Ухвала

від 21.02.2014 по справі 805/12302/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 року справа №805/12302/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Абушек А.С.

з участю представника відповідача Колеснікової О.К.

представника позивача Біліменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/12302/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Український бекон» до Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Український бекон» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2013 року №0000281502/-3336 на загальну суму 16171,42 грн з податку на додану вартість.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що ПАТ «Український бекон» правомірно було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Система - Груп». Правомірність формування податкового кредиту підтверджується всіма первинними документами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013р. позов ПАТ «Український бекон» задоволений. внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 29.05.2013 року №0000281502/-3336 на загальну суму 16171,42 грн з податку на додану вартість.

Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судові витрати в сумі 161,72 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вважає, що позивачем не доведено неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норм діючого законодавства та ґрунтується на акті перевірки контрагента позивача, який не може здійснювати господарську діяльність.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представника позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача. пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Позивач зареєстрований у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 33380539, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 546020, перебуває на обліку відповідача, згідно свідоцтва № 100335630 є платником податку на додану вартість (надалі ПДВ).

26.02.2013 року відповідачем позивачеві направлений запит за № 1214/10/22-213-4 із вимогою про надання документів на підтвердження фінансово-господарських операцій із ТОВ «Система - Груп» за грудень 2010 року.

На вказаний запит позивачем були надані первинні документи разом із супровідним листом від 26.03.2013 року за № 1545.

Відповідачем на підставі наказу про проведення перевірки від 18.04.2013 року № 295 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Система - Груп» (код ЄДРПОУ 36559021) за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складений акт від 07.05.2013 року за № 536/15.1-33380539.

Згідно висновків цього акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі ПК України) включено до податкового кредиту суми по безтоварним операціям, що призвело до штучного формування податкового кредиту та до завищення від`ємного значення з ПДВ по декларації з ПДВ за січень 2011 року в сумі 16170,42 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0000281502/-3336, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст.. 54, п. 123.1. ст.. 123, п. 7 п.р. 10 р. 11 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 16170,42 грн. та до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн.

Позивачем були надані заперечення на вказаний акт перевірки від 31.05.2013 року № 2676, які відповіддю на заперечення від 05.06.2013 року за № 3483/10/22-113-4 залишені без розгляду у зв'язку зі спливом строку.

14.06.2013 року позивачем була надана скарга на спірне податкове повідомлення - рішення за № 2910, яка рішенням про результати розгляду скарги від 31.07.2013 року № 05-99-10-04-12-5 залишена без задоволення.

З акту перевірки вбачається наступне. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за січень 2011 року встановлено його завищення у сумі ПДВ 16170,42 грн. Позивачем із ТОВ «Система - Груп» укладено договір на постачання товарів. На підтвердження господарських операцій із ТОВ «Система - Груп» позивачем були надані документи. До перевірки не надані наступні документи: специфікація, копії товарно - транспортних накладних, інші документи щодо перевезення придбаних товарів, заявки покупця, сертифікати якості товарів, журнал реєстрації доручень та акти прийому товару. До відповідача також надійшов акт документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ТОВ «Система - Груп» з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Метал - Холдинг» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року від 19.02.2013 року № 831/22-4/36559021. Згідно вказаного акту перевірки встановлена відсутність у ТОВ «Система - Груп» виробничих потужностей, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які необхідні для здійснення господарських операцій. Між ТОВ «Система - Груп» та ТОВ «Метал - Холдинг» був укладений договір постачання металопрокату. Підтверджено відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарів ТОВ «Система - Груп» саме від ТОВ «Метал - Холдинг» та їх подальше використання в господарській діяльності, невідповідність первинних документів нормам законодавства, в результаті чого ТОВ «Система - Груп» завищено суму податкового кредиту з липня 2010 року по лютий 2012 року, сформованого від ТОВ «Метал - Холдинг», відповідно відсутнє реальне настання правових наслідків. Крім цього, ДПІ У Калінінському районі м. Донецька було отримано від Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метал - Холдинг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року». Згідно вже цього акту перевірки операції продажу ТОВ «Метал - Холдинг» на адресу своїх контрагентів, у тому числі і ТОВ «Система - Груп», не спричиняють реального настання правових наслідків, відповідно є безтоварними. ТОВ «Метал - Холдинг» також сформувало податковий кредит від ПП «Сервістранс-Н-08», по якому вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська посадові особи підприємства були притягнуті до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво, службовий підлог. Згідно акту ДПІ У Калінінському районі м. Донецька товари від ТОВ «Метал - Холдинг» в подальшому були реалізовані ТОВ «Система - Груп» своїм контрагентам, зокрема, позивачеві. ТОВ «Система - Груп» до перевірки не надані документи по взаємовідносинам із позивачем.

З наведеного відповідач робить висновок про те, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту, що призвело до його штучного формування та мінімізації надходжень по ПДВ до державного бюджету.

П. 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до вимог п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П. 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженімитними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також зазначає, що під час здійснення господарських операцій, тобто 2010 рік, діяв Закон України «Про податок на додану вартість», ПКУ набрав чинності лише з 01.01.2011 року.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем (покупець) із ТОВ «Система - Груп» (постачальник) був укладений договір на поставку товару від 14.08.2009 року № От-00210-09. Згідно вимог п. 1.1. вказаного договору перелік товару визначений специфікацією. П. 1.2. передбачено, що постачання товару здійснюється за заявками покупця. У відповідності до вимог р. 3 договору на товар повинні бути надані сертифікати якості, товаросупровідні документи, акт прийому товару.

У судовому засіданні позивач пояснив суду, що заявки на отримання товару здійснювалися в електронному вигляді, відповідно на теперішній час не зберіглися.

Придбаний товар транспортувався за рахунок постачальника, що підтверджується товарно-транспортними накладними, дві партії товару вивозилася позивачем самостійно, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надані: дорожні листи вантажного автомобіля Мерседес- Бенц, держ номер АН6140СР; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобі на вказаний автомобіль.

На виконання вказаного договору позивачем суду також надані первинні документи, які підтверджують отримання ним товару від ТОВ «Система - Груп» та його оплату, а саме: договір із відповідною специфікацією, рахунки на оплату товару, платіжні доручення, видаткові накладні, податкові накладні, сертифікати якості товарів. Факт отримання товару також підтверджується оборотними відомостями та картками складського обліку матеріалів.

Придбаний у ТОВ «Система-Груп» товар був використаний позивачем під час проведення ремонтних та будівельних робіт, що підтверджується матеріалами справи, а саме: заборними картами, актами на списання матеріалів, актами приймання виконання будівельних робіт, актами виконання підрядних робіт.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновки акту невиїзної перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ТОВ «Система - Груп» та те, що підприємство не надало до перевірки документи по взаємовідносинам із позивачем, з огляду на наступне.

Суд звертає уваги, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була проведена невиїзна перевірка, у акті перевірки не зазначено про направлення запиту підприємству з метою отримання необхідних документів по взаємовідносинам із позивачем, у тому числі і для встановлення факту наявності виробничих потужностей, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які необхідні для здійснення господарських операцій. Під час проведення вказаної перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька перевірялися взаємовідносини саме між ТОВ «Система - Груп» та ТОВ «Метал - Холдинг», а не по взаємовідносинам із позивачем.

Крім цього, згідно абз. 2 п. 7 Висновків Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України за 2010-2011 роки визначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником ПДВ до податкового кредиту (постанова від 31.01.2011 року справа № 21-47а-10).

Згідно ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.. 244.2. КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владни повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, з наведеного вбачається, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Система - Груп» мали реальний характер.

З урахуванням викладеного, суд також не приймає до уваги посилання відповідача на наявність вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська по кримінальній справі відносно посадових осіб ПП «Сервістранс-Н-08» - контрагента ТОВ «Метал - Холдинг», який у свою чергу був контрагентом ТОВ «Система - Груп», який у свою чергу вже був контрагентом саме позивача.

До того ж, податковим органом не встановлено, що товар отриманий позивачем по ланцюгу постачання виходив саме від ПП «Сервістранс-Н-08».

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій позивача із вказаним контрагентом, включення до податкового кредиту сум по безтоварним операціям та відповідного завищення від`ємного значення з ПДВ по декларації з ПДВ за січень 2011 року в сумі 16170,42 грн. є протиправними.

З огляду на протиправність збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з ПДВ, відповідно відповідачем безпідставно були застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн.

Ч. 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З огляду на зазначене, при прийняті спірного рішення відповідач діяв всупереч вимогам законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року за № 0000281502/-3336 на загальну суму 16171,42 грн. з ПДВ не може вважатися обґрунтованим та законним, відповідно підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх необґрунтованими.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/12302/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року по адміністративній справі №805/12302/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 24 лютого 2014 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва