Рішення

від 12.02.2014 по справі 919/675/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року справа № 919/675/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КП Чисте місто»

(99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані,1)

до комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської Ради

(99023, м. Севастополь, вул. Ген. Мельника,1-А)

про стягнення 188980,46 грн . ,

головуючий суддя: Щербаков С.О.

судді: Головко В.О.

Архипенко О.М.

За участю:

представників позивача - Шамрай Р.В., довіреність від 03.02.2014 ; - Краснобаєвої Н.В., довіреність б/н від 03.12.2013;

представника відповідача - не з`явися,

Суть спору :

12.06.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «КП Чисте місто» звернулось до господарського суду м. Севастополя із позовом до комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 131 760,88 грн.

Позовні вимоги із посиланням на статті 526, 530, 549, 610-611, 625 Цивільного кодексу України, статтю 173-175, 179-180, 193, 220, 222, 224, 226, 229-230 Господарського кодексу України, умови Договору №8-03/496 від 01.01.2013, мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати за надані послуги по вказаному договору, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована заборгованість на суму 126830,55 грн. та штрафні санкції на суму 4930,33 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2013 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.07.2013.

Відповідно до статті 77 ГПК України в судових засіданнях 04.07.2013, 25.07.2013 оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 25.07.2013 розгляд справи було продовжено на 15 днів до 27.08.2012.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи 15.08.2013 відкладався на 27.08.2013.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Севастополя №308 від 23.08.2013, у зв'язку із перебуванням судді Харченко І.А.. на лікарняному, відповідно до пункту 3.3 Рішення зборів суддів від 28.12.2010 був призначений повторний автоматичний розподіл справи №919/675/13.

За результатами автоматичного розподілу справа №919/675/13 передана до провадження судді Щербакову С.О.

Ухвалою суду від 27.08.2013 справу №919/675/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.09.2013.

Ухвалою суду від 18.09.2013 було прийнято заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором №8-03/496 від 01.01.2013 у розмірі 140558,93 грн. та штрафні санкції в розмірі 4930,33 грн., з яких: пеня за прострочення виконання зобов'язання за період з січня по квітень 2013 у розмірі 4108,61 грн., 3% річних в сумі 821,72 грн.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 14.10.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 07.11.2013 та відкладено розгляд справи на 04.11.2013.

Ухвалою суду від 04.11.2013 було прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до провадження та вирішено здійснювати розгляд зазначеної справи колегіально, у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя №464 від 11.11.2013 на виконання ухвали суду від 04.11.2013 визначено склад колегії суддів за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, за результатом якого у справі № 919/675/13 призначено наступний склад колегії суддів: головуючий - суддя Щербаков С.О., судді - Плієва Н.Г., Головко В.О.

Ухвалою 14.11.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів: головуючий - суддя Щербаков С.О., судді Плієва Н.Г., Головко В.О. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.12.2013.

Ухвалою від 20.12.2013 колегією суддів було прийнято до провадження заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи на 10.01.2014.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Севастополя №2 від 09.01.2014 у зв'язку із перебуванням суді Плієвої Н.Г. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів у справі №919/675/13, було замінено члена колегії суддю Плієву Н.Г. на суддю Архипенко О.М.

Ухвалою від 09.01.2014 справу прийнято до провадження колегією суддів: головуючий - суддя Щербаков С.О., судді Головко В.О., Архипенко О.М. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2014.

В судовому засіданні 03.02.2014 було прийнято заяву представника позивача від 03.02.2014 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 190980,46 грн., з яких: 178096,23 грн. основної заборгованості, 12884,23 грн. штрафні санкції та оголошено перерву до 12.02.2014.

Ухвалою від 12.02.2014 провадження у вказаній справі в частині вимог про стягнення суми заборгованості за договором №8-03/496 від 01.01.2013 в розмірі 2000,00 грн. було припинено.

У судове засідання 12.02.2014 з'явились представники позивача, які позовні вимоги з урахуванням збільшень підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні. Представник відповідача в судове засідання 12.02.2014 не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав через канцелярію суду письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника. Також, раніше представником були надані письмовий відзив (том 1, а.с. 27-29) та додаткові пояснення до відзиву (том 1, а.с. 72; том 2, а.с. 47-48; том 2, а.с. 59), в яких зокрема вказував, що спірний договір на його думку був укладений між сторонами в порядку ч.7 статті 181 ГК України в редакції, викладеної відповідачем в протоколі узгоджень до цього договору, де було передбачено те, що оплата за договором здійснюється за рахунок надходження від населення коштів оплати за обслуговування та утримання житлових будинків і прибудинкових територій (кварплати) по мірі надходження коштів від населення в рахунок оплати кварплати за відповідний період, а тому представник вважає, що строк такої сплати, а також штрафних санкцій не наступив. Крім того представник зазначав, що позивачем не враховані певні суми, а саме в розмірі 54745,18 грн., сплачені відповідачем в рахунок оплати спірної заборгованості, які серед іншого зазначені в наданому відповідачем уточненому контррозрахунку суми позовних вимог (том 2, а.с. 60-61).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установочними документами, через свого представника.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства організації.

Таким чином, відповідач - КП «РЕП №2» СМР не був позбавлений права направити до суду іншого представника для участі в даному судовому засіданні від імені підприємства.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, оскільки в аматеріалах справи наявний відзив відповідача, на думку колегії суддів, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 12.02.2014 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, судова колегія -

ВСТАНОВИЛА:

01.01.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Чисте місто» (Виконавець) та комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» (Споживач) було укладено договір №8-03/496 (далі - Договір) /том 1, а.с.9-11/, відповідно до пункту 2.1. якого, Виконавець за дорученням Споживача зобов'язується згідно графіку надавати послуги з вивезення (збору та перевезення) твердих побутових відходів (далі ТПВ) з житлових будинків, а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати зазначені послуги у відповідності з за встановленими тарифами, в строки та на умовах, визначених договором на підставі розпорядження НРДА м. Севастополя №588-р від 30.12.2011 «Про введення в дію рішення конкурсної комісії з визначення виконавця послуг зі збору та перевезення побутових відходів з території Нахімовського району міста Севастополя».

Відповідно до пункту 3.1 Договору, оплата за договором здійснюється Споживачем на підставі рахунку та акту надання послуг на розрахунковий рахунок виконавця №26003054800694 в СФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Севастополь, МФО 324935 не пізніше 10-го календарного числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги, виходячи з Додатку №1 до Договору. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що сторони підписують акти надання послуг наступним чином: Виконавець до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, складають акт у двох примірниках за надані послуги та направляють по пошті або вручають представнику Споживача. Споживач зобов'язаний на протязі п'яти днів з моменту отримання акту надання послуг, підписати його та один примірник акту повернути Виконавцю. У разі, якщо у вказаний строк акт не буде повернутий Виконавцю, сторони будуть вважати послуги, надані Виконавцем за Договором, прийнятими Споживачем без зауважень та в повному обсязі в не залежності від факту підписання акту надання послуг. Рахунки та акти надання послуг також можуть складатись Виконавцем подекадно (за кожні 10 днів).

Згідно п. 4.2.1.-4.2.2., 4.2.8. Договору, Споживач зобов'язується виконувати обов'язки, передбачені умовами Договору, вносити плату у встановлений договором строк у повному обсязі та зазначати у призначенні платежу: при оплаті послуг по рахунку - номер та дату рахунка-фактури, за яким здійснюється оплата, при оплаті за договором - номер та дату договору, за яки здійснюється оплата.

Виконавець в свою чергу, згідно п. 5.1.1., 5.2.1. Договору має право вимагати від Споживача своєчасної та повної оплати вартості Договору та зобов'язаний надавати послуги у відповідності з умовами Договору, вимогами законодавства про відходи, санітарних норм та правил, Правил надання послуг по вивезенню побутових відходів.

У пунктах 6.2.2.- 6.3. Договору визначено, що Виконавець несе відповідальність за невиконання зобов'язань, визначених Договором. Зобов`язання Виконавця при наданні послуг визнаються належним чином виконаними, невиконаними, а послуги - наданими ми неякісно, не в повному обсязі, з порушення строків надання, ненаданими у разі оформлення акта-претензії, визнання його сторонами та не усунення недоліків у строки, зазначені в акті-претензії.

Даний Договір набирає чинності з 01.01.2013 і діє до 31.12.2013. У разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна з сторін не заявить про намір припинити дію Договору або змінити його умови, Договорі є продовженим на наступний рік (пункт 9.1 Договору).

На виконання умов Договору на протязі 2013 року позивачем надавались послуги по вивезенню твердих побутових відходів з житлових будинків на загальну суму 190245,63 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.01.2013 № СФ-0012030, від 24.01.2013 № СФ-0012056, від 31.01.2013 № СФ-0016048, від 18.02.2013 № СФ-0016130, від 25.02.2013 № СФ-0016145, від 28.02.2013 № СФ-0016191, від 18.03.2013 № СФ-0016273, від 29.03.2013 № СФ-0016308, від 31.03.2013 № СФ-0016336, від 11.04.2013 № СФ-0016419 (том 1, а.с. 17-18), від 15.08.2013 №ОУ-018828 (том 1, а.с. 127), від 24.09.2013 №ОУ-019880, від 30.09.2013 №ОУ-020418 (том 1, а.с. 179), №№ОУ-019277 від 22.08.2013, ОУ-019451 від 31.08.2013 та ОУ-019717 від 12.09.2013 (том 2, а.с. 6-7), від 24.12.2013 №ОУ-023111, від 12.12.2013 №ОУ-022515 (том 2, а.с. 109). Зазначені акти підписані обома сторонами без зауважень та скріплені їх печатками, в зв'язку із чим в ході розгляду справи, позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог.

На підставі вказаних актів приймання-передачі робіт (надання послуг) позивачем відповідачеві виставлені відповідні рахунки для оплати наданих послуг, а саме: №СФ-0012056 від 24.01.2013 на суму 12803,19 грн.; №СФ-0012030 від 15.01.2013 на суму 14507,26 грн.; №СФ-0016048 від 31.01.2013 на суму 11173,06 грн.; №СФ-0016130 від 18.02.2013 на суму 11240,74 грн.; №СФ-0016145 від 25.02.2013 на суму 13290,63 грн., №СФ-0016191 від 28.02.2013 на суму 8901,76 грн., №СФ-0016273 від 18.03.12013 на суму 11660,30 грн., №СФ-0016308 від 29.03.2013 на суму 13885,25 грн., №СФ-0016336 від 31.03.2013 на суму 15639,98 грн., №СФ-0016419 від 11.04.2013 на суму 13728,38 грн. (том 1, а.с. 13-16), №СФ-0016890 від 15.08.2013 на суму 13728,38 грн. том 1, а.с. 126), №СФ-0018065 від 30.09.2013 на суму 13728,38 грн., №СФ-0016995 від 24.09.2013 на суму 13728,38 грн. (том 1, а.с. 180), №СФ-0016914 від 22.08.2013 на суму 13728,38 грн., №СФ-0016936 від 31.08.2013 на суму 13728,38 грн., №СФ-0016972 від 12.09.2013 на суму 13728,38 грн, №СФ-0018100 від 11.10.2013 на суму 13728,38 грн., №СФ-0018114 від 22.10.2013 на суму 13728,38 грн., №СФ-0018122 від 31.10.2013 на суму 1728,38 грн. (том 2, а.с. 4-5), №СФ-0018250 від 12.12.2013 на суму 6168,05 грн., №СФ-0018285 від 24.12.2013 на суму 8383,81 грн., №СФ-0018302 від 31.12.2013 на суму 7678,08 грн. (том 2, а.с. 108).

Відповідачем в свою чергу надані позивачем послуги за спірним договором були сплачені лише частково, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень (том 1, а.с. 135-161; 170-172; том 2, а.с. 36,38, 51-54).

На думку позивача, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг за спірним договором належним чином не виконував та не сплачував в повному обсязі вартість наданих йому послуг, в зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті основної суми заборгованості, яка з урахуванням останньої прийнятої судом заяви позивача про збільшення позовних вимог складає в загальному розмірі 190980,46 грн.

Зазначене стало підставою звернення позивача до суду із відповідними вимогами.

Ухвалою суду від 12.02.2014 провадження у справі в частині вимог про стягнення суми заборгованості за договором №8-03/496 від 01.01.2013 в розмірі 2000,00 грн. припинено у зв`язку із її погашенням під час розгляду справи.

Отже, справа розглядається в частині вимог про стягнення суми заборгованості за договором №8-03/496 від 01.01.2013 в розмірі 188980,46 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як встановлено судом, 01.01.2013 між сторонами у справі укладено договір № 8-03/496, предметом якого надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів з житлових будинків, який за своєю правовою природою та ознаками є договором про надання послуг.

Цей Договір не визнаний судом недійсним та є чинним на теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України, встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач зобов'язався відповідно до п.4.2.3. договору, своєчасно в повному обсязі сплачувати вартість послуг за цим Договором, однак зазначений обов'язок не виконав, та не сплатив у повному обсязі заборгованість за надані позивачем послуги, яка станом на момент звернення позивача до суду з позовом згідно з уточненого розрахунку вартості ціни позову (том 2, а.с. 104-106) з урахуванням ухвали про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 2000,00 грн., встановить 176096,23 грн.

Однак, відповідач не надав суду доказів погашення спірної заборгованості за Договором у розмірі 176096,23 грн, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, колегією суддів встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за договором №8-03/496 від 01.01.2013 на загальну суму - 176096,23 грн.

Враховуючи те, що оплата позивачу за надані послуги є обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги у розмірі 176096,23 грн.

Судова колегія не приймає до уваги твердження відповідача стосовно того, що спірний договір на його думку був укладений між сторонами в порядку ч.7 статті 181 ГК України в редакції, викладеної відповідачем в протоколі узгоджень до цього договору, де було передбачено те, що оплата за договором здійснюється за рахунок надходження від населення коштів оплати за обслуговування та утримання житлових будинків і прибудинкових територій (кварплати) по мірі надходження коштів від населення в рахунок оплати кварплати за відповідний період, а тому представник вважає, що строк такої сплати, а також штрафних санкцій не наступив, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 6 статті 181 Господарського кодексу України, у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

У частині 8 статті 181 названого Кодексу зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, зокрема неодержання на оферту акцепту, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як вбачається з матеріалів справи, та з наданих пояснень представників сторін, позивачем з його боку був підписаний лише спірний договір, однак протокол розбіжностей, в редакції запропонованій відповідачем ним не був підписаний.

Згідно п. 10.4 Договору, сторони обумовили, що даний Договір з невід`ємними додатками, складений при повному розумінні сторонами предмету даного договору та замінює будь яку іншу угоду, укладену в усній або письмовій формі.

При цьому, відповідачем не було враховано, що якщо одна із сторін ухиляється від укладення договору, то вказаний спір може бути вирішено відповідно до вимог ст. 187 Господарського кодексу України і предметом такого спору може бути зобов'язання сторони до укладання договору. Проте спонукання до укладання договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування (у тому числі державного замовлення) який видано компетентним органом.

У разі ухилення суб'єкта господарювання від оформлення договору, що ґрунтується на державному замовленні або укладення якого є для нього обов'язковим через пряму вказівку закону, господарський суд за позовом іншої сторони виносить рішення про спонукання до укладення договору чи про його укладення на певних умовах.

У тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єктів господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладення через пряму вказівку закону, спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору (в межах річного строку, визначеного ч.1 ст.182 Господарського кодексу України).

Також, відповідачем не було враховано, що статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім цього, згідно приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у встановлених договором або актом цивільного законодавства межах, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

А отже, оскільки спірний договір є чинним, при його підписанні сторони погодили усі умови, в тому числі щодо сплати за надані послуги, тому в даному випадку сторони повинні неупередженно виконувати умови цього договору, що також відповідає положенням Цивільного кодексу України.

Посилання представника відповідача на наявність відмітки про претензію в актах №№ОУ-019277 від 22.08.2013, ОУ-019451 від 31.08.2013 та ОУ-019717 від 12.09.2013 є не спроможними, оскільки всупереч статті 526 ЦК України здійснені не в порядку встановленому п. 7.2.-7.3. спірного Договору, а тому виставлені на підставі вказаних актів рахунки №СФ-0018114 від 22.10.2013 на суму 13728,38 грн., №СФ-0018122 від 31.10.2013 на суму 1728,38 грн. (том 2, а.с. 4-5) повинні бути сплачені відповідачем у встановлені строки та розмірі.

Судова колегія також не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не враховані певні суми, сплачені відповідачем в рахунок оплати спірної заборгованості, які серед іншого зазначені в наданому відповідачем уточненому контррозрахунку суми позовних вимог, оскільки з платіжних доручень №№1019 від 18.10.2013 на суму 173,06 грн., 1040 від 22.10.2013 на суму 2000,00 грн., 1059 від 24.10.2013 на суму 2000,00 грн., 1061 від 25.10.2013 на суму 2000,00 грн., 1065 від 28.10.2013 на суму 1000,00 грн., 1075 від 29.10.2013 на суму 2600,00 грн., 1077 від 30.10.2013 на суму 2350,00 грн., 1079 від 30.10.2013 на суму 1000,00 грн., 1081 від 31.10.2013 на суму 1500,00 грн., 1084 від 01.11.2013 на суму 1100,00 грн., 1092 від 05.11.2013 на суму 2250,00 грн., 1090 від 05.11.2013 на суму 1350,00 грн., 1091 від 05.11.2013 на суму 350,00 грн., 1093 від 06.11.2013 на суму 900,00 грн., 1094 від 06.11.2013 на суму 600,00 грн., 1095 від 06.11.2013 на суму 750,00 грн., 1100 від 07.11.2013 на суму 1300,00 грн., 1099 від 07.11.2013 на суму 700,00 грн., 1104 від 08.11.2013 на суму 750,00 грн., 1106 від 08.11.2013 на суму 300,00 грн., 1107 від 11.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1113 від 12.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1122 від 14.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1118 від 13.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1128 від 15.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1133 від 15.11.2013 на суму 1000,00 грн., 1137 від 18.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1146 від 19.11.2013 на суму 2700,00 грн., 1157 від 19.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1160 від 20.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1175 від 21.11.2013 на суму 2000,00 грн., 1185 від 22.11.2013 на суму 1072,12 грн. вбачається що в призначенні платежу відповідачем були зазначені рахунки, які виставлялись у 2012 році.

У той же час, предметом даного спору є стягнення заборгованості за надані послуги по спірному договору, укладеному 01.01.2013 року, тобто зазначене свідчить про те, що вищевказані платежі за 2012 рік не відносяться до спірного договору, який є предметом даного спору, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів сплати спірної заборгованості.

Крім того, як вже раніше зазначалось, пунктом 4.2.8 Договору був встановлений обов`язок відповідача щодо необхідності зазначення у призначенні платежу: при оплаті послуг по рахунку - номер та дату рахунка-фактури, за яким здійснюється оплата, при оплаті за договором - номер та дату договору, за який здійснюється оплата.

Також, враховуючи допущене відповідачем прострочення виконання обов'язку щодо здійснення оплати наданих послуг за спірним договором, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 12884,23 грн., з яких: пеня у розмірі 10497,37 грн. та 3% річних у розмірі 2386,86 грн.

Відповідно до положень ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу частини другої статті 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 217 ГК України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.1.1. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати за послуги Споживач сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми платежів за кожен день прострочення, але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Статтею 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Також, відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо сплати за отримані ним послуги, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за спірним договором у період з січня 2013 по жовтень 2013 судова колегія визнала його вірним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 10497,37 грн.

Також, позивачем заявлялись вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 2386,86 грн.

Згідно частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судова колегія дійшла висновку про те, що він є вірним, а тому підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 10497,37 грн. та 3% річних в сумі 2386,86 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю а саме в розмірі 188980,46 грн., з яких: основна сума заборгованості в розмірі 176096,23 грн., пеня в розмірі 10497,37 грн. та 3% річних - 2386,86 грн.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача у розмірі 3819,61 грн.

Щодо посилання позивача про необхідність покладення на відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 7000,00 грн, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) надано визначення, зокрема, наступних термінів: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

За приписами статей 13-15 Закону, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар (частина перша статті 30 Закону).

Вищевикладене свідчить, що наданням послуг адвоката у господарському судочинстві є представництво клієнта, яке виникає на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного саме між клієнтом та адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням), а витратами з оплати послуг адвоката є гонорар, сплачений замовником (клієнтом) на користь виконавця вказаного договору (адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії свідоцтва про право на занняття адвокатською діяльністю №222 від 21.07.2011, Шамрай Роман Віталійович, який одночасно є представником в даній справі, має право на заняття адвокатською діяльністю. (том 2, а.с. 43).

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В обґрунтування свого клопотання про покладення на відповідача понесених витрат на послуги адвоката, позивач посилається на укладений 02.04.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична контора «Шамрай, Фісак і партнери» (Виконавець) та ТОВ «КП Чисте місто» (Замовник) договір про надання юридичних послуг №01/13 (далі - Договір №01/13).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №01/13 за завданням Замовника Виконавець зобов'язується надати адвоката для надання послуг по правовому супроводженню справ у господарському суді міста Севастополя, в яких Замовник виступає як позивач із заявою до КП «РЕП №2» про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг №8-03/495 від 01.01.2012, №8-03/496 від 01.01.2013 та №8-03/823 від 01.01.2013.

Вартість послуг за Договором склала 5000,00 грн (пункт 2.1 Договору №01/13, в редакції Додаткової угоди №1 від 02.08.2013 до Договору №01/13).

Також, в ході розгляду справи представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання адвокатських послуг №03/13 від 02.04.2013, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична контора «Шамрай, Фісак і партнери» (Замовник) та адвокатом Шамрай Романом Віталійовичем (Виконавець) (далі - Договір №03/13), за умовами якого Виконавець зобов'язується надати адвокатські послуги, а саме правове супроводження справ у господарському суді міста Севастополя, в яких ТОВ «КП Чисте місто» виступає в якості позивача з вимогами до КП «РЕП №2» про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг №8-03/495 від 01.01.2012, №8-03/496 від 01.01.2013 та №8-03/823 від 01.01.2013.

Згідно з пунктом 2.1 Договору №03/13, в редакції Додаткової угоди №1 від 02.08.2013 до цього Договору, Замовник зобов'язується оплатити послуги Виконавця у розмірі 5000,00 грн. зокрема, у справі про стягнення суми боргу за договором про надання послуг від 01.01.2013 №8-03/496 в розмірі 2000,00 грн. (який є предметом розгляду у даній справі).

Крім того, представник позивача надав копію договору про надання адвокатських послуг №07/13 від 24.12.2013, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Чисте місто» (Замовник) та адвокатом Шамрай Романом Віталійовичем (Виконавець) (далі - Договір №07/13), за умовами якого Виконавець зобов'язується надати адвокатські послуги, а саме правове супроводження справи №919/675/13 у господарському суді міста Севастополя, в яких ТОВ «КП Чисте місто» виступає в якості позивача з вимогами до КП «РЕП №2» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №8-03/496 від 01.01.2013 (том 2, а.с. 112).

У пункті 2.1. Договору №07/13 обумовлено, що замовник зобов'язується сплатити послуги Виконавця, зазначені у п.1.1. цього Договору, в розмірі 5000,00 грн. на протязі 10 банківських днів з моменту підписання даного Договору.

На підтвердження понесених витрат по оплаті правової допомоги та фактичного отримання гонорару у розмірі 7000,00 грн. адвокатом Шамрай Романом Віталійовичем позивачем надано платіжне доручення від 30.04.2013 №7851 (том 2, а.с. 41), відповідно до якого позивач перерахував на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична контора «Шамрай, Фісак і партнери» суму коштів у розмірі 5000,00 грн, як оплату за Договором №01/13 та видаткові касові ордери від 06.08.2013 на суму 2000,00 грн. та від 27.12.2013 на суму 5000,00 грн. (том 2, а.с. 42, 113).

За таких обставин, оскільки наявні докази, які підтверджують фактичне отримання від позивача гонорару адвокатом Шамрай Романом Віталійовичем у розмірі 7000,00 грн. в якості оплати послуг адвоката у цій справі, тому судова колегія вважає за необхідне покласти зазначені витрати на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської Ради (вул. Генерала Мельника, 1-А, м. Севастополь, 99023; ЄДРПОУ 22287686) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КП Чисте місто» (вул. М. Геловані, 1, м. Севастополь, 99040; ЄДРПОУ 32117462) суму заборгованості за договором №8-03/496 від 01.01.2013 у розмірі 179444,14 грн. (сто сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок чотири грн. 14 коп.), з яких: основна сума заборгованості в розмірі 188980,46 грн . (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят грн.. 46 коп.), з яких: основна сума заборгованості в розмірі 176096,23 грн., пеня в розмірі 10497,37 грн. та 3% річних - 2386,86 грн.

3. Стягнути з комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської Ради (вул. Генерала Мельника, 1-А, м. Севастополь, 99023; ідентифікаційний код 22287686) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КП Чисте місто» (вул. М. Геловані, 1, м. Севастополь, 99040; ЄДРПОУ 32117462) судові витрати у розмірі 10819,61 грн. (десять тисяч вісімсот дев`ятнадцять грн. 61 коп.), з яких: 3819,61 грн. - сума судового збору та витрати по сплаті послуг адвоката - 7000,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 17.02.2014.

Головуючий суддя C.О.Щербаков

Суддя В.О. Головко

Суддя О.М. Архипенко

919/675/13/3814/14