Рішення

від 17.02.2014 по справі 926/1275/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. Справа № 926/1275/13.

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Київського національного торгово-економічного університету в особі Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 113705,00 грн.

Суддя І.В. Марущак

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги від 24.01.2014 р.

Від відповідача - Кирилюк М.В., довіреність від 17.09.2013 р., Чорненька В.Г., довіреність від 24.12.2013 р.

Від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київського національного торгово-економічного університету в особі Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань по договору на виконання ремонтно-будівельних робіт №14 від 05.07.2013 р. в загальній сумі 113705,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виконання ремонтно-будівельних робіт №14 від 05.07.2013 р., в частині оплати за виконані роботи.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.12.2013 р. Ухвалами розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою від 27.01.2014 р. замінено відповідача по справі Чернівецьке вище професійне училище Київського національного торгівельно-економічного університету на належного відповідача - Київський національний торгово-економічний університет в особі Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету та залучено до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівці. Ухвалою від 07.02.2014 р. відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 17.02.2014 р., відповідача зобов'язано надати відзив на позов, копії платіжних доручень із доказами їх здачі в казначейство, третю особу - відзив на позов та докази в його обґрунтування, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 17.02.2014 р. представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила. У запереченні на позов позовні вимоги заперечує. Також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки третьою особою подано заперечення на позов, в попередньому судовому засіданні відкладено розгляд справи у зв'язку із ідентичним клопотанням. Також до даного клопотання не надано доказів в підтвердження не можливості забезпечити участь представника в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

05.07.2013 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позивач) та Чернівецьким вищим комерційним училищем КНТЕУ (далі - Відповідач) було укладено договір №14 на виконання ремонтно-будівельних робіт (далі - Договір).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України: «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.»

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1. ст. 629 Цивільного кодексу України: «За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.».

Відповідно до п.1.1 Договору, ФОП ОСОБА_1, як Підрядник, зобов'язувався надати послуги по виконанню капітального ремонту покрівель Чернівецького вищого комерційного училища КНТЕУ, що розташовані за адресою м. Чернівці площа Соборна, 2.

Повний об'єм робіт та їх вартість вказується в кошторисі, який є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору). Так на виконання зазначеного пункту Позивач подав Відповідачу зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, який був затверджений та підписаний Відповідачем на загальну суму 229 000,00 (двісті двадцять дев'ять тисяч 00 коп.) гривень (зведений кошторис міститься в матеріалах справи).

Вартість послуг згідно із умовами Договору визначається згідно п.2.1 Договору, а саме 229000,00 гривень (двісті двадцять дев'ять тисяч гривень 00 коп.). Однак, 07 листопада 2013 року між нами був підписаний додаток до договору № 1 згідно до якого між нами була погоджена вартість послуг в сумі 202405, 00 (двісті дві тисячі чотириста п'ять гривень 00 копійок) гривень.

Згідно п. 3.3 Договору розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акту виконаних робіт, який надається замовнику. Термін оплати після підписання акту складає 5 (п'ять банківських днів).

Так, зважаючи на даний пункт договору в період з липня 2013 року по вересень 2013 року ФОП ОСОБА_1 виконав послуги, а Чернівецьке вище комерційне училище КНТЕУ прийняло послуги на загальну суму 202405,00 грн. (двісті дві тисячі чотириста п'ять гривень 00 копійок), що підтверджуються актами приймання-передачі послуг та довідками про вартість виконання підрядних робіт, а саме за липень 2013 р. на суму 65073 грн., за серпень 2013 р. на суму 64927 грн. та за серпень 2013 р. на суму 72405 грн.

Відповідно до вказаного акту послуги надані належним чином, оскільки зауважень та претензій з боку Чернівецького вищого комерційного училища КНТЕУ не надходило.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України). Відповідно право вимоги у позивача настало.

Відповідачем частково оплачено 88700 грн. за виконані підрядні роботи, що підтверджується копіями платіжних доручень №590 від 05.07.2013 р. на суму 18700 грн., №590 від 31.07.2013 р. на суму 50000 грн. та №635 від 29.07.2013 р на суму 20000 грн.

Відповідно не погашеною залишилася сума 113705 грн.

Посилання відповідача на те, що в порушення зобов'язання не має його вини оскільки ним, здано до Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівці спростовується наступним.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України: «Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.».

Статтею 218 ГК України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В оглядовому листі ВГСУ від 29.04.2013 р. N 01-06/767/2013 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено: «Недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є дією непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, внаслідок якої боржник може бути звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (стаття 617 ЦК України, частина друга статті 218 ГК України).».

В пункту 1.10. постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено: «За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).».

Також в пункті 1.4. постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено: «При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України).».

На підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (дана позицій зазначена в постанові ВСУ від 15.05.2012 р. по справі №11/446).

Статтею 33 ГПК України передбачено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості.

З наведеного вище випливає, що позов підлягає задоволення, щодо стягнення основної суми боргу 113705 грн.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Київського національного торгово-економічного університету в особі Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету (58000 площа Соборна, 2 м. Чернівці код ЄДРПОУ 05476316) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 113705 грн. основного боргу, 2274,10 грн. - судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 17.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 21.02.2014 року.

Суддя І.В. Марущак