Постанова

від 18.02.2014 по справі 922/2503/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2014 р. Справа № 922/2503/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Шевцові Є.О.

за участю прокурора - Кондратюк Н.А. (посв.№023324 від 03.12.2013 р.)

та представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Яровой В.М. (голова правління)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №329Х/1-8) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16 січня 2014 року у справі

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Міського споживчого товариства "КООП-Сільгосппродукти", м. Харків

про розірвання договору, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти МСТ "КООП-Сільгосппродукти" у межах суми позову; розірвати договір оренди №1905 від 19.10.2011 р.; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі у сумі 31890,16 грн. та пені у сумі 276,31 грн.; виселити відповідача з нежитлових приміщень першого поверху №№1-1-:-1-8 загальною площею 87,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 3, літ. "А-5"; зобов'язати відповідача передати зазначені нежитлові приміщення позивачу; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2014 р. у справі № 922/2503/13 (суддя Жиляєв Є.М.) провадження у справі припинено. Стягнуто з МСТ "КООП-Сільгосппродукти" на користь державного бюджету України 5161,50 грн. судового збору. Стягнуто з позивача на користь державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач, Міське споживче товариство "КООП-Сільгосппродукти", з ухвалою господарського суду першої інстанції в частині стягнення з нього судового збору не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу господарського суду в частині стягнення з нього 5161,50 грн. судового збору скасувати.

Перший заступник прокурора м. Харкова та прокуратура Харківської області у відзивах на апеляційну скаргу (№1313 від 13.02.2014 р., №1325 від 13.02.2014 р.) проти її задоволення заперечують, вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просять апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.

Позивач вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. не виконав, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75.

Нез'явлення в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги з додатковими поясненнями, а також відзивів на неї, вислухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та уповноваженого представника відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2011 р. між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та МСТ "КООП-Сільгосппродукти" (орендар) укладений договір оренди №1905 (а.с.12-15).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху №№1-1-:-1-8 загальною площею 87,8 кв. м житлового будинку, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 3, літ. "А-5" та знаходяться на балансі КП "Жилкомсервіс".

Факт приймання-передачі об'єкту оренди зафіксований в акті від 19.10.2011 р. (а.с.16).

Згідно п.3.3, 3.5 договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за орендоване майно своєчасно у повному обсязі щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Орендар свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, орендну плату здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на 10.06.2013 р. у останнього перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 31890,16 грн., а також заборгованість по нарахованій пені в розмірі 276,31 грн.

В зв'язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної оплати орендних платежів, позивач в порядку ст.188 Господарського кодексу України звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору №1905 (лист №2833 від 04.03.2013 р.).

Відповідач вказаний лист отримав 11.03.2013 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20-зворотня сторона), однак пропозицію орендодавця проігнорував, протягом 20-ти днів від дати одержання листа орендовані приміщення не звільнив, представнику Управління по акту приймання-передачі не здав, що стало підставою для звернення до суду першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з позовом.

В ході розгляду справи суми заявлених позовних вимог були добровільно сплачені відповідачем, а орендовані нежитлові приміщення повернуті орендодавцю за актом приймання-передачі від 30.12.2013 р.

За таких обставин господарський суд Харківської області дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. за вимоги майнового характеру спору та 3441,00 грн. за три вимоги немайнового характеру спору в даному випадку покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду, а відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подачу до господарського суду клопотання про забезпечення позову, в задоволенні якого судом відмовлено, в розмірі 1720,50 грн. підлягає стягненню на користь державного бюджету України з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються за принципом - витрати покладаються на сторону, з вини якої виник спір.

Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що позовні заяви майнового характеру, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно п. п. 2.1, 2.2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VI від 06 грудня 2012 року з 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1147,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно вирішив питання щодо розподілу судових витрат та у відповідності до приписів чинного законодавства визначив їх розмір.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї щодо невідповідності ухвали суду в частині стягнення з відповідача 5161,50 грн. судового збору вимогам процесуального та матеріального права є безпідставними, необґрунтованими та зводяться к довільному тлумаченню приписів норм чинного законодавства.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 16.01.2014 р. у справі № 922/2503/13 винесена при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга МСТ "КООП-Сільгосппродукти" не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір" колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.01.2014 р. у справі № 922/2503/13 залишити без змін.

Повна постанова підписана 18.02.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.