Постанова

від 20.02.2014 по справі 805/1342/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 р. Справа № 805/1342/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Макіївської об'єднаної

державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до відповідача Товариства за обмеженою відповідальністю «Оріс»

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства за обмеженою відповідальністю «Оріс» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника у розмірі 290682 грн. 11 коп.

Позовна заява обґрунтована тим, що станом на час подання позовної заяви у Товариства за обмеженою відповідальністю «Оріс» рахується податковий борг у загальній сумі 290682 грн. 11 коп., який відповідач не сплачує в установлені законодавством строки.

Зазначає, що на рахунки відповідача виставлялись платіжні вимоги, які не виконані банком у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, тому позивач просить відповідно до пунктів 1, 3 статті 95 Податкового кодексу України надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

До початку рогляду справи представник позивача надав заяву про зменшення суми позовних вимог3, в якій зазначив суму боргу відповідача в розмірі 283633 грн. 27 коп.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його участю не надав.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

ТОВ «Оріс» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 32598884), зареєстроване за юридичною адресою: 86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Бєстужева, буд. 1, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 50-51).

Згідно довідки від 26.10.2013 року № 1305921400151 про взяття на облік платника податків, перебуває на податковому обліку у Червоногвардійському відділенні Макіївської ОДПІ з 19.09.2013 року (а.с. 5).

У зв'язку з несплатою поточних податкових зобов'язань станом на 31.01.2014 року ТОВ «Оріс» має податковий борг з плати за землю у розмірі 283633 грн. 27 коп.

27.05.2008 року Макіївською ОДПІ винесена перша податкова вимога № 1/131(а.с. 31).

07.07.2008 року Макіївською ОДПІ винесена друга податкова вимога № 2/156 (а.с. 32).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.10.2013 року, майно ТОВ «Оріс» передане у податкову заставу (а.с. 56-59).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 283633 грн. 27 коп. за рахунок майна відповідача.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, станом на 24.01.2014 року у нього рахується податковий борг з плати за землю в сумі 290682 грн. 11 коп.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Оскільки на час звернення до суду у відповідача рахується сума податкового боргу, існує майно яке знаходиться у податковій заставі та може бути джерелом погашення податкового боргу платника податків, доказів погашення податкового боргу відповідач суду не надав, суд дійшов висновку, що податковий орган в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, звернувся до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, тому така позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства за обмеженою відповідальністю «Оріс» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу з плати за землю в розмірі 283633 грн. 27 коп. за рахунок майна платника - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу з плати за землю в розмірі 283633 грн. 27 коп. за рахунок майна Товариства за обмеженою відповідальністю «Оріс» (код ЄДРПОУ 32598884, адреса: 86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Бєстужева, буд. 1), що перебуває у податковій заставі.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.