Ухвала

від 19.02.2014 по справі 348/2290/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 348/2290/13-ц

Провадження № 22-ц/779/321/2014

Категорія 53

Головуючий у 1 інстанції Мужик І. І.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого : Мелінишин Г.П.

суддів: Матківського Р.Й., Шишка А.І.

секретаря: Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Лоївської сільської ради, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами Лоївської сільської ради та ОСОБА_3 на рішення Надвірнянського районного суду від 05 грудня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом, уточнивши його в подальшому, до Лоївської сільської ради про стягнення заробітної плати.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 08 квітня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи залучено сільського голову Лоївської сільської ради ОСОБА_3

Рішенням Надвірнянського районного суду від 05 грудня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Лоївської сільської ради на користь ОСОБА_2 46 577,85 грн. заробітної плати, 1 грн. моральної шкоди та 3 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Також вирішено питання судових витрат.

На дане рішення Лоївська сільська рада та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають, що стягуючи на користь позивача 46 577,85 грн. заробітної плати за період з 01.01.2011 р. по 25.07.2012 р. суд в порушення вимог ст. 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, хоча позивач просив стягнути на його користь 47 522,63 грн. неотриманої заробітної плати за період з 16.12.2010 р. по 25.07.2012 р. Не наведено судом в рішенні і розрахунку, з якого він виходив при визначенні суми, що підлягає стягненню.

При цьому неправильним є посилання суду на довідку Лоївської сільської ради від 20.02.2013 р. №154/2-18 (а.с.13), якою підтверджується факт не виплати позивачу в цей період заробітної плати як секретарю сільської ради. Фактично, на а.с. 13 міститься довідка від 12.02.2013 р. №151/2-18, на якій відсутній підпис голови сільської ради та гербова печатка, а отже така не є належним доказом.

Крім того, поза увагою суду залишена і та обставина, що постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.12.2012 року скасовано постанову Надвірнянського районного суду від 19.11.2012 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП, а провадження по справі закрито за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Апеляційним судом встановлено, що в період з 16.12.2010 року по 26.07.2012 р. заробітна плата ОСОБА_2 обґрунтовано не виплачувалася. Вказані обставини мають преюдиційну силу і не потребують повторного доказування.

Не взято судом до уваги і те, що у зв'язку із оскарженням у судовому порядку головою Лоївської сільської ради рішення сесії сільської ради від 16.12.2010 р. у період з 16.12.2010 р. по 25.07.2012 р. позивач не виконував обов'язки секретаря сільської ради. До виконання службових обов'язків секретаря сільської ради ОСОБА_2 приступив тільки після 25.07.2012 року, і з 26.07.2012 року йому розпочато виплату заробітної плати як секретарю Лоївської сільської ради. До цього періоду згідно табелів використання робочого часу позивач працював на посаді спортінструктора, де йому нараховувалась відповідна заробітна плата.

Безпідставно судом стягнуто і моральну шкоду, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань.

З цих підстав просили рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник доводів скарг не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Представник Лоївської сільської ради та ОСОБА_3 в засідання апеляційного суду не з'явилися будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що рішенням сесії Лоївської сільської ради від 27.11.2010 року затверджено протокол №2 засідання лічильної комісії сільської ради про результати таємного голосування з виборів секретаря сільської ради та обрано секретарем сільської ради депутата від виборчого округу 11 ОСОБА_2 (а.с.4). Однак, сільський голова зупинив дію цього рішення та виніс на повторний розгляд ради питання про обрання секретаря сільської ради із обґрунтуванням зауважень. 16 грудня 2010 року сесія сільської ради відхилила зауваження сільського голови.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Надвірнянського районного суду від 16 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Лоївської сільської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання рішення Лоївської сільської ради від 16.12.2010 року нечинним (а.с.5-6,7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 посилався на те, що йому як секретарю Лоївської сільської ради з 16 грудня 2010 року по 25 липня 2012 року не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Вказана норма закону узгоджується також і з п. 30 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», згідно якого за змістом частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Як передбачено п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

В засіданні апеляційного суду встановлено, що після 16 грудня 2010 року ОСОБА_2 фактично виконував обов'язки секретаря сільської ради. На підтвердження цієї обставини ним представлено довідку сільської ради, нагородний лист та довіреність, посвідчені ним, сільським головою та засвідчені відтиском печатки сільської ради.

Ураховуючи викладене та те, що спір між сторонами виник з приводу проходження публічної служби, зазначена справа підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених ст. 310 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 310, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги Лоївської сільської ради та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 05 грудня 2013 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

А.І. Шишко