Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/20273/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20273/13 10.02.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХСС"

до Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Мачинського О.С.

про стягнення 210 000,00 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Тордія Г.Д. - керівник

від відповідача: Кузнєцов В.Є. - пред. по довір.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХСС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" про стягнення 210 000,00 грн. на підставі Договору №9/05-10 від 17.12.10р. на створення (передачу) науково-технічної продукції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.12.2010 року між позивачем (замовник) та Дослідним виробничим і випробувальним комплексом державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (виконавець) укладено Договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 9/05-10 від 17.12.2010р. Позивачем на виконання умов Договору було перераховано відповідачу 210 000,00 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2012р. у справі №5011-39/9956-2012 Договір № 9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2010 року укладений між позивачем та Дослідним виробничим і випробувальним комплексом державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (ідентифікаційний код 20579120) визнано недійсним повністю. Посилаючись на ст.216 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 210 000,00 грн., отриманих відповідачем на підставі Договору №9/05-10 від 17.12.10р. на створення (передачу) науково-технічної продукції, який визнано рішенням суду недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.13р. порушено провадження у справі №910/20273/13 та призначено розгляд справи на 18.11.13р.

У судове засідання 18.11.13р. представники сторін з'явилися. Представником відповідача долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.13р. у справі №5011-39/9956-2012, на яке посилається позивач, був визнаний недійсним повністю договір №9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2010 р., укладений між ТОВ «ХСС» та Дослідним виробничим і випробувальним комплексом Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні, в той час, як в обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду інший договір, з такими же номером і датою, але укладений між ТОВ «ХСС» та Дослідно-виробничим випробним комплексом Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні».

Представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мачинського Олександра Сергійовича.

Представник позивача щодо залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мачинського Олександра Сергійовича заперечував.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мачинського Олександра Сергійовича, оскільки відповідачем не вказано як рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки Мачинського Олександра Сергійовича, не зазначено місце проживання та місце роботи Мачинського Олександра Сергійовича.

У зв'язку з витребуванням від відповідача додаткових документів виникла необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.13р. відкладено розгляд справи на 02.12.13р.

У судове засідання 02.12.13р. з'явився представник відповідача. Представником відповідача повторно заявлено клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мачинського Олександра Сергійовича.

Клопотання представника відповідача про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мачинського Олександра Сергійовича обґрунтовано тим, що Мачинським О.С. було укладено та підписано Договір №9/05-10 на створення (передачу) науково - технічної продукції. Крім того, відповідач зазначив, що Мачинський О.С. безпосередньо керував виконанням першого етапу робіт, передбачених договором №9/05-10 від 17.12.10р. на створення (передачу) науково-технічної продукції, які закінчилися виданням звіту про науково - дослідну роботу, у зв'язку з чим, рішення по справі може вплинути на права і обов'язки Мачинського Олександра Сергійовича.

Представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013р. продовжено строк розгляду спору у справі №910/20273/13 на п'ятнадцять днів, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мачинського Олександра Сергійовича та відкладено розгляд справи на 23.12.13р.

У судове засідання 23.12.13р. представники сторін з'явилися та надали пояснення по справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мачинський О.С. у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомлено.

У зв'язку з неявкою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Мачинського О.С. та необхідністю надання представником відповідача додаткових доказів по справі виникла необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.13р. відкладено розгляд справи на 30.12.13р.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 30.12.2013р. справу №910/20273/13 передано для розгляду судді Марченко О.В., у зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.13р. справу №910/20273/13 прийнято до свого провадження суддею Марченко О.В. та призначено справу до розгляду на 10.02.14р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 13.01.14р., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з відпустки, справу №910/20273/13 передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.14р. прийнято справу №910/20273/13 до свого провадження та призначено справу до розгляду на 10.02.14р.

У судове засідання 10.02.14р. представники сторін з'явилися.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що третьою особою отримано ухвали суду від 02.12.13р. та від 23.12.13р., у зв'язку з чим, третя особа була повідомлена про дату та час розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься лист суду, яким на адресу третьої особи направлялася ухвала суду від 30.12.13р., який повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду від 02.12.13р., від 23.12.13р., від 30.12.13р. та від 13.01.14 були надіслані судом за адресою третьої особи, третя особа вважається повідомленою про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки третя особа не з'явилася у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.14р. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовні заяву.

У судовому засіданні 10.02.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2010 року між позивачем (замовник) та Дослідним виробничим і випробувальним комплексом державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (виконавець) укладено Договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 9/05-10 від 17.12.2010р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати науково-дослідну роботу: «Розроблення експериментальних зразків геліовітроенергетичної установки до 3,5 кВт та пристроїв для звукових носіїв та створити науково-технічну продукцію.

Пунктами 2.2 та 2.3. Договору, сторонами було встановлено, що оплата роботи здійснюється замовником не пізніше 5-ти денного терміну з дня підписання договору у розмірі 62,5 % від кошторисної вартості робіт, тобто 150000,00 грн. Решта коштів у розмірі 37,5% від кошторисної вартості робіт, тобто 90 000,00 грн. сплачується протягом 2-х місяців з дня підписання договору замовником і виконавцем.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору було перераховано відповідачу 210 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8 від 17.12.2010р., №10 від 28.12.2010р. та Довідкою ПАТ «Укрсиббанк» №135-17-36/562 від 08.11.13р.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ХСС" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергертиці та в енергозбереженні" про визнання Договору № 9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2010 року недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2012р. у справі №5011-39/9956-2012 Договір № 9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2010 року, укладений між позивачем та Дослідним виробничим і випробувальним комплексом державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (ідентифікаційний код 20579120), визнано недійсним повністю.

Посилаючись на ч.1 ст.216 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 210 000,00 грн., перерахованих відповідачу на підставі Договору № 9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2010 року, який було визнано судом недійсним.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено зі змісту Договору № 9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2010 року та розділу 6 Договору "Термін дії договору і юридичні адреси сторін", в якості виконавця за цим договором зазначено: Дослідно виробничий випробний комплекс (код в ЄДРПОУ 20579120). Підпис Мачинського О. С., який представляв виконавця за цим договором засвідчено печаткою, яка містила наступний текст: "Україна, Київська область, Вишгородський район с. Лебедівка, Державний науково-дослідний і проектно конструкторський інститут нетрадиційної енергетики та електротехніки (ДНДІ НЕЕ) Дослідний виробничий і випробний комплекс ідентифікаційний код 20579120".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №514788, Державне підприємство "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" мало відокремлений підрозділ Дослідний виробничий та випробувальний комплекс (код ЄДРПОУ 20579120), який було зареєстровано 19.03.2009р.

З огляду на те, що код ЄДРПОУ 20579120 відокремленого підрозділу відповідача, яким укладено договір №9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідає коду ЄДРПОУ Дослідного виробничого та випробувального комплексу Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", суд приходить до висновку, що договір №9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції було укладено саме відокремленим підрозділом відповідача.

Невідповідність назви відокремленого підрозділу відповідача у Договорі №9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції не свідчить про те, що Дослідний виробничий та випробувальний комплекс Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» (код ЄДРПОУ 20579120) та Дослідно-виробничий випробний комплекс Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» (код ЄДРПОУ 20579120) є різними суб'єктами, у зв'язку з чим, суд не приймає посилання відповідача на те, що Договір №9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2010р. відокремленим підрозділом відповідача не укладався.

Вказані обставини досліджувались Господарським судом міста Києва у справі №5011-39/9956-2012 при винесенні рішення про визнання недійсним Договору №9/05-10 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 17.12.2010р.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як було встановлено судом, позивачем було перераховано відокремленому підрозділу відповідача 210 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8 від 17.12.2010р. та №10 від 28.12.2010р.

За таких підстав, оскільки Договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 9/05-10 від 17.12.2010 року рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2012р. у справі №5011-39/9956-2012 визнано недійсним повністю, суд приходить до висновку, що перераховані позивачем грошові кошти у розмірі 210 000,00 грн. на підставі ч.1 ст.216 ЦК України підлягають поверненню позивачу.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (04086, м.Київ, вул.Петропавлівська, буд.40, код ЄДРПОУ 13685287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХСС" (01004, м.Київ, вул.Басейна, буд.9, к.3, код ЄДРПОУ 37144710) 210 000 (двісті десять тисяч) грн. 00 коп. - суми боргу та 4200 (чотири тисячі двісті) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.02.14 р.

Суддя Капцова Т.П.