Ухвала

від 04.02.2014 по справі 1570/5354/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/5354/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та приватного підприємства «ОТФ-КАСІНГ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «ОТФ-КАСІНГ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

06.09.2012 року приватне підприємство «ОТФ-КАСІНГ» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001452250 від 23.08.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 277 588,05 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 98 506,33 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року адміністративний позов приватного підприємства «ОТФ-КАСІНГ» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 23.08.2012 року № 0001452250, яким приватному підприємству «ОТФ-КАСІНГ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 376094,08 гривень, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 49762,67 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та приватне підприємство «ОТФ-КАСІНГ» подали апеляційні скарги на вказану постанову суду першої інстанції.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в своїй апеляційній скарзі посилалась на те, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що позивачем безпідставно було включено суму податку на додану по взаємовідносинам з ТОВ «ТАВЕРС» до складу податкового кредиту за відсутності первинних документів. Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем були порушені норми п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «ОТФ-КАСІНГ» в повному обсязі.

В свою чергу, ПП «ОТФ-КАСІНГ» в своїй апеляційній скарзі посилалось на те, що позивачем до суду першої інстанції були надані первинні та інші документи, які підтверджують реальність проведення господарських операцій, та які оформлені належним чином. Однак, зазначені первинні документи були неправомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги.

У зв'язку із вказаним апелянт просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ПП «ОТФ-КАСІНГ».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 23.04.2012 року по 08.08.2012 року державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «ОТФ-КАСІНГ» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ТАВЕРС» за період 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 4584/22-5/34553075 від 14.08.2012 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення 0001452250 від 23.08.2012 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 277 588,05 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 98 506,33 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що 01.02.012 року на адресу ПП «ОТФ-КАСІНГ» була направлено запит державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 11296/10/23-5 від 29.02.2012 року щодо надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТАВЕРС» за період 2011 року, на який підприємство листом від 24.04.2012 року за вих.. № 36 повідомило податковий орган про втрату бухгалтерських документів за період 2011 року, що підтверджено довідкою від 23.04.2012 року № 036835 СУР Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

У зв'язку із зазначеним ДПІ у Приморському районі м. Одеси направило на адресу ПП «ОТФ-КАСІНГ» лист від 27.04.2012 року № 11305/10/22-5 з повідомленням про заходи, які повинні бути вжиті суб'єктом господарювання, у якого пошкоджено документи.

23.07.2012 року керівником ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято наказ № 1496 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «ОТФ-КАСІНГ» з урахуванням закінчення 90-денного терміну на відновлення втрачених документів.

При цьому, станом на момент проведення перевірки, а саме, з 26.07.2012 року по 08.08.2012 року, підприємством не були надані первинні та бухгалтерські документи для перевірки, оскільки вони не були відновлені, у зв'язку з чим посадовими особами податкового органу був складений акт ненадання документів від 08.08.2012 року № 29/22-5/34553075.

Зважаючи на зазначене перевірка ПП «ОТФ-КАСІНГ» проводилась на підставі даних інформаційних баз «АІС «Облік податків та платежів», АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», АРМ «Бест Звіт», АІС «РПП»; звітних податкових декларацій з ПДВ за 06.2011 року, за 07.2011 року, за 08.2011 року, за 09.2011 року; податкової інформації, отриманої від інших органів державної податкової служби та інших органів владних повноважень.

В ході проведеної перевірки було встановлено порушення ПП «ОТФ-КАСІНГ» вимог п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 277 588,05 грн.

Податковий орган посилався на те, що підприємством не було підтверджено здійснення господарських операцій первинними документами.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог ПП «ОТФ-КАСІНГ», зважаючи на наступне:

Як встановлено в ході проведення перевірки, ПП «ОТФ-КАСІНГ» протягом 2011 року мало взаємовідносини з ТОВ «ТАВЕРС» і віднесло за рахунок здійснених операції до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 277 588,05 грн.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, згідно із п. 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

В даному випадку, на момент проведення перевірки, з урахуванням 90 календарних днів відведених для відновлення документів, приватним підприємством «ОТФ-КАСІНГ» не були відновлені втрачені документи та, відповідно, не були надані до перевірки.

Таким чином, на момент перевірки ПП «ОТФ-КАСІНГ» попередньо включені до складу податкового кредиту суми податку не були підтверджені відповідними податковими накладними та іншими первинними документами.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань позивача на первинні документи, які були надані ним при зверненні до суду першої інстанції, оскільки зазначені документи не були відновлені у гранично допустимі строки та не використовувались податковим органом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Слід також зазначити, що юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму валових витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Позивачем не були надані первинні документи, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій, зокрема, не надано документів, підтверджуючих поставку товарів, їх подальше використання у власні господарській діяльності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що у ПП «ОТФ-КАСІНГ» відсутнє право на віднесення сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «ТАВЕРС» до складу податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001452250 від 23.08.2012 року в частині збільшення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 277 588,05 грн. прийнято державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби обґрунтовано та правомірно, а тому скасуванню не підлягає.

В свою чергу, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно неправомірного застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій саме в розмірі 98 506,33 грн.

Так, згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При цьому, при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування на платника податків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7 Підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Згідно розрахунку фінансових санкцій ПП «ОТФ-КАСІНГ», який є додатком до акта документальної позапланової перевірки від 14.08.2012 року державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби за завищення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період червня 2011 року до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн., а за період з липня по вересень 2011 року - в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання.

Суд першої інстанції вірно встановив, що державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби необґрунтовано було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання замість 25 % суми визначеного податкового зобов'язання за відсутності факту повторного (протягом 1095 днів з моменту первісного донарахування) визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання ПП «ОТФ-КАСІНГ» з податку на додану вартість.

Крім того, з розрахунку фінансових санкцій ПП «ОТФ-КАСІНГ» вбачається, що до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1020 грн. відповідно до п. 4.1, 44.3, 44.5, 44.6 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

В свою чергу, п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у зв'язку з допущенням позивачем порушення, що виразилось у незабезпеченні зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також ненаданні контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, податковий орган дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування до ПП «ОТФ-КАСІНГ» штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України, однак при цьому ДПІ у Приморському районі м. Одеси було неправомірно визначено суму штрафних (фінансових) санкцій, яка підлягає застосуванню.

Так, податковим органом було застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1020 грн., тоді як відповідачем не було доведено повторного вчинення аналогічного порушення ПП «ОТФ-КАСІНГ» протягом року з моменту застосування до підприємства штрафу за таке саме порушення.

Зважаючи на все вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сума штрафних (фінансових) санкцій, яка підлягає застосуванню до ПП Ф-КАСІНГ», повинна становити 48743,66 грн.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим,

відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги управління Міндоходів Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та приватного підприємства «ОТФ-КАСІНГ» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв