Рішення

від 17.10.2013 по справі 412/3170/2012

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 412/3170/2012

2/201/256/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі :

Головуючого судді - Башмаков Є.А.,

при секретарі - Шкуріній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мирстрой -Плюс» про розірвання договору, стягнення суми штрафних санкцій за договором підряду на будівництво житлового будинку, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року позивач звернувся до Жовтневого суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мирстрой -Плюс» про розірвання договору, стягнення суми штрафних санкцій за договором підряду на будівництво житлового будинку, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що між ним та відповідачем 14.10.2011р укладено договір підряду на будівництво житлового дома за адресою: АДРЕСА_2, у відповідності з яким відповідач прийняв на себе зобов'язання на свій ризик, залученими силами виконати за завданням позивача частково із своїх матеріалів, частково із матеріалів позивача підрядні роботи з утеплення, штукатурки та фарбування фасаду за адресою АДРЕСА_2.

У відповідності до п. 1.1., 1.2., 1.3. договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання на свій ризик, залученими силами виконати якісно, у відповідності до проекту та діючим будівельним нормам, за завданням позивача частково із своїх матеріалів, частково із матеріалів позивача підрядні роботи за адресою: АДРЕСА_2. Здати виконані роботи ОСОБА_1, в строки і в порядку, передбаченому договором, у випадку виникнення в ході приймання виконаних робіт неполадок/дефектів/недоробок за свій рахунок виправити їх, в строки встановлені замовником.

Згідно з п.п. 3.1.-3.3. Договору, п. 2.1., 3.1., 3.2. додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору позивач прийняв на себе зобов'язання сплатити за виконані роботи грошову суму у розмірі 135 000 грн. Оплата робіт мала відбуватися наступним чином: на протязі п'яти днів від дати підписання договору позивач мав сплатити аванс на закупівлю матеріалів в сумі 78 000 грн.; наступний платіж у розмірі 17 000 грн. на протязі 5 днів після закінчення ТОВ «Мирстрой-Плюс» наклеювання пінопласту на фасад у повному обсязі; кінцевий розрахунок мав відбутися на протязі 10 робочих днів після приймання виконаних робіт і підписання акту усунення недоробок/дефектів.

Пунктами 4.1. договору, п.п. 4.1., 4.2. додатку № 1 до договору встановлені наступні строки виконання ТОВ «Мирстрой - Плюс» своїх обов'язків за договором: поставка матеріалів і початок виконання робіт не пізніше ніж 2 календарних дні після підписання договору і отримання авансу від позивача; закінчення робіт не пізніше ніж через 35 календарних днів після підписання договору та отримання авансу від позивача.

Сторони уклали договір 14.10.2011р. Позивач свої обов'язки щодо сплати авансу виконав у повному обсязі 15.10.2011р. що підтверджується приходно-касовим ордером № б/н від 15.10.2011р. на суму 78000 грн. Кінцева дата початку робіт згідно з умовами договору є 17.10.2011р. Датою закінчення робіт 21.11.2011р. Але, як зазначив позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, вказані в договорі роботи не були виконані, в узгоджені строки. Пунктом 7.2. договору та п. 5.2. додатку № 1 передбачено, що у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт, передбачених договором, підрядник (відповідач) сплачує штраф у розмірі 3000 грн. за кожний день порушення строків закінчення робіт. Пунктом 5.4. додатку № 1 передбачено, що у разі порушення вимог, передбачених п.п. 6.1.15. договору, підрядник (відповідач) сплачує замовнику (позивачу) штраф у розмірі 3000 грн. за кожний зафіксований випадок такого порушення.

Пунктом 7.13 договору передбачено, що у разі розірвання договору з ініціативи однієї сторони, сторона ініціатор сплачує іншій стороні штраф у розмірі 30% від суми договору, що не звільняє сторони від проведення взаємних розрахунків між собою, які мають походження із обов'язків за договором.

29.12.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом, який направлений за адресою, вказаною в договорі, з вимогами щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 117000 грн., нарахованих у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, та з пропозицією щодо узгодження кінцевих строків виконання робіт.

