Ухвала

від 12.02.2014 по справі 809/3002/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 876/549/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верстати і технології» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000622204 та №0000612204 від 16.08.2013 року,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верстати і технології» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000622204 та №0000612204 від 16.08.2013 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області №0000622204 та №0000612204 від 16.08.2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки в результаті проведеної Івано-Франківською ДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Альфа і К» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року встановлено порушення вимог Податкового та Цивільного Кодексів. Згідно ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Положення статей 207 та 208 ГК України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Таким чином, у результаті порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), укладені договори мають протиправний характер. А такі правочин по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, протирічать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Верстати і технології» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Альфа і К» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 874/09-15-2204/32873561 від 06 серпня 2013 року.

В ході проведення позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Верстати і технології» встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 79088 грн., в тому числі 2 кв. 2011 року в сумі 79088 грн. та встановлено його заниження податку на додану вартість всього у сумі 71290 грн., в тому числі липень 2011 року - 20446 грн., за вересень 2011 року - 2967 грн., жовтень 2011 року - 33937 грн.. травень 2012 року - 13940 грн.

На підставі акта перевірки № 874/09-15-2204/32873561 від 06 серпня 2013 року ДПІ в м. Івано-Франківську було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000622204 та № 0000612204 від 16.08.2013 року.

Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредиту звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзацом 1 пункту 198.6 Кодексу, встановлено що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що одним із постачальників ТзОВ «Верстати і технології» в період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року було ТОВ «Альфа і К», предметом поставки були ТМЦ (станки).

ТзОВ «Верстати і технології» придбало у ТОВ «Альфа і К» згідно договору купівлі-продажу від 01.05.2011 року № 0105 товарно-матеріальні цінності на загальну суму 412636 грн. в тому числі ПДВ 68772,67 грн. (а.с. 64).

В податковому обліку податок на додану вартість по даних операціях включено до складу податкового кредиту в сумі 68772,67 грн. з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків декларації з податку на додану вартість, Додаток № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту і розрізі контрагентів» в розділ 2 «Податковий кредит» та Реєстр отриманих та виданих податкових накладних Розділ 1 «отримані податкові накладні» у відповідних звітних періодах.

З матеріалів справи вбачається, що транспортні послуги по перевезенню станків здійснювало підприємство ПП «Іва-Транс».

В матеріалах справи наявна видаткова накладна № 200 від 03 травня 2011 року (а.с. 65), рахунок-фактура № 03051 від 03 травня 2011 року та податкова накладна видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-К» (а.с. 67).

Дані первинні документи оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно свідоцтва серії АОО № 511827 (а.с. 68) судом встановлено, що ТзОВ «Альфа-К» зареєстровано юридичною особою 13.08.2008 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області та присвоєно код 35817379.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що покликання на пояснення посадових осіб та результати суб'єктивної оцінки певних даних фірми постачальника ТОВ «Альфа і К» жодним чином не спростовують даних господарських операцій належно зафіксованих у первинних бухгалтерських документах. Крім цього, дійсність господарської операції з придбання товарно-матеріальних цінностей прослідковується по ланцюгу постачання, а саме облікуванням таких цінностей та їх відображення у бухгалтерському обліку ТзОВ «Верстати і Технології».

Також в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт по ремонту придбаного обладнання (а.с.70-75), заключення Івано-Франківської торгово-промислової палати про проходження товару № ВПК - 317, № ВПК - 318 та № ВПК - 319 від 27.05.2011 року (а.с. 76),

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому придбані станки було реалізовано ЗАО «Проммашсервіс» (Росія) згідно договору № 11/05 від 11 травня 2011 року. (а.с.79). Реальність товарної операції підтверджується митними деклараціями (а.с. 83-92).

Колегія суддів приходить до висновку, що твердження податкового органу про нікчемність в силу ст.228 ЦК України договору, укладеного позивачем з ТзОВ «Альфа-К», у зв'язку з нікчемністю договору про поставку товарів між ТзОВ «Верстати і технології» та ТзОВ «Альфа-К», вірно відхилені судом першої інстанції, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях без підтвердження належними доказами.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідачем таких доказів надано не було.

Таким чином, підстав для визнання нікчемним укладеного між позивачем та ТзОВ «Альфа-К» правочину у податкового органу не було.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року у справі № 809/3002/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.І.Мікула

Д.М.Старунський