Постанова

від 18.02.2014 по справі 916/2779/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р.Справа № 916/2779/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Гладишевої Т.Я.

(склад суду змінено згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 139 від 03.02.14р.)

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від позивача - Торової І.О., довіреність № 139, дата видачі : 28.01.14р.;

/відповідач не використав права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином (див.рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.02.14 р.) /

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України", м.Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р.

по справі № 916/2779/13

за позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Максмарін", м.Одеса

про стягнення 72331,94 грн..

Встановив:

У жовтні 2013р. Державне підприємство (далі по тексту - ДП) „Адміністрація морських портів України" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Максмарін" про стягнення 72331,94 грн., з яких: 71 331,94 грн. - основний борг з оплати корабельного збору за прохід акваторією Керченського морського порту судном "SEAGAS GENERAL" під прапором Кіпр в липні та вересні 2013р. , 345,24 грн. - пеня, 185,90грн. -штраф /7%/.

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 216, 230 ГК України, ст. 22 ЗУ "Про морські порти", мотивовані тим що відповідач порушив умови договору № 03-02-057/КО від 18.11.2011р..

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.12.2013 року, (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, скаржник звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове, яким позовні вимоги ДП „Адміністрація морських портів України" задовольнити у повному обсязі.

Скаржник вважає оскаржене рішення необґрунтованим та незаконним, оскільки, на його думку, при його прийнятті мало місце неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду викладеним у рішенні фактичним обставинам справи.

Скаржник стверджує, що висновок суду про те, що позивач не має права на отримання корабельного збору, оскільки агентовані відповідачем судна не здійснювали захід у внутрішню акваторію морського порту Керч, а проходили судновим ходом по каналах, суперечить положенням Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316; яким передбачено справляння корабельного збору за кожний вхід в акваторію морського порту, операційної акваторії причалу (причалів), а також кожний вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу (причалів). Зазначеним Порядком не встановлено, що корабельний збір справляється виключно за вхід/вихід в/із внутрішню(ьої) акваторії порту. Сплата канального збору за прохід суден каналами не є підставою для звільнення від сплати корабельного збору при вході в акваторію та виході з акваторії суден відповідних груп. Звільнення від сплати корабельного збору передбачено для суден, що заходять для здійснення процедур, пов'язаних із пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, а також суден груп Д та Е ( п. 2.2, 2.3 Порядку). Застосування судом до спірних відносин постанови Кабінету Міністрів від 21.08.2013 р. № 606 "Про надання державному підприємству" Керченський морський рибний порт" у користування акваторії" є неправомірним з огляду на те, що згідно з ч. 3 ст. 2 ЗУ "Про морські порти України" цей закон не поширюється на морські рибні порти.

Крім того скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення має місце неповне з'ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а зроблені судом висновки про існуючі обставини спираються на неповне з'ясування обставин і не відповідають фактичним обставинам по справі та нормам матеріального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач внаслідок реорганізації ДП "Керченський морський торговельний порт" /далі-порт/ є правонаступником прав та обов'язків за договором № 03-02-057/КО, укладеним останнім з ТОВ "Максмарін" 18.11.11р. /п.3.2 Статуту/. Відповідно до розділу 1 договору його предметом є надання портом послуг вітчизняним та іноземним судам, що заходять в порти та судноремонтні підприємства м.Керч та проходять транзитом Керч-Єнікальским каналом /далі-КЄК/ в/з Азовського моря і знаходяться під агентським обслуговуванням ТОВ "Максмарін"; здійснення розрахунків агентом за послуги, надані силами та засобами порту, а також порядок оплати портових зборів.

Відповідно до п.4 додаткової угоди №3 від 13.06.13р. до договору №03-02-057/КО від 18.11.11р. сторони змінили п.51 договору та визначили, що порядок справляння, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори,плата, тарифи.

Аналогічний договір 17.10.11р. відповідачем укладено також з ДП "Керченський морський рибний порт"

Як вбачається з лоцманських квитанцій №2540 від 12.09.2013р., №725/13 від 12.09.2013р., №737/13 від 17.09.2013р., №580/13 від 15.07.2013р., №581/13 від 14.07.2013р., квитанції №286088 від 12.09.2013р., №286552 від 17.09.2013р., №279134 від 14.07.2013р., №279232 від 15.07.2013р., довідки №1024 від 12.09.2013р., №758 від 15.07.2013р., виписок із суднового журналу від 17.09.1913р., 12.09.2013р., довідки про послуги Служби морської безпеки від 12.09.2013р., листа ДП „Морська адміністрація „Керченського морського рибного порту" №240-ю від 18.11.2013р., 14-15 липня 2013р. та 12-17 вересня 2013р. судно "SEAGAS GENERAL", що знаходиться під агентським обслуговуванням відповідача, заходило в Керченський морський рибний порт на термінали Ювас і АЕГ під завантаження зрідженого газу, у зв'язку з чим, як зазначено в позовній заяві, позивачу були сплачені канальний збір за кожне проходження каналу судном в один кінець, а також збір за послуги служби морської безпеки.

Що стосується корабельного збору, то його відповідач оплатив Кримському республіканському підприємству "Порт-Термінал" за рахунками № 30/СRE від 15.07.2013р. та ДП "Керченський рибний порт" № 564В від 17.09.2013р., що підтверджено платіжними дорученнями №211 від 28.08.2013р., №244 від 06.09.2013р., №273 від 23.09.2013р..

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України "Про портові збори" № 316 від 27.05.2013 корабельний збір начисляється і оплачується на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), побудованої до вступу в силу ЗУ "Про морські порти України".

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що додатком № 2 до Порядку справляння портових зборів визначено перелік морських портів/морських терміналів, якими стягується корабельний збір за державними регульованими тарифами, до якого увійшов морський порт Керч, тоді як КРП "Порт-Термінал" та ДП "Керченський рибний порт" до переліку морського терміналу, на користь якого стягується корабельний збір, не увійшов, що надає, на думку позивача, підстави вважати, що відповідно корабельний збір за вхід до акваторії Керченського морського рибного порту повинен бути сплачений на його користь.

Крім того, скаржник посилається на положення статті 8 Закону України "Про морські порти України" та на постанову Кабінету Міністрів України № 406 від 03.06.2013 "Про деякі питання акваторій морських портів", якими визначено межі акваторії морського порту Керч. Пунктом 2, зокрема, цієї постанови встановлено, що акваторії морських портів надано у користування державного підприємства "Адміністрація морських портів України" за умови недопущення передачі їх або їх частин іншим суб'єктам господарювання.

Відповідно до пунктів 1, 4 статті 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна норма міститься в пункту 1.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27 травня 2013 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2013 року № 930/23462.

Так, наказом Міністерства інфраструктури України "Про портові збори" від 27 травня 2013 року № 316 визначено, що портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до Порядку.

Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.

Підпункт 2, пункт 1 статті 2 Закону України "Про морські порти України" роз'яснює, що акваторія морського порту/портова акваторія - це певна кордонами частина водного об'єкту/об'єктів, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден.

Підпункт 10 пункту 1 статті 1 Закону України "Про морські порти України" роз'яснює, що операційна акваторія причалу/причалів - це гідротехнічна споруда, в межах портової акваторії, призначене для безпечного підходу суден до причалу, відходу від причалу, маневрування судів під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року № 406 було визначено межі акваторії морського порту Керч у системі координат WGS-84/Керченський морський торгівельний порт (на даний час - Керченська філія ДП "Адміністрація морських портів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 606 "Про передачу державному підприємству Керченський морський рибний порт у користування акваторії" були визначені межі акваторії Керченського морського рибного порту в системі координат WGS-84.

Морські судна, що перебували під агентуванням відповідача, заходили в акваторію Керченського морського рибного порту через підхідний канал Керченського морського рибного порту/акваторія Керченського морського рибного порту/ у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту, маневрування та швартування здійснювали до причалів Кримського республіканського підприємства "Порт-Термінал".

Таким чином, судовою колегією зроблено висновок, що дані морські судна не здійснювали заходу в акваторію Керченського морського торгового порту, а проходили судновим ходом по каналах, що в свою чергу, виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 8 Закону України "Про морські порти України" та постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 03.06.2013 "Про деякі питання акваторій морських портів", оскільки, як вже зазначалося згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України "Про морські порти України" акваторія морського порту /портова акваторія - це визначена частина водного об'єкту /об'єктів, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і виходу суден.

Вказане також підтверджується пунктом 15 статті 1 Закону, де зазначено, що судновий хід - це водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.

За таких обставин, суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норми матеріального та процесуального права та прийняв обгрунтоване рішення. Отже, апеляційну скаргу ДП „Адміністрація морських портів України" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013 року по даній справі без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. по справі №916/2779/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України"- без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.02.2014 р .

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя Т.Я. Гладишева