30.12.2011р. відповідач звернувся до позивача з телеграмою, у якій повідомив, що виконання договору від 14/10-11 неможливо у зв'язку з бездіяльністю позивача по усуненню перепон, які неодноразово були заявлені раніше, а також у зв'язку з відсутністю оплати за невиконані роботи. У разі неузгодження пропозицій наданих відповідачем, останній запропонував вважати договір розірваним. 04.01.2012р. Позивач через свого представника Директора ПП «ЦЮД «Православ'я» звернувся до відповідача з листом № 1/12, у якому були викладені: мотивована відмова у задоволенні вимог, викладених у телеграмі; суми штрафних санкцій за порушення обов'язків передбачених договором; попередження про проведення експертизи щодо якості виконаних відповідачем робіт. Вказаний лист було отримано відповідачем 06.01.2012р. 12.01.2012р. відповідач звернувся до позивача з телеграммою, у якій виклав прохання прибути на об'єкт будівництва для опосвідчення виконаних відповідачем робіт.

18.01.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача вмотивовану відмову в участі в опосвідченні робіт, посилаючись на те, що така процедура не передбачена договором, та запропонував підготувати акти виконаних робіт за встановленою формою КБ-2в, та надати документи, перелічені в п.6 додатку № 1 до договору від 14.10.2011р. Вказаний лист був отриманий відповідачем 27.01.2012р.

Таким чином, ОСОБА_1 просить визнати договір розірваним за згодою сторін з 30.01.2012р.; стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 40 500 грн. на користь позивача на підставі п. 7.13 договору; стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафу за порушення строку закінчення виконання підрядних робіт за договором у розмірі 309 000 грн.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму штрафу за порушення п. 6.1.15 договору у розмірі 207 000грн.; стягнути з відповідача на користь позивача суму відшкодування завданих матеріальних збитків у розмірі 95 000 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача суму відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 40% від розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи представника; стягнути з відповідача на користь позивача суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 80 000 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату і місце проведення засідання повідомлений належним чином, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності. У зазначеному клопотанні представник позивача зазначив, що підтримує позов у повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності, на підставі документів, які є у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату і місце проведення засідання повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи у його відсутності не надавав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до правил ст. 169, 224, 225 ЦПК України - заочно.

У зв'язку з неявкою сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в установлені строки.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем 14.10.2011р укладено договір підряду на будівництво житлового дома за адресою: АДРЕСА_2 у відповідності з яким відповідач прийняв на себе зобов'язання на свій риск, залученими силами виконати за завданням позивача частково із своїх матеріалів, частково із матеріалів позивача підрядні роботи з утеплення, штукатурки та фарбування фасаду за адресою АДРЕСА_2. У відповідності з означеним договором відповідач прийняв на себе зобов'язання в строк до 21.11.2011р. виконати роботи з утеплення, штукатурки фасаду об'єкту будівництва. Вартість робіт склала 135 000 грн.

Умовами договору передбачена сплата авансу на придбання матеріалів у розмірі 78 000 грн., який позивач повинен сплатити на протязі п'яти днів від дати підписання договору.

Позивач своєчасно виконав взяти на себе зобов'язання щодо сплати авансу, сплативши в касу відповідача 78 000 грн. готівковими коштами.

ТОВ «Мирстрой-Плюс» порушило строки виконання робіт, що підтверджується відповідними листами позивача до відповідача та телеграмами, надісланими ТОВ «Мирстрой - плюс» на адресу ОСОБА_1 Невиконання робіт в строки, узгоджені сторонами є істотним порушенням договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611, 612 ЦК України наслідком порушення зобов'язання є сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав обов'язок у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до умов договору (п.п. 7.2. договору п. 5.2. додатку № 1 до договору) у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт, передбачених договором, підрядник (відповідач) сплачує штраф у розмірі 3000 грн. за кожний день порушення строків закінчення робіт.

Відповідно до умов 3.3. договору, п. 91 ПКМУ № 668 від 01.08.2005р. «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, не зважаючи на вимоги позивача, не надав останньому акту виконаних робіт, таким чином факт порушення строків виконання робіт є доведеним. У зв'язку з цим, суд вважає що сума штрафних санкцій у розмірі 309 000 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 6.1.15. договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання не допускати захаращення будівельного майданчику, своєчасно виконувати прибирання будівельного сміття за виключенням матеріалів, які використовуються в технологічних процесах виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 5.4. додатку № 1 до договору в разі порушення п. 6.1.15 договору, підрядник (відповідач) має сплатити штраф в розмірі 3000 грн. за кожний зафіксований випадок такого порушення.

Як вбачається з матеріалів справи зафіксовано 69 порушень п. 6.1.15. договору, про що складено відповідні акти. Таким чином суд вважає за можливе стягнути з відповідача 207 000 грн. у вигляді штрафів за невиконання відповідачем обов'язків, передбачених п. 6.1.15 договору.

Відповідно до п. 7.13 договору у разі розірвання договору за ініціативою однієї із сторін, сторона, яка ініціювала розірвання договору зобов'язана сплатити іншій стороні штраф в розмірі 30% від суми договору, що складає 40 500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив на адресу позивача телеграму від 30.12.2011р, у якій виклав прохання вважати договір розірваним, здійснивши ініціювання процедури розірвання договору. Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума штрафу за ініціювання дострокової процедури розірвання договору у розмірі 40 500 грн.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, звернувшись до позивача з офертою щодо дострокового припинення договору, діяв згідно з приписами ст. 651 ЦК України та п. 10.2. договору.

Укладання, зміна, розірвання договорів є актом волевиявлення сторін договору. Сторони договору мають достатній об'єм правоспроможності для прийняття рішення щодо припинення договору. Суд вважає за недоцільним та вважає порушенням засад свободи договору прийняття ним рішення щодо дострокового розірвання договору замість сторін договору.

У зв'язку з цим позовні вимоги щодо визнання Договору розірваним з 31.01.2012р. за згодою сторін не підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У своїй позовній заяві позивач вказав, що роботи виконані відповідачем не відповідають вимогам якості. На підтвердження цього позивач надав дефектний акт від 25.12.2011р., який був виконаний будівельною компанією «Борбудінвест». Згідно з цим дефектним актом загальна вартість робіт з виправлення дефектів складає 37 132 грн.83коп.

Вказаний дефектний акт не відповідає вимогам ст. 58, 59 ЦПК України, щодо належності та допустимості доказів, оскільки є лише пропозицією, щодо встановлення вартості виконання будівельних робіт, які вказане підприємство може виконати з метою отримання прибутку. У зв'язку з цим, Позивачем, через свого представника 16.03.2012р. було надано клопотання щодо проведення судової інженерно - технічної експертизи.

Ухвалою від 23.03.2012р. клопотання було задоволено, та проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз.

31.05.2013р. Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок № 4286-12, яким було встановлено, що роботи виконані відповідачем не відповідають будівельним нормам і правилам та проекту; вартість відновлювальних робіт, які необхідно провести для виправлення дефектів складає 129 866 грн. 13 коп. Таким чином сума матеріальних збитків, завданих позивачу складає 129 866 грн. 13 коп.

Згідно з приписами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У своїй позовні заяві Позивач просить суд стягнути збитки завдані неякісним виконанням робіт у розмірі 95 000 грн 00 коп. Оскільки суд розглядає справи в межах заявлених вимог, а від Позивача не надійшло належним чином оформленої заяви, щодо збільшення суми компенсації завданих збитків, з Відповідача підлягає стягненню грошова сума у розмірі 95 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залучення свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У своїй позовні заяві позивач просить стягнути з відповідача суму відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 40% від розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи представника, посилаючись на Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" N 4191-VI від 20.12.2011р. Але у матеріалах справи немає доказів, якими було б підтверджено кількість часу, витраченого представником позивача на участь у справі, або інших належних та допустимих доказів, які містили данні про проведені витрати позивача, на правову допомогу. У зв'язку з цим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 40% від розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи представника, у якості компенсації витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, неправомірними діями та бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

В силу ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку пошкодженням здоров'я.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 зазначеної постанови Пленуму роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд з врахуванням роз'яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року» № 4, вивчивши матеріали справи, та виходячи із засад розумності ,виваженості та справедливості визнає необхідним зменшити розмір компенсації цієї шкоди до 1000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 3 219 грн., що підтверджується квитанцією, яка наявна в матеріалах справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 610, 611, 612, 623, 837, 1167 ЦК України, ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мирстрой -Плюс» про розірвання договору, стягнення суми штрафних санкцій за договором підряду на будівництво житлового будинку, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мирстрой-Плюс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд. 7 офіс 609, ЄДРПОУ 34590316) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) штрафні санкції за порушення строку виконання робіт у розмірі 309 000 грн. (триста дев'ять тисяч гривень); штрафні санкції за порушення п. 6.1.15 договору у розмірі 207 000 грн. (двісті сім тисяч гривень); суму відшкодування матеріальних збитків у розмірі 95 000 грн. (дев'яносто п'ять тисяч гривень), а разом 611 000 грн. (шістсот одинадцять тисяч гривень ).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мирстрой-Плюс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд. 7 офіс 609, ЄДРПОУ 34590316) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 грн. (одну тисячу гривень).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мирстрой-Плюс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд. 7 офіс 609, ЄДРПОУ 34590316) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) в рахунок відшкодування судових витрат 3 219 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень ).

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Є.А. Башмаков