Постанова

від 21.02.2014 по справі 917/1814/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа № 917/1814/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.,

при секретарі Шевцові Є.О.,

за участю представників:

прокурора - Маматов М.О., посвідчення № 019205 від 31.07.2013 р.;

позивача - Ярошенко С.М., довіреність б/н від 14.02.2014 р.;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області (вх. № 190П/1-28) на рішення Господарського суду Полтавської області від "30" вересня 2013 року у справі № 917/1814/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Куликово", с. Куликове Полтавського району Полтавської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Полтавське районне управління юстиції в особі реєстраційної служби, м. Полтава;

до Куликівської сільської ради, с. Куликове Полтавського району Полтавської області;

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ТОВ "Агрофірма "Куликово" звернулось до Господарського суду Полтавської Харківської області з позовною заявою до Куликівської сільської ради, в якій (з урахуванням заяви про виправлення описок вх. № 13651 від 26.09.2013 р.) просить визнати за позивачем право власності на: 1) тракторну бригаду, що знаходиться за адресою: с. Куликове, вул. Колективістів, 1/А, до якої входять наступні будівлі: прохідна площею 7,9 кв.м, ангар площею - 693,0 кв.м., тепла стоянка площею - 1543,9 кв.м., ЗАВ площею - 52,7 кв.м., вагова площею - 50,8 кв.м, навантажувальна-розвантажувальна ділянка площею - 276,9 кв.м.; 2) зерносклад, що знаходиться за адресою: с. Куликове, вул. Колективістів, 79/1, площею - 1887,7 кв.м.; 3) автопарк, що знаходиться за адресою: с. Куликове, вул. Колективістів, 62, до якової входять будівлі: пожежне депо площею 533,7 кв.м. та гараж площею - 98,3 кв.м.; 4) адміністративний будинок площею 418,0 кв.м. та автомобільний гараж площею 106,9 кв.м., що знаходяться за адресою: с. Куликове, вул. Колективістів, 53 .

В процесі розгляду справи в Господарському суді Полтавської області ухвалою від 06.09.2013 р. залучено до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Полтавське районне управління юстиції в особі реєстраційної служби.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.09.2013 р. у справі № 917/1814/13 (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено. Визнано за позивачем право власності на: 1) тракторну бригаду, що знаходиться за адресою: с. Куликове, вул. Колективістів, 1/А, до якої входять наступні будівлі: прохідна площею 7,9 кв.м, ангар площею - 693,0 кв.м., тепла стоянка площею - 1543,9 кв.м., ЗАВ площею - 52,7 кв.м., вагова площею - 50,8 кв.м, навантажувальна-розвантажувальна ділянка площею - 276,9 кв.м.; 2) зерносклад, що знаходиться за адресою: с. Куликове, вул. Колективістів, 79/1, площею - 1887,7 кв.м.; 3) автопарк, що знаходиться за адресою: с. Куликове, вул. Колективістів, 62, до якової входять будівлі: пожежне депо площею 533,7 кв.м. та гараж площею - 98,3 кв.м.; 4) адміністративний будинок площею 418,0 кв.м. та автомобільний гараж площею 106,9 кв.м., що знаходяться за адресою: с. Куликове, вул. Колективістів, 53.

Заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 190П/1 від 16.01.2014 р.), в якій вважає рішення суду першої інстанції незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що Куликівська сільська рада є неналежним відповідачем, оскільки являється реєструючим органом та не може оспорювати право власності на спірне майно або претендувати на нього, у зв'язку з чим права позивача не порушені Куликівською сільською радою. Зазначає, що на загальних зборах співвласників майна, розпайованого між колишніми членами КСП ім. "Благоєва" від 28.01.2003 р., 15.03.2003 р. та 31.05.2003 р., не були присутні всі співвласники або уповноважені від них особи, тобто розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності, в порушення ст. 369 Цивільного кодексу України було здійснено без їх згоди. Посилається на те, що об'єкти нерухомості, на які судом першої інстанції визнано право власності позивача, були побудовані до 12.03.2011 р. та являються будівлями і спорудами сільськогосподарського призначення ІІ категорії складності, проте позивач не звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з заявою про прийняття даних об'єктів в експлуатацію, що є порушенням п. 9 розділу V «Прикінцевих положень» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якого Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю до 31.12.2013 р. безоплатно протягом 10 робочих днів, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймає в експлуатацію збудовані до 12.03.2011 р. будівлі і споруди сільськогосподарського призначення І і ІІ категорій складності, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 910 від 31.01.2014 р.) підтримує доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що спірні об'єкти нерухомості використовуються позивачем без належного оформлення та введення в експлуатацію, за відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області в судове засідання не з'явився, про причину відсутності в судовому засіданні не повідомив.

