Постанова

від 12.02.2014 по справі 803/39/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 803/39/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Кромського М. В.,

представника відповідача Януль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Віпурі-Кет» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Віпурі-Кет» (далі - ПП «Віпурі-Кет») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів) про визнання протиправними та скасування вимоги № Ю-1 від 14 листопада 2013 року про визначення недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16 051 грн. 65 коп.; рішення про застосування штрафних санкцій № 1 від 19 листопада 2013 року в сумі 5 931 грн. 27 коп.; податкового повідомлення-рішення № 0010981703 від 29 листопада 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8 032 грн. 48 коп., в тому числі 6 496 грн. 73 коп. основного платежу та 1 535 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані вимогу про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення на підставі акту № 1414/17.3/20779119 від 14 листопада 2013 року.

Не погодившись з актом перевірки та винесеними вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 14 листопада 2013 року, рішенням про застосування штрафних санкцій № 1 від 19 листопада 2013 року, податковим повідомленням-рішенням № 0010981703 від 29 листопада 2013 року підприємство оскаржило їх в адміністративному порядку, проте, на думку позивача, відповідачем було проігноровано заперечення на акт перевірки та скарги та відмовлено у їх задоволенні.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та оскаржуваними рішеннями, оскільки вважає, що так як ОСОБА_3 у період за який проводилась перевірка на підприємстві по трудовому договору не працювала, то і факти порушень податкового та пенсійного законодавства, сформульовані в акті є надуманими і такими, що не мають жодного відношення до об'єктивної реальності, тому і не можуть бути підставою для проведення донарахувань по податку на доходи фізичних осіб, по єдиному соціальному внеску, а також не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснив, що з 1 червня 2010 року ПП «Віпурі-Кет» ніяких послуг у сфері відпочинку, фізкультури та розваг не надавало. По договору оренди від 28 травня 2010 року частина нежитлового приміщення, що знаходиться у АДРЕСА_1 була передана в користування орендарю - підприємцю ОСОБА_4. Тобто підприємством усі інструктори оздоровчого центру були звільнені ще до червня 2010 року. ОСОБА_3 написала заяву про звільнення лише 15 червня 2010 року і, відповідно була звільнена того ж числа. Запис в трудовій книжці ОСОБА_3 про звільнення було зроблено після її звернення, а саме у червні 2012 року, у зв'язку з чим було допущено описку в трудовій книжці щодо року її звільнення (дата звільнення 15 червня 2012 року). Просив визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 14 листопада 2013 року, рішення про застосування штрафних санкцій № 1 від 19 листопада 2013 року, податкове повідомлення-рішення № 0010981703 від 29 листопада 2013 року.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 24 січня 2014 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила, мотивуючи тим, що на ПП «Віпурі-Кет» виплачувалась заробітна плата найманому працівнику ОСОБА_3 за період роботи з листопада 2010 року по червень 2012 року неофіційно, так звана заробітна плата "в конвертах". Перевіряючими було проведено аналіз по нарахуванню та виплаті заробітної плати найманого працівника ОСОБА_3 та встановлено, що зазначені у поясненні ОСОБА_3 виплати не включені до загального оподатковуваного доходу працівників, відповідно податок з доходів фізичних осіб з даних виплачених сум не утримувався та до бюджету не перераховувався. Також, дані виплати не були включені до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку (за формою № 1ДФ) за відповідні квартали 2010 - 2012 років, чим порушено статтю 176 Податкового кодексу України.

Перевіркою ведення обліку сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок, встановлено відсутність нарахування заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по громадянці ОСОБА_3 за 2011 рік та 2012 рік.

Крім того, зазначає, що до перевірки позивачем не надані ні особиста картка громадянки ОСОБА_3, ні книга обліку, де було б зафіксовано дату видачі трудової книжки. Із наказу про звільнення № 39/К від 15 червня 2010 року не вбачається якого дня працівник отримала трудову книжку (в наказі відсутня дата, а також відсутня розшифровка підпису). Також, в порушення частини першої статті 83 Кодексу законів про працю України, при звільнені з роботи ОСОБА_3 не була нарахована та виплачена грошова компенсація за всі невикористані нею дні щорічної відпустки, в порушення статті 116 Кодексу законів про працю України, в день звільнення не проведено повний розрахунок.

