Рішення

від 12.02.2014 по справі 908/4309/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/105/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2014 Справа № 908/4309/13

За позовом: Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш" (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 191)

до Приватного підприємства молодіжний культурний центр "Оріон" (72311 Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, 67)

про стягнення 30 559 грн. 52 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Мовчан Н.А., дов. б/н від 22.02.2013 р.

Від відповідача : не з'явився

Державне підприємство Мелітопольський завод "Гідромаш", Запорізька область, м. Мелітополь звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства молодіжний культурний центр "Оріон", Запорізька область, м. Мелітополь 12 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 32 від 14.02.2008р. за оздоровчий сезон 2011 року, 12 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 32 від 14.02.2008р. за оздоровчий сезон 2012 року, 5 362 грн. 50 коп. заборгованості по відшкодуванню земельного податку за 2011 рік та перший квартал 2012 року, 1 197 грн. 02 коп. три відсотка річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 30.12.2013р., справу № 908/4309/13 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 31.12.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4309/13, присвоєно справі номер провадження 27/105/13 та призначено судове засідання на 29.01.2014р.

Ухвалою суду від 29.01.2014р. розгляд справи відкладався на 12.02.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

12.02.2014р. продовжено розгляд справи № 908/4309/13.

12.02.2014р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 12.02.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 12 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 32 від 14.02.2008р. за оздоровчий сезон 2011 року, 12 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 32 від 14.02.2008р. за оздоровчий сезон 2012 року, 5 362 грн. 50 коп. заборгованості по відшкодуванню земельного податку за 2011 рік та перший квартал 2012 року, 1 197 грн. 02 коп. три відсотка річних.

Відповідач у судові засідання, відкриті 29.01.2014р. та 12.02.2014р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, відкладення розгляду справи надіслано на юридичну адресу відповідача: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, проспект Богдана Хмельницького, 67.

Крім того, позивачем надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців від 23.01.2014р., відповідно до якого відповідач у справі - Приватне підприємство молодіжний культурний центр "Оріон" знаходиться за адресою: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, 67. Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності чи банкрутства - відсутні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Приватного підприємства молодіжний культурний центр "Оріон", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 14.02.2008р. між Державним підприємством Мелітопольський завод "Гідромаш", Запорізька область, м. Мелітополь (сторона 1) та Приватним підприємством молодіжний культурний центр "Оріон", Запорізька область, м. Мелітополь укладено договір про сумісну діяльність № 32.

Відповідно до п. 1.1 договору сторони домовились про організацію суспільної діяльності у сфері організації та проведення оздоровчих та досугових заходів, для відпочинку на б/в «Азов», що знаходиться в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області.

Розділом 1 договору сторони передбачили, що з метою досягнення мети по договору сторони зобов'язані виконувати загальні замовлення та замовлення один одного з сумісної діяльності на приоритетній та пільговій підставах. Сторона-2 наділяється наступними повноваженнями: - складання планів роботи, штатних розкладів; - регулювання графіків заїздів; - укладення договорів на поставку; - розподіл зобов'язань; - ведення комерційної діяльності (відкриття торгових точок, кафетерію, ведення гральної діяльності, відкриття літніх площадок, дискотеки, ведення оптової торгівлі).

Згідно п. 1.2 договору сторони зобов'язуються діяти сумісно шляхом об'єднання вкладів та зусиль.

Відповідно до п. 1.4 договору отриманий від сумісної діяльності прибуток розподіляється у відсотковому співвідношенні: сторона 1-50 %, сторона 2-50 %.

Згідно п. 2.1.1 договору сторона 1 по даному договору зобов'язується у строк на протязі 30 днів з моменту підписання цього договору внести внесок для здійснення сумісної діяльності.

Відповідно до розділу 3 договору сторона 2 зобов'язується після підписання договору приступити до здійснення комерційних проектів, відповідно з програмою робіт за договором, забезпечити підготовку (найм) відповідного персоналу для виконання робіт за договором, надати фінансові звіти про порядок використання грошових коштів по закінченню оздоровчого сезону.

Згідно розділу 7 договору всі доходи, які одержані в результаті сумісної діяльності використовуються у першу чергу на відшкодування матеріальних витрат. Підведення підсумків сумісної діяльності, облік витрат на її ведення та розподіл прибутку між сторонами здійснюється на підставі окремого обліку, який складає сторона-2 наприкінці оздоровчого сезону. Перерахування частини прибутку, узгодженої в пункті 2.5 договору здійснюється на протязі 30 днів після здачі звіту і визначення прибутку. Оподаткування прибутку від сумісної діяльності здійснюється сторонами в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Пунктом 8.3 договору сторони узгодили, що вразі якщо по після закінчення оздоровчого сезону отриманий прибуток менше 24 000 грн. 00 коп., або збиток, то відповідач відшкодовує позивачу суму у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 9.6 договору сторона-2 здійснює обов'язкові платежі та збори в бюджет, у строки передбачені діючим законодавством. Сторона-2 відшкодовує суму сплаченого податку на землю.

За 2011 рік та перший квартал 2012 року податок на землю в порушення умов договору відшкодовано відповідачем не було та не було сплачено суму коштів від отриманого прибутку за 2011р - 2012рр., яка повинна бути не менше 12 000 грн. 00 коп. за сезон, в порядку п. 8.3 договору.

Земельний податок за 2011 рік та перший квартал 2012 року було сплачено позивачем, відповідно до наступних платіжних доручень:

№ 744 від 22.03.2012р. на суму 357,50 грн.;

№ 1068 від 20.04.2012р. на суму 357,50 грн.;

№ 1366 від 22.05.2012р. на суму 357,50 грн.;

№ 137 від 20.01.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 170 від 22.02.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 262 від 22.03.2011р. на суму 357,50 грн.;

№813 від 22.04.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 1041 від 20.05.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 1367 від 22.06.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 1636 від 22.07.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 1957 від 19.08.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 2283 від 22.09.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 2618 від 20.10.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 2942 від 22.11.2011р. на суму 357,50 грн.;

№ 3374 від 22.12.2011р. на суму 357,50 грн.

Загальна сума сплаченого земельного податку відповідно до вищенаведених платіжних доручень складає 5 362 грн. 50 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином.

Позивач звертався до відповідача з вимогами сплати заборгованості, однак, до теперішнього часу сума коштів не відшкодована.

26.04.2012р. директором ПП МКЦ «Оріон» особисто було отримано претензію позивача № 2-07/29 з вимогою сплатити заборгованість від отриманого прибутку та відшкодувати суму земельного податку.

Повторний лист з вимогою про сплату суми заборгованості у розмірі 29 362 грн. 50 коп. позивачем було направлено на адресу відповідача 29.10.20 13р.

Відповідно до повідомлення про вручення, вищезазначену вимогу відповідач отримав 18.11.2013р.

Вимоги позивача залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 08.08.2012р. розірвано договір про спільну діяльність № 32 від 14.02.2008р., укладений між Державним підприємством Мелітопольський завод "Гідромаш" та Приватним підприємством молодіжний культурний центр "Оріон".

Отже, в порушення умов договору, відповідач не виконав свої зобов'язання по договору № 32 від 14.02.2008р., внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 29 362 грн. 50 коп., у тому числі: 12 000 грн. - сума боргу за оздоровчий сезон 2011р. в порядку п. 8.3 договору; 12 000 грн. - сума боргу за оздоровчий сезон 2012р. в порядку п. 8.3 договору; 4 290 грн. - сума сплаченого податку на землю за 2011 рік; 1 072,50 грн. - сума сплаченого податку на землю за 1 квартал 2012 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 197 грн. 02 коп. 3 % річних за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт виконання зобов'язань за договором про сумісну діяльність належним чином відповідач не довів.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства молодіжний культурний центр "Оріон", Запорізька область, м. Мелітополь 12 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 32 від 14.02.2008р. за оздоровчий сезон 2011 року, 12 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 32 від 14.02.2008р. за оздоровчий сезон 2012 року, 5 362 грн. 50 коп. заборгованості по відшкодуванню земельного податку за 2011 рік та перший квартал 2012 року, 1 197 грн. 02 коп. три відсотка річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 12.02.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш", Запорізька область, м. Мелітополь до Приватного підприємства молодіжний культурний центр "Оріон", Запорізька область, м. Мелітополь задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства молодіжний культурний центр "Оріон" (72311 Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, 67, код ЄДРПОУ 13606833) на користь Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш" (72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 191, код ЄДРПОУ 00240106, р/р 2600601134832 в ПАТ «Укрексімбанк» м. Запоріжжя, МФО 313979) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 32 від 14.02.2008р. за оздоровчий сезон 2011 року, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 32 від 14.02.2008р. за оздоровчий сезон 2012 року, 5 362 (п'ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 50 коп. заборгованості по відшкодуванню земельного податку за 2011 рік та перший квартал 2012 року, 1 197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 02 коп. три відсотка річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 14.02.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.