Постанова

від 16.05.2013 по справі 2а-4108/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16 травня 2013 року Справа № 2а-4108/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка» (вул. Позаміська, 7, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300)

до відповідача: Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області (вул. Торгова, 63-А, м. Миколаїв, 54050)

про: скасування податкового повідомлення - рішення від 30.07.2012р. № 0000043500,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка» (далі - позивач, ТОВ «Ареал-Снігурівка») звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - відповідач) та просить суд скасувати податкове повідомлення рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - відповідач, Жовтнева МДПІ) від 30.07.2012р. № 0000043500.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що податковим органом зроблено безпідставний висновок щодо неправомірного застосування податкової пільги шляхом неперерахування суми коштів в розмірі 238 068 грн., які повинні були перераховуватись на спеціальний рахунок, оскільки підприємство безпідставно сформувало податковий кредит на вказану суму і на цю суму зменшило податкові зобов'язання по скороченій декларації.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області від 30.07.2012р. № 0000043500 прийнято у відповідності до норм законодавства.

Представники позивача та відповідача надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом та матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка» є юридичною особою, сільгоспвиробником, платником податків, в тому числі фіксованого сільгоспподатку та податку на додану вартість та перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції Миколаївської області.

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ареал-Снігурівка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р., валютного законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт № 508/22/31427847 від 16.07.2012 року, з якого вбачається виявлення факту завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

За наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки зроблено наступні висновки про порушення:

1 ) п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР . «Про податок на додану вартість», п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» (далі постанова № 2711) та п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 12.01.2011 р. N.11 в результаті чого встановлено заниження суми, що підлягає нарахуванню, по особовому рахунку, платника по Декларації на суму 238068 грн., у тому числі за червень 2010р. на суму 12600 грн., вересень 2010р. у сумі 1352 грн., жовтень 2010р. у сумі 5199 грн.. листопад 2010р. у сумі 5199 грн., грудень 2010р. у сумі 68153 грн., січень 2011р. у сумі -49381 грн., березень 2011р. 19307 грн., квітень 2011р. у сумі 13398 грн., липень 2011р у сумі 4000 грн., серпень 2011 р. в сумі 14240 грн., січень 2012р. у сумі 8686 грн., лютий 2012р. у сумі 6500 грн., березень 2012р. у сумі 13894 грн.

2) п. 11.29 статті. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями, 4 Порядку акумуляції та використання коштів, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» (далі постанова № 2711) та п.4 Порядку акумулюванню сільськогосподарськими підприємствами, сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 12.01.2011р. N 11 в частині не перерахування коштів з поточного рахунка на спеціальний рахунок в зв'язку із заниженням суми, що підлягає нарахуванню по особовому рахунку платника на суму. 238068 грн., у тому числі за червень 2010р. на суму 12600 грн., вересень 2010р. у сумі 1352 грн., жовтень 2010р. у сумі 5199 грн.. листопад 2010р. у сумі 5199 грн., грудень 2010р. у сумі 68153 грн., січень 2011р. у сумі 49381 грн., березень 2011р. 19307 грн., квітень 2011р. у сумі 13398 грн., липень 2011р у сумі 4000 грн., серпень 2011 р. в сумі 14240 грн., січень 2012р. у сумі 8686 грн., лютий 2012р. у сумі 6500 грн., березень 2012р. у сумі 13894 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Ареал-Снігурівка» безпідставно сформовано податковий кредит у січні 2012р. на суму 121 265,00 грн., за наслідками придбання птиці (курей) у ПАТ «Агрофірма «Авіс» на підставі податкових накладних, не зареєстрованих у встановленому порядку.

Позивачем до суду надано договір поставки між ПАТ «Агрофірма «Авіс» та ТОВ «Ареал-Снігурівка» від 11.02.2011р. № 21-11/9, відповідно до якого Постачальник - ПАТ «Агрофірма «Авіс» зобов'язувався передати у власність Покупцеві - ТОВ «Ареал-Снігурівка», а Покупець зобовязувався прийняти та оплатити на умовах даного договору птицю (кури).

На виконання умов даного договору, ПАТ «Агрофірма «Авіс» у січні 2012р. продало ТОВ «Ареал- Снігурівка» курей на суму 732 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 122 040,00 грн.

При реалізації позивачу птиці, ПАТ «Агрофірма «Авіс» було виписано наступні податкові накладні на суму 732 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 122 040,00 грн., які були зареєстровані у єдиному реєстрі податкових накладних:

- від 09.01.2012 № 112 на суму ПДВ 36 360,00 грн.;

- від 12.01.2012 № 233 на суму ПДВ 40 320,00 грн.;

- від 15.01.2012 № 290 на суму ПДВ 45 360,00 грн.

Оригінали вказаних податкових накладних були надані ТОВ «Ареал-Снігурівка».

Як зазначає позивач під час перевезення птиці відбувся невеликий природній падіж птиці, внаслідок, чого ТОВ «Ареал-Снігурівка» зменшило оплату вартості поставленої птиці на суму 4 650,00 грн. в т.ч. ПДВ -775,00 грн.. товариству-«Агрофірма «Авіс».

На підставі отриманих від ПАТ «Агрофірма «Авіс» вищезазначених податкових накладних, ТОВ «Ареал-Снігурівка» було віднесено до складу податкового кредиту не всю суму ПДВ, зазначену у вищевказаних податкових накладених, а тільки фактично сплачену суму в розмірі 121 265,00 грн., а саме по податковій накладній від 09.01.2012 № 112 суму ПДВ в розмірі 36 175,00 грн. по податковій накладній від 12.01.2012 № 233 суму ПДВ в розмірі 40 015,0 грн.; по податковій накладній від 15.01.2012 № 290 суму ПДВ в розмірі 45 075,0 грн.

Відповідно -до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг,але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складаєсться з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 Статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з. метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, ТОВ «Ареал-Снігурівка» до складу податкового кредиту скороченої декларації по ПДВ за січень 2012р. включило тільки суми ПДВ в розмірі 121 265,00 грн., які були виплачені за поставку птиці товариством «Агрофірма «Авіс».

Більше того, Податковий кодекс України не забороняє платникам податків включати до складу податкового кредиту меншу суму ПДВ, ніж зазначену у податкових накладних.

Стосовно того, що до перевірки було надано податкову накладну №112/2 від 09.01.12 на суму ПДВ 36175,00 грн., податкову накладну № 233/2 від 12.01.12 на суму ПДВ 40015,00.грн., податкову накладну № 290/2 від 15.01.12 на суму ПДВ 45 075,0 грн., які згідно Єдиного реєстру податкових накладних не зареєстровані ПАТ «Агрофірма Авіс» і відповідно ТОВ «Ареал-Снігурівка» безпідставно віднесено дані податкові накладні до »податкового кредиту, то з судом приймається до уваги наступне.

TOB «Ареал-Снігурівка» до складу податкового кредиту у січні 2012р включено суми ПДВ- по податковим накладним від 09.01.2012 № 112, від 12.01.2012 № 233, від 15.01.2012р. № 290, при цьому вказані у акті перевірки податкові накладні № 112/2 від 09.01.12, № 233/2 від 12.01.12, № 290/2 від 15.01.12 не могли бути віднесені ТОВ «Ареал-Снігурівка» до складу податкового кредиту, згідно листа ПАТ «Агрофірма «Авіс» від 16.01.2012р. № 11/2 було повідомлено ТОВ «Ареал-Снігурівка» про помилковість виписування вказаних податкових накладних та про їх анулювання.

В акті перевірки також зазначено про неправомірне віднесення підприємством «Ареал- Снігурівка» до складу податкового кредиту суми ПДВ при отриманні від ТОВ «Спецсанобробка» курей «Хайлайн біла», які не підтверджені товарно-транспортними та іншими документами.

Позивачем до суду наданий Договір від 30.07.2010р. № 23 МП/к між ТОВ «Спецсанобробка» та ТОВ «Ареал-Снігурівка», згідно якого Постачальник - ТОВ «Спецсанобробка» зобов'язуються передати Покупцю ТОВ «Ареал-Снігурівка» молодняк курей, кросу «Хайлайн білий», а покупець зобов' ,язується прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов даного договору, ТОВ «Спецсанобробка» здійснило поставку-птиці позивачу на загальну суму 12 645 978,08 грн. в т.ч. ПДВ 2 107 663,01 грн., в кількості визначенний та погодженній сторонами договору.

За наслідками здійснених поставок, ТОВ «Спецсанобробка» було виписано ТОВ «Ареал-Снігурівка» податкові накладні, які було віднесено ТОВ «Спецсанобробка» до складу податкового кредиту у серпні, вересні, листопаді 2010р.

Таким чином, факт поставки ТОВ «Спецсанобробка» молодняку курей позивачу, який підтверджений податковими накладними є підставою для віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ.

В Акті перевірки зазначено, що до складу податкового кредиту ТОВ «Ареал-Снігурівка» безпідставно включено суми ПДВ по придбанню товарів у вищезазначеного контрагента, як такі, що не підтверджені документами по транспортуванню, а саме частково відсутні товарно- транспортні накладні.

Порядок виписування товарно-транспортних накладних, передбачено наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом Україні».

Відповідно до п.п. 11.1 даного Наказу визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Наявність виданих Перевізниками товарно-транспортних накладних свідчити про - здійснення перевезення продукції.

Таким чином, видані товарно-транспортні накладні являються тільки документами по транспортуванню продукції і в жодному разі не є документами на підставі яких формується склад податкового кредиту.

Більше того, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає зменшення суми податкового кредиту платника податку у разі часткового не надання під час проведеної перевірки товарно-транспортних накладних, виписаних на операції щодо поставки товару, за результатами яких і сформовано склад, податкового кредиту.

Слід зазначити, що адміністративними судами сформовано судову практику з приводу вищезазначенних взаємовідносин, зокрема відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від України 18.04.2012р. у справі № К/9991/74763/11 зроблено наступний висновок, що «Реальність виконання умов договору та здійснених на його підставі поставок товару у грудні 2010 року підтверджено, податковими та видатковими накладними, виданими позивачу на кожну дату та партію поставки. Факт оплати товару податковим органом не заперечувався.

Посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних як на підтвердження відсутності реального виконання умов договору та права на формування податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки відсутність самої товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших первинних документів, не може бути беззаперечним доказом обґрунтованості викладених висновків відповідача».

Також, у акті перевірки зазначено, що діяльність ТОВ «Ареал-Снігурівка» по укладенню та виконанню зазначеного вище договору на постачання птиці курки від ТОВ «Спецсанобробка» не мали на меті отримання доходів, а здійснювалися лише з метою штучного завищення податкового кредиту, що в свою чергу, переслідувало ціль за рахунок цього зменшити зобов'язання перед бюджетом щодо оплати податків.

Позивач зазначає, що придбана птиця призначалася для отримання доходів від сільськогосподарського виду діяльності позивача, а належний до сплати ПДВ від цього виду діяльності залишався у розпорядженні ТОВ «Ареал-Снігурівка» та використовувався на виробничі потреби. Отже, у позивача не було потреби у формуванні штучного податкового кредиту для сільськогосподарського виду діяльності.

Крім того, 05.07.2012р. ДПІ у м. Івано-Франківську була проведена зустрічна звірка ТОВ «Спецсанобробка» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

За наслідками проведеної зустрічної перевірки, ДПІ у м. Івано-Франківську було складено Довідку № 5157/22-6/34204572 рід 05.07.2012р. в якій зазначено, що звіркою ТОВ «Спецсанобробка» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Ареал Снігувірка» який мав правові відносини з платником податків. Звіркою TОB «Спецсанобробка» встановлено відображення в податкового обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Ареал-Снігурівка», що підтверджено документами наданими посадовими особами СГД.

Таким чином, за результатами проведеної зустрічної перевірки контрагента позивача, податковим органом невстановлено будь-яких порушень норм чинного податкового законодавства при здійсненні господарських операцій по виконанню умов Договору від 30.07.2010р. № 23 МП/к.

В акті перевірки також зазначено, що:

- Позивачем перевіряючому не надано податкову накладну ТОВ «Кам'янець-Подільський Комбікормовий завод» на суму ПДВ 10348,77 грн. відповідно до додатку № 16 (14) до Акту перевірки (т.2а.с. 211 ). Даний висновок акту спростовується наступним - позивач формував податковий кредит за грудень 2010 року по контрагенту ТОВ « Кам'янець - Подільський Комбікормовий завод» у сумі ПДВ 280158,61 грн., що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року від 20.01.2011 року № 13 в реєстрі та підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів за грудень 2010 року від 26.01.2011 року № 17 в реєстрі ( т.2а.с.217);

- позивачем не підтверджені документами по операціям з АЗС ТОВ «Кворум Нафта», даний факт спростовується наданими позивачем копії чеків отриманих на АЗС ТОВ «Кворум Нафта» за січень 2011 року з сумою ПДВ які були включені до податкового кредиту на суму ПДВ 1 772,36 грн.;( т.2 а.с.233-258)

- позивачем не надано податкову накладну ТОВ «Аграрний Холдинг Авангард» на суму ПДВ 4000,00 грн. за липень 2011 року, оскільки відповідно до додатку № 14 до Акту перевірки за № 23 зазначено податкові зобов'язання за даними контрагентами на суму ПДВ 3666,67 грн. за даними платника що перевіряється сума ПДВ 7666,67 грн., відхилення по парі контрагентів на початок перевірки суми ПДВ 4000,00 грн.,( т2 а.с214) дане відхилення спростовується наступним позивач формував податковий кредит за липень 2011 року по контрагенту ТОВ « Аграрний Холдинг Авангард» у сумі ПДВ 3666,67 грн., що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів( щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу v кодексу) (ДС 2 ), за липень 2011 року яка була подана відповідно до електронної звітності та підтверджується квитанція № 2;

- позивачем також надано копію податкової накладної ТОВ «Південконстракт» № 1 від 30.06.2010 року на суму ПДВ 16 666,67 грн. яка була включена в податковий кредит у грудні 2010 року чим підтверджується копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року від 26.01.2011 року в якому зазначено за номером № 5;

- позивачем надано копію податкової накладної за грудень 2011 року ПП Охоронне агентство « Щит» на суму ПДВ 6 216,67 грн.

Факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 1.6-1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків з 01.01.11 року визначаються Податковим кодексом України.

Згідно пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПКУ).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом ( п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПКУ).

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, надані позивачем податкові накладні, декларації свідчать про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту за періоди, які були предметом перевірки.

Посилання на обов'язковість у покупця товарно-транспортних накладних, є не обґрунтованими, оскільки товарно-транспортні накладні являються тільки документами по транспортуванню продукції і в жодному разі не є документами на підставі яких формується склад податкового кредиту.

За таких обставин, наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальника позивача не можуть бути причинами для відмови в податковому кредиті і покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами продавця, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Кримінальних справ по факту ухилення від сплати податків не було відкрито.

Згідно 209.1 ст. 209 ПКУ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п.209.2 ст. 209 ПКУ). Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Позивач ТОВ «Ареал-Снігурівка», яке є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, по скороченій декларації ПДВ збільшило суму ПДВ, яка залишилася у розпорядженні підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Це свідчить про те, що ТОВ «Ареал-Снігурівка» не здійснило порушень, пов'язаних із розрахунком з бюджетом.

Подана ТОВ «Ареал-Снігурівка» декларація (її форма та порядок заповнення) не передбачає розрахунки з бюджетом, внаслідок чого податкове зобов'язання, які виникають за цією декларацією не можуть визначатись як податкові (або грошові) зобов'язання до бюджету.

Пунктом 14.1.39 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Викладене свідчить, що обов'язок підприємства щодо сплати ПДВ має спеціальний режим, і оскільки податок за скороченою декларацією не підлягає перерахуванню до бюджету, відповідно, ці кошти не підпадають під поняття грошового або податкового зобов'язання позивача.

За таке порушення, як заниження податкового кредиту по скороченій декларації з ПДВ в 2011 році не передбачалось відповідальності у вигляді донарахування заниженої суми як податкового або грошового зобов'язання (тобто до бюджету) та застосування штрафної санкцій в сумі 25 %.

В податковому повідомленні-рішенні не була зазначена норма ПКУ, за якою ДПІ збільшила грошове зобов'язання та застосувала штрафну санкцію за 2011 рік.

Згідно зі ст. 123.1 ст. 123 ПКУ, на яку як підставу прийняття податкового повідомлення-рішення посилаються представники МДПІ, встановлена відповідальність у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити кошти до відповідного бюджету, а не на спеціальний рахунок позивача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач при формуванні податкового кредиту за перевіряє мий період діяв відповідно до положень ПКУ, а вчинені ним господарські операції є реальними та відповідають дійсному економічному змісту. Тому позовні вимоги в частині скасування податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області № 0000043500 від 30.07.2012 року, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка» суму грошового зобов'язання в розмірі 277 064,50 грн., з них за основним платежем в сумі 238 068,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 38 996,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В Акті перевірки також зазначено порушення позивачем аб.2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України «Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (рахунків), тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Позивачем не надано доказів які-б спростовували висновок податкової, щодо несвоєчасного подання позивачем декларацій на податок на додану вартість( загальна,скорочена) за квітень 2010 р., травень 2010р., липень 2010, серпень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області № 0000043500 від 30.07.2012 року, в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 2040,00 грн. необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.71, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області № 0000043500 від 30.07.2012 року, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка» суму грошового зобов'язання в розмірі 277 064,50 грн., з них за основним платежем в сумі 238 068,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 38 996,50 грн.

3. В інший частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка» (код ЄДРПОУ 31427847) сплачений ним судовий збір у розмірі 2 146,00 грн. (платіжне доручення № 8851 від 31.07.2012 року).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих