Ухвала

від 19.02.2014 по справі 2а-10259/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 9618/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Довгої О.І. та Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Владбудкомфорт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. у адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби до Приватного підприємства «Владбудкомфорт» про примусове стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, -

В С Т А Н О В И Л А:

05.12.2012р. позивач Державна податкова інспекція /ДПІ/ у Залізничному районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила стягнути з рахунків відповідача Приватного підприємства /ПП/ «Владбудкомфорт» на користь державного бюджету податковий борг в розмірі 10073 грн. 47 коп. (а.с.2).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. заявлений позов задоволено; стягнуто з рахунків ПП «Владбудкомфорт», відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника, на користь бюджету кошти для погашення податкового боргу в сумі 10073 грн. 47 коп. (а.с.36-37).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ПП «Владбудкомфорт», який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.39-40).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належної правової оцінки обставинам справи, у тому числі залишилися недослідженими питання узгодженості заявленої позивачем до стягнення суми.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин регулювалися приписами Податкового кодексу /ПК/ України, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 якого податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.5 ст.41 ПК України).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Владбудкомфорт» щодо підтвердження господарських відносин із ТзОВ «Галицькі інвестиції» згідно додатку № 5 до Декларації з ПДВ, поданої за жовтень 2010 року, за результатами якої проведено Акт перевірки № 3081/15-2/32800514 від 10.10.2011р. (а.с.7-9).

За результатами проведеної перевірки підлягає зменшенню сума, що включається до складу податкового кредиту, в розмірі 8099 грн. 10 коп., та належить до збільшення сума, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет, в розмірі 8099 грн. 10 коп.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006611502 від 25.10.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість /ПДВ/ на 10123 грн. 88 коп., з яких 8099 грн. 10 коп. за основним платежем та 2024 грн. 78 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

З метою погашення податкового боргу податковим органом скеровано на адресу відповідача податкову вимогу № 574 від 23.08.2012р. на загальну суму 10049 грн. 41 коп. (основний платіж - 8024 грн. 63 коп., штрафні (фінансові) санкції - 2024 грн. 78 коп.) (а.с.10).

Докази скасування в адміністративному чи судовому порядку вищезазначених податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги суду апеляційної інстанції не представлено, також сторонами не надано документів про сплату спірного податкового боргу.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу, доказів погашення якого останнім не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті, через що заявлений позов підлягає задоволенню.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що відповідачем не оскаржувалося спірне податкове повідомлення-рішення в межах 10-денного строку згідно п.56.3 ст.56 ПК України, через що нараховані грошові зобов'язання з ПДВ є узгодженими згідно вимог п.56.17 ст.56 ПК України, а відтак набули статусу податкового боргу. Подальше оскарження податкового повідомлення-рішення у судовому порядку не призводить до зміни статусу податкового боргу.

Таким чином, оскарження платником податків до суду суми грошового зобов'язання, узгодженого в процедурі адміністративного оскарження, поза межами строку сплати такого грошового зобов'язання, не надає відповідному грошовому зобов'язанню статусу неузгодженого.

Окрім цього, у матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення спірного повідомлення-рішення відповідачу 27.10.2011р. (а.с.6) та скерування податковим органом 30.08.2012р. на його адресу податкової вимоги (а.с.10).

Також слід звернути увагу й на ту обставину, що заявлений ПП «Владбудкомфорт» позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006611502 від 25.10.2011р. залишено без розгляду (а.с.27).

Додатково колегія суддів підкреслює, що факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Своєю чергою, невиконання обов'язку зі сплати узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов'язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого визначається законом.

Факт узгодження грошового зобов'язання, несплата його у встановлений законом строк та набрання таким зобов'язанням якості податкового боргу виключає підстави для оцінки судом правомірності визначення податковим органом податкового зобов'язання у справі, де предметом позову є стягнення такого податкового боргу.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Владбудкомфорт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. у адміністративній справі № 2а-10259/12/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: О.І.Довга

Н.В.Савицька