення заборгованості та розірвання договору найму (оренди) транспортного засобу.

Позивачка зазначала, що 21 січня 2011 року уклала з відповідачем договір найму (оренди) належного їй на праві власності транспортного засобу, а саме напівпричепу марки LAMBERET, 2001 року випуску, тип ТЗ-напівпричіп Рефрижератор-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 для перевезення вантажу на території України та за її межами, строком на три роки до 21 січня 2014 року, зі сплатою орендної плати в розмірі 1000 грн. на місяць.

Посилаючись на те, що відповідач не сплатив орендну плату за 2012 -2013 роки та транспортний засіб відмовляється повертати, позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з ПП «Нолія» на її користь заборгованість по орендній платі в розмірі 22000 грн. та 6600 грн. штрафу, а також розірвати спірний договір найму (оренди) транспортного засобу.

В ході судового розгляду справи позивачка відмовилась від позовних вимог в частині розірвання спірного договору найму (оренди), та ухвалою суду така відмова була прийнята.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2013 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 14600 грн. заборгованості за договором найму (оренди) транспортного засобу, яка складається з 11000 грн. боргу та 3600 грн. штрафу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Сторони не погодились з вказаним рішенням та оскаржили його.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове про стягнення з відповідача на її користь 11000 грн. боргу.

ПП «Нолія» просило рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що протягом дії договору вже сплатило позивачці 21877 грн. по орендній платі, а також проводив ремонт транспортного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПП «Нолія» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 21 січня 2011 року ОСОБА_7 уклала з ПП «Нолія» договір найму (оренди) транспортного засобу, а саме напівпричепу марки LAMBERET, 2001 року випуску, тип ТЗ- напівпричіп Рефрижератор-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком на три роки до 21 січня 2014 року, зі сплатою орендної плати в розмірі 1000 грн. на місяць.

За час дії договору відповідач не повністю сплачував орендну плату, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2013 року за позивачкою визнано право власності на ? частину спірного напівпричепу, виходячи з того, що зазначений транспортний засіб було придбано за час спільного проживання з ОСОБА_8.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка, як співвласник вказаного транспортного засобу, має право вимоги лише 50% заборгованості по орендній платі.

Разом з тим, при визначенні розміру цієї заборгованості, суд не звернув належної уваги на розмір виплат по орендній платі, які здійснив відповідач.

Так, позивачка пред'явила вимоги по стягненню з відповідача орендної плати станом на 21 жовтня 2013 року, тобто за 33 місяці дії договору.

Відповідно до умов договору за цей період відповідач мав сплатити позивачці 33000 грн. орендної плати.

Як вбачається з видаткових касових ордерів, протягом вересня-грудня 2011 року відповідачем сплачено позивачці 21887 грн. орендної плати, тобто відповідач повністю розрахувався з позивачкою за 21 місяць (по 21 листопада 2012 року), та частково (887 грн.) за грудень 2012 року.

Отже, загальна заборгованість по орендній платі складає 11113 грн. (33000 - 21887).

Також з відповідача підлягає стягненню штраф, передбачений п. 9.1 Договору.

За цими умовами, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, передбачена відповідальність наймача у вигляді штрафу в розмірі 10 грн. за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що відповідач частково оплатив оренду по грудень 2012 року включно, а розрахунковий період сторонами визначено не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за звітним (п. 5.2 Договору), право вимоги вказаного штрафу виникло у позивачки з 16 січня 2013 року.

Отже, штраф має нараховуватись з цієї дати по 21 жовтня 2013 року, тобто за 278 днів. За цей період його розмір складає 2780 грн. (278 днів х 10 грн.)

Таким чином, на користь позивачки, як співвласника орендованого транспортного засобу, підлягає стягненню 50% вказаного боргу в розмірі 5556 грн. 50 коп. (11113 грн. : 2) та штрафу у розмірі 1390 грн. (2780 грн. : 2), а всього в розмірі 6946 грн. 50 коп.

Суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та вимоги матеріального права, в зв'язку з чим рішення підлягає зміні на підставі ст. 309 ЦПК України.

Також підлягає зміні розподіл судових витрат відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, із зменшенням судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог зі 146 грн. до 68 грн. 64 коп.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Нолія»задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 3 грудня 2013 року змінити.

Зменшити стягнення з приватного підприємства «Нолія» на користь ОСОБА_7 загального розміру заборгованості за договором оренди від 21 січня 2011 року з 14600 грн. до 6946 грн. 50 коп., в тому числі боргу по оренді з 11000 грн. до 5556 грн. 50 коп., штрафу з 3600 грн. до 1390 грн. , а також судового збору - зі 146 грн. до 68 грн. 64 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: