Постанова

від 23.01.2014 по справі 805/17695/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 р. Справа №805/17695/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Козаченка А. В.

при секретарі Широбокові І.В.

за участю:

представників позивача Губського Р.В., Фанштейн К.М.

представників відповідача Лози Р.С., Пафтієвої Н.І.

представника третьої особи не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства "Компанія "ФПС Україна" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство "Компанія "ФПС Україна" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними.

На обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 05.11.2013р. відповідачем здійснено перевірку діяльності позивача за результатами якої складено акт від 05.11.2013р., відповідно до якого діяльність підприємства відповідає КВЕД 05.10 Добування кам'яного вугілля. У зв'язку з чим відповідач, посилаючись на Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, відніс позивача до 67 класу ризику виробництва з урахуванням фактичного основного виду економічної діяльності, встановленого перевіркою, встановив розмір єдиного внеску 49, 70.

У грудні 2013р. позивач отримав повідомлення відповідача про зміну класу професійного ризику виробництва № 8354 від 26.11.2013р., яким позивача віднесено до 67 класу професійного ризику виробництва, змінено розмір єдиного внеску.

На думку позивача, вищевказані дії відповідача є протиправними, повідомлення про зміну класу професійного ризику № 8354 від 26.11.2013р. є незаконним, діяльність підприємства не пов'язана з підземним видобуванням кам'яного вугілля, підприємство здійснює діяльність з вилучення вугільної складової з відходів вуглезбагачення, що належить іншій юридичній особі, отже підприємство не може мати 67 клас ризику, діяльність підприємства продовжує відповідати 41 класу професійного ризику виробництва.

Також позивач вважає, що за результатами атестації робочих місць, що проведена 20.05.2009р., право на пільгову пенсію усім робітникам атестованих професій не підтверджено через відсутність кількості шкідливих та важких показників факторів третього класу умов праці. Посади, передбачені списком № 1 та списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ-відсутні.

Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про значно менший ступінь вірогідності настання факту виробничого травматизму і професійних захворювань, ніж на роботах по видобутку кам'яного вугілля підземним шляхом.

Разом з тим позивач звертає увагу, що з моменту реєстрації позивача у Фонді, а саме: з 04.04.2002р., та до теперішнього часу жодних страхових випадків на підприємстві не було.

На підставі вищевикладеного, позивач просив, визнати дії відповідача незаконними; скасувати повідомлення відповідача про зміну класу професійного ризику виробництва №8354 від 26.11.2013р.; зобов*язати відповідача відновити позивачу раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва та відповідний розмір єдиного внеску.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надали письмові заперечення (а.с. 64-65).

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, через канцелярію суду заяв щодо відкладення розгляду справи не надавав.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач, Дочірнє підприємство "Компанія "ФСП Україна",- є юридичною особою, ЄДРПОУ 31872420 (а.с. 10).

Згідно довідки АА №699128 (а.с. 11), видом економічної діяльності позивача є: консультування з питань комерційної діяльності і керування; добування кам'яного вугілля; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ (далі за текстом - Закон № 1105), Порядком "Про затвердження Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний)", затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року № 30 (далі - Порядок № 30) та Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності №237, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.2012р. (далі - порядок №237), ДК 009:2010.

26.11.2013р. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м Донецька було прийнято спірне повідомлення № 8354 від 26.11.2013р. (а.с. 16) про зміну класу професійного ризику виробництва, в якому зазначено, що з 01.01.2013 року позивача віднесено до 67-го класу професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі, якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

При цьому, слід мати на увазі, що з 01.01.2012р., наказом № 457 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затверджено національний класифікатор України № ДК 009:2010 (далі ДК 009:2010) з наданням йому чинності з 01.01.2012р.

Згідно з цим Класифікатором, основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Підпунктом 05.10 розділу 5 Добувна промисловість і розроблення кар'єрів, передбачено такий вид діяльності як добування кам'яного вугілля.

Відповідно до п. 2 Порядку №237, клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд), пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Тобто, Фонд повинен визначати клас професійного ризику виробництва перш за все за рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань на відповідному підприємстві, з урахуванням того, що використання самого КВЕД здійснюють користувачі за власними правилами.

Так, згідно із Порядком №237, до 41 класу ризику відноситься в тому числі за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля).

До 67 класу ризику відноситься, також за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

Тобто, істотною обставиною для визначення чи то 41 чи то 67 класу ризику є перш за все спосіб видобування вугілля, а саме відкрите чи підземне.

У випадку за цією адміністративною справою, позивач не здійснює підземне видобування кам'яного вугілля, а лише здійснює діяльність з вилучення вугільної складової з відходів вуглезбагачення, що належить іншій юридичній особі, вказані обставини підтверджуються в тому числі договором підряду № 31/12 (а.с. 26-29); договором підряду № 3/10 (а.с. 30-31), довідкою № 25/11-13 від 25.11.2013р., про те, що з моменту реєстрації в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька на теперішній час нещасних випадків не траплялося.

При цьому, як вже зазначалося, в самому п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля ДК 009:2010 не дається розшифрування поняття - добування кам'яного вугілля, що не дає змоги віднести чи не віднести такий вид діяльності до відповідного підкласу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Таким чином, Фонд прийшов до хибного висновку стосовно віднесення позивача саме до 67 класу ризику.

Частина 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем у судовому засіданні не доведено наявність правових підстав для зміни Дочірньму підприємству "Компанія "ФПС Україна" класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, у зв'язку з чим вказані дії відповідача є протиправними.

Враховуючи встановлену судом протиправність дій відповідача щодо зміни класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, для відновлення порушених прав позивача, спірне повідомлення № 8354 від 26.11.2013р. підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов*язання відповідача відновити Дочірньму підприємству "Компанія "ФПС Україна" раніше встановлений професійний 41 клас професійного ризику виробництва та розмір єдиного внеску 38,00, суд зазначає, що зобов*язання відповідача у судовому порядку здійснити вищевказані дії, буде, на думку суду, втручанням у компетенцію органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. При цьому суд зазначає, що спірне повідомлення № 8354 від 26.11.2013р. підлягає скасуванню з огляду на його протиправність, а тому за його відсутності, суд вважає, що права позивача щодо присвоєння йому 41-го класу професійного ризику підлягають автоматичному відновленню і додаткового захисту не потребують. Беручи до уваги вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову Дочірнього підприємства "Компанія "ФПС Україна".

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Дочірнього підприємства "Компанія "ФПС Україна" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька щодо зміни Дочірньому підприємству "Компанія "ФПС Україна" класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й - протиправними.

Скасувати повідомлення №8354 від 26.11.2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька щодо зміни Дочірньму підприємству "Компанія "ФПС Україна" класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити

Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Компанія "ФПС Україна" витрати по сплаті судового збору в сумі 45 (сорок п'ять) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в судовому засіданні 23.01.2014р.

Повний текст постанови виготовлений 27.01.2014р.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Козаченко А.В.