Рішення

від 14.02.2014 по справі 910/25380/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25380/13 14.02.14 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швец С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома-К"

до відповідача Міністерства оборони України

про стягнення 227 811,11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Канарський В.О. - адвокат

від відповідача: Савченко О.А. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рома-К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Міністерства оборони України про стягнення з останнього основного боргу в сумі 220 747,20 грн., інфляційних у сумі 441,49 грн. та суми забезпечення виконання договору в розмірі 6 622,42 грн. відповідно до договору про закупівлю паперу і картону обновленого (папір телеграфний, папір для принтерів) № 308/13/30 від 06.09.2013.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виконав всі дії для виконання взятих зобов'язань та просив суд у задоволенні позову відмовити. Міністерство оборони України повідомило суд, що ним вчасно було підготовлено всі необхідні документи для оплати поставленого товару та подано до Державної казначейської служби, але останній не провів оплату зобов'язань за даним договором.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 06.09.2013 між Міністерством оборони України, далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рома-К", далі Виконавець, було укладено договір про закупівлю паперу і картону обновленого (папір телеграфний, папір для принтерів) № 308/13/30, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Виконавець зобов'язується у 2013 році поставити Замовникові товар, в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в специфікації товарів, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Товаром, згідно специфікації є факс-папір 210t, папір друкарський білий А3, папір друкарський білий А4, папір плотерний А0 841*175 мм, загальна вартість товару складає 220 747,20 грн.

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за поставлені та належним чином прийняті товари належної якості та кількості проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Виконавцем рахунку-фактури, підписаного керівником та головним бухгалтером Виконавця, протягом 30-ти банківських днів з дати поставки, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що поставка товарів здійснюється після підписання Договору силами і засобами Виконавця до 20.11.2013. Місцем поставки (передачі) товарів є військова частина А0476, вул. Бориспільська, 17, м. Київ (Вантажоодержувач) (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.11 Договору датою виконання зобов'язання по постачанню товарів є дата підписання вантажоодержувачем актів за формою № 4.

Відповідач належним чином зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 220 747,20 грн., який позивач і намагається стягнути.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього інфляційні в сумі 441,49 грн. за весь період прострочення з 14.11.2013 по 17.12.2013.

Згідно п. 11.1 Договору платіжним дорученням від 02.09.2013 № 813 на суму 6 622,42 грн. позивачем було надано гарантію виконання зобов'язання. Забезпечення виконання договору про закупівлю повертається протягом 3 банківських днів у разі, якщо Виконавець виконав усі умови договору стосовно якості, кількості та строків і виключно за вартістю згідно положень Договору.

Оскільки жодних зауважень і претензій з боку Міністерства оборони України не надходило, тому позивач намагається стягнути з відповідача суму забезпечення виконання договору в розмірі 6 622,42 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в специфікації товарів на адресу відповідача, яка вказана у Договорі. Факт поставки товарів підтверджується видатковою накладною № РК-0005289 від 03.10.2013 та актом приймання № 541 від 03.10.2013. Відповідач доказів оплати поставленого товару в строки передбачені п. 4.1 Договору суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 220 747,20 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Так як мало місце прострочення оплати поставки за договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних у сумі 441,49 грн. за весь період прострочення також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки акт приймання товару № 541 від 03.10.2013 на загальну суму 220 747, 20 грн. не містить жодних зауважень щодо якості або кількості товару та підписаний посадовими особами Замовника та затверджений командиром військової частини А0476, на територію якої здійснювалася поставка, тому позовні вимоги в частині стягнення суми забезпечення виконання договору в розмірі 6 622,42 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 4 556,22 грн. поклааються на відповідача у справі - Міністерство оборони України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.02.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома-К" до Міністерства оборони України задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома-К", 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, корпус 1, код ЄДРПОУ 31904237, основний борг в сумі 220 747,20 грн., інфляційні в сумі 441,49 грн., суму забезпечення виконання договору в розмірі 6 622,42 грн. та судовий збір у сумі 4 556,22 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 19.02.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко