Постанова

від 24.02.2014 по справі 825/578/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/578/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівміськбуд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівміськбуд» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 19.11.2013 № 0005522200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги законодавства, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкового повідомлення-рішення.

Позивач стверджує, що кредитні кошти, отримані ТОВ «Чернігівміськбуд», проценти за якими були віднесені ТОВ «Чернігівміськбуд» до витрат (у відповідності пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями станом до 01.01.2013) були спрямовані виключно на господарську діяльність позивача, а саме: здійснення передбаченої статутом ТОВ «Чернігівміськбуд» господарської діяльності, спрямованої на операції з цінними паперами.

Позивач не погоджується з викладеними висновками ДПІ у м. Чернігові, відображеними в акті перевірки, вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам і не підтверджені достовірними доказами та такими, що виникли в результаті неналежного аналізу ДПІ у м. Чернігові договорів та інших документів та невірного тлумачення умов укладених договорів та норм чинного законодавства України.

ТОВ «Чернігівміськбуд», також, не погоджується з прийнятим відповідачем на підставі акту перевірки податковим повідомленням-рішенням, вважає, що воно є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники сторін через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач не подав до суду жодних заперечень на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ «Чернігівміськбуд» (код за ЄДРПОУ 35884120) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від 18.04.2008 № 10641050002006514, взято на податковий облік до ДПІ у м. Чернігові від 22.04.2008 за № 9606 та зареєстровано як платник податку на додану вартість 02.08.2010 № 100295511, що підтверджується актом перевірки від 06.11.2013 № 658/22/35884120 (зворот а. с. 5).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 24.10.2013 № 827 та відповідно до наказу від 24.10.2013 № 847 співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності декларування ТОВ «Чернігівміськбуд» від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 06.11.2013 № 658/22/35884120 (а. с. 5-8), в якому зафіксовано порушення позивачем: п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Чернігівміськбуд» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2012 рік на 95403,00 грн, в тому числі за три квартали 2012 року на 95403,00 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 № 0005522200 (а. с. 11), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 95403,00 грн.

ТОВ «Чернігівміськбуд» було подано до ДПІ у м. Чернігові заперечення на акт перевірки від 06.11.2013 № 658/22/35884120 (а. с. 9-10) та в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення від 19.11.2013 № 0005522200 (а. с. 12-13), за результатом розгляду якої ДПІ у м. Чернігові прийняла рішення, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення (а. с. 15-16).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно статутної діяльності ТОВ «Чернігівміськбуд» протягом 2010-2013 років здійснює організацію та фінансування будівництва групи житлових будинків з метою їх подальшого продажу та отримання доходу, за рахунок кредитних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Чернігівміськбуд» було укладено кредитний договір № 457 від 10.08.2010, відповідно якого проценти по кредиту нараховані за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 були включені до декларації про прибуток підприємства за 2012 рік, як фінансові витрати, в сумі 95403,00 грн.

Отримані в кредит кошти спрямовано ТОВ «Чернігівміськбуд» на поточну діяльність та поповнення обігових коштів, фінансування будівництва.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченням (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно абзацу 4 п. 198.3 ст. 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138 ПК України датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Згідно п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Висновки відповідача, що у 2012 році будівництво не проводилось, а тому кошти отримані за кредитним договором не використовувались у господарській діяльності, є передчасними, протиправними та без урахування всіх стадій та етапів будівництва, з огляду на таке.

Так, з наданих позивачем доводів вбачається, що до початку будівництва необхідно зробити певний обсяг заходів, що потребує значного часу та коштів, а саме:

- підготовка та передпроектних робіт пов'язаних з будівництвом об'єкту;

- розробка ескізного проекту, який повинен отримати погодження;

- отримання містобудівних умов;

Виконання проектно-вишикуальних, топографо-геодезичних, інженерно-геологічних робіт для обгрунтування та розробки робочого проекту;

- отримання технічних умов;

- розробка робочого проекту, який повинен отримати позитивний висновок експертизи;

- отримання дозволу на будівництво.

У зв'язку з цим віднесення до валових витрат суми відсотків, сплаченої за користування кредитними коштами, витраченими на підготовку до початку будівництва, є правомірним.

Суд звертає увагу, що аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 4 липня 2011 року, справа № 21-68а11, суддя - доповідач Гусак М.Б.

Неотримання суб'єктом господарювання доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю. У зв'язку з цим включення суб'єктом господарювання до складу валових витрат суми відсотків за користування кредитними коштами із цільовим призначенням на здійснення такої господарської операції є правомірним та відповідає пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 28.02.2011, справа № 21-13а11, суддя - доповідач Гусак М.Б.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток є безпідставним, а тому і зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення, не подавши жодних заперечень на позовну заяву.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівміськбуд», - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 19.11.2013 № 0005522200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівміськбуд» судові витрати в сумі 1908 (одна тисяча дев'ятсот вісім) грн 06 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Д.В. Лобан