Ухвала

від 12.02.2014 по справі 809/3429/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 876/567/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орка» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулась до суду із поданням в порядку ст. 183-3 КАС України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орка» ( далі - ТзОВ «Орка») податкового боргу в сумі 4249,87 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року подання задоволено повністю.

28 листопада 2013 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено окрему ухвалу, яку направлено начальнику Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, якою зобов'язано розглянути питання про притягнення до відповідальності головного державного інспектора юридичного відділу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області Аннюк Мар'яни Михайлівни.

Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала винесена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність відомостей про засоби зв'язку із засновниками та керівником ТзОВ «Орка».

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання пеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.

Виносячи окрему ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог ст. 183-3 КАС України подання подається до суду у письмовій формі та повинно містити, серед іншого, найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені ч.1 цієї статті. Для усунення такого недоліку подання залишено без руху і надано строк на усунення недоліків. Проте, в порушення вказаних вимог, заявником не зазначено номер засобу зв'язку відповідача та чи такий номер засобу зв'язку відомий, чим унеможливило належне повідомлення сторони про час і місце розгляду подання. Крім того, досліджуючи надані суду матеріали реєстрації відповідача платником податку, встановлено, що відповідачем в заяві для реєстрації платником податків від 24.03.2004 року зазначено номер службового телефону керівника ТзОВ «Орка», а у зверненні відповідача до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 06.06.2008 року наявна інформація про засоби зв'язку із ТзОВ «Орка».

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року, єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частини 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року вказують, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи (а.с. 53-54) відсутні будь-які відомості про засоби зв'язку із відповідачем, а тому заслуговують на увагу посилання позивача на об'єктивну неможливість надати таку інформацію.

Колегія суддів не бере до уваги висновки суду першої інстанції про можливість з'ясування засобів зв'язку із звернень відповідача до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську у 2008 році та реєстраційній заяві від 2004 року, оскільки такі дані не містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, судові повідомлення, направлені на вказану в реєстрі адресу відповідача повертаються, що свідчить про зміну місцезнаходження відповідача і його засобів зв'язку (а.с. 9,12, 44-45, 50-51, 96-97).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

З врахуванням вищевикладеного, дії позивача не порушують норми чинного законодавства, затягування судового процесу відбулось не з вини податкового органу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи та надав їм неналежну правову оцінку, а відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.195,197,199,202,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити.

Скасувати окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року в адміністративній справі №809/3429/13-а.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.І.Мікула

Д.М.Старунський