Ухвала

від 12.03.2014 по справі 805/17695/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №805/17695/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Романенко Т.О., за участі представників позивача Губского Р.В., Фанштейн К.М., представника відповідача Пєфтієвої Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 805/17695/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Компанія «ФПС Україна» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними,

Позивач 09.12.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.11.2013 року відповідачем складено повідомлення № 8354 про зміну класу професійного ризику виробництва, відповідно до якого позивачу до основного виду економічної діяльності встановлений 67 клас професійного ризику виробництва (раніше був 41), а розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінений, і становить 49,7 %. Не погодившись з такими діями, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо визначення Дочірньому підприємству «Компанія «ФПС Україна» 67 класу професійного ризику виробництва та зміни класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й та розміру єдиного внеску з 38,00 на 49,70 - незаконними; скасувати повідомлення № 8354 від 26.11.2013 року; зобов'язати відповідача відновити Дочірньому підприємству «Компанія «ФПС Україна» раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва та розмір єдиного внеску 38,00.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року позовну заяву Дочірнього підприємства «Компанія «ФПС Україна» задоволено частково.

Визнано дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька щодо зміни Дочірньому підприємству «Компанія «ФПС Україна» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й - протиправними.

Скасовано повідомлення № 8354 від 26.11.2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька щодо зміни Дочірньому підприємству «Компанія «ФПС Україна» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на Постанову Кабінету Міністрів № 237 від 08.02.2012 року «Про затвердження порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видом економічної діяльності» та зазначає, що твердження позивача стосовно ведення діяльності по КВЕД 05.10 «Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобудування кам'яного вугілля)», який відноситься до 41 класу ризику виробництва є хибними, оскільки даний вид діяльності взагалі не ведеться на території нашої держави.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги та надали письмові заперечення, які підтримали у судовому засіданні.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За нормою ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неявка в даному випадку не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що видом економічної діяльності позивача є: консультування з питань комерційної діяльності й керування; добування кам'яного вугілля; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; виробництво коксу та коксопродуктів; виробництво продуктів нафто перероблення; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, вказане підтверджується довідкою АА № 699128 (а.с. 11).

Відповідно до наказу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька № 75 від 25.09.2013 року відповідачем було проведено планову перевірку достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт № 465 від 05.11.2013 року, в якому засвідчено, що за підсумками перевірки документів та згідно наданої відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2012 рік діяльність підприємства відповідає КВЕД 05.10 «Добування кам'яного вугілля», що відповідає 67 класу професійного ризику виробництва та розміру єдиного внеску - 49,70 % (а.с. 13-15).

На підставі вказаного акту відповідачем винесено повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва № 8354 від 26 листопада 2013 року, відповідно до якого позивача за основним видом економічної діяльності по КВЕД 05.10 - Добування кам'яного вугілля віднесено до 67 класу професійного ризику виробництва з 01.01.2013 року (а.с. 16).

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі та визначено коло нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини.

Згідно вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

Відповідно до п. 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» з 1 січня 2012 року набрав чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі КВЕД 2010).

Постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 08 лютого 2012 року затверджений Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (далі Порядок № 237).

Цим Порядком визначений механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності. Види економічної діяльності визначаються за Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим в установленому порядку (п. 1, 3 Порядку № 237).

Відповідно до п. 2 Порядку № 237 клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд), пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Розрахункова складова частина страхового внеску - частина ставки страхового внеску з урахуванням значення інтегрального показника професійного ризику виробництва для страхової галузевої сукупності видів економічної діяльності (далі - інтегральний показник) та видатків такої сукупності, пов'язаних із забезпеченням страхування;

Страхова галузева сукупність видів економічної діяльності - види економічної діяльності, об'єднані для визначення класу професійного ризику виробництва у порядку, затвердженому правлінням Фонду.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року № 30, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за № 1337, затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (надалі Порядок № 30 від 30.11.2010 року), у п.3.4 якого встановлено, що віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додаток до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року № 237).

Отже, клас професійного ризику виробництва залежить безпосередньо від ступеня ризику провадження господарської діяльності та визначається згідно до Класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237.

У зв'язку із запровадженням КВЕД 2010 року, позивачу за основним видом діяльності було встановлено код 05.10 - «Добування кам'яного вугілля».

Відповідно до Порядку № 237 до 41 класу віднесено: 05.10 Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля»; до 67 класу віднесено: 05.10 Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля). Тобто, даним порядком чітко визначено, що до 41 класу ризику виключно віднесено Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), а до 67 класу ризику віднесено інші види діяльності, крім добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля), а саме, добування кам'яного вугілля підземним способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання, а також і збагачення кам'яного вугілля.

Пунктом 3.10 Порядку № 30 визначено, що страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду надсилає відповідному органу Пенсійного фонду повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок, і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Вид економічної діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних первинних бухгалтерських документів, відомості розподілу і звіряється з даними форми державного статистичного спостереження N 1-підприємництво (річна) "Звіт про основні показники діяльності підприємства", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.08.2010 року № 365, за відповідний минулий рік або іншими звітами в разі, якщо страхувальник дану статистичну форму не складає.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не здійснює підземне видобудування кам'яного вугілля, а здійснює лише діяльність з вилучення вугільної складової з відходів вуглезабезпечення, що належить іншій юридичній особі, що віднесено до виду діяльності 05.10 Добування кам'яного вугілля, та відповідає 41 класу професійного ризику, внаслідок чого дії відповідача є неправомірними.

Здійснення позивачем підземного видобування кам'яного вугілля - відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька у справі № 805/17695/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 805/17695/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Компанія «ФПС Україна» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 14 березня 2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін