Рішення

від 19.02.2014 по справі 0426/13745/2012

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0426/13745/2012

Провадження № 2/0182/117/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.02.2014 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

за участю секретаря Скоробогатової А.О.

представника позивача Кущ С.Д.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом Приватного підприємства „Таврія" до ОСОБА_3, Фермерського господарства „Скорук Максим Анатолійович", Управління Держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровська обласна земельна агенція", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації, визнання продовженим договору оренди землі, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 26.03.2012 року, укладеного між Фермерським господарством „Скорук Максим Анатолійович" і ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 26.03.2012 року, укладеного між Фермерським господарством „Скорук Максим Анатолійович" і ОСОБА_3, визнати продовженим договір оренди між ПП „Таврія" та ОСОБА_3 та вчинення певних дій.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне. 08.02.2007 року між ПП „Таврія" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 7,4308 га., б/н, терміном на п"ять років. Про що вчинено в Державному реєстрі земель запис від 23.03.2007 року. З урахуванням положень ч.6 ст.33 Закону України „Про оренду землі" та ст.764 ЦК України, договір оренди земельної ділянки вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто строк договору оренди землі спливає 23.03.2017 року. Однак, 27.03.2012 року Відділом Управління Держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області було проведено дії з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки б/н від 26.03.2012 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством „Скорук Максим Анатолійович". А 07-08 травня 2012 року третя особа ТОВ „Дніпропетровська ОЗА" проводила закріплення межовими знаками меж земельних ділянок часток (паїв) в натурі на місцевості зі складанням відповідного акту. Вважає, що договір оренди між Фермерським господарством „Скорук Максим Анатолійович" і ОСОБА_3 слід визнати недійсним, оскільки дана земельна ділянка знаходилась в оренді в ПП „Таврія". Крім того, у відповідачів немає Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Тому договір оренди між Фермерським господарством „Скорук Максим Анатолійович" і ОСОБА_3 слід визнати недійсним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, згідно наданих суду письмових пояснень на стор.84-87

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечує, оскільки вважає, що ПП „Таврія" немає ніякого відношення до договору оренди між нею та ФГ „Скорук М.А.". Даний договір від 26.03.2012 року зареєстрований 27.03.2012 року у встановленому законом порядку, на сьогоднішній день є чинним. Умови вищевказаного договору оренди її повністю задовольняють, підстав для визнання його недійсним немає, орендну плату від орендаря отримала. Вважає, що ПП „Таврія" є сторонньою особою, яка немає права брати участь у справі про визнання правочину недійсним, так як не є стороною договору, законні права та інтереси якої ними не порушені (а.с.40, 64).

Представник Фермерського господарства „Скорук М.А." в судовому засіданні проти задоволення позову категорично заперечувала, згідно наданих нею заперечень на аркушах справи № 53-55, 66-68.

Представник Управління Держземагентства у Нікопольському районі Дніпропетровської області надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позову просив відмовити (а.с.105).

Представник ТОВ „Дніпропетровська обласна земельна агенція" у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Вислухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка, площею 7, 4308 га, розташована в с.Новософіївка (пай № 575), цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 166563, виданого 03.03.2006 року на ім'я ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації № 85-р-05 від 02.02.2005 року (а.с.62). Як вбачається з акту відновлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 166563 від 03.03.2006 року, межі земельної ділянки встановлено (а.с.72), земельній ділянці присвоєно кадастровий номер № 1222984500:01:001:0085 (а.с.62, 72). 08.02.2007 року між ПП „Таврія" та ОСОБА_3 був укладений Договір оренди земельної ділянки, загальною площею 7, 4308 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на п'ять років (а.с.7). Договір зареєстрований у Нікопольському відділі ДРФ центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2007 року за № 040712500089. Строк договору закінчився 23.03.2012 року. Не маючи наміру продовжувати договір оренди землі з ПП „Таврія", ОСОБА_3 надіслала ПП „Таврія" заяву з проханням після збору врожаю не займати земельну ділянку, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 166563 (а.с.56). Ця заява була отримана ПП „Таврія" 15.08.2011 року вхід. № 47 (а.с.56). Позивач в обґрунтування позову додав до позову лист-повідомлення від 10.02.2012 року № 27, згідно якого ОСОБА_3 повідомлялась про переважне право позивача на укладення договору оренди на новий строк та намір скористатись своїм переважним правом, про що надсилався проект додаткової угоди (а.с.27). Однак доказів отримання ОСОБА_3 вказаного листа-повідомлення та проекту додаткової угоди позивач суду не надав. Крім того, в матеріалах справи існують копії службових записок ОСОБА_5 на ім"я директора ПП „Таврія" Москаленко від 14.11.2011 року та 11.07.2011 року, в яких вона повідомляє про те, що 18-19 пайовиків, серед яких і ОСОБА_3, відмовились від укладання договорів оренди з ПП „Таврія", посилаючись на те, що вони мають намір укласти договір оренди своїх земельних ділянок з іншою особою (а.с.35, 99). Тому посилання позивача на те, що ОСОБА_3, не надавши заперечень на лист-повідомлення, погодилась на продовження оренди земельної ділянки є безпідставними. 26.03.2012 року ОСОБА_3 уклала договір оренди спірної земельної ділянки із Фермерським господарством „Скорук М.А." (а.с.57, 58). Зазначений договір 27.03.2013 року був зареєстрований у відділі Держземагентства у Нікопольському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.03.2012 року за № 122290004004088.

Враховуючи викладене, суд вважає, що, оскільки згоди ОСОБА_3 на продовження договору оренди з ПП „Таврія" не було, що підтверджується заявою - попередженням Орендодавця (а.с.56), заздалегідь направленою на ПП „Таврія", та укладенням договору оренди із іншим орендарем, то посилання позивача на положення статті 33 Закону України „Про оренду землі", яке передбачає випадки продовження орендарем користування земельною ділянкою за відсутності заперечення-повідомлення орендодавця в місячний строк після закінчення договору оренди про заперечення у поновленні договору оренди землі як мовчазну згоду на його поновлення, є безпідставними.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст.41 Конституції України гарантує громадянину право розпоряджатися своєю власністю.

Посилання позивача на знаходження земельної ділянки у загальному масиві та незаконність складання акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який є невід'ємною частиною договору, не може бути прийнято до уваги, оскільки доказів того, що суміжні власники уповноважували його представляти їх інтереси при визначенні меж земельної ділянки, в тому числі оспорювати їх встановлення, суду не представлені. Сама незаконність складання акту визначення меж земельних ділянок, на яку позивач вказує, посилаючись на ст.15 Закону України „Про оренду землі" та як на підставу визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Фермерським господарством „Скорук М.А." і ОСОБА_3, стороною якого позивач не є, не порушує права позивача, а тому підстав для задоволення вимог про визнання недійсності договору та скасування його державної реєстрації немає.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.15, 20, 33, 35 Закону України „Про оренду землі", -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Приватного підприємства „Таврія" до ОСОБА_3, Фермерського господарства „Скорук М.А.", Управління Держземагенства у Нікопольському районі Дніпропетровської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровська обласна земельна агенція", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал