Ухвала

від 11.02.2014 по справі 826/12280/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12280/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Спілка України» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004892204 від 17.07.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004892204 від 17.07.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ТОВ «Текоілресурс» (код за ЄДРПОУ 37053262) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Спілка України» (код за ЄДРПОУ 35295739) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із Товариством з обмеженою відповідальністю «Текоілресурс» (код за ЄДРПОУ 37053262) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року від 03.07.2013 року №53/16-20/35295739.

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №53/16-20/35295739, позивачем порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 203945,46 грн., в т.ч. за травень 2012 року - на суму 10000,00 грн., за червень 2012 року - на суму 193945,46 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №53/16-20/35295739 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004892204 від 17.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 254931,00 грн., з яких 203945,00 грн. - за основним платежем, а 50986,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Українські Індустріальні Системи», як замовником, ТОВ «Текоілресурс», як виконавцем, та ТОВ «Інвестиційна Спілка України», як регіональним представником по реалізації, був укладений Договір на створення та реалізацію продукції б/н від 01.01.2012 року.

Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки по виготовленню, а регіональний представник по реалізації (поставки): Уайт-спірит (нефрас-С4-150/200) згідно з ГОСТ 3134-78; розчинник марки 646 для лакофарбних матеріалів згідно з ГОСТ 18188-72; оліфа натуральна згідно з ГОСТ 7931-76.

Відповідно до Переліку продукції, що передається, регіональному представнику за результатами роботи по договору від 01.01.2012 року та Протоколу погодження договірної ціни на продукцію до договору від 01.01.2012 року, що є невід'ємними додатками договору від 01.01.2012 року, виконавець зобов'язувався передати Уайт-спірит (нефрас-С4-150/200) згідно з ГОСТ 3134-78 масою 35708 кг на суму 521336,80 грн.; розчинник марки 646 для лакофарбних матеріалів згідно з ГОСТ 18188-72 масою 29920 кг на суму 425462,40 грн.; оліфа натуральна згідно з ГОСТ 7931-76 масою 15280 кг на суму 276873,60 грн.

На виконання умов Договору від 01.01.2012 року ТОВ «Текоілресурс» поставило позивачу товар на загальну суму 1223672,88 грн., в т.ч. ПДВ 203945,47 грн., що підтверджується, належним чином оформленими, видатковими накладними: №ТК-000069 від 27.06.2012 року - на суму 15287,95 грн., в т.ч. ПДВ 2547,99 грн.; №ТК-000068 від 27.06.2012 року - на суму 14966,41 грн., в т.ч. ПДВ 2494,40 грн.; №ТК-000067 від 27.06.2012 року - на суму 100052,08 грн., в т.ч. ПДВ 16675,35 грн.; №ТК-000065 від 27.06.2012 року - на суму 184086,38 грн., в т.ч. ПДВ 30681,06 грн.; №ТК-000061 від 21.06.2012 року - на суму 52328,00 грн., в т.ч. ПДВ 8721,33 грн.; №ТК-000060 від 20.06.2012 року - на суму 58027,20 грн., в т.ч. ПДВ 9671,20 грн.; №ТК-000059 від 19.06.2012 року - на суму 58027,20 грн., в т.ч. ПДВ 9671,20 грн.; №ТК-000058 від 19.06.2012 року - на суму 202998,40 грн., в т.ч. ПДВ 33833,02 грн.; №ТК-000057 від 18.06.2012 року - на суму 58027,20 грн., в т.ч. ПДВ 9671,20 грн.; №ТК-000056 від 18.06.2012 року - на суму 58527,60 грн., в т.ч. ПДВ 9754,60 грн.; №ТК-000055 від 16.06.2012 року - на суму 58527,60 грн., в т.ч. ПДВ 9754,60 грн.; №ТК-000054 від 15.06.2012 року - на суму 58527,60 грн., в т.ч. ПДВ 9754,60 грн.; №ТК-000053 від 14.06.2012 року - на суму 58527,60 грн., в т.ч. ПДВ 9754,60 грн.; №ТК-000052 від 13.06.2012 року - на суму 42763,20 грн., в т.ч. ПДВ 7127,20 грн.; №ТК-000051 від 12.06.2012 року - на суму 202998,40 грн., в т.ч. ПДВ 33833,07 грн.

Також, ТОВ «Текоілресурс» на корить позивача, були оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України податкові накладні на загальну суму 1223672,88 грн., в т.ч. ПДВ 203945,47 грн.:

№1 від 04.05.2012 року - на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.;

№6 від 17.05.2012 року - на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.;

№1 від 01.06.2012 року - на суму 85992,00 грн., в т.ч. ПДВ 14332,00 грн.;

№4 від 06.06.2012 року - на суму 26752,00 грн., в т.ч. ПДВ 4458,67 грн.;

№5 від 06.06.2012 року - на суму 173792,00 грн., в т.ч. ПДВ 28965,33 грн.;

№26 від 27.06.2012 року - на суму 100052,08 грн., в т.ч. ПДВ 16675,35 грн.;

№27 від 27.06.2012 року - на суму 184086,38 грн., в т.ч. ПДВ 30681,06 грн.;

№11 від 13.06.2012 року - на суму 67584,00 грн., в т.ч. ПДВ 11264,00 грн.;

№13 від 13.06.2012 року - на суму 34640,00 грн., в т.ч. ПДВ 5773,33 грн.;

№17 від 14.06.2012 року - на суму 58527,60 грн., в т.ч. ПДВ 9754,60 грн.;

№19 від 15.06.2012 року - на суму 58527,60 грн., в т.ч. ПДВ 9754,60 грн.;

№22 від 16.06.2012 року - на суму 58527,60 грн., в т.ч. ПДВ 9754,60 грн.;

№28 від 18.06.2012 року - на суму 58527,60 грн., в т.ч. ПДВ 9754,60 грн.;

№29 від 18.06.2012 року - на суму 58027,20 грн., в т.ч. ПДВ 9671,20 грн.;

№30 від 19.06.2012 року - на суму 58027,20 грн., в т.ч. ПДВ 9671,20 грн.;

№31 від 20.06.2012 року - на суму 58027,20 грн., в т.ч. ПДВ 9671,20 грн.;

№32 від 21.06.2012 року - на суму 52328,00 грн., в т.ч. ПДВ 8721,33 грн.).

Оплата позивачем товару, поставленого ТОВ «Текоілресурс» згідно договору від 01.01.2012 року підтверджується належним чином засвідченими банківськими виписками.

Як вбачається з акту перевірки позивача, ТОВ «Текоілресурс» на час існування спірних правовідносин було належним чином зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак мало належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно ІАІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Текоілресурс» зареєстровано виконавчим комітетом Сумської міської ради 27.04.2010 року за №16321020000007706. Юридична адреса 40011, м.Суми, вул.Супруна,15.

Згідно з дослідженими судом, наданими позивачем податковими деклараціями з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагентів за 2012 року, всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ «Текоілресурс» та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданій декларації, порядку її оформлення відповідачем не надано.

Як вбачається з акту перевірки, відповідно до наявної бази «Пошуково-довідкова система ДПС України» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року директорами ТОВ «Текоілресурс» значилися:

гр. ОСОБА_3 - 27.04.2010 року по 15.06.2012 року

гр. ОСОБА_4 - з 15.06.2012 року по теперішній час.

Разом з цим, як на підставу відсутності реального здійснення операцій між позивачем та контрагентом, податковий орган посилається на те, що відносно невстановлених осіб, які з метою прикриття незаконної діяльності в червні 2012 року придбали ТОВ «Текоілресурс», 17.01.2013 року внесено до ЄРДР кримінальне правопорушення за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності. Досудове розслідування по кримінальному провадженню №32013200000000006 здійснюється слідчим відділом Сумського MB УМВС України в Сумській області. У матеріалах кримінального провадження є пояснення гр.ОСОБА_4, який пояснив, що фактичним веденням фінансово-господарської діяльності ТОВ «Текоілресурс» не займався, первинні бухгалтерські документи не складав та не підписував, податкову та іншу звітність не складав та не підписував, зареєстрував ТОВ «Текоілресурс» без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Однак, колегія суддів зазначає, що податковим органом не надано належних доказів про притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ «Текоілресурс».

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час перевірки у податкового органу не виникало ніяких питань або сумнівів з приводу законності діяльності ТОВ «Текоілресурс» під час перебування ОСОБА_3 на посаді директора, оскільки більша частина взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Текоілресурс» здійснювалась саме під час перебування ОСОБА_3 на займаній посаді директора, і жодних зауважень щодо законності діяльності ТОВ «Текоілресурс» під час перебування ОСОБА_3 на посаді директора у податкового органу не було.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження податку на додану вартість на суму 203945,46 грн., в т.ч. за травень 2012 року - на суму 10000,00 грн., за червень 2012 року - на суму 193945,46 грн., а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.