Позивач, ТОВ "Агрофірма "Куликово", відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача в судовому засіданні заперечує проти апеляційної скарги заступника прокурора Полтавської області, вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства України на підставі всебічного, повного та об'єктивного вивчення всіх обставин справи, просить залишити вказане рішення без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області залишити без задоволення.

Куликівська сільська рада (відповідач) відзив на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання не направила, через канцелярію суду надала лист (вх. № 1479 від 18.02.2014 р.), в якому просить розглядати справу без участі представників відповідача.

Представник третьої особи, Полтавського районне управління юстиції в особі реєстраційної служби, в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою (вх. № 911 від 31.01.2014 р.), в якій просить виключити Полтавське районне управління юстиції в особі реєстраційної служби з числа третіх осіб.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхилила клопотання представника третьої особи, у зв'язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за позивачем право власності на спірне майно, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув право власності на зазначене майно на підставі рішень загальних зборів співвласників майна, розпайованого між колишніми членами КСП ім. "Благоєва" від 28.01.2003 р., 15.03.2003 р. та 31.05.2003 р., але відсутність правовстановлюючих документів на вказане майно позбавляє позивача можливості вільно та в повному обсязі здійснювати своє право власності.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження придбання майнових паїв членами КСП ім. «Благоєва» та докази отримання членами КСП майнових сертифікатів та виділення майна в натурі.

Згідно ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч. 1, 4 ст. 364 Цивільного кодексу України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 3 ст. 367 Цивільного кодексу України, договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Позивачем не надано доказів укладення договорів на підтвердження переходу частки у спільній власності до конкретно визначених набувачів.

Докази того, що співвласники майна відмовилися укладати договір в матеріалах справи відсутні.

В ч. 1 ст. 363 Цивільного кодексу України визначено, що частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Крім того, відповідно до вимог ст. 369 Цивільного кодексу України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

З протоколу загальних зборів співвласників майна, розпайованого між колишніми працівниками КСП «ім. Благоєва» Полтавського району Полтавської області від 28.01.2003 р. (а.с. 18-20) вбачається, що загальними зборами співвласників, на яких були присутні 32 особи, що володіють більш як 80% розпайованого майна, прийняте рішення, зокрема, про виділення ТОВ "Агрофірма "Куликово" в натурі майна згідно переліку, наведеного в додатку № 2 до вказаного протоколу, в тому числі:

- контору - інв. номер 15 та гараж біля контори - інв. номер 22 (відповідно до техпаспорту адміністративний будинок 1965 р. побудови та гараж будинок 1965 р. побудови), що знаходяться по вул. Колективістів, 53, у с. Куликівка Полтавського району Полтавської області (довідка Куликівської сільської ради № 527 від 03.09.2013 року - а.с. 28);

- тракторну бригаду, що розташована по вул. Колективістів, 1/А у с. Куликівка Полтавського району Полтавської області (рішення виконавчого комітету Куликівської сільської ради № 17 від 27.01.2006 р. - а.с. 26);

- теплу стоянку - інв. номер 23 (відповідно до техпаспорту тепла стоянка 1981 р. побудови);

- зерноочисну споруду УЗК - інв. номер 51 (згідно з техпаспортом ЗАВ 1982 р. побудови);

- асфальтовану погр. розг. площ. - інв. номер 43 (у відповідності до техпаспорту навантажувальна-розвантажувальна ділянка 1984 р. побудови);

- автоваги - інв. номер 239 (згідно техпаспорту вагова 1981 р. побудови);

- склад № 1 - інв. номер 300 (відповідно до техпаспорту ангар 1979 р. побудови);

- господарські приміщення - інв. номер 339 (згідно техпаспорту прохідна 1981 р. побудови).

Згідно протоколу загальних зборів співвласників майна, розпайованого між колишніми працівниками КСП «ім. Благоєва» Полтавського району Полтавської області від 15.03.2003 р. (а.с. 21-23), загальними зборами співвласників, на яких були присутні 25 осіб, що володіють більш як 85% розпайованого майна, прийняте рішення, зокрема, про виділення ТОВ "Агрофірма "Куликово" в натурі майна згідно переліку, наведеного в додатку № 2 до вказаного протоколу, в тому числі:

- гараж (ракушка) - інв. номер 21 (згідно техпаспорту гараж 1958 р. побудови), що знаходиться по вул. Колективістів, 62, у с. Куликівка Полтавського району Полтавської області (рішення виконавчого комітету Куликівської сільської ради від 27.01.2006 р. № 19 - а.с. 27);

- зерносклад біля мелькомбінату - інв. номер 19 (згідно техпаспорту гараж 1981 р. побудови), що знаходиться по вул. Колективістів, 79/1, у с. Куликівка Полтавського району Полтавської області (довідка Куликівської сільської ради від 03.09.2013 р. № 538 - а.с. 29).

Згідно протоколу загальних зборів співвласників майна, розпайованого між колишніми працівниками КСП «ім. Благоєва» Полтавського району Полтавської області від 31.05.2003 р. (а.с. 24-25), загальними зборами співвласників, на яких були присутні 5 осіб, в т.ч. директор ТОВ "Агрофірма "Куликово", яке станом на 31.05.2013 р. володіло більш як 90% розпайованого майна, було прийняте рішення, зокрема, про виділення ТОВ "Агрофірма "Куликово" в натурі майна згідно переліку, наведеного в додатку до вказаного протоколу, в тому числі:

- пожежне депо диспетчерська - інв. номер 17 (згідно техпаспорту пожежне депо 1961 р. побудови), що знаходиться по вул. Колективістів, 62, у с. Куликівка Полтавського району Полтавської області (рішення виконавчого комітету Куликівської сільської ради від 27.01.2006 р. № 19).

Згідно ст. 361 Цивільного кодексу України, співвласник має право самостійно розпоряджатись своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Тобто здійснення права спільної часткової власності повинне відбуватись за згодою всіх співвласників.

Позивачем не надано доказів надання співвласниками повноважень на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним сумісним майном у встановленому порядку.

Отже, як вбачається з протоколів загальних зборів від 28.01.2003 р., 15.03.2003 р. та 31.05.2003 р., при вирішенні питання про виділ у натурі майна, що перебуває у спільній сумісній власності, не були присутні всі співвласники або уповноважені від них особи, тобто розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, було здійснено без згоди всіх співвласників.

Суд першої інстанції не надав оцінки факту використання об'єктів нерухомості без належного їх оформлення та введення в експлуатацію.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавством передбачено право введення в експлуатацію об'єктів нерухомості, які побудовані у минулі роки без дозволу на виконання будівельних робіт.

Так, п. 9 розділу V "Прикінцевих положень" Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31.12.2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію збудовані до 12.03.2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення І і ІІ категорій складності, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт.

Об'єкти нерухомості, на які визнається судом право власності побудовані до 12.03.2011 року є будівлями і спорудами сільськогосподарського призначення II категорії складності.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243, яка була чинною до 01.01.2009 р. та аналогічним Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923, яка була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

За приписами п. б ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконавчі комітети місцевих рад було покладено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, затвердження містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій.

На даний час такий обов'язок покладено на Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, які встановлюють факт готовності об'єкту до експлуатації з видачею акту відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Суд не може брати на себе повноваження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію, що є обов'язковою передумовою набуття права власності позивачем на спірні будівлі.

Відсутній також висновок експертного будівельно-технічного дослідження щодо відповідності вказаних об'єктів нерухомості нормативним документам у сфері будівництва та відсутності загрози життю і здоров'ю людей при їх використанні.

Крім того, позивач не набув передбачених законом прав на земельну ділянку у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 373 Цивільного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Порядок використання земель сільськогосподарського призначення визначений ст. 22 Земельного кодексу України.

З матеріалів справи не вбачається, що які-небудь дії Куликівської сільської ради порушували права або інтереси позивача, що могло зумовити права позивача на звернення до господарського суду згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені факти судом першої інстанції встановлені не були.

Таким чином, визнання Господарським судом Полтавської області за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомого майна є безпідставним, та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2013 р. у справі № 917/1814/13 підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга заступника прокурора Полтавської області підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суд, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.09.2013 р. у справі № 917/1814/13 скасувати.

Прийняти нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 21.02.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.