Ухвала

від 12.02.2014 по справі 2-2050/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2050/12 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/1130/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П. Категорія 26 12.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Токар Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтував тим, що 28.08.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 42-К/08- VІР. На умовах якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 3 000 000 доларів США 00 центів, на строк з 28 серпня 2008 р. по 27 серпня 2009 р. або по день визначений в п. 1.6. та/або в п. 3.3.11 цього Договору, із сплатою 15,00% річних за користування кредитом. Додатковою угодою №4 до кредитного договору №42-К/08-VІР від 28 серпня 2008 року внесені зміни до п. 1.1. та змінений строк кредитної лінії по 04 січня 2010р.. Станом на 30.10.2009 року банк нарахував позичальнику пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 247 798,00 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 42-К/08-VІР від 28.08.2008 року між Банком та ОСОБА_3, який виступає майновим поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки без оформлення заставної від 31 грудня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 10025. 02 лютого 2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Центр» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування іпотечного майна, період страхування з 07.03.2009 року по 27.08.2009 року. Таким чином, оскільки термін дії договору добровільного страхування закінчився 27.08.2009 року, а договір страхування на наступний період не укладено, тому ОСОБА_3 має сплатити на користь банку штраф у розмірі 1 251 461,29 грн. за невиконання умов договору іпотеки.

Позивач просив суд з відповідача ОСОБА_2 стягнути заборгованість станом на 30.05.2012року по кредитному договору в розмірі 4 569 478,85 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2012 становить 36 521 559,71 гри. Та 28 357 232,71 гривень з яких: 2 999 996,09 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена; 1569 482,76 дол. США - заборгованість по процентах прострочена; 21 028 240,09 гри. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 7 328 992,62 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів; з відповідача ОСОБА_3 стягнути штраф за невиконання умов Договору іпотеки у сумі 1 251 461,29 грн. та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 42-К/08-VІР від 18.08.2008 року в сумі 4 569 478,85 доларів США та 29 608 694,00 гри.; звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_3 з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України, а саме: земельну ділянку загальною площею 3.0330 га, кадастровий номер 3222486600:04:004:0707, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та судові витрати.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 569 478,85 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2012 року становить 36 521 559,71 грн. та 28 357 232,71 гривень, з яких: 2 999 996,09 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена; 1 569 482,76 дол. США - заборгованість по процентах прострочена; 21 028 240,09 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 7 328 992,62 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 42-К/08-VIP від 28.08.2008 року звернуто стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах - земельну ділянку загальною площею 3,0330 га, кадастровий номер 3222486600:04:004:0707, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 682036, виданого Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі 18 листопада 2008 року на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», визначивши початкову ціну предмету іпотеки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку». Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» штраф за невиконання умов Договору іпотеки у сумі 1 251 461,29 гривень та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити повністю, посилаючись на незаконність його, оскільки суд вирішив справу без повного з'ясування всіх обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що банк повинен був повідомити їх про дострокове погашення кредиту. Також, суд при ухвалені рішення вирішив питання про права третіх осіб без їх залучення до справи. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні докази отримання ОСОБА_2 грошових коштів в кредит та, що рішенням не було визначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення змінити в частині стягнення пені - стягнути виключно в розмірі 1095644 грн. 36 коп. в частині стягнення процентів - стягнути в розмірі згідно банківської виписки, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що позивач збільшив позовні вимоги майже в двічі, оскільки розмір пені явно перевищує розмір можливих заподіяних збитків.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір в частині стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафу за невиконання умов іпотечного договору, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов в цій частині заявлений правомірно, оскільки відповідачі всупереч умовам договорів кредиту та іпотеки не сплачують передбачені ним платежі, чим ухиляються від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами. В частині відмови у задоволені позовних вимог щодо визначення початкової ціни продажу 90% від вартості предмету іпотеки, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позовні вимоги заявлені неправомірно, оскільки вартість предмету іпотеки визначена сторонами та вартість предмета іпотеки визначена експертизою не співпадають, крім того ЗУ «Про виконавче провадження» визначена процедура оцінки майна, що перебуває в іпотеці та порядок його реалізації.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За правилами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа і цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає 13 суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків встановлених іпотечним договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання-звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про іпотеку» у разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав.

Встановлено, що 28.08.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", що підтверджується Статутом АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 42-К/08- VІР.

Пунктом 1.1 Кредитного договору передбачено, що Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 3 000 000 доларів США 00 центів. Кредитна лінія відкривається на строк/термін з 28 серпня 2008 р. по 27 серпня 2009 р. або по день визначений в п. 1.6. та/або в п. 3.3.11 цього Договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 15,00% річних.

Додатковою угодою №4 до кредитного договору №42-К/08-VІР від 28 серпня 2008 року внесені зміни до п. 1.1. та продовжено строк кредитної лінії по 04 січня 2010р..

Підпунктом 3.1.1. Кредитного договору передбачено, що Банк зобов'язується відкрити Позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 і рахунки для погашення, заборгованості по кредитній лінії, процентів за її використання НОМЕР_2 та всіх комісійних платежів передбачених цим договором НОМЕР_3

Згідно пп. 3.1.1.2. Кредитного договору Банк зобов'язується надання кредитних коштів здійснювати з позичкового рахунка, шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_4 відкритий в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 28.08.2008 по 30.10.2009 року, а також меморіальним валютним ордером № ТR. 34969.2 від 28.08.2008 року.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує умови зазначеного кредитного договору і станом на 30.05.2012року загальна сума заборгованості становить 4 569 478,85 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2012 становить 36 521 559,71 гри. Та 28 357 232,71 гривень з яких: 2 999 996,09 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена; 1569 482,76 дол. США - заборгованість по процентах прострочена; 21 028 240,09 гри. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 7 328 992,62 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 42-К/08-VІР від 28.08.2008 року між банком та ОСОБА_3, який виступає майновим поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки без оформлення заставної від 31 грудня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 10025.

Згідно п.п. 2.1.1. договору іпотеки предметом іпотеки є: земельна ділянка загальною площею 3,0330 га, кадастровий номер 3222486600:04:004:0707, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинстький район, Тарасівська сільська рада, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до висновку № 7757/12-42 судової будівельно-технічної експертизи від 17.01.2013 року ринкова вартість предмету іпотеки, яким є земельна ділянка, загальною площею 3,0330 га, кадастровий номер 3222487600:04:004:0707, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, на час складання висновку, становить 6 429 960 грн..

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 належним чином не виконуються зобов'язання за кредитним договором, отже банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 31.12.2008 року.

Підпунктом 3.3.4. договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки, якщо це буде передбачено змінами до кредитного договору, на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в тому числі від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Підпунктом 3.3.4.1. Договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування (якщо такий буде укладений) за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менше, ніж той, в межах якого позичальник виконує всі зобов'язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

Судом встановлено, що 02 лютого 2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Центр» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування майна, період страхування, згідно Договору страхування, з 07.03.2009 року по 27.08.2009 року.

Пунктом 4.2. Договору іпотеки передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1.-3.3.13. даного договору іпотекодавець сплачує на користь Іпотекодержателя штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки згідно п. 2.3. дійсного договору.

Крім того, судом встановлено, що термін дії договору добровільного страхування закінчився 27.08.2009 року, а договір страхування на наступний період не укладено, у зв'язку з цим ОСОБА_3 має сплатити на користь банку штраф у розмірі 1 251 461,29 грн. (25 029 225,90*5%) який передбачений умовами іпотечного договору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений правомірно в частині стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафу за невиконання умов іпотечного договору, оскільки відповідачі всупереч умовам договорів кредиту та іпотеки не сплачують передбачені ним платежі, чим ухиляються від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачами дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

Також суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог щодо визначення початкової ціни продажу 90% від вартості предмету іпотеки, оскільки вартість предмету іпотеки визначена сторонами та вартість предмета іпотеки визначена експертизою не співпадають, крім того ЗУ «Про виконавче провадження» визначена процедура оцінки майна, що перебуває в іпотеці та порядок його реалізації.

Доводи апеляційних скарг про те, що судом першої інстанції не залучено до участі в справі третіх осіб - ОСОБА_5 дружину відповідача, яка є співвласником іпотечного майна, не заслуговують на увагу, оскільки договір іпотеки є чинним та в судовому порядку він недійсним не визнавався.

Доводи апеляційних скарги про те, що судом першої інстанції не визначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, не заслуговують на увагу, оскільки судом зазначено що ціна предмету іпотеки буде визначено відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про іпотеку» при реалізації майна на прилюдних торгах.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст. 209, 218, 303, 307-308, 313-315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: