Постанова

від 29.04.2014 по справі 916/2779/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 916/2779/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Ткаченко Н.Г.,

Суддів: Коробенка Г.П., Куровського С.В. (доповідач),

за участю представників: ДП "Адміністрація морських портів України" - Саніна Т.В, ТОВ "Максмарін" - Хребтов Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Керченської філії Державного підприємства "Адміністрація

морських портів України"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2014

та рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2013

у справі № 916/2779/13 господарського суду Одеської області

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів

України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максмарін"

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 року (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П., Петрова М.С., Гладишевої Т.Я.) рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 залишено без змін.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, Керченська філія ДП "Адміністрація морських портів України" подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2013, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, та порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.11.2011 між ДП "Керченський МТП" (порт) та ТОВ "Максмарін" (агент) було укладено договір №03-02-057/КО, за умовами якого предметом договору є надання портом послуг суднам під українським та іноземним прапором, які заходять в порти та судноремонтні підприємства м. Керч, проходять транзитом Керч-Єнікальським каналом в/із Азовського моря, та знаходяться під агентським обслуговуванням агента, а також здійснення розрахунків агентом за послуги, які надаються силами та засобами порту, і порядок оплати портових зборів (п.п.1.1.- 1.2. договору).

Згідно умов договору, агент зобов'язаний здійснити по транзитному проходу оплату рахунка не пізніше 10-ти банківських днів з дати оформлення відповідного рахунка портом. За відсутності оплати у вказаний строк агент сплачує суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за весь час прострочення, починаючи з 11-го банківського дня з дати оформлення відповідного рахунка порту до повного погашення суми заборгованості, проценти в розмірі 7% річних від простроченої суми за весь час прострочки (п.5.3 договору) .

Відповідно до п. 1.1. Статуту ДП "АМПУ", зареєстрованого 02.09.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві, ДП "АМПУ" є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження КМУ від 04.03.2013 №133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту" та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Підприємство утворене шляхом виділу з реорганізованих державних підприємств, стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та є їх правонаступником, зокрема, ДП "Керченський морський торговельний порт" (п.3.1. Статуту).

З підстав реорганізації ДП "Керченський МТП" та визначення його правонаступником ДП "АМПУ", між останнім та ТОВ "Масмарін" 13.06.2013 було укладено додаткову угоду №3 до договору від 18.11.2011 №03-02-057/КО, зокрема, замінено ДП "Керченський МТП" на ДП "АМПУ".

Відповідно до п.4 додаткової угоди №3 від 13.06.13 до договору №03-02-057/КО від 18.11.2011, сторони змінили п.5.1 договору та визначили, що порядок справляння, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи.

Аналогічний договір 17.10.2011 відповідачем укладено також з ДП "Керченський морський рибний порт".

Як зазначив позивач, на день подання позовної заяви відповідачем не виконано умови договору №03-02-057/КО від 18.11.2011, на підставі чого за ним виникла заборгованість у сумі 72331,94 грн, а саме: 71800,80 грн основного боргу, за прострочення сплати платежу 345,24 грн пені та 7% штрафу у сумі 185,90 грн.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з ТОВ "Максмарін" корабельного збору, оскільки відповідачем сплачено на користь позивача за прохід КЕК канальний збір, про що свідчать матеріли справи.

Керченська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" вважає судові рішення попередніх судових інстанцій неправомірними, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 8, 22 Закону України "Про морські порти України".

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1, 4 ст. 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори як: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України "Про портові збори" №316 від 27.05.2013, корабельний збір начисляється і оплачується на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), побудованої до вступу в силу Закону України "Про морські порти України".

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Аналогічна норма міститься в пункті 1.2 "Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 № 930/23462, відповідно до якого портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача; канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України "Про морські порти України"; маяковий збір справляється на користь державної установи, що організовує та здійснює навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства. Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.1.3).

Відповідно до п. 1.4 Порядку, сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.

Статтею 1 ЗУ "Про морські порти України" визначено, що акваторія морського порту/портова акваторія - це певна кордонами частина водного об'єкту/об'єктів, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден. Операційна акваторія причалу/причалів - це гідротехнічна споруда, в межах портової акваторії, призначене для безпечного підходу суден до причалу, відходу від причалу, маневрування судів під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 406 було визначено межі акваторії морського порту Керч у системі координат WGS-84/Керченський морський торгівельний порт (на даний час - Керченська філія ДП "Адміністрація морських портів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 № 606 "Про передачу державному підприємству Керченський морський рибний порт у користування акваторії" були визначені межі акваторії Керченського морського рибного порту в системі координат WGS-84.

Морські судна, що перебували під агентуванням відповідача, заходили в акваторію Керченського морського рибного порту через підхідний канал Керченського морського рибного порту (акваторія Керченського морського рибного порту) у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту, маневрування та швартування здійснювали до причалів Кримського республіканського підприємства "Порт-Термінал".

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що із лоцманських квитанцій (а.с.114-117), виписок із суднового журналу від 17.09.1913 та від 12.09.2013, довідки про послуги Служби морської безпеки від 12.09.2013, листа ДП „Морська адміністрація „Керченського морського рибного порту" №240-ю від 18.11.2013, 14-15 липня 2013 р. та 12-17 вересня 2013 р. вбачається, що судно "SEAGAS GENERAL", що знаходиться під агентським обслуговуванням відповідача, заходило в Керченський морський рибний порт на термінали Ювас і АЕГ під завантаження зрідженого газу, у зв'язку з чим позивачу були сплачені канальний збір за кожне проходження каналу судном в один кінець, а також збір за послуги служби морської безпеки.

Корабельний збір відповідач оплатив Кримському республіканському підприємству "Порт-Термінал" за рахунками № 30/СRE від 15.07.2013 та ДП "Керченський рибний порт" № 564В від 17.09.2013, що підтверджено платіжними дорученнями №211 від 28.08.2013, №244 від 06.09.2013, №273 від 23.09.2013 (а.с.113, 122, 123).

За таких обставин, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено нездійснення морськими судами заходу в акваторію Керченського морського торгового порту, а проходження ними судновим ходом по каналах, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 8 Закону України "Про морські порти України" та постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 03.06.2013 "Про деякі питання акваторій морських портів", що також підтверджується п.15 ст. 1 Закону України "Про морські порти України", де зазначено, що судновий хід - це водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111 7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Керченської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 у справі № 916/2779/13 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.