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 14 листопада 2013 року, рішення про застосування штрафних санкцій № 1 від 19 листопада 2013 року, податкове повідомлення-рішення № 0010981703 від 29 листопада 2013 року сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів в період з 1 листопада 2013 року по 7 листопада 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Віпурі-Кет» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 1 листопада 2010 року по 30 червня 2012 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, в частині нарахування та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску по працівнику ОСОБА_3, за результатами якої складено акт за № 1414/17.3/20779119 від 14 листопада 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2, пункту 8.1 статті 8, пункту 17.1 статті 17, пунктів 19.2"А", 19.2"Б" статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22 травня 2003 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 889-ІV), підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, пунктів 176"А", 176"Б" статті 176 Податкового кодексу України, а саме, факт недоутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманого працівника в 2010 - 2012 роках, тому на підставі пункту 7.1 статті 7 Закону № 889-ІV та пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України донараховано податок з доходів фізичних осіб із виплат найманим працівникам в сумі 6 496 грн. 73 коп., в тому числі за 2010 рік - 756 грн. 25 коп., за 2011 рік - 4 176 грн. 33 коп., за 2012 рік - 1 563 грн. 84 коп.; встановлено порушення статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-ІV від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-ІV), а саме, факт неутримання, ненарахування та неперерахування до бюджету єдиного соціального внеску із заробітної плати найманого працівника, тому донараховано єдиний соціальний внесок із виплат найманим працівникам в сумі 16 051 грн. 65 коп., в тому числі за 2011 рік - 11 676 грн. 99 коп., за 2012 рік - 4 374 грн. 66 коп.

Позивач, не погодившись з актом перевірки, оскаржив його в адміністративному порядку, проте листом № 6959/10/17.3 від 29 листопада 2013 року Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів відмовила у його задоволенні.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів прийнято:

- вимогу № Ю-1 від 14 листопада 2013 року про визначення недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16 051 грн. 65 коп.;

- рішення про застосування штрафних санкцій № 1 від 19 листопада 2013 року в сумі 5 931 грн. 27 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0010981703 від 29 листопада 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8 032 грн. 48 коп., в тому числі 6 496 грн. 73 коп. основного платежу та 1 535 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з винесеною вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 14 листопада 2013 року, позивач оскаржив її в адміністративному порядку, проте рішенням ГУ Міндоходів у Волинській області № 3424/10/10.2-06 від 5 грудня 2013 року вимогу № Ю-1 від 14 листопада 2013 року про визначення недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16 051 грн. 65 коп. залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Також, позивач оскаржив в адміністративному порядку рішення про застосування штрафних санкцій № 1 від 19 листопада 2013 року та податкове повідомлення-рішення № 0010981703 від 29 листопада 2013 року, проте рішенням ГУ Міндоходів у Волинській області № 3858/10/10.2-06 від 24 грудня 2013 року рішення про застосування штрафних санкцій № 1 від 19 листопада 2013 року в сумі 5 931 грн. 27 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0010981703 від 29 листопада 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8 032 грн. 48 коп., в тому числі 6 496 грн. 73 коп. основного платежу та 1 535 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, на ПП «Віпурі-Кет» виплачувалась заробітна плата найманому працівнику ОСОБА_3 за період з листопада 2010 року по червень 2012 року не офіційно, що підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2012 року.

Згідно із рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області директором ПП «Віпурі-Кет» протягом 2012 року були допущені порушення вимоги законодавства про працю, а саме вимоги статтей 24, 32, 33, 83, 94, 95, 97, 103, 107, 142, 115, 116 Кодексу законів про працю України, статті 30 Закону України «Про оплату прані», пунктів 2.25, 2.26, 7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, зокрема, на підприємстві не укладено трудовий договір у письмовій формі з працівником ОСОБА_3; питання оплати праці на підприємстві приймаються директором одноосібно, без погодження з уповноваженим від трудового колективу; на підприємстві має місце порушення строків виплати заробітної плати та інші порушення. При цьому директор ОСОБА_5 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнала.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2012 року визнано винною директора ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення. частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено адміністративне стягнення вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Із наданого письмового пояснення ОСОБА_3 вбачається, що за період роботи на ПП «Віпурі-Кет» з листопада 2010 року по червень 2012 року на посаді інструктора їй виплачувалась неофіційна заробітна плата в таких розмірах: за листопад 2010 року - 2 812 грн.; за грудень 2010 року 2 418 грн.; за січень 2011 року - 2 797 грн.; за лютий 2011 року - 2 630 грн.; за березень 2011 року - 2 880 грн.; за квітень 2011 року - 2 620 грн.; за травень 2011 року - 2 825 грн.; за червень 2011 року - 2 830 грн.; за липень 2011 року - 2 635 грн.; за серпень 2011 року - 1 760 грн.; за вересень 2011 року - 1 260 грн.; за жовтень 2011 року - 1 920 грн.; за листопад 2011 року - 2 435 грн.; за грудень 2011 року - 2 290 грн.; за січень 2012 року - 1 055 грн.; за лютий 2012 року - 2 370 грн.; за березень 2012 року - 2 100 грн.; за квітень 2012 року - 1 055 грн.; за травень 2012 року - 1 810 грн.; за червень 2012 року - 1 840 грн.

Перевіряючими було проведено аналіз по нарахуванню та виплаті заробітної плати найманого працівника ОСОБА_3 та встановлено, що зазначені у поясненні ОСОБА_3 виплати не включені до загального оподатковуваного доходу працівників, відповідно податок з доходів фізичних осіб з даних виплачених сум не утримувався та до бюджету не перераховувався.

В порушення підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-ІV та підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України, ПП «Віпурі - Кет» не утримано податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати вищевказаного найманого працівника.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-ІV та підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України, вказані вище виплати включаються до загального місячного оподатковуваного доходу та повинні бути оподатковані за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону № 889-ІV та пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України податковим агентом, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь такого платника податку.

В порушення вищезазначених норм законодавства ПП «Віпурі -Кет» несвоєчасно перераховано до бюджету із нарахованої заробітної плати податок з доходів фізичних осіб в сумі 6496 грн. 73 коп.

За порушення термінів перерахування нарахованих коштів до бюджету за період з 1 листопада 2010 року по 30 червня 2012 року, відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, до підприємства застосовано штрафні санкції в сумі 1 025 грн. 75 коп.

Крім того, дані виплати фізичній особі не були включені до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку (за формою № 1 ДФ) за відповідні квартали 2010-2012 років, чим порушено статтю 176 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Судом встановлено, що ПП «Віпурі -Кет» згідно із статтею 4 Закону № 2464-ІV є платником єдиного внеску та використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

В звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2012 року по громадянці ОСОБА_3 не включені.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2464-ІV обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається із акту перевірки, ведення обліку сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок, встановлено відсутність нарахування заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по ОСОБА_3 за 2011-2012 роки.

Також встановлено відхилення по сумах виплат з січня 2011 року по червень 2012 року та не включено фонд оплати праці з яких утримується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по найманому працівнику ОСОБА_3 в розмірі 39 697 грн. (2011 р. - 28 882 грн.; 2012р. - 10 815 грн.).

В порушення статті 9 Закону № 2464-ІV ПП «Віпурі- Кет», не проводилось нарахування єдиного внеску суми заробітної плати на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по ОСОБА_3 в сумі 14 622 грн. 56 коп. та не утримано суму єдиного внеску із заробітної плати ОСОБА_3 в розмірі 11 429 грн. 09 коп.

Всього перевіркою донараховано єдиного соціального внеску із виплат найманим працівникам в сумі 16 051 грн. 65 коп. ( за 2011р. - 11 676 грн. 99 коп., за 2012 рік - 4 374 грн. 66 коп.).

Пояснення надані працівниками ПП «Віпурі-Кет» до уваги суд не приймає, оскільки працівники, що перебувають у трудових відносинах з підприємством є зацікавленими особами.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 1414/17.3/20779119 від 14 листопада 2013 року, про не включення виплат заробітної плати найманого працівника ОСОБА_3 до загального оподатковуваного доходу працівників та відповідно неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 14 листопада 2013 року, рішення про застосування штрафних санкцій № 1 від 19 листопада 2013 року, податкове повідомлення-рішення № 0010981703 від 29 листопада 2013 рокує правомірними.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, наведені докази не спростовують факту отримання неофіційної заробітної плати ОСОБА_3, а тому у задоволенні адміністративного позову ПП «Віпурі-Кет» слід відмовити повністю.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Віпурі-Кет» (43016, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 20779119 2473411011) в дохід держави несплачений судовий збір у сумі 1 526 (одна тисяча п'ятсот двадцять шість) гривень 84 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк