Постанова

від 19.02.2014 по справі 905/6761/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.02.2014 справа №905/6761/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; Квашнін М.О., за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від 05.12.2013 р. (підписано 06.12.2013р.) у справі№ 905/6761/13 (суддя Кучерява О.О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІПС РАЙЗ", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", м. Донецьк простягнення заборгованості в розмірі 93 954,30 грн., з яких сума основного боргу 68 830,99 грн., пеня в розмірі 25 123,31 грн. В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІПС РАЙЗ", м.Харків (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", м.Донецьк (Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 93 954,30 грн., з яких сума основного боргу 68 830,99 грн., пеня в розмірі 25 123,31 грн.

В процесі розгляду справи, позивачем в порядку ст. 22 ГПК України було зменшено суму позовних вимог в частині стягнення пені до розміру 4 884,51грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.12.2013р. провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 66 031,36 грн. припинено, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 319,73грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те що, на дату порушення провадження у справі - 26.09.2013р. у нього була відсутня жодна заборгованість перед позивачем, а отже суд першої інстанції повинен був не припиняти провадження у справі, а відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, поклавши на останнього відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2014р. розгляд справи відкладався на 17.02.2014р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника позивача, що не скористався правом на участь в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2012р. між сторонами був укладений договір інтернет-еквайрингу №13870081 (далі - Договір), відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання приймати на своєму сайті в оплату товарів, робіт чи послуг в якості рівноцінного засобу оплати платіжні картки платіжних систем Visa International та MasterCard Worldwide, а відповідач - забезпечувати проведення переказу грошових коштів в національній валюті на користь позивача в порядку та на умовах, передбачених договором.

Угодою від 07.09.2012р. (далі - Угода) зазначений договір було розірвано, а п. 2 встановлено, що сторони станом на 15.08.2012р., проводять звірку взаємних зобов'язань, не враховуючи суму транзакцій, які на даний момент оскаржуються зі сторони МПС. Звірка оформлюється відповідним актом. За наслідками підписання акту, сторона в бік якої складеться від'ємне сальдо розрахунків, зобов'язана до 14 вересня здійснити необхідні розрахунки (а.с. 16).

Отже зазначеною Угодою сторонами змінений порядок розрахунків за Договором.

Відповідачем 31.07.2013р. був отриманий від позивача, підписаний з боку останнього акт звірки зобов'язань від 29.07.2013р. за Договором, за змістом якого станом на день складання акту у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 68 830,99грн. (а.с. 30).

Зазначений акт з боку відповідача не підписаний.

З урахуванням того, що вищезазначена Угода підписана у 2012 році, а акт звірки направлений позивачем в липні 2013 року, судова колегія вважає, що строк виконання грошового зобов'язання за змістом п.2 Угоди не встановлено через відсутність зазначення року в даті "14 вересня".

Як вбачається з наявного в матеріалах справи меморіального ордеру № 310, відповідачем 17.09.2013р. було оплачено суму основної заборгованості в розмірі 66 031,36 грн. (а.с. 69).

В матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків від 01.10.2013р., яким підтверджено факт виконання сторонами своїх обов'язків за Договором в повному обсязі.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже оскільки в порядку ст. 530 ЦК України позивач із відповідною вимогою щодо виконання відповідачем свого обов'язку за спірним Договором не звертався, доказів такого звернення матеріали справи не містять та сторонами не надано, судова колегія вважає, що на час звернення з позовом до суду право позивача не було порушеним.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Разом з тим, як вбачається з п. 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", припинення провадження у справі на підставі норм п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких підстав судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 66 031,36 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки право позивача на момент звернення до суду не було порушено.

Разом з тим, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції вірним щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4 884,51 грн., оскільки право позивача не було порушеним, а отже й підстав до нарахування штрафних санкцій за спірним Договором не має.

Щодо висновку суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу, то оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено то й витрати на правову допомогу відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача, судова колегія також вважає його вірним та обґрунтованим.

Суд першої інстанції, припиняючи провадження в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 66 031,36 грн., вдався до аналізу правовідносин сторін за Договором №13870081 від 03.02.2012р., але не дослідив, чи є право позивача порушеним, за захистом якого звернувся останній, внаслідок чого неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по справі.

Отже рішення суду в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 66 031,36 грн. боргу, а також розподілу судових витрат підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права, в цій частині слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 66 031,36 грн. боргу слід відмовити.

В частині відмови у задоволенні решти позовних вимог рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на позивача, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2013 р. у справі №905/6761/13 скасувати в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", м. Донецьк 66 031,36 грн. боргу та розподілу судових витрат.

Прийняти в скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС РАЙЗ", м. Харків 66 031,36 грн. боргу - відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2013 р. у справі №905/6761/13 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС РАЙЗ" (61023, м.Харків, вул. Динамівська, 3-М, код ЄДРПОУ 36986995) на користь Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2-а, код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС