Постанова

від 11.02.2014 по справі 804/1144/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 804/1144/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Шестерня Н.О. Войтенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженаріс Сервіс" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс», в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0005392201 від 12.12.2013 р. на суму 260418,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у податкової підстав для проведення документальної позапланової перевірки, а також тим, що оскільки податковий кредит за товарами, які залишились при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість, підприємством не формувався, то й відсутні умови для визнання платником податків умовного продажу. Крім того, такі товари придбані у постачальника, який не мав статусу платника податку на додану вартість.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що 12.07.2013 р. за власним бажанням підприємства податковою анульовано свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість і тому відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України підприємство повинно було самостійно здійснити умовне нарахування сум ПДВ на вартість залишків товарів та необоротних активів у липні 2013 р. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» зареєстровано в Дніпропетровському районному управлінні юстиції 05.09.2012 р. та перебуває на обліку у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Основний вид діяльності підприємства у періоді, що перевірявся - оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням.

У період з 25.10.2013 р. по 31.10.2013 р. відповідно до п. п. 78.1.1, п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 22.10.2013 р. №293 старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків, банківських та небанківських фінансових установ управління податкового аудиту Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Супруном В.Є. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран» з питань дотримання податкового законодавства при реалізації на території України товарів, які імпортовані у квітні 2013 р., за результатами якої складено Акт №214/22-01/38375387 від 30.10.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість за липень 2013 р. у сумі 208335,00 грн.

На підставі Акта перевірки №214/22-01/38375387 від 30.10.2013 р. Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0005392201 від 12.12.2013 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)» у розмірі 260418,75 грн., з них: основний платіж - 208335,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 52083,75 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується повноважень податкової на проведення перевірки, то вони передбачені п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно п. п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; а також якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріали справи свідчать, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області отримано інформацію щодо виявлення фактів про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства при реалізації на території України товарів, які імпортовані, за квітень 2013 р. На підставі цієї інформації Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» лист №11693/10/15.2-25 від 10.07.2013 р. про надання документів та письмових пояснень.

Листом №09/10/2013-01 від 09.10.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» надало Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області пояснення, проте надала не всі документи, які були затребувані податковою.

Зважаючи на неотримання за письмовим запитом №11693/10/15.2-25 від 10.07.2013 р. податковою у повному обсязі документів, які б підтвердили відсутність порушення підприємством законодавства, суд вважає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Що стосується виявленого під час перевірки порушення, то суд зазначає, що порядок реєстрації та анулювання реєстрації платника ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом.

Згідно з п. 184.2 ст. 184.2 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, обов'язковими умовами для визнання умовного продажу товарів є подання заяви про анулювання реєстрації як платника податку та попереднє включення сум ПДВ, сплачених в ціні цих товарів, до складу податкового кредиту.

Висновки акта перевірки Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №214/22-01/38375387 від 30.10.2013 р. обґрунтовані тим, що 12.07.2013 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» анульовано його свідоцтво платника податку на додану вартість, проте останнім не здійснено умовний продаж за звичайними цінами товарних залишків вартістю 1041673,11 грн., та, відповідно, не збільшено суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулось таке анулювання, у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 208334,60 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» посилається на той факт, що товарні залишки, які знаходяться на балансі підприємства, придбані у постачальника, який не є платником ПДВ, а тому податковий кредит на вказані товарні залишки підприємством не нараховувався.

Під час судового розгляду податковою суду надана інформація про те, що згідно даних ІС «Податковий блок» Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» суму ПДВ по придбаним товарам від ТОВ «Рибна компанія Імперіал» та ТОВ «Ланіч ЛТД», які залишилися на складі підприємства після анулювання свідоцтва ПДВ, віднесено до складу податкового кредиту. Ця сума ПДВ склала 208334,60 грн.

Зокрема, відповідно до бази даних «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «Рибна компанія Імперіал» до податкового кредиту віднесено суму ПДВ 166667,96 грн., яку включено до декларації з податку на додану вартість у квітні 2013 р.

Також відповідно до бази даних «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «Ланіч ЛТД» до податкового кредиту віднесено суму ПДВ 41666,67 грн., яку включено до декларації з податку на додану вартість у квітні 2013 р.

Крім того, в ході перевірки встановлено та відображено в Акті перевірки Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №214/22-01/38375387 від 30.10.2013 р.:

- укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» (покупець) з ТОВ «Рибна компанія Імперіал» (постачальник) договору поставки №0804/13-3 від 08.04.2013 р., відповідно до якого постачальник поставив покупцеві продовольчі товари у кількості та асортименті згідно видаткових накладних;

- укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» (покупець) та ТОВ «Ланіч ЛТД» (постачальник) договору поставки №7/04 від 25.04.2013 р., відповідно до якого постачальник поставив покупцеві овоч та фрукти у кількості та асортименті згідно видаткових накладних.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що в останньому звітному (податковому) періоді на обліку в Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» залишилися товари при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» при поданні заяви про анулювання його реєстрації як платника податку не визнано умовне постачання таких товарів та необоротних активів та не нараховані податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів, суд дійшов висновку, що збільшення Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області грошового зобов'язання із ПДВ, яке ґрунтувалось на зазначеній обставині, є правомірним, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими і позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4588,00 грн., що становить 4 розміри мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 10% - 458,80 грн., тому суд стягує з позивача 4129,20 грн. (4588,00 грн. - 458,80 грн).

Керуючись ст. ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженаріс Сервіс» (ЄДРПОУ 38375387) решту суми судового збору у розмірі 4129,20